Номер провадження: 22-ц/813/5814/21

Номер справи місцевого суду: 500/1671/19

Головуючий у першій інстанції Баннікова Н. В.

Доповідач Ващенко Л. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2021 року м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Ващенко Л.Г.

суддів Колеснікова Г.Я., Вадовської Л.М.,

у порядку ст. 369 ЦПК України, розглянула апеляційну скаргу представника акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 грудня 2019 року (одноособово суддя Баннікова Н.В.) у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА

(короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції)

07.03.2019 року акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі-Банк) звернулось із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 39 507,54 гривень.

Позов обґрунтовано наступним.

24.01.2011 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 10 400 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором.

Посилаючись на те, що відповідачка належним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором, станом на 06.02.2019 року має місце заборгованість в сумі 39 507,54 гривень, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 13 734,48 гривень; заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 9 856,35 гривень; заборгованості по процентам у розмірі 0,00 гривень; пені за прострочене зобов`язання у розмірі 12 674,00 гривень; 500 гривень штрафу (фіксована частина) і 1857, 50 гривень штрафу (процентна складова), Банк просив позов задовольнити.

У відзиві на позовну заву відповідачка просила врахувати її сімейний та матеріальний стан, 25.04.2019 року і 13.08.019 року подала заяви про застосування строку позовної давності.

Представник Банка і відповідачка не приймали участі у судовому засіданні 05.12.2019 року.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.12.2019 року у позові відмовлено.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.04.2020 року виправлена описка у вступній та резолютивній частинах рішення суду від 05.12.2019 року стосовно дати прийняття судового рішення.

(короткий зміст вимог апеляційної скарги)

Банк не погодився із рішенням суду від 05.12.2019 року і в особі представника подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

(узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу)

Апеляційна скарга представника Банка зазначає:

Відмовляючи у позові, суд виходив з того, що Банком пропущений строк позовної давності, проте Банк не погоджується з такими висновками суду.

З моменту підписання фізичною особою заяви, між Банком та клієнтом укладений договір, в порядку ч. 1 ст. 634 ЦК, шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору. Згідно із визначенням, яке міститься в ст. 633 ЦК України, договори, які укладаються Банком з фізичними особами є публічними. Також частинами 2 та 3 ст. 633 ЦК України передбачено, що умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів.

Відсутність підпису позичальника на цих Умовах та правилах не свідчить про те, що він не був ознайомлений з ними, не означає відсутність договірних правовідносин між сторонами та відсутність заборгованості. Підпис відповідачка поставила саме в заяві позичальника, яким засвідчила те, що вона повністю згодна з умовами кредитування та отриманням кредиту саме на таких умовах, що відповідає вимогам ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України.

З матеріалів справи убачається, що кредитний договір укладений шляхом оформлення і підписання анкети-заяви від 24.01.2011 року та довідки про умови кредитування від 24.01.2011 року, в яких визначені умови щодо розміру та порядку нарахування штрафних санкцій, що є складовою частиною кредитного договору.

Таким чином, договір укладено у письмовій формі і підписано сторонами, між сторонами виникли правовідносини щодо виконання зобов`язання саме у порядку та спосіб, якій визначено договором, і цей факт є доведеним. Твердження щодо відсутності погоджених сторонами умов договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки за порушення зобов`язання не відповідають дійсності.

За даних обставин, застосування правового висновку, висловленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року (справа № 342/180/17) не може мати місця, оскільки він не стосується даних правовідносин та постановлений у справі з іншими обставинами. В цій справі висловлено правову позицію про застосування положень статтей 633, 634 ЦК України щодо договору приєднання у разі відсутності узгодження умов договору, які встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах. Тоді як в даній справі, підписавши анкету-заяву та довідку про умови кредитування позичальник, ознайомилась та погодилась з викладеними в них основними умовами укладеного договору.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачем надана копія Анкети-заяви від 24.01.2011 року та довідка від 24.01.2011 р., з яких вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Довідка про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна, 55 днів пільгового періоду підписана відповідачкою, в якій зазначено: тип картки, тип кредитної лінії: базова відсоткова ставка за користування кредитом 2.5%, розмір щомісячних платежів у розмірі 7% від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, порядок нарахування пені за невчасне погашення заборгованості, а саме (Пеня=пеня(1)+пеня (2), де пеня(1)=(базова % ставка за договором)/30 гривень нараховується за кожен день прострочки тілу кредиту; пеня(2)=1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше); розмір штрафів при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж 30 днів, а саме (500грн. +5% від суми заборгованість по кредитному договору, із врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій); розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів тощо.

Таким чином, відповідачці були відомі всі істотні умови договору на день підписання заяви. Договір укладено у письмовій формі і підписано сторонами, між сторонами виникли правовідносини щодо виконання зобов`язання саме у порядку та спосіб, якій визначено договором і цей факт є доведеним.

У постанові від 15.06.2018 року по справі № 922/2263/17 Верховний Суд зазначив: Посилання скаржника на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які б підтверджували, що саме надані позивачем Умови розумів відповідач, підписуючи заяву, відхиляються Верховним Судом, оскільки відповідач не надав ні суду першої, ні суду апеляційної інстанцій інших Умов та правил надання банківських послуг, які, на його думку, діяли на час підписання заяви.

Розрахунок заборгованості доданий до позовної заяви відображає рух коштів за карткою, він є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображає стан нарахувань у певні періоди часу. Дії з користування кредитними коштами та погашення заборгованості свідчать про визнання заборгованості по кредиту та згоду з умовами кредитування. Розрахунок заборгованості підтверджує розмір заборгованості, в тому числі, і за тілом кредиту і відповідачкою не оскаржувався. Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачкою не надано.

Суд взяв до уваги бездоказову аргументацію відповідачки про сплив строку позовної давності, оскільки останній платіж особисто відповідачкою був здійснений 25.04.2018 р. у розмірі 800 грн., на що вказував розрахунок заборгованості, а не як помилково зазначив суд - 11.05.2015 року.

Відповідно до Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 19.03.2014 року у справі № 6-14цс14, відповідно до якого перебіг позовної давності (статті 257 ЦК України) щодо повернення кредиту в повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки (статті 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору та підтриманий постановою Верховного Суду від 06.03.2018 року № 61-88 св 17 (справа № 2120/12694/12).

Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту у повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦКУ) - 31.10.2022 p., а, якщо здійснювати обрахунок строку з врахуванням останнього платежу, з 25.04.2018 року до 24.05.2021 року.

Банк звернувся із позовом у березні 2019 року, тобто в межах строку позовної давності.

Відповідачка не надала суду для огляду картку у власних інтересах, а суд першої інстанції, нехтуючи обов`язками відповідачки в розрізі її процесуальних обов`язків, визначених п.4 ч.2 ст.43 ЦПК України, упереджено поставився до позивача та сприяв відповідачці приховати докази, враховуючи дійсність користування карткою, поклавши на позивача всі процесуальні обов`язки та знехтував положеннями про змагальність сторін і надання доказів, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Постановою Касаційногоцивільного судуу складіВерховного Судувід 11.09.2019року посправі 642/5533/15-ц(61-13458ск 18),зазначено,що напідставі заявипозичальника виникаютьдоговірні відносиниі факткористування карткоюстверджує наявністькредитних правовідносину відповідностідо Умовта Правилнадання банківськихпослуг. Згіднопостанови ВСвід 11.09.2019року справа№ 153/1334/16, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу свої вимог та заперечень.

Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов`язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об`єктивної істини та об`єктивного вирішення справи.

Позивач заявив вимогу щодо стягнення фактично отриманих коштів в загальному розмірі, санкції нараховані на частину фактично отриманих коштів, які мають правових характер простроченого зобов`язання. Договір від 24.01.2011 року, у встановленому законом порядку, відповідачкою не оспорювався та не визнавався недійсним, що свідчать про її згоду з усіма умовами цього договору. Заперечень щодо Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах справи, відповідачкою не надано.

(узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи)

13.03.2020 року відповідачка ОСОБА_1 отримала копію ухвали Одеського апеляційного суду від 04.03.2020 року про відкриття провадження у справі за апеляційною скаргою Банка на рішення суду від 05.12.2019 року і копію апеляційної скарги Банка, що підтверджується рекомендованим повідомленням від 13.03.2020 року (а.с.114).

Відповідачка ОСОБА_1 не скористалась правом надати відзив, пояснення або заперечення на апеляційну скаргу.

ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

(встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини)

Судом першої інстанції встановлені і сторонами неоспорені такі обставини.

24.01.2011 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви №0514151100193978344 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Банку, відповідно до якого відповідачка отримала кредит в розмірі 10 400 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 13-13зворот).

24.01.2011 року відповідачка підписала довідку №1205140900192117029 до договору SAMDN50000040300404 (ІНН НОМЕР_1 , ОСОБА_1 ) про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна-55 днів пільгового періоду" в якій зазначено: тип картки, тип кредитної лінії: базова відсоткова ставка за користування кредитом 2.5%; розмір щомісячних платежів у розмірі 7% від заборгованості; строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним; порядок нарахування пені за невчасне погашення заборгованості, а саме (Пеня=пеня(1)+пеня (2), де пеня(1)=(базова % ставка за договором)/30 гривень нараховується за кожен день прострочки тілу кредиту; пеня(2)=1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше); розмір штрафів при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж 30 днів, а саме (500грн. +5% від суми заборгованість по кредитному договору, із врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій); розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів (а.с.14).

За розрахунками Банка станом на 06.02.2019року маємісце заборгованістьв сумі39507,54гривень,яка складаєтьсяіз:заборгованості закредитом урозмірі 13734,48гривень;заборгованості запростроченим тіломкредиту урозмірі 9856,35гривень;заборгованості попроцентам урозмірі 0,00гривень;пені за простроченезобов`язання урозмірі 12674,00гривень;500гривень штрафу(фіксованачастина) і1857,50гривень штрафу (процентнаскладова),а.с. 5-8.

07.03.2019 року в суді зареєстрована позовна заява Банка про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором від 24.01.2011 року у розмірі 39507,54 гривень станом на 06.02.2019 року (а.с.2-4).

У відзиві на позовну заву відповідачка просила врахувати її сімейний та матеріальний стан, 25.04.2019 року і 13.08.019 року подала заяви про застосування строку позовної давності (а.с.47,50,56).

Судом апеляційної інстанції досліджені додані Банком до апеляційної скарги: довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки на ім`я ОСОБА_1 за період з 24.01.2011 року по 19.08.2018 року; довідка про видачу кредитних карток, виданих на підставі укладеного сторонами 24.01.2011 року кредитного договору за період з 24.01.2011 року по 03.05.2017 року; витяг з основної картки на ім`я ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 06.01.2020 року (а.с.75-89).

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки на ім`я ОСОБА_1 , у період з 24.01.2011 року по 19.08.2018 року Банк змінював кредитний ліміт шляхом збільшення з 500 гривень до 10400 гривень (а.с.75).

Відповідно до довідки про видачу кредитних карток, виданих на підставі укладеного сторонами 24.01.2011 року кредитного договору за період з 24.01.2011 року по 03.05.2017 року: картка № НОМЕР_2 від 24.01.2011 року зі строком дії до 11/14; картка № НОМЕР_3 від 05.08.2013 року зі строком дії до 10/16; картка № НОМЕР_4 від 01.11.2015 зі строком дії до 10/19; картка № НОМЕР_4 від 06.07.2016 року зі строком дії до 10/19; картка № НОМЕР_5 від 03.05.2017 зі строком дії до 03/21 (а.с.76).

Із витягу з основної картки на ім`я ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 06.01.2020 року вбачається, що всього витрат по картці 88414,18 гривень; - 908.90 гривень (а.с.77-89).

Між сторонами виникли правовідносини із кредитних зобов`язань, які регулюються нормами ЦК України.

(доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції)

Суд першої інстанції, відмовляючи Банку у позові виходив з того, що Банк звернувся із позовом з пропуском строку позовної давності (а.с.65,66).

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. ст. 256 ч.1, 257 ч.1 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України,перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Верховним Судом України у постанові від 19.03.2014 року по справі № 6-14 цс 14 викладено правовий висновок, відповідно до якого перебіг позовної давності (с. 257 ЦК України) щодо повернення кредиту в повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Відповідно до довідки про видачу кредитних карток, виданих на підставі укладеного сторонами 24.01.2011 року кредитного договору за період з 24.01.2011 року по 03.05.2017 року: картка № НОМЕР_2 від 24.01.2011 року зі строком дії до 11/14; картка № НОМЕР_3 від 05.08.2013 року зі строком дії до 10/16; картка № НОМЕР_4 від 01.11.2015 року зі строком дії до 10/19; картка № НОМЕР_4 від 06.07.2016 року зі строком дії до 10/19; картка № НОМЕР_5 від 03.05.2017 зі строком дії до 03/21.

Відповідачка належними та допустимим доказами не спростувала, що закінчився строк дії останніх карток «Кредитка Універсальна-55днів пільговогоперіоду",виданихна їїім`я 01.11.2015 року № НОМЕР_4 зі строком дії до 10/19 і 06.07.2016 року № НОМЕР_4 зі строком дії до 03/21.

Зважаючи на викладене, Банк звернувся із позовом за захистом порушеного права (березень 2019 року) в межах строку позовної давності.

Позовна заява Банка підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язаннямає виконуватисяналежним чиномвідповідно доумов договорута вимогЦК України,інших актівцивільного законодавства,а завідсутності такихумов тавимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться.Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор-прийняти виконання особисто,якщо іншене встановленодоговором абозаконом,не випливаєіз сутізобов`язаннячи звичаївділового обороту.Порушенням зобов`язанняє його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежневиконання). Уразі порушеннязобов`язаннянастають правовінаслідки,встановлені договоромабозаконом,зокрема: сплата неустойки (ст. ст. 526 ч.1, 527 ч.1, 610 ч.1, 611 ч.1 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ч.1 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом єнеустойка,що обчислюєтьсяу відсоткахвід суминевиконаного абоненалежно виконаногозобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Право нанеустойку виникаєнезалежно віднаявності укредитора збитків,завданих невиконаннямабо неналежнимвиконанням зобов`язання (ст. 549 ч.ч.1-3, ст. 550 ч.1 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається наступне.

24.01.2011 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви №0514151100193978344 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Банку, відповідно до якого відповідачка отримала кредит в розмірі 10 400 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

24.01.2011 року відповідачка ознайомилась і підписала довідку №1205140900192117029 до договору SAMDN50000040300404 (ІНН НОМЕР_1 , ОСОБА_1 ) про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна-55 днів пільгового періоду" в якій зазначено: тип картки, тип кредитної лінії: базова відсоткова ставка за користування кредитом 2.5%; розмір щомісячних платежів у розмірі 7% від заборгованості; строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним; порядок нарахування пені за невчасне погашення заборгованості, а саме (Пеня=пеня(1)+пеня (2), де пеня(1)=(базова % ставка за договором)/30 гривень нараховується за кожен день прострочки тілу кредиту; пеня(2)=1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше); розмір штрафів при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж 30 днів, а саме (500грн. +5% від суми заборгованість по кредитному договору, із врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій); розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів.

Обґрунтовуючи право вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом, неустойки у вигляді пені та штрафів Банк зазначав, що відповідачка була обізнана із тарифами з обслуговування кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», а також з умовами кредитування, що вбачається з довідки від 24.01.2011 року, погодилась з ними, підписавши вказану довідку.

Оскільки матеріали справи містять належні і допустимі докази того, що під час підписання 24.01.2011 року Анкети-заяви відповідачка ОСОБА_1 ознайомилась з умовами кредитування, підтвердженням чого є довідка від 24.01.2011 року про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка зазначає умови кредитування зі сплатою відсотків, а також відповідальність позичальниці за порушення умов зобов`язання у вигляді сплати пені та штрафу, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у позові в цій частині.

За таких обставин, рішення суду в частині відмови у позові про стягнення заборгованості за тілом кредиту і неустойки підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового судового рішення.

Банк просив стягнути із позичальниці, як кредит, так і прострочену заборгованість за тілом кредиту.

Позовні вимоги Банка про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 9 856,35 гривень задоволенню не підлягають.

З матеріалівсправивбачається,що Анкета-заява, а також довідка про умови кредитування позичальника не містять відомостей про додаткову відповідальність позичальниці у разі несвоєчасного або не у повному обсязі внесення нею щомісячного мінімального платежу, внаслідок якого сума кредиту буде вважатись простроченою і позичальниця повинна буде відшкодувати, як тіло кредиту, так і прострочене тіло кредиту.

До правовідносин сторін не може бути застосована ч.1 ст. 634 ЦК України, а саме, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або в інших стандартних нормах, який може бути укладений шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови, що розміщені на сайті:https://privatbank.ua/terms/ неодноразово змінювались самим Банком, зокрема, в період з січня 2011 року по березень 2019 року, тобто Банк мав можливість додати до позовної заяви Витяг з тарифів та Витяг з Умов у будь-якій редакції, у тому числі, що найбільш сприятливі для задоволення позову (а.с.15-31).

Сама по собі роздруківка із сайту Банка не може бути належним доказом підтвердження вказаних обставин, оскільки зазначений доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (Банка), яка у будь-який час може вносити і вносить відповідні зміни щодо умов та правил споживчого кредитування.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що відповідачка ОСОБА_1 (станом на час підписання Анкети-заяви і у подальшому під час строку дії договору) надала згоду на те, що вона ознайомлена і погоджується сплачувати «заборгованість за простроченим тілом кредиту» на умовах, запропонованих Банком.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ч.6 ЦПК України).

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень.

Приймаючи до уваги, що Банк не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження про конкретнозапропонованівідповідачці умови,Анкета-заявата довідкапро умовикредитування немістять відомостейдомовленості сторінщодосплати простроченоїзаборгованості закредитом, колегія суддів відмовляє Банку у позові про стягнення простроченої заборгованості за кредитом.

(мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу)

Доводи Банка щодо необґрунтованості відмови у позові про стягнення заборгованості за кредитом, а також неустойки у вигляді пені та штрафів з підстав пропуску строку позовної давності, прийняті до уваги судом апеляційної інстанції і є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нового рішення про задоволення позову Банка в цій частині.

(чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду)

Порушене правоБанка настягнення заборгованостіза кредитомі неустойкиувигляді пеніта штрафівпідлягає захистусудомапеляційноїінстанції шляхомзадоволенняпозову в цій частині.

(висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції)

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є : неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків,викладених урішеннісуду першоїінстанції,обставинам справи; порушеннянорм процесуальногоправа або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуваннямнорм матеріальногоправа вважається:неправильне тлумаченнязакону,або застосуваннязакону,який непідлягає застосуванню,або незастосуваннязакону,який підлягавзастосуванню(ст. 376 ч. 1 п.п.1-4, ч.2ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що висновки суду першої інстанції про відмову у позові з підстав пропуску строку позовної давності не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального права й неправильно застосував ст. ст. 256 ч.1, 257 ч.1, 261 ч.1, 526 ч.1, 527 ч.1, 549 ч.ч.1-3, 550 ч.1, 610 ч.1, 611 ч.1, 1054 ч.1 ЦК України, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.1, ч.2 п.п.1-3 ЦПК України).

Колегія суддів задовольняє скаргу представника Банка і скасовує рішення суду першої інстанції з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову, тому Банк має право на відшкодування судових витрат у вигляді судового збору за розгляд справи в суді першої в розмірі 1 921 гривень і в суді апеляційної інстанцій в розмірі 2881,50 гривень, які документально підтверджені (а.с. 1,90).

ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.2, ст. 376 ч.1 п.п.1-4, ч. 2, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 грудня 2019 року скасувати.

Позов акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитом і неустойки у вигляді пені та штрафів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН № НОМЕР_6 ) на користь акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 24.01.2011 року станом на06.02.2019року,яка складаєтьсяіз:заборгованості закредитом урозмірі 13734,48гривень;пені за простроченезобов`язання урозмірі 12674,00гривень;500гривень штрафу(фіксованачастина) і1857,50гривень штрафу (процентнаскладова),а також судовий збір у розмірі 1 921 гривень за розгляд справи в суді першої інстанції та 2881,50 гривень за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Відмовити акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» у позові до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 9 856,35 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і, відповідно доп.2ч.3ст.389ЦПК України,оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови суду складено 16.01.2021 року.

Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська

Г.Я. Колесніков