Справа №717/1540/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого - судді: Туржанського В.В.

за участі секретаря: Тихоненко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк „ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача Кіріченко В.М. подав до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву у якій просить стягнути з відповідача - ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь АТ КБ „ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 04.04.2012 року у розмірі 22087 гривень 99 копійок станом на 11.10.2020 року, яка складається з наступного: 16995 гривень 59 копійок - заборгованість за тілом кредита, в тому числі 16995 гривень 59 копійок - заборгованість за простроченим тілом кредита, 5092 гривні 40 копійок - заборгованість за простроченими відсотками. Судові витрати у розмірі 2102 гривні судовий збір.

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 , який викликався в судове засідання в порядку встановленому ЦПК України, в судове засідання не з`явився.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В поданому до суду клопотанні представник позивача просить розглянути справу без участі представника позивача.

Враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК" та відповідачем ОСОБА_1 04 квітня 2012 року був укладений кредитний договір, який складається з заяви позичальника, пам`ятки клієнта, умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку, на виконання якого позивач відкрив відповідачу рахунок. Згідно даного договору відповідач отримав кредит. Вказані обставини стверджуються копією анкети-заяви ОСОБА_1 , випискою по рахунку ОСОБА_1 станом на 12 жовтня 2020 року.

У анкеті-заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку, зазначено, що відповідач ознайомлений та згідний з Умовами надання банківських послуг та Тарифами банку, а також надав згоду про те, що ця заява разом з пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

До кредитного договору банк додав Умови та Правили надання банківських послуг.

Згідно розрахунку наданого позивачем, у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 зобов`язань за вказаним договором виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 16995 гривень 59 копійок, заборгованість за відсотками складає 5092 гривні 40 копійок.

Отже, між позивачем та відповідачем відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов`язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто грошові зобов`язання.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ „ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У заяві позичальника від 04 квітня 2012 року розмір та порядок нарахування відсотків не зазначений.

Позивач, обґрунтовуючи позов про стягнення відсотків, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 04 квітня 2012 року, посилався на тарифи та Умови та правила надання банківських послуг, які розміщені на сайті: www.privatbank.ua/terms як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці тарифи та Умови та правила надання банківських послуг, розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо відсотків, та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядку нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

При цьому, згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України , доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Умови та Правила надання банківських послуг, а також тарифи, які містяться в матеріалах справи не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 04 квітня 2012 року шляхом підписання заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір відсотків.

Враховуючи наведене, суд вважає вимогу про стягнення з відповідача відсотків безпідставною.

Разом з тим, відповідач не виконав свої зобов`язання за договором, щодо оплати частки боргу у встановлений договором строк та не повернув позивачу основний борг в сумі 16995 гривень 59 копійок.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Проте, відповідач в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовився від своїх зобов`язань за цим договором, порушив свої зобов`язання по поверненню суми позики за цим договором. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання якщо він не виконав його у строк встановлений договором.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід задовольнити частково і з відповідача слід стягнути на користь позивача борг в сумі 16995 гривень 59 копійок.

Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 1617 гривень 38 копійок в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Вказані вище обставини стверджуються взаємним зв`язком доказів, досліджених судом у їх сукупності. Дані докази є належними та допустимими.

Суд також враховує, що така правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року по справі № 175/4576/14-ц.

Згідно до пункту 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи викладене вище, на підставі ч.1 ст.61 Конституції України, ст. ст. 509,525,526, 549,550,551,553, 554,610 - 612,623,625,629,1046 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 209, 258, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства комерційний банк „ПРИВАТБАНК", ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, яке розташоване в м. Київ, вулиця Грушевського будинок 1Д, до ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк „ПРИВАТБАНК" 16995 (шістнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 59 (п`ятдесят дев`ять) копійок заборгованості за кредитним договором та 1617 (одну тисячу шістсот сімнадцять) гривень 38 (тридцять вісім) копійок в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи через Кельменецький районний суд Чернівецької області.

Це заочне рішення може бути переглянуте Кельменецьким районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повне судове рішення складено 18 січня 2021 року.

Суддя: