П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року місто Київ

справа № 759/19894/19

апеляційне провадження № 22-ц/824/11613/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Головачова Я.В.,

суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Коцюрби Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Святошинського районного суду міста Києва у складі судді Кириленко Т.В. від 2 березня 2020 року у справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ТРАМП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2019 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ТРАМП" (далі - ОСББ "ТРАМП") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 і споживачем комунальних послуг в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а тому відповідно до статей 322, 360 ЦК України зобов`язана утримувати майно, що їй належить, та приймати участь в утриманні цього будинку, зокрема прибудинкової території.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань ОСББ "ТРАМП" просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, що утворилась станом на 30 вересня 2019 року, за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 14 093 грн. 54 коп., з яких 1 469 грн. 51 коп. - заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території, 12 443 грн. 46 коп. - заборгованість за опалення, 180 грн. 57 коп. - заборгованість за холодне водопостачання та водовідведення.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 2 березня 2020 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "ТРАМП" заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 12 443 грн. 46 коп., судовий збір у розмірі 1 921 грн. В іншій частині позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з неї на користь ОСББ "ТРАМП" заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 12 443 грн. 46 коп. та судового збору в розмірі 1 921 грн., та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю. Скаржник зазначає, що суд не надав належної оцінки тому факту, що у разі наявності засобів обліку, ОСББ "ТРАМП", як виконавець послуг з централізованого опалення, повинен був проводити розрахунок оплати за опалення виключно на підставі показників лічильника теплової енергії, ависновок суду про фактичну згоду відповідача із взяттям на абонентський облік лічильника

лише 31 січня 2019 року є помилковим; розрахунок заборгованості, а також первинні документи, які б підтверджували розмір заборгованості за надані послуги позивачем, до суду не подавались, а акт звіряння взаємних розрахунків за період з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2019 року є неналежним доказом наявності і розміру заборгованості.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому в силу статті 367 ЦПК України колегією суддів не перевіряється.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСББ "ТРАМП" зазначає про необґрунтованість її доводів. Вказує, що позивач не є виконавцем послуги прийняття засобу обліку на абонентський облік відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водопостачання та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водопостачання", а тому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

Представник ОСББ "ТРАМП" - Світлицький А.В. в суді апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в оскаржуваній частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 116,4 кв.м.

22 листопада 2018 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було зареєстровано ОСББ "ТРАМП". Відповідно до Статуту ОСББ "ТРАМП", останнє створено відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" шляхом реорганізації обслуговуючого кооперативу "ЖБК "ТРАМП" і є його правонаступником.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.3 Статуту позивача, ОСББ "ТРАМП" створено відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" шляхом реорганізації обслуговуючого кооперативу "ЖБК "ТРАМП" і є його правонаступником, об`єднує власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 ;завданням та предметом діяльності Об`єднання є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласниками в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками квартир, житлових та не житлових приміщень будинку та прибудинкової території, своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання; забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом; укладання правочинів, необхідних для здійснення діяльності у відповідності до мети Об`єднання та чинного законодавства України.

Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 з 22 листопада 2018 року є ОСББ "ТРАМП", який є правонаступником обслуговуючого кооперативу "ЖБК "ТРАМП", що був балансоутримувачем цього будинку з 16 жовтня 2013 року.

25 листопада 2013 року між обслуговуючим кооперативом "ЖБК "ТРАМП" та ОСОБА_1 укладено договір № 19 про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку, споруд і прибудинкової території.

Відповідач, з метою контролю споживання тепла і раціонального його використання, зменшення витрат за послуги постачання теплової енергії, встановила у своїй квартирі вузол розподільчого обліку теплової енергії та 7 листопада 2017 року звернулась до голови ліквідаційної комісії обслуговуючого кооперативу "ЖБК "ТРАМП" з заявою про

постановлення на абонентський облік встановленого квартирного засобу обліку теплової енергії за адресою: АДРЕСА_3 .

