в с т а н о в и л а:

14.12.2020 року до Звенигородського районного суду Черкаської області з Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Українинадійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-5 КУпАП ОСОБА_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020 року справу передано для розгляду судді Звенигородського районного суду Сакун Д. І.

24.12.2020 року судове засідання відкладено за клопотанням адвоката Бабенка Р.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 в зв`язку з тим, що ОСОБА_2 перебуває на лікуванні.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 340/2020 від 08.12.2020 року ОСОБА_1 будучи головою Стецівської сільської ради Звенигородського району та відповідно до підпункту «б» п.1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч.2 ст. 23 даного Закону одержала подарунки від не близької особи ОСОБА_3 протягом червня 2020 року, а саме земельну ділянку площею 689 м2, вартість за останньою грошовою оцінкою 355087.00 грн. та нежитлову будівлю, площею 209 м2, вартістю за останньою грошовою оцінкою 150816.00 грн., що перевищує дозволений Законом розмір сукупної вартості подарунків, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-5 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала та пояснила, що в червні 2020 року дізналася про те, що у АДРЕСА_2 продається магазин. Вона зустрілася з власницею магазину ОСОБА_3 та сторгувалася про продаж приміщення та землі під приміщенням за 200000грн. ОСОБА_1 заплатила ОСОБА_3 гроші, але домовилися про те, що оформлять договір дарування тому, що ОСОБА_1 заміжня та не хоче щоб вказане майно було спільним майном подружжя. В подальшому сторони звернулися до нотаріуса та уклали договір дарування, про передачу коштів склали розписку.

Адвокат Бабенко Р.В. зазначив, що предмет правопорушення - нерухоме майно не перебуває у власності ОСОБА_1 , оскільки договір дарування розірвано, що підтверджується копією договору про розірвання договору дарування, об`єкт нерухомості повернено його першопочатковому власнику. Крім того, вказує, що вказаний правочин є сумнівним так, як майно набуте на оплатній основі за кошти в сумі 200000 грн. Також звертає увагу, що відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не були обумовлені службовим становищем ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 була сільською головою ОСОБА_3 взагалі не знала. Враховуючи вказані обставини просить провадження відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення.

Прокурор Панченко М. в судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.172-5 КУпАП.Пояснив, що своїми діями ОСОБА_1 порушила обмеження отримання подарунків, визначені ч. 2ст. 23 ЗУ «Про запобігання корупції», тому що отримала подарунок не від близької особи.

Суддя при прийнятті рішення за результатами розгляду справи виходить з наступного.

Відповідальність за ч.1 ст.172-5 КУпАП передбачена за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.

У ч. 1ст. 1 Закону визначено, що подарунок - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

Статтею 23 Закону встановлено обмеження щодо одержання подарунків.

Згідно до ч.1 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у п.п. 1,2 ч. 1 ст. 3 Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

Виходячи із диспозиції вищевказаної норми, з об`єктивної сторони правопорушення становлять діяння у вигляді одержання у власність речей або майнових прав з порушенням вимог вищезазначеного Закону. Зокрема, таке порушення матиме місце у разі одержання подарунку в зв`язку з виконанням особою функцій держави або органів місцевого самоврядування, тобто, обумовлюється службовим становищем одержувача, посадою, яку він обіймає.

Згідно роз`яснень МЮУ Департаменту антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя від 28.07.2011 року, щодо одержання подарунків особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в питанні неправомірності подарунків має бути доведений причинно-наслідковий зв`язок отримання публічним службовцем у власних інтересах подарунків.

Частина 2 ст.23 Закону обмежує особам, зазначеним у пп.1,2 ч.1 ст.3 цього Закону приймати подарунки, якщо вартість таких подарунків перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки, крім випадків, передбачених ч.1 ст.23 цього Закону, тобто, Закон пов`язує суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону зі встановленням факту чи отриманий подарунок у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування і чи перебуває особа, яка дарує у підпорядкуванні такої особи. Передбачене цією частиною обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які: даруються близькими особами та одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси. Знову ж таки, від близьких осіб, які не є підлеглими, якщо ці подарунки не пов`язані з використанням особою функцій держави або місцевого самоврядування (інакше вони трансформуються у неправомірну вигоду).

Фактично , ч. 2 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» пов`язана з ч. 1 вказаної статті, тобто є її похідною, і в ній є посилання на її частину першу, і таким чином унеможливлює притягувати до адміністративної відповідальності тільки враховуючи ч.2 ст.23, без врахування її частини 1.

Порушення ст.172-5 КУпАП матиме місце у разі одержання подарунку в зв`язку з виконанням особою функцій держави або органів місцевого самоврядування, тобто обумовлюється використанням службового становища одержувачем, посадою, яку він обіймає. Пов`язаними із виконанням службових обов`язків є подарунки, що надаються як подяка за раніше вчинені службовцем дії (бездіяльність) або прийняті ним рішення на користь дарувальника або третіх осіб; або даруються в очікуванні заздалегідь необіцяного вчинення публічним службовцем дій (бездіяльності) або прийняття ним рішень на користь дарувальника чи третіх осіб.

Таким чином, для наявності корупційного правопорушення має бути встановлений зв`язок між виконанням особою функцій держави або органів місцевого самоврядування та одержанням подарунка. Якщо такий зв`язок у конкретному випадку не встановлено, відповідальність за ст. 172-5 КУпАП виключається.

Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією викладеною в постанові Чернігівського апеляційного суду від 20.08.2019 (Справа №750/5837/19).

Вирішувати питання про притягнення до відповідальності за вказаною статтею необхідно на підставі принципів рівності усіх перед законом і судом, справедливості і презумпції невинуватості.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до Рішення Стецівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 04.11.2015 року №1-2/7 ОСОБА_1 обрано Стецівським сільським, тобто остання була посадовою особою місцевого самоврядування.

10.06.2020 року ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_3 земельну ділянку площею 689 м2, вартість за останньою грошовою оцінкою 355087.00 грн. та нежитлову будівлю, площею 209 м2, вартістю за останньою грошовою оцінкою 150816.00 грн., що перевищує дозволений Законом розмір сукупної вартості подарунків, шляхом укладення відповідного договору дарування.

Допитана судом в якості свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що з 2015 року вона регулярно подавала оголошення про продаж нежитлового приміщення з земельною ділянкою. У червні 2020 року до неї підійшла ОСОБА_1 з пропозицією купити вказане майно, однак попросила укласти договір дарування в зв`язку з тим, що не хотіла, щоб вказане майно було спільним з чоловіком. В подальшому ОСОБА_3 дійсно подарувала ОСОБА_1 вказану земельну ділянку та нежитлову будівлю, проте фактично це був договір купівлі-продажу, а не дарування. Крім того вона ніколи не перебувала у підпорядкуванні ОСОБА_1 , дарунок земельної ділянки та нежитлової будівлі не пов`язаний із виконання обов`язків ОСОБА_1 на посаді голови Стецівської сільської ради. В подальшому у грудні 2020 року до неї знову звернулася ОСОБА_1 з проханням розірвати договір дарування в зв`язку з тим, що у неї виникли сварки з чоловіком. Вказує, що не знала, що ОСОБА_1 перебуває на посаді сільської голови с. Стецівка.

З урахуванням викладеного, на думку суду, не було доведено, що ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 , як публічному службовцю, вказані об`єкти з метою вирішення питань у власних інтересах, а також те, що остання є особою, на інтереси якої може вплинути виконання чи невиконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків.

Правова природа будь-якого корупційного правопорушення визначається виходячи зі змісту поняття корупції, наведеного в ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції». Зокрема, корупційними визнаються лише ті неправомірні діяння, які спрямовані на задоволення корисливого або іншого особистого інтересу особи, зазначеної в частині першій статті 3 Закону, чи інтересу третіх осіб. За змістом цього Закону обов`язковою ознакою, за якою неправомірні діяння осіб визнаються корупційними, є корисливий або інший особистий інтерес. Однак, дана обставина судом не була встановлена.

За змістом ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відтак суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 отримала у подарунок земельну ділянку та нежитлову будівлю від ОСОБА_3 у зв`язку із здійсненням нею діяльності, пов`язаної із виконанням функцій органів місцевого самоврядування, тобто, відсутній наслідковий зв`язок між виконанням нею даних функцій та одержанням подарунків.

В даному випадку дії ОСОБА_1 не загрожують інтересам Держави, не суперечать інтересам служби та інтересам третіх осіб, а тому вони, і на підставі всього вищезазначеного, не є корупційними.

За таких обставин приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, обставини якого викладені у протоколі.

Керуючись ст.ст.247, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-5 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області.

Суддя Д.І. Сакун