Справа № 761/24665/14-ц

Провадження № 6/761/76/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.

секретаря судового засідання - Мехеди А.В.,

за участю:

представника заявника - Ковалевського Є.В.,

заінтересованої особи - ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи - Боклаганич Н.А.,

представника заінтересованої особи - Волинець І.М.,

представника заінтересованої особи - Казановської М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

06 серпня 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Подану заяву обґрунтовує тим, що 31 серпня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту №31-93Х/08-2006И. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань, передбачених кредитним договором, «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва по справі №2-548 вирішено позов ПАТ «УкрСиббанк» задовольнити. Суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ УкрСиббанк» заборгованість у розмірі 1 443 595,74 гривень. 08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно якого відбулося відступлення прав вимоги за Кредитним договором.31 травня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було укладено Договір №1463/К про відступлення прав вимоги, за яким, в тому числі було відступлено право вимоги за Договором кредиту №41/18/07-НВС від 07 червня 2007 року. На виконанні Шевченківського РВДВС ГТУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження №52136672 з примусового виконання виконавчого листа №2-548 виданого 16.08.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості в сумі 1 443 595,74 гривень. На підставі викладеного, заявник звернувся до суду із зазначеною заявою.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 серпня 2019 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року було залучено у справі заінтересовану особу - ОСОБА_2 .

Представник заявника - адвокат Ковалевський Є.В. у судовому засіданні підтримав заяву, просив задовольнити з підстав викладених у ній.

Заінтересована особа - ОСОБА_1 зі своїм представником - адвокатом Боклаганич Н.А. у судовому засіданні щодо задоволення даної заяви заперечували у повному обсязі, просили суд відмовити.

Представники заінтересованої особи - ОСОБА_2 - адвокати Волинець І.М., та Казановська М.М. у судовому засіданні щодо задоволення даної заяви заперечували у повному обсязі, просили суд відмовити.

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» у судове засіданні своїх представників не направило, причини неявки до суду не повідомили, повідомлялися судом належним чином.

Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві у судове засіданні своїх представників не направило, причини неявки до суду не повідомили, повідомлялися судом належним чином.

Відповідно ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, перевіривши наведені сторонами доводи щодо підстав заміни сторони виконавчого провадження, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2009 року було задоволено позовну заяву Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» - задоволено. Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 441 865,74 грн., судовий збір в розмірі 1 700,00 грн., витрати на ІТЗ в розмірі 30,00 грн., а всього 1 443 595,74 грн.

На підставі вищезазначеного рішення Шевченківський районний суд м. Києва 16 серпня 2010 року видав виконавчий лист №2-548/2009.

08 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено Договір купівлі- продажу прав вимоги за кредитами.

Згідно п 2.1 Договору купівлі-продажу, з урахуванням положень цього Договору та відповідно до них, Продавець цим погоджується продати (відступити) Права вимоги за кредитами та передати їх Покупцеві, а Покупець цим погоджується придбати Права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі.

Пунктом 1.1 цього Договору встановлено, що право вимоги за кредитами означає всі права вимоги Продавця в якості кредитодавця по відношенню до Позичальників в якості позичальників стосовно кредитів за відповідними Кредитними договорами, а також права вимоги Продавця по відношенню до Осіб, що надають забезпечення, за відповідними договорами забезпечення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2014 року було відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 листопада 2014 року було задоволено апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк». Скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року та постановлено нову ухвалу, якою було задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про заміну сторони виконавчого провадження, а саме: замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на правонаступника Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-548 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» боргу у розмірі 1 443 595,74 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2016 року було частково задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про заміну сторони, поновлення строків пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на його правонаступника Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитом в розмірі 1 441 865,74 грн., судовий збір в розмірі 1 700,00, витрати на ІТЗ в розмірі 30,00 грн., а всього 1 443 595,74 грн.; видано Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» дублікат виконавчого листа на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13.05.2009 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором; в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання - відмовлено.

31 травня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було укладено Договір № 1463/К про відступлення прав вимоги.

Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно положень частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, виходячи з наведеного, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження (розгляду). Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 21.02.2011 і відповідно до якої (позиції) поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження.

Наведене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі «Горнсбі проти Греції» названий суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Більше того на підставі відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора поза межами виконавчого провадження та не залежить від відкритого виконавчого провадження, що також підтверджується судовою практикою.

Вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження, слід дійти висновку про те, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником має відбуватись не лише у відкритому виконавчому провадженні, тому що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям попередника після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Таким чином, внаслідок укладання договору відступлення права вимоги від первісного кредитора Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до нового кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» перейшли всі права щодо грошової вимоги до боржника за кредитним договором, укладеним з первісним кредитором.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» наголошує, що є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та має право звернутися до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, де боржником виступає ОСОБА_1 , щоб захистити свої порушені, невизнані або оспорюванні права чи інтереси.

Відповідно до приписів статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є юридичні факти.

Згідно ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною 1 статті 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

На підставі вищенаведеного, для встановлення факту відступлення права вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» суду необхідно встановити факт відступлення права вимоги по договору, дату відступлення права вимоги, якою, згідно з умовами договору, є дата підписання відповідного акту прийому-передачі, а також встановити, які саме права вимоги передаються.

Так, за умовами Договору № 1463/К про відступлення прав вимог, банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами, договорами поруки та договорами застави (іпотеки), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно з Пунктом 2. Договору, Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, сплати штрафних санкцій у розмірах, передбачених Основними договорами та передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Досліджуючи Пункт 4 Договору було встановлено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору кредитор сплачує Банку грошові кошти у 9 654 965 гривень 27 копійок (дев`ять мільйонів шістсот п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять гривень 27 копійок), надалі за текстом - Ціна відступлення.

В той же час, суд звертає увагу, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» не було надано суду підтверджуючих належним чином доказів того, що за умовами Договору від 31 травня 2019 року, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» перейшло право вимоги за договором. Дане витікає з наступного.

До матеріалах справи було надано Додаток №1 до Договору № 1463/К про відступлення прав вимоги від 31 травня 2019 року.

Водночас, до заяви не надано підтвердження того, що Новим кредитором ТОВ «ФК «Вектор Плюс» на виконання вимог договору № 1463/К про відступлення прав вимоги сплачено на користь продавця ПАТ «Дельта Банк» суму коштів у розмірі 9 654 965,27 грн.

Також суд звертає увагу на Пункт 3 Договору № 1463/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого Банк та Новий кредитор зобов`язані повідомити (письмово) Боржників про відступлення права вимоги за Основними договорами протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту набрання чинності цим Договором у порядку, передбаченому чинним законодавством або відповідним Основним договором, при цьому, Банк здійснює повідомлення Боржників шляхом розміщення відповідного інформаційного повідомлення на офіційному сайті АТ «Дельта Банк». Сторони погоджуються, що відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України, Новий кредитор несе ризик настання для нього несприятливих обставин у зв`язку із неповідомленням або несвоєчасним/неналежним повідомленням Боржників про відступлення Прав вимоги за Основними договорами на підставі цього Договору, у зв`язку із чим виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами на користь Банку, у тому числі надходження на користь Банку грошових коштів в рахунок виконання зобов`язань за Основними договорами, до моменту' повідомлення відповідного із Боржників про відступлення Прав вимоги на підставі цього Договору вважається належним виконання відповідним із Боржників зобов`язань за Основними договорами. Новий кредитор також погоджується, що Банк не відповідає перед Новим кредитором, якщо одержані Новим кредитором від Боржників суми за Основними договорами будуть меншими від сум, які очікував отримати від Боржників Новий кредитор при укладення цього Договору, в тому числі меншими від сум, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, або сплачених Новим кредитором Банку за цим Договором.

Матеріали заяви не містять будь-яких належних доказів на підтвердження того, сторони Договору повідомили боржників щодо відступлення прав вимоги.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ст. 517 ЦК).

Згідно ст. 79 Цивільно процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 Цивільно процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 5 ст. 81 Цивільно процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи (ст. 80 ЦПК).

В статті 89 Цивільно процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За умовами ч. 1, 2 Цивільно процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 6 ст. 95 Цивільно процесуального кодексу України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії»(Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Таким чином, з викладеного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» всупереч ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України, не довів суду належними та допустимими доказами факт переходу права вимоги від Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» відносно боржника ОСОБА_1 , а відтак не довів наявність підстав для здійснення процесуального правонаступництва.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 512, 514, 517 Цивільного кодексу України, ст. 354, 442 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вектор Плюс» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 18 січня 2021 року.

Суддя: