ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2020 року м. Кропивницький

Справа № 404/1808/20

провадження № 22-ц/4809/1409/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді (суддя-доповідач): Дуковського О.Л.

суддів: Карпенка О.Л., Письменного О.А.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: прокуратура Кіровоградської області, Державна казначейська служба України в особі Головного управління Державної казначейської служби.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Державної казначейської служби на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 липня 2020 року, у складі головуючого судді Варакіної Н.Б., у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Кіровоградської області, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2020 році ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до прокуратури Кіровоградської області, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби про відшкодування йому моральної шкоди, завданої незаконними діями.

В обгрунтування позову вказував, що йому було пред`явлено обвинувачення в одержанні службовою особо неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Дані про скоєння вказаного кримінального правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 368 КК України були внесені до ЄРДРУ 04.07.2014 під № 42014120000000066.

Позивач вказував, що проводилося досудове розслідування та йому був обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.12.2018 його визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдано за ч. 3 ст. 368 КК України, у зв`язку із недоведеністю вчинення ним злочину.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 23.09.2019 вказаний вирок в частині його виправдання залишено без змін.

ОСОБА_1 зазначив, що незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, довготривале слідство та судовий розгляд справи призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків.

Позивач, перебував під слідством та судом з 04.07.2014 по 23.09.2019, тобто протягом 5-ти років та 2 - х місяців (62 місяця).

Вважає, що незаконними діями прокуратури, а саме щодо його безпідставного обвинувачення у скоєнні злочину, було завдано йому моральної шкоди, яка підлягає стягненню за рахунок державного бюджету з Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби на його користь.

Розмір моральної шкоди позивач зазначив - 292 826,00 грн. (4723 грн. х 62 місяця), виходячи із мінімального розміру заробітної плати станом на день звернення із даним позовом.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 липня 2020 року позов задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 - 292 826,00 грн. компенсації моральної шкоди.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду Державна казначейська служба подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідач в апеляційній скарзі вказує на те, що даний вид шкоди регламентуються Законом України «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».

Даним законом встановлено перелік випадків настання права на відшкодування шкоди (втому числі і моральної), завданої громадянинові.

Зазначає, що стаття четверта вказаного закону передбачає, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя та відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Моральною шкодою при цьому визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Розмір моральної шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо) та з урахуванням інших обставин.

Вказує, що наявність вини є обов`язковою при відшкодування моральної шкоди.

Визначаючи розