Номер справи 623/4386/20

Номер провадження 2/623/211/2021

РІШЕННЯ

іменем України

19 січня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.

за участю: секретаря Ноль С.В.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу № 623/4386/20 за позовом ОСОБА_1 до Довгеньківської сільської ради Ізюмського району Харківської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

18 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Довгеньківської сільської ради Харківської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кам`янка помер його батько - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина - право на земельну частку (пай), належне спадкодавцю згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0071222. Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалась. При зверненні до Ізюмської державної нотаріальної контори 20 серпня 2020 року йому було відмовлено та повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом не має можливості, так як ним пропущено строк на прийняття спадщини. Він дійсно своєчасно не звернувся з заявою до нотаріальної контори з наступних причин, оскільки необхідно надати було документи, які підтверджують родинні відношення, але в свідоцтві про його народження в графі батько відомості відсутні. І тільки 29.05.2020 року Краснолиманським міським судом Донецької області було встановлення факту батьківства, що ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кам`янка є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В зв`язку з цими обставинами він пропустив строк для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька.

Просить ухвалити рішення про визначення додаткового строку, два місяці, для подачі заяви про прийняття спадщини ним ОСОБА_1 , після смерті його батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач представник Довгеньківської сільської ради Харківської області в судове засідання не з`явився, надали заяву про розгляд справи без їх участі, проти позову не заперечують.

В силу положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності з частиною 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Матеріалами справи встановлено згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 - батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.8)

Так, у відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.76 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

В матеріалах справи наявне рішення № 236/1350/20 Краснолиманського міського суду Донецької області від 29.05.2020 року, яким встановлено факт того, що ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кам`янка Ізюмського району Харківської області є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 місце народження с. Вікнено Ізюмського району Харківської області.(а.с. 12-14)

Згідно відповіді Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області № 1174/02-17 від 21 серпня 2020 року після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про прийняття спадщини ніхто із спадкоємців не звертався. Спадкова справа не заводилась. Видати свідоцтво про право на спадщину за законом не має можливості, так як ним пропущено строк на прийняття спадщини.(а.с. 9)

В той же час, відповідно до ст.ст. 1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст.1296-1298ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, не звертався до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна.

Таким чином, жодних доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, позивач вчинив дії, які б свідчили про прийняття ним спадщини за законом, він не надав, що, виходячи зі змісту ч. 1ст. 1272ЦК України слід вважати фактичним неприйняттям спадщини за законом.

Причиною пропуску строку на прийняття спадщини вказує те, що він не між вчасно надати докази рідства з померлим та необхідно було через суд встановлювати факт батьківства. Позивач вважає, що причини його пропуску для подачі заяви про прийняття спадщини є вагомими, та підлягають поновленню.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 "про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.