Номер провадження: 22-ц/813/5812/21

Номер справи місцевого суду: 496/807/16-ц

Головуючий у першій інстанції Крачкова С. В.

Доповідач Ващенко Л. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2021 року м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Ващенко Л.Г.

суддів Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,

у порядку ст. 369 ЦПК України, розглянула апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 березня 2016 року (одноособово суддя Крачкова С.В.) у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування,

ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА

(короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції)

14.03.2016 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі-МТСБУ) звернулось із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування у порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 37732,63 гривень.

Позов обґрунтовано наступним.

06.07.2013 рокуна вул. Миколаївська дорога в м. Одесі за участі автомобіля «Нісан» № НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП). Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 31.07.2013 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В результаті ДТП пошкоджений автомобіль «Тойота» № НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого, згідно полісу №АЕ/2186124, була застрахована в СТДВ «Гарантія».

08.07.2013 року потерпілий повідомив про страховий випадок, а 09.10.2013 року представник потерпілого звернувся до МТСБУ із заявою про отримання страхового відшкодування, яке потерпілий отримав 26.12.2013 року у розмірі 37 732, 63 гривень, крім того, у зв`язку із залученням аварійного комісара, позивач поніс витрати в розмірі 1030, які також підлягають стягненню.

Посилаючись на те, що МТСБУ виконало обов`язок з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, позивач просив про задоволення позову.

Представник позивача і відповідач не приймали участі у судовому засіданні 29.03.2016 року.

Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 29.03.2016 року позов МТСБУ задоволено, суд стягнув з ОСОБА_1 на користь МТСБУ у порядку регресу страхове відшкодування в розмірі 37 732, 63 гривень та витрати за послуги аварійного комісара у розмірі 1 030 гривень, а також судовийзбір у розмірі 1 378 гривень.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 18.05.2020 року заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 29.03.2016 року залишена без задоволення.

(короткий зміст вимог апеляційної скарги)

ОСОБА_1 не погодився із заочним рішенням суду від 29.03.2016 року і в особі

представника подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

(узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу)

Апеляційна скарга представника ОСОБА_1 зазначає:

З положень п.п. «а» п.41.1 ст. 41, п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вбачається, що МТСБУ відшкодовує шкоду заподіяну в наслідок ДТП та має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив ДТП виключно у випадку, якщо такий водій не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У 2013 році ОСОБА_1 застрахував свою цивільно-правову відповідальність та мав поліс, який на даний час не зберігся. Для підтвердження обставин щодо наявності у 2013 році у ОСОБА_1 полісу страхування цивільно-правової відповідальності, відповідач неодноразово звертався до МТСБУ з проханнями надати інформацію щодо наявності страхового полісу у 2012 - 2014 роках на транспортний засіб Nissan Armada 2007 року випуску (VIN НОМЕР_3 ) державний № НОМЕР_4 ., однак відповіді від МТСБУ так і не отримав. Листом від 10.04.2020 р. №9-02/11661 на запит адвоката МТСБУ повідомило, що за результатами запиту отримано інформацію про договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/З650492 щодо забезпечення автомобіля Nissan Armada № НОМЕР_4 , VIN код НОМЕР_3 , який був укладений страховиком ПрАТ «УТСК» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців 37-41, 5 пов.). Страховиком за зазначеним договором внесена наступна інформація: дата укладання договору - 03.05.2013 р.; дата початку дії полісу - 04.05.2013 р.; дата закінчення дії полісу - 03.05.2014 р.; страхова сума за шкоду майну - 50000 грн.; страхова сума за шкоду життю та здоров`ю - 100 000 грн.; франшиза - 500 грн.

Таким чином, на момент скоєння ДТП (липень 2013 року) цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «УТСК», страховий поліс АС/3650492, поліс діяв з 04.05.2013 р. по 03.05.2014 р.

Тобто, у МТСБУ, відповідно до положень п.п. «а» п.41.1 ст. 41, п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не було правових підстав для відшкодування відповідачем потерпілому шкоди заподіяної внаслідок ДТП, а також для звернення до суду з регресним позовом до ОСОБА_1 , як власника транспортного засобу, який спричинив ДТП у зв`язку з тим, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована.

Право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.

За змістом статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди, відповідно до приписів ст. 512 ЦК України, відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: у деліктному зобов`язанні винуватця; у зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого, як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

Наведена вище позиція узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. по справі № 910/7449/17.

З огляду на викладене вбачається, що закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб`єкта звернення з відповідною заявою, тобто підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного збитку.

Враховуючи, що МТСБУ не зверталось до ОСОБА_1 із заявою про виплату страхового відшкодування протягом одного року з моменту ДТП, МТСБУ прострочило (втратило) своє право на відшкодування сплаченої потерпілому страхової суми.

У порушення ч. 1 ст. 8, ч. 1, 2 ст. 190 ЦПК України ОСОБА_1 не отримував жодного процесуального документа, прийнятого судом у справі №496/807/16-ц, а також позовної заяви. Тобто ОСОБА_1 не знав про розгляд справи №496/807/16-ц та дати судових засідань, у зв`язку з чим не мав можливості прийняти в них участь. ОСОБА_1 був позбавлений права надати свої заперечення шляхом подання відповідного відзиву на позовну заяву, чим були порушенні засади цивільного судочинства щодо змагальності сторін, закріплені ч. 1 ст. 12 ЦПК України.

03.04.2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Селівановим С.А. укладений договір про надання правової допомоги. З урахуванням умов договору від 03.04.2020 р. про надання правової допомоги, суду надається попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які понесені відповідачем або він очікує понести у зв`язку із розглядом справи № 496/807/16-ц.

(узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи)

22.06.2020 року представник МТСБУ отримав копі. Ухвали Одеського апеляційного суду від 12.06.2020 року про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 і копію апеляційної скарги (а.с.108,109,111,118).

МТСБУ вособі представникане скористалосьправом надативідзив,пояснення абозаперечення наапеляційну скаргу.

ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

(встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини)

Судом першої інстанції встановлені і сторонами неоспорені такі обставини.

06.07.2013 рокуна вул. Миколаївська дорога в м. Одесі за участі автомобіля «Nissan Armada» № НОМЕР_5 під керуваннямвідповідача ОСОБА_1 і автомобіля «Toyota Avensis» № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , сталася ДТП (а.с. 7,7 зворот).

Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 31.07.2013 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення,

передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 12,12 зворот).

В результаті ДТП пошкоджений автомобіль «Toyota Avensis» № НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в СТДВ «Гарантія», згідно полісу №АЕ/2186124 від 09.01.2013 року зі строком дії до 09.01.2014 року (а.с.8-11,13).

Згідно висновку № 427/13 експертного автотоварознавчого дослідження із визначення вартості матеріальної шкоди, заподіяної володільцю транспортного засобу від 04.08.2013 року, протоколу огляду транспортного засобу і калькуляції матеріальна шкода, заподіяна власнику автомобіля «Toyota Avensis» складає 37732,63 гривень (а.с. 14-22).

08.07.2013 року ОСОБА_3 повідомив МТСБУ про страховий випадок, а 09.10.2013 року його представник звернувся до МТСБУ з метою отримання страхового відшкодування, яке МТСБУ виплатило ОСОБА_3 , згідно платіжного доручення № 1/1-21134 від 26.12.2013 року в сумі 37 732, 63 гривень (а.с. 7,8, 26).

За послуги аварійного комісара МТСБУ перерахувало ТОВ «ЕАК «Довіра» - 1030 гривень за платіжним дорученням від 06.11.2013 року № 3865 (а.с.24).

02.03.2016 року, через пошту, МТСБУ подана позовна заява до ОСОБА_1 про відшкодування у порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 37732,63 гривень, яка зареєстрована у суді 14.03.2013 року (а.с.2,3,29).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 15.03.2016 року відкрито провадження у справі із призначенням справи до розгляду на 29.03.2016 року (а.с.31).

В матеріалах справи наявні повідомлення про вручення представнику МТСБУ судової повістки про виклик у судове засідання на 29.03.2016 року, довідка від 22.03.2016 року про реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_1 і довідка від 29.03.2016 року про те, що фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (а.с.33-35).

29.03.2016 року Біляївський районний суд Одеської області прийняв у справі заочне рішення (а.с.36-38).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 18.05.2020 року заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 29.03.2016 року залишена без задоволення (а.с.76,77).

Суд апеляційної інстанції встановив нові обставини і дослідив нові докази.

На запит представника відповідача ОСОБА_1 від 03.04.2020 року, 10.04.2020 року МТСБУ повідомило, що за результатами запиту отримано інформацію про договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/3650492 щодо забезпечення автомобіля «Nissan Armada» № НОМЕР_5 , VIN-код НОМЕР_3 , договір страхування був укладений страховиком ПрАТ «УТСК» і до ЦБД МТСБУ страховиком за зазначеним договором внесена наступна інформація: дата укладання договору 03.05.2013; дата початку дії полісу 04.05.2013; дата закінчення дії полісу 03.05.2014; страхова сума за шкоду майну 50000 грн.; страхова сума за шкоду життю та здоров`ю 100000 грн.; франшиза 500 грн. (а.с.70).

Між сторонами виникли правовідносини з відшкодування збитків, пов`язаних із страховим випадком, які регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі-Закон 1), Законом України «Про страхування» (далі- Закон 2).

(доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції)

Суд першоїінстанції, приймаючи заочне рішення про задоволення позову у повному обсязі виходив з того, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, позовні вимоги Банка є обґрунтованими та доведеними (а.с. 36-38).

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за

одночасного існуваннятакихумов:відповідач належнимчином повідомленийпро дату,часі місцесудового засідання;відповідач нез`явився всудове засіданнябез поважнихпричин абобезповідомлення причин;відповідачне подаввідзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 1 ст. 280 ЦПК України).

Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання (ст. 128 ч.ч.1,3,5 ЦПК України).

Суд відкладає розгляд справи всудовому засіданнів межах встановленогоЦПК України у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості

про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання (ст. 223 ч.2 п.1 ЦПК України).

В матеріалах справи відсутні відомості щодо належного сповіщення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи 29.03.2016 року.

Кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Створення рівних можливостей учасником процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (ст. 376 ч.3 п.3 ЦПК України).

Зважаючи на те, у порушення ст. 128 ЦПК України, суд першої інстанції належним чином не повідомив відповідача про розгляд справи 29.03.2016 року, заочне рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

Позовна заява МТСБУ задоволенню не підлягає зважаючи на наступне.

МТСБУ звернувся із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування у порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 37732,63 гривень, з підстав ст. 1191 ЦК України, при цьому, позов обґрунтовано із посиланням на ст. 41 п.41.1 і ст. 38 п.38.2.1 Закону 1, а саме, виконання МТСБУ обов`язку по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність (а.с.2,3).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхувальником може бути фізична або юридична особа (ст. 979 ч.1, ст. 984 ч.ч.1,2 ЦК України).

Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства (ст. 999 ЦК України).

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ст. 1191 ч.1 ЦК України).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (ст. 27 Закону 2).

МТСБУ зарахунок коштівфонду захиступотерпілих відшкодовуєшкоду наумовах,визначених цимЗаконом,у разіїї заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п.1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі (1.7 ст.1 Закону 1 «забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована», ст. 41 п.41.1 «а» Закону 1).

Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п.13.1статті 13 цього Закону (ст. 38.1 п. 38.2.1 Закону 1).

З матеріалів справи вбачається наступне.

Згідно інформації МТСБУ від 10.04.2020 року, 03.05.2013 року укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/3650492 щодо автомобіля «Nissan Armada» № НОМЕР_5 , VIN-код НОМЕР_3 . Договір страхування укладений між страховиком ПрАТ «УТСК» і ОСОБА_1 , відповідно до якого: дата початку дії полісу 04.05.2013 року; дата закінчення дії полісу 03.05.2014 року; страхова сума за шкоду майну 50000 гривень; страхова сума за шкоду життю та здоров`ю 100000 гривень; франшиза 500 гривень.

06.07.2013 рокуна вул. Миколаївська дорога в м. Одесі сталася ДТП за участі автомобіля «Nissan Armada» № НОМЕР_5 під керуваннямвідповідача ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ «УТСК», згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/3650492 від 03.05.2013 року зі строком дії до 04.05.2014 року і автомобіля «Toyota Avensis» № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в СТДВ «Гарантія», згідно полісу №АЕ/2186124 від 09.01.2013 року зі строком дії до 09.01.2014 року.

Винним у вчиненні вказаного ДТП, на підставі постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 31.07.2013 року, визнаний відповідач ОСОБА_1 .

В результаті ДТП зазнав пошкоджень автомобіль «Toyota Avensis» № НОМЕР_2 (власник ОСОБА_2 ). 08.07.2013 року ОСОБА_3 повідомив МТСБУ про страховий випадок, а 09.10.2013 року його представник звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування, яке сплачено в сумі 37 732, 63 гривень, згідно платіжного доручення № 1/1-21134 від 26.12.2013 року. Крім того, за послуги аварійного комісара МТСБУ перерахувало 1030 гривень ТОВ «ЕАК «Довіра» за платіжним дорученням від 06.11.2013 року № 3865.

Зважаючи на те, що станом на час настання страхового випадку (06.07.2013 року), відповідач ОСОБА_1 , як власник автомобіля «Nissan Armada» № НОМЕР_5 , застрахував свою цивільно-правову відповідальність (договір обов`язкового страхування цивільно

правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/3650492 від 03.05.2013 року зі строком дії до 04.05.2014 року), МТСБУ не вправі вимагати з підстав ст. 38.1 п. 38.2.1 Закону 1 відшкодування ОСОБА_1 у порядку регресу страхового відшкодування.

З огляду на вкладене, колегія суддів відмовляє у позові за необґрунтованістю позовних вимог.

(мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу)

Доводи представника ОСОБА_1 у скарзі щодо неналежного сповіщення відповідача про день та час розгляду справи, відсутності підстав для стягнення в порядку регресу страхового відшкодування, прийняті до уваги колегією суддів і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового судового рішення.

Доводи представника відповідача, що підставою для відмови у позові є також і те, що МТСБУ не зверталось до ОСОБА_1 із заявою про виплату страхового відшкодування протягом одного року з моменту ДТП, прострочило своє право на відшкодування сплаченої потерпілому страхової суми (п.п.37.1.4 п.37.1 ст. 37 Закону 1), - до уваги не приймаються, оскільки позов заявлений з підстав ст. 38.1 п. 38.2.1 Закону 1.

(висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції)

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення нормпроцесуального праває обов`язковоюпідставою дляскасування судовогорішення судупершої інстанціїта ухваленнянового судовогорішення,якщо:справу(питання)розглянуто судомза відсутностібудь-якогоучасникасправи,неповідомленогоналежним чиномпро дату,час імісце засіданнясуду (уразі якщотаке повідомленняє обов`язковим),якщотакийучасник справиобґрунтовуєсвоюапеляційну скаргутакоюпідставою (ст. 376 ч. 1 п.п.1-4, 376 ч. 3 п. 3 ст. ЦПК України).

Приймаючи доуваги,щосправу розглянутоза відсутностівідповідача,який належнимчином несповіщався судомпершої інстанціїпро часі місцерозгляду справи,суд порушивнорми процесуальногоправа (встановленопорушення нормпроцесуального права,які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції таухвалення новогосудового рішення), висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального права (не застосував ст.38.1п.38.2.1Закону 1),рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у позові.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.1, ч.2 п.п.1-3 ЦПК України).

Колегія суддів задовольняє скаргу відповідача і скасовує заочне рішення суду першої інстанції з прийняттям нового судового рішення про відмову МТСБУ у позові, тому відповідач має право на відшкодування судових витрат у вигляді судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 067 гривень (1378,00х150%), які документально підтверджені (а.с.91).

Апеляційна скарга зазначає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3700 гривень, проте суду не надано документального підтвердження понесеннях вказаних витрат (а.с.90).

ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.2, ст. 376 ч.1 п.п.1-4 , ч. 3 п. 3, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 березня 2016 року скасувати.

Відмовити Моторному (транспортному) страховому бюро України (МТСБУ) у позові до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 37732,63 гривень.

Стягнути зМоторного (транспортного)страхового бюроУкраїни (МТСБУ)(Код 21647131)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )судовий збірза розглядсправи всуді апеляційноїінстанції урозмірі 2067гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і, відповідно доп.2ч.3ст.389ЦПК України,оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови суду складено 16.01.2021 року.

Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська

Г.Я. Колесніков