16 листопада 2017 року на звернення відповідача обслуговуючим кооперативом ЖБК "ТРАМП" було надано відповідь, що вузли комерційного обліку приймаються на абонентський облік виконавцем відповідної комунальної послуги або оператором зовнішніх інженерних мереж, яким, згідно з чинним законодавством, не може бути обслуговуючий кооператив ЖБК "ТРАМП". Також повідомлено про відсутність законних підстав для прийняття лічильника тепла на абонентський облік у зв`язку з відсутністю затвердженої методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Незважаючи на наявність у квартирі відповідача вже встановленого вузла розподільчого обліку теплової енергії, нарахування оплати за теплову енергію позивач проводив на загальних підставах, без урахування його показників.

У свою чергу відповідачем, з огляду на показники приладу обліку теплової енергії, здійснювалась оплата наданих послуг з опалення у меншому розмірі, ніж була нарахована позивачем.

Згідно акту опломбування вузла розподільного обліку теплової енергії, лічильник в квартирі відповідачки був опломбований ОСББ "ТРАМП" лише 31 січня 2019 року. З цього часу плата за користування тепловою енергією нараховується з урахуванням показань лічильника.

Встановлено, що позивач не є постачальником комунальних послуг, в тому числі теплопостачання, а здійснює розподіл обсягів комунальних послуг серед споживачів.

Згідно акту звіряння взаємних розрахунків за період з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2019 року, що наданий позивачем, за ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 14 093 грн. 54 коп., з яких 1 469 грн. 51 коп. - заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території, 12 443 грн. 46 коп. - заборгованість за опалення, 180 грн. 57 коп. - заборгованість за холодне водопостачання та водовідведення.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач, отримавши відмову балансоутримувача у взятті на облік приладу розподільного обліку теплової енергії, таке рішення не оскаржила, із заявою безпосередньо до виробника послуг з опалення не зверталась, чим фактично з таким рішенням погодилась, а тому з неї підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з опалення, що утворилась у період з 7 листопада 2017 року по 31 січня 2019 року, в розмірі 12 443 грн. 46 коп.

Такий висновок є правильним.

За приписами частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 332 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-ІV, чинного на час виникнення спірних правовідносин, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

У частині 1 статті 19 Закону № 1875-ІV передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на

договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений у пункті 5 частини 3 статті 20 Закону № 1875-ІV обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Серед обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених у статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", визначено: своєчасна оплата за спожиті житлово-комунальні послуги.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Встановивши фактичні обставини справи на підставі наявних в матеріалах справи доказах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачу надавались житлово-комунальні послуги (зокрема з централізованого опалення) від яких вона не відмовлялась, проте, у період з 7 листопада 2017 року по 31 січня 2019 року (дата звернення відповідача до позивача із заявою про постановлення на абонентський облік встановленого квартирного засобу обліку теплової енергії та дата взяття лічильника теплової енергії на облік відповідно), оплачувала не у повному обсязі, а з огляду на показники приладу обліку теплової енергії, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 12 443 грн. 46 грн.

Посилання у апеляційній скарзі на те, щоу разі наявності засобів обліку, ОСББ "ТРАМП", як виконавець послуг з централізованого опалення, повинен був проводити розрахунок оплати за опалення виключно на підставі показників лічильника теплової енергії, є необґрунтованим.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" абонентський облік вузла обліку (абонентський облік) це процедура реєстрації та періодичний огляд вузлів обліку для використання показань вузлів обліку з метою комерційного або розподільного обліку.

Пунктами 9, 30, 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов`язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов`язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг у встановлені договором строки.

Виходячи з зазначених норм Закону, оплата послуг з урахуванням показників засобів обліку теплової енергії здійснюються після взяття їх на абонентський облік.

Отримавши відмову обслуговуючого кооперативу ЖБК "ТРАМП" у взятті на облік приладу розподільного обліку теплової енергії, відповідач таке рішення не оскаржила, чим із відмовою у взятті на облік лічильника теплової енергії фактично погодилась.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежних розрахунків заборгованості, поданих позивачем, є безпідставними та не підтверджуються жодними доказами. При цьому розмір самої заборгованості відповідачем не спростовано.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав повну та об`єктивну оцінку, вона є достатньо аргументованою, а тому апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і

основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 2 березня 2020 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 2 березня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: