Справа № 740/198/21

Провадження № 6/740/10/21

УХВАЛА

18 січня 2021 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі головуючої судді Гагаріної Т.О.,

при секретарі судового засідання Полторацької В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині подання головного державного виконавця Ніжинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Пархоменко Є.О. про тимчасове обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України,

установив:

у поданні ставиться питання про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України з посиланням на те, що на виконанні у Ніжинському міськрайонному відділі Державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Суми) знаходиться зведене виконавче провадження №62556753, до складу якого входить два виконавчих провадження, а саме, виконавче провадження №54021795 з примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва №755/18201/16-ц від 06 січня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 275 грн. 60 коп., а також виконавче провадження №54022025 з примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва №755/18201/16 від 16 січня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 131 540 грн. 13 коп.

Зазначені виконавчі провадження з виконання вищезазначених виконавчих листів відкрито 26.05.2017 та копії постанови про відкриття виконавчого провадження направлені боржнику для виконання за адресою, вказаною у виконавчому документі та стягувачу до відома.

У ході проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що за боржником транспортних засобів не зареєстровано. Згідно відповіді ДФС України та ПФУ України боржник офіційно не працевлаштований, пенсію не отримує, має відкриті рахунки в банківських установах, грошові кошти на яких відсутні. Згідно витягу з Державного земельного кадастру за боржником земельні ділянки не зареєстровані. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в реєстрі записи відсутні. Згідно відповіді ДПС України на запит державного виконавця щодо перетину боржником державного кордону України встановлено, що боржник протягом 2017-2021 років неодноразово перетинав державний кордон України, що свідчить про наявність у боржника грошових коштів.

Станом на 15.01.2021 по виконавчому провадженню №54021795 на депозитний рахунок відділу боржником сплачено 503 грн. 20 коп., що є достатньою сумою для повної сплати боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження; по виконавчому провадженню №54022025 жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду, боржником самостійно не вчинено. Таким чином, боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду та не вчиняє жодних дій, спрямованих на таке виконання у виконавчому провадженні.

Згідно ч.4 ст.441 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, подав заву про розгляд справи без участі представника Ніжинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), заявлені у поданні вимоги підтримує.

Сторони виконавчого провадження не викликалися, відповідно до вимог статті 441 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із врахуванням доказів, які додані до подання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. С уд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Статтею 6Закону України«Про порядоквиїзду зУкраїни ів`їзду вУкраїну громадянУкраїни» визначенівипадки,відповідно дояких правогромадянина Українина виїздз Україниможе бутитимчасово обмежено:коли вінобізнаний звідомостями,які становлятьдержавну таємницю,до закінченнятерміну,встановленогостаттею 12цього Закону; стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; він засуджений за вчинення кримінального правопорушення до відбуття покарання або звільнення від покарання; він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов`язань; він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції до припинення нагляду.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Відповідно до ст.12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні Ніжинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) перебуває зведене виконавче провадження №62556753, до складу якого входить два виконавчих провадження, а саме, виконавче провадження №54021795 з примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва №755/18201/16-ц від 06 січня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 275 грн. 60 коп., а також виконавче провадження №54022025 з примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва №755/18201/16 від 16 січня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 131 540 грн. 13 коп.

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54022025 від 26.05.2017, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Статтею 33 Конституції України гарантовано кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

В свою чергу, статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Згідно положень п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну» від 21 січня 1994 року (зі змінами) право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках коли, зокрема: він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до п.19 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Тож законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим підлягає з`ясуванню, чи дійсно особа свідомо не виконувала зобов`язання або невиконання зумовлено об`єктивними причинами.

Під поняттям «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об`єктивні обставини (дія непереборної сили, події тощо).

Відповідно до положень частини першої статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Необхідною передумовою обрання такого заходу забезпечення виконання рішення суду, як обмеження боржника у праві виїзду за межі України, є встановлення судом дійсних обставин ухилення боржника від виконання судового рішення. Такі обставини суд повинен установити, виходячи з відомостей, зазначених у поданні, матеріалах виконавчого провадження та пояснень державного виконавця.

Відповідно, наявність умислу та інші факти, як обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд вважає, що тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Згідно ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Головним державним виконавцем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду та погашення заборгованості, а також не доведено, що боржник вчиняв будь-які дії, спрямовані на ухилення від сплати боргу за виконавчими документами.

Крім того, з подання головного державного виконавця вбачається, що станом на 15.01.2021 по виконавчому провадженню №54021795 на депозитний рахунок відділу боржником сплачено 503 грн. 20 коп., що є достатньою сумою для повної сплати боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

По виконавчому провадженню №54022025 жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду, боржником самостійно не вчинено. Таким чином, боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду та не вчиняє жодних дій, спрямованих на таке виконання у виконавчому провадженні.

В той же час, з матеріалів, доданих до подання вбачається, що 09.12.2020 старшим державним виконавцем було винесено постанову про передачу виконавчого провадження з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до Ніжинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) виконавчого провадження №54022025.

З часу відкриття виконавчого провадження - 26.05.2017 і по теперішній час боржник ОСОБА_1 знає про наявність боргу по виконавчому провадженню, про що свідчить його заява від 23.12.2020, додана до матеріалів подання.

Сам факт відкриття виконавчого провадження, вчинення певних дій по його виконанню державним виконавцем та його неналежне виконання боржником, при відсутності належних допустимих, достовірних та достатніх доказів про ухилення боржника від виконання рішення суду, не свідчать про необхідність тимчасового обмеження конституційних прав боржника, з поданням, про що звернувся державний виконавець.

Крім цього, відсутні будь-які вагомі доводи головного державного виконавця про те, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника сприятиме виконанню судового рішення та необхідність обмеження боржника у праві виїзду за межі України на невизначений (тривалий) строк, яким слід вважати строк до виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням .

Керуючись ст.441 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенніподання головногодержавного виконавцяНіжинського міськрайонноговідділу Державноївиконавчої службиПівнічно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Суми) Пархоменко Є.О. про тимчасове обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України відмовити повністю.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Т.О. Гагаріна