Справа № 740/3852/19

Провадження № 2/740/36/21

РІШЕННЯ

іменем України

12 січня 2021 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., за участі секретаря судового засідання Носилевської О.В.,

представника позивача СТОВ «РІД»-адвоката Луєнка Ю.В., представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката Приходька С.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "РІД" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору,-приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондра Людмила Вікторівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгророзвиток», про визнання недійсними договорів дарування земельних ділянок, встановлення нікчемності договорів про розірвання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, переведення прав та обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу земельних ділянок,

встановив:

У серпні 2019 року СТОВ «РІД» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів дарування земельних ділянок від 19 квітня 2017 року щодо земельних ділянок площею 1,9391 га, кадастровий номер 7423388100:03:001:0097, площею 1,9163 га, кадастровий номер 7423388100:03:001:0112, укладеними між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; встановлення нікчемності договорів від 02 березня 2017 року про розірвання договорів купівлі-продажу вказаних земельних ділянок від 03 грудня 2016 року, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; переведення на позивача прав та обов`язків покупця за даними договорами купівлі-продажу земельних ділянок від 03 грудня 2016 року із присудженням відповідачу ОСОБА_1 грошових коштів, що становлять вартість земельних ділянок згідно договорів купівлі-продажу від 03 грудня 2016 року. Позов обгрунтований тим, що власником спірних земельних ділянок була ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем за заповітом до її спадщини є її син ОСОБА_2 , який є громадянином Російської Федерації. Згідно договорів оренди землі від 16 грудня 2008 року та 10 березня 2009 року спірні земельні ділянки орендаря ОСОБА_3 перебували в оренді позивача на строк 10 років. У зв`язку із смертю ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_2 перейшли всі права та обов`язки орендодавця згідно договорів оренди землі від 16 грудня 2008 року та 10 березня 2009 року. Відповідач ОСОБА_2 перебуває у дружніх відносинах із відповідачем ОСОБА_1 , який є одним із засновників ТОВ «Украгророзвиток», яке є прямим конкурентом позивача і намагається будь-якими способами заволодіти земельними ділянками, які перебувають у користуванні позивача. Відповідач ОСОБА_2 17 грудня 2015 року уклав договори оренди спірних земельних ділянок із ТОВ «Украгророзвиток», а в подальшому відповідач ОСОБА_2 , як іноземець, 03 грудня 2016 року уклав із ОСОБА_1 договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок, порушивши переважне право позивача на придбання даних земельних ділянок. У повідомленні від 12 травня 2017 року ОСОБА_1 на адресу позивача просить розірвати договори оренди землі із виплатою орендної плати. Подальше укладення між сторонами договорів від 02 березня 2017 року про розірвання договорів купівлі-продажу від 03 грудня 2016 року та договорів дарування земельних ділянок 19 квітня 2017 року є діями, спрямованими на позбавлення позивача переважного права на придбання даних земельних ділянок у власність при їх продажу. Відповідач ОСОБА_2 , як іноземець, не мав права знову набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, при цьому відповідач ОСОБА_1 не мав права здійснювати відчуження земельних ділянок в силу п.п. «б» п.15 Перехідних положень ЗК України, відповідно до яких укладені угоди під час заборони є недійсними з моменту їх укладення.

Згідно відзиву на позовну заяву від 01 жовтня 2019 року відповідач ОСОБА_1 позов не визнає з посиланням на те, що ОСОБА_2 мав всі законні підстави та повноваження на розірвання договорів купівлі-продажу та на укладення договорів дарування земельних ділянок на його користь, оскільки сторонами досягнуто згоди щодо усіх умов, необхідних для здійснення правочину. Враховуючи неприязні стосунки між керівництвом СТОВ «РІД» та ОСОБА_2 , останній зрозумів, що йому найважливіше не отримати гроші за своє майно, а не допустити будь-якої можливості отримання «батьківської землі» ОСОБА_4 , саме тому були укладені договори про розірвання договорів купівлі-продажу та договори оренди. Позивач використав факт переходу права власності до ОСОБА_1 , як підставу для того, щоб взагалі не платити орендну плату. ОСОБА_2 позивач орендну плату не сплачував, оскільки останній вже не є власником земельних ділянок, також позивач не сплачував орендну плату і ОСОБА_1 , оскільки оскаржував право власності в судовому порядку, тільки у 2019 році позивач погасив заборгованість зі сплати орендної плати та розрахувався із ОСОБА_1 за користування належними йому земельними ділянками. Саме позивач порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 , як власника земельних ділянок. Договори оренди землі від 16 грудня 2008 року та 10 березня 2009 року припинили свою дію внаслідок закінчення строку, на який їх було укладено, у зв`язку з чим переважне право у позивача, який також не виконував умови договорів оренди землі, відсутнє.

Ухвалою суду від 29 листопада 2019 року за результатами підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду по суті.

Під час судового розгляду ухвалою суду від 03 серпня 2020 року до участі у справі залучено ТОВ «Украгророзвиток», як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У відзиві на позов від 01 вересня 2020 року директор ТОВ «Украгророзвиток» Снісаренко В.М. просить відмовити у позові, з посиланням на те, що позивач не сплачував ОСОБА_2 орендну плату і не може користуватись правами, наданими ст.777 ЦК України. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мали право укладати угоди щодо земельних ділянок.

У клопотанні від 15 червня 2020 року та додаткових поясненнях до нього від 13 липня 2020 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Приходько С.В. просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності, з посиланням на те, що позивач просить захистити свої права шляхом переведення прав та обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу земельних ділянок від 03 грудня 2016 року, при цьому про існування вказаних договорів позивачу було достеменно відомо ще у 2017 році, фактично з моменту їх укладення, оскільки ОСОБА_1 повідомляв про укладення даних договорів позивача і просив їх розірвати, а позивач звертався до суду з аналогічним позовом (справа №740/2651/17). В силу вимог ч.4 ст.267 ЦК України строк позовної давності за вимогами про переведення на позивача прав покупця, із врахуванням п.3 ч.2 ст.258 ЦК України, сплив 03 грудня 2017 року. Позивач звернувся до суду із позовом тільки у серпні 2019 року. Залишення позовної заяви позивача у справі №740/2651/17 згідно заяви представника позивача ухвалою суду від 31 січня 2019 року не перериває перебігу позовної давності.

У запереченнях від 27 липня 2020 року представник позивача адвокат Луєнко Ю.В. просить відмовити представнику відповідача Приходьку С.В. у застосуванні позовної давності та захистити порушене право позивача, з посиланням на те, що вимоги щодо переведення прав та обов`язків покупця фактично є вимогами, пов`язаними із застосуванням наслідків нікчемного правочину. Строк позовної давності повинен обраховуватись з 18 травня 2017 року. Строк позовної давності, із врахуванням розгляду попередньої справи №740/2651/17, переривався 04 липня 2017 року (з дати пред`явлення позову про визнання недійсними договорів дарування земельних ділянок, за яким було відкрито провадження судом). Строк позовної давності позивачем не пропущений. Згідно клопотання від 11 січня 2021 року просить визнати поважними причини пропущення позивачем позовної давності та захистити порушене право позивача із врахуванням підстав згідно заперечення від 27 липня 2020 року та посиланням на те, що подання позову з іншими матеріально-правовими підставами не перериває перебігу строку позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.

Представник позивача адвокат Луєнко Ю.В. в судовому засіданні позов підтримав, пояснивши, що позивач орендував спірні земельні ділянки, спірні правочини вчиненні під час мораторію згідно ЗК України, позивач має переважне право на укладення договору купівлі-продажу. Про порушення свого права позивач дізнався у квітні 2017 року. Строк позовної давності не пропущений.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Приходько С.В. в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що договори оренди землі із позивачем припинили свою дію, ОСОБА_1 є власником спірних земельних ділянок. Позивач до 2019 року не сплачував орендну плату по спірних земельних ділянках. Строк позовної давності до вимоги про переведення прав та обов"язків покупця становить 1 рік.

Відповідно до повідомлень від 31 жовтня 2019 року, 05 грудня 2019 року, 21 лютого 2020 року, 19 травня 2020 року приватний нотаріус Кондра Л.В. просить розглянути справу за відсутності.

Згідно клопотання від 07 грудня 2020 року представник третьої особи ТОВ «Украгророзвиток» Снісаренко В.М. просить розглянути справу за відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином Російської Федерації, що підтверджується копіями сторінок паспорта Російської Федерації від 24 жовтня 2014 року, щодо останнього наявна посвідка на постійне проживання НОМЕР_1 від 09 липня 2014 року, зареєстроване місце проживання з 09 липня 2014 року в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідно до повідомлення Старостинського округу №3 сіл Сальне та Садове Лосинівської селищної ради Ніжинського району від 31 жовтня 2013 року ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_1 , згідно посвідки на постійне місце проживання, але за даною адресою не проживає.

Положеннями ст.6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Відповідач ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, клопотання про відкладення судового розгляду відсутні, останнім не подано відзиву, заперечення, повідомлення іншої адреси свого проживання.

Інформація про розгляд справи також розміщена на офіційній сторінці суду веб-порталу судової влади України.

Із врахуванням доказів по справі судом встановлено слідуюче.

ОСОБА_3 є власником земельних ділянок площею 1,94 га та 1,92 га, розташованих на території Сальненської сільської ради Ніжинського району, кадастровий номер 7423388100:03:001:0097, 7423388100:03:001:0112 відповідно, цільове призначення яких-для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копіями Державних актів на право власності на земельну ділянку ЧН №020907 та ЧН №197840.

У копіях повідомлень Управління Держгеокадастру у Ніжинському районі Чернігівської області від 20 жовтня 2016 року на адресу ОСОБА_2 зазначено, що земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,9391 га, 1,9163 га, кадастрові номери 7423388100:03:001:0097, 7423388100:03:001:0112, мають обмеження щодо заборони їх купівлі-продажу або іншим способом відчуження громадянами України і зміни цільового призначення, за винятком передачі у спадщину та обміну земельної ділянки на іншу, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01 січня 2017 року.

Згідно копії договору оренди землі від 16 грудня 2008 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем СТОВ «РІД», земельна ділянка площею 1,92 га передана в оренду на 10 років, договір зареєстрований у Ніжинському районному відділі центру Державного земельного кадастру 10 березня 2009 року.

Згідно копії договору оренди землі від 10 березня 2009 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем СТОВ «РІД», земельна ділянка площею 1,94 га передана в оренду на 10 років, договір зареєстрований у Ніжинському районному відділі центру Державного земельного кадастру 30 грудня 2009 року.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09 листопада 2015 року спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщина-земельна ділянка площею 1,9391 га, розташована на території Сальненської сільської ради Ніжинського району, кадастровий номер 7423388100:03:001:0097.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09 листопада 2015 року спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщина-земельна ділянка площею 1,9163 га, розташована на території Сальненської сільської ради Ніжинського району, кадастровий номер 7423388100:03:001:0112.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7423388100:03:001:0097 за ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , країна громадянства: Україна, проведена 09 листопада 2015 року, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09 листопада 2015 року.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7423388100:03:001:0112 за ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , країна громадянства: Російська Федерація, проведена 09 листопада 2015 року, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09 листопада 2015 року.

Згідно копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 грудня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондра Л.В., ОСОБА_2 здійснив продаж ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,9391 га, кадастровий номер 7423388100:03:001:0097, розташованої на території Сальненської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, цільове призначення-для ведення особистого селянського господарства.

Згідно копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 грудня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондра Л.В., ОСОБА_2 здійснив продаж ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,9163 га, кадастровий номер 7423388100:03:001:0112, розташованої на території Сальненської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, цільове призначення-для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому вказані договори купівлі-продажу земельних ділянок від 03 грудня 2016 року розірвані згідно копій договорів про розірвання від 02 березня 2017 року, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..

Відповідно до копії договору дарування земельної ділянки від 19 квітня 2017 року ОСОБА_2 здійснив дарування ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,9391 га, кадастровий номер 7423388100:03:001:0097, розташованої на території Сальненської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, цільове призначення-для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до копії договору дарування земельної ділянки від 19 квітня 2017 року ОСОБА_2 здійснив дарування ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,9163 га, кадастровий номер 7423388100:03:001:0112, розташованої на території Сальненської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, цільове призначення-для ведення особистого селянського господарства.

Реєстрація права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 7423388100:03:001:0097, 7423388100:03:001:0112 за ОСОБА_1 проведена 19 квітня 2017 року, підстава-договори дарування від 19 квітня 2017 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно… від 05 лютого 2019 року.

Відповідно до копій заяв від 12 травня 2017 року ОСОБА_1 , як власник земельних ділянок з кадастровими номерами 7423388100:03:001:0097, 7423388100:03:001:0112, на адресу СТОВ «РІД», просить провести розрахунок та оплату заборгованості по орендній платі, розірвати договори оренди.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасоване рішення Реєстраційної служби Прилуцького районного управління юстиції Чернігівської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: права оренди земельної ділянки індексний номер 28682831 від 11 березня 2016 року, та права оренди земельної ділянки 28683078 від 11 березня 2016 року, зобов`язано реєстраційну службу виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи щодо останніх. Судом встановлено, що за наявності зареєстрованого права оренди на земельні ділянки за СТОВ «РІД» на підставі укладених договорів із ОСОБА_3 від 16 грудня 2008 року та 10 березня 2009 року, державний реєстратор при проведенні державної реєстрації речового права за договорами оренди землі від 17 грудня 2015 року №101/15, №102/15, укладених між ОСОБА_2 , як спадкоємцем ОСОБА_3 , та ТОВ «Украгророзвиток», порушила права СТОВ «РІД», як орендаря.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно… від 27 липня 2020 року щодо земельної ділянки площею 1,9391 га, кадастровий номер 7423388100:03:001:0097, 07 лютого 2020 року зареєстроване право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), підстава-договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 31 січня 2020 року, строк дії: 31 грудня 2020 року, з правом пролонгації, землекористувач-ТОВ «Украгророзвиток», власник- ОСОБА_1 ..

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно… від 27 липня 2020 року щодо земельної ділянки площею 1,9163 га, кадастровий номер 7423388100:03:001:0112, 06 лютого 2020 року зареєстроване право оренди земельної ділянки, підстава-договір оренди землі від 31 січня 2020 року, строк дії: 31 грудня 2030 року, орендар-ТОВ «Украгророзвиток», орендодавець- ОСОБА_1 ..

Вказані обставини учасниками судового розгляду не заперечується.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Згідно ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка діяла станом на 10 березня 2009 року) визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, тобто права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації.

За таких обставин термін дії договорів оренди землі від 16 грудня 2008 року та 10 березня 2009 року, укладеними між ОСОБА_3 та СТОВ «РІД», становить 10 років з 10 березня 2009 року та 30 грудня 2009 року відповідно.

В порядку спадкування після ОСОБА_3 права та обов`язки за вказаними договорами оренди перейшли до спадкоємця ОСОБА_2 , яким зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки 09 листопада 2015 року, останній є громадянином Російської Федерації.

Положеннями ст.ст.19, 31, 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції станом на час спірних правовідносин) визначені підстави для припинення, розірвання та поновлення договору оренди землі. По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), що в свою чергу узгоджуються із загальною нормою ч.1 ст.777 ЦК України, якою закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст.33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Правова позиція з даного питання висловлена Великою Платою Верховного Суду України від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження №14-65цс18) та Верховним Судом у справі № 312/293/17 (провадження № 61-48968св18).

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним Кодексом України.

Частиною 5 ст.22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

За змістом ч.4 ст.81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду (ч.ч.1, 2 ст.145 ЗК України).

Частиною 1 ст.348 ЦК України встановлено, що якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна. Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові майна виплачується сума, визначена за рішенням суду.

За приписами ч.4 ст.81 ЗК України ОСОБА_2 , як іноземець і власник спірних земельних ділянок з 09 листопада 2015 року, протягом року повинен був їх відчужити, тобто до 09 листопада 2016 року, при цьому ним 03 грудня 2016 року укладені договори купівлі-продажу із ОСОБА_1 , які розірвані між останніми 02 березня 2017 року, а в подальшому 19 квітня 2017 року договори дарування, які є предметом спору.

Пунктом 15 Розділу X Перехідні положення ЗК України (в редакції станом на час спірних правовідносин) встановлено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2017 року, не допускається: б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами. Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2017 року, в порядку, визначеному цим Законом. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Вказані обмеження зазначені і станом на час судового розгляду (до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року).

За таких обставин спірні правочини від 02 березня 2017 року, 19 квітня 2017 року вчинені в порушення ч.4 ст.81 ЗК України та п.15 Розділу X Перехідні положення ЗК України.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред"являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового

рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Відповідно до ст.ст.215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

За таких обставин в судовому засіданні встановлені підстави для визнання недійсними договорів дарування спірних земельних ділянок від 19 квітня 2017 року, встановлення нікчемності договорів від 02 березня 2017 року про розірвання договорів купівлі-продажу. В даній частині позов підлягає задоволенню, при цьому, із врахуванням терміну дії договорів оренди землі, укладеними із СТОВ «РІД», до 10 березня 2019 року та 30 грудня 2019 року, та спірних правовідносин, дане СТОВ має право на оспорення правочинів згідно пред`явленого позову.

Щодо позовних вимог про переведення прав та обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу земельних ділянок судом враховуються заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок відповідно до п.15 Розділу X

Перехідні положення ЗК України, які діяли станом на час спірних правовідносин сторін і діють на час розгляду справи, що унеможливлює застосування до даних відносин правил ч.2 ст.777 ЦК України (наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання), при цьому спірні земельні ділянки станом на час розгляду справи перебувають у користуванні ТОВ «Украгророзвиток». В даній частині позов задоволенню не підлягає. Дані вимоги не є обгрунтованими, при цьому позовна давність застосовується лише до обґрунтованого позову.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат судом враховуються положення ст.ст.133, 141 ЦПК України, відповідно до яких, зокрема, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду відповідно до платіжного доручення від 22 лютого 2019 року сплачено 11526 грн. судового збору за 06 вимог, позов задоволений по 04 вимогах, у зв`язку з чим судовий збір по 3842 грн. з кожного відповідача підлягає стягненню на користь позивача (1921*4=7684/2=3842).

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-4 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В судовому засіданні встановлено, що представництво позивача здійснюється адвокатом Луєнко Ю.В.. Позивачем суду подані копія акту про надану правову (правничу) допомогу від 17 грудня 2019 року із визначенням загальної суми гонорару у розмірі 25000 грн., детальний опис робіт (наданих послуг) на суму 25000 грн., з яких правовий аналіз наданих матеріалів, консультації та роз`яснення-4000 грн., складення позовної заяви-5000 грн., представництво в суді-16000 грн., згідно копії платіжного доручення №1464 від 17 грудня 2019 року СТОВ «РІД» на користь Луєнка Ю.В. сплачено 25000 грн., як оплати за надання юридичної допомоги.

Суд вважає вказані витрати співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, при цьому позов задоволений на 66,66% (4/6=66,66), що є підставою для компенсації на користь позивача по 8332 грн. 50 коп витрат на правничу допомогу із кожного відповідача (25000*66,66/100=16665/2=8332,50).

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "РІД" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів дарування земельних ділянок, встановлення нікчемності договорів про розірвання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, переведення прав та обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу земельних ділянок,-задовольнити частково.

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 1,9391 га, кадастровий номер 7423388100:03:001:0097, розташованої на території Сальненської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, цільове призначення-для ведення особистого селянського господарства, укладений 19 квітня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондра Людмилою Вікторівною та зареєстрованим у реєстрі за №920.

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 1,9163 га, кадастровий номер 7423388100:03:001:0112, розташованої на території Сальненської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, цільове призначення-для ведення особистого селянського господарства, укладений 19 квітня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондра Людмилою Вікторівною та зареєстрованим у реєстрі за №921.

Встановити нікчемність договору від 02 березня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондра Людмилою Вікторівною та зареєстрованого у реєстрі за №466, про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,9391 га, кадастровий номер 7423388100:03:001:0097, розташованої на території Сальненської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, цільове призначення-для ведення особистого селянського господарства, укладеного 03 грудня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондра Людмилою Вікторівною та зареєстрованого у реєстрі за №2961.

Встановити нікчемність договору від 02 березня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондра Людмилою Вікторівною та зареєстрованого у реєстрі за №467, про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,9163 га, кадастровий номер 7423388100:03:001:0112, розташованої на території Сальненської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, цільове призначення-для ведення особистого селянського господарства, укладеного 03 грудня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондра Людмилою Вікторівною та зареєстрованого у реєстрі за №2962.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 , місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обліковий картки платника податків НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , місце проживання в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер обліковий картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "РІД", місцезнаходження-с.Сальне Ніжинського району Чернігівської області, вул.Жовтнева, 2, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-30911133, по 3842 грн. судового збору та 8332 грн. 50 коп витрат на правничу допомогу з кожного, а всього по 12174 (дванадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 50 коп судових витрат з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя В.Олійник

Повне рішення суду складене 18 січня 2021 року.