Справа № 462/4475/16-п Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.

Провадження № 33/811/1322/20 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року суддя Львівського апеляційного суду Партика І. В., за участі ОСОБА_1 та його представника адвоката Бацика Р.Я., Василишина Я.В. та його представника адвоката Олешка Т.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 та адвоката Олешка Т.О. на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 16 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ст..124 КУпАП,

встановив:

цією постановою, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП повернуто закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно із постановою, ОСОБА_1 26 грудня 2014 року о 15:30 год. у м.Львові на перехресті вул.Кульпарківська-Перфецького, керуючи автомобілем марки «Fiat» р.н. НОМЕР_1 проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, під час керування створив загрозу безпеці дорожнього руху, при виникненні небезпеки для руху своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості з метою зупинити транспортний засіб при проїзді регульованого перехрестя вул.Кульпарківська-Перфецького, проїхав перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофора, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем марки «BMW» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , завдавши транспортним засобам технічні пошкодження.

Не погоджуючись з даною постановою потерпілий ОСОБА_2 та його захисник адвокат Олешко Т.О. подали спільну апеляційну скаргу, в якій просять поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану постанову та постановити нову постанову, якою встановити наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП в діях ОСОБА_1 , а провадження по справі закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Категорично не погоджуються з оскаржуваною постановою, та вважають, що дана постанова є незаконною, винесена судом без належного дослідження доказів, що містяться у матеріалах справи, без участі потерпілого, без участі та пояснень свідків даної пригоди, судом не надано належної та об`єктивної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, що призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення.

Обставини вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджуються доказами, зібраними в процесі досудового розслідування. Зокрема: показами потерпілого у справі про адміністративне правопорушення, водія ОСОБА_2 ; показами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; висновками судової траснпортно - трасологічної експертизи №1/56 від 07 лютого 2015 року, судової автотехнічної експертизи №3325 від 19 жовтня 2015 року, судової автотехнічної експертизи №4824 від 09 лютого 2016 року, судових автотехнічних експертиз №1/54 та 1/55 а також Постановою органу досудового розслідування від 17 червня 2020 року.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що з технічної точки зору причиною настання даної дорожньо - транспортної пригоди стали дії водія автомобіля марки «FIAT SCUDO» номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , які суперечили чинним вимогам ПДР України, а саме: п.п. 1.5; 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»); 2.3 (підпункту «б» та «д»); 8.1; 8.7; 8.7.3 (підпункту «е») та 8.10 та виразилися в тому, що він проявив не уважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, під час керування автомобілем створив загрозу безпеці дорожнього руху, при виникненні небезпеки для руху своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості або до повної зупинки транспортного засобу, при проїзді регульованого перехрестя вул.Кульпарківська-Перфецького у м.Львові, проїхав перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофора, що призвело до зіткнення з автомобілем марки «BMW Х5» номерний знак номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Тому, дії водія ОСОБА_1 з технічної точки зору, не відповідали вимогам п.п. 1.5; 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»); 2.3 (підпункту «б» та «д»); 8.1; 8.7; 8.7.3 (підпункту «е») та 8.10 ПДР України та є безпосередньою причиною настання даної ДТП.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29 липня 2020 року, яка не оскаржувалась в апеляційному порядку, в задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови слідчого ВРЗуСТ ГУНП у Львівській області Рокошевського А.М. від 17.06.2020 про закриття кримінального провадження №12015140030000925 від 26.12.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України відмовлено.

Враховуючи наведене, переконливо вважають, що матеріали справи повністю доводять наявність в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, та містять достатньо доказів недотримання ним ПДР, у зв`язку із чим постанова Залізничного районного суду м. Львова від 16 червня 2020 року підлягає скасуванню.

Враховуючи, що потерпілим ОСОБА_2 оскаржувана постанова не отримана, а про наявність такої йому стало відомо лише 03 вересня 2020 року, в день ознайомлення його адвокатом з матеріалами справи у Залізничному районному суді м. Львова, просять суд апеляційної інстанції визнати поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження.

Заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_2 та його захисника Олешка Т.О., які підтримали апеляційну скаргу та просили таку задоволити, позицію ОСОБА_1 та його захисника Бацика Р.Я., які заперечили апеляційну скаргу, перевіривши наведені доводи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково з таких підстав.

Згідно з ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя допустив істотне порушення закону та неповноту з`ясування обставин справи, що вплинуло на правильність прийняття судового рішення та є підставою для скасування постанови судді.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи й постанови судді, дана вимога закону дотримана не була.

У постанові судді лише формально зазначено обставини події, яка мала місце 26 грудня 2014 року, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 383101 від 05 серпня 2016 року та з покликанням на ст.38 КУпАП, без аналізу доказів здобутих в процесі досудової перевірки у справі про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 ..

Суддя місцевого суду, у оскаржуваній постанові проаналізував лише постанови про закриття провадження та ухвали суду, про оскарження таких постанов.

Вказав, що, на даний час, суду не надано жодних достатніх доказів для встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення та справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, протокол у якій складено на підставі постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 14 липня 2016 року, який теж скасовано ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 11 серпня 2016 року, що унеможливлює подальший його розгляд, та на підставі вищевказаної ухвали Галицького районного суду міста Львова від 06 квітня 2020 року досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях водія ОСОБА_1 .

Окрім цього, на думку суду, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень.

Поряд з цим, на думку апеляційного суду, суддею місцевого суду передчасно зроблено такий висновок, оскільки в матеріалах справи наявна постанова слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області Рокошевського А.М. від 17 червня 2020 року, якою закрито кримінальне провадження внесене до ЄРДР 26.12.2014 за №12014140030000925 у зв`язку з відсутністю ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України.

Дана постанова про закриття кримінального провадження оскаржувалась до слідчого судді Галицького районного суду м.Льовова Гераусом Б.І., однак за результатами розгляду такої було постановлено ухвалу 29.07.2020, якою у задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови слідчого Рокошевського А.М. від 17.06.2020 про закриття кримінального провадження №12014140030000925 від 26.12.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України відмовлено.

Така ухвала Галицького районного суду м.Львова від 29.07.2020 не оскаржувалась в апеляційному порядку, жодним із учасників справи та набрала законної сили.

На час постановлення оскаржуваної постанови судом першої інстанції, у суду не було даних про закриття слідчим вказаного вище кримінального провадження, відповідно така постанова слідчого не досліджувалась в процесі розгляду справи.

Також, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 в суді першої інстанції, як учасника ДТП не допитували, що підтверджується матеріалами справи, відтак останній був позбавлений можливості дати пояснення з приводу обставин справи.

По даній справі були допитані свідки, пояснення яких долучені до матеріалів справи, однак суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним доказам та не зазначив мотивів відхилення таких, що в свою чергу підтверджує доводи наведені в апеляційній скарзі.

При цьому, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що Залізничний районний суд м.Львова при винесенні оскаржуваної постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, керуючись статтею 38 КУпАП, всупереч ст.280 КУпАП, не з`ясував усі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Крім цього, в процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено ряд неточностей та помилок допущених у оскаржуваній постанові.

Так, згідно ст.1291 Конституції України Суд ухвалює рішення іменем України, однак у матеріалах справи наявний оригінал оскаржуваної постанови (а.с.195) у якій відсутня інформація про те, що така постановлена Іменем України, що є істотним порушенням чинного законодавства.

Поряд з цим, резолютивна частина оскаржуваної постанови містить неточності щодо прийнятого судом рішення, оскільки у такій вказано наступне «справу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП повернути закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Відтак, є незрозумілим яке саме рішення прийняв суддя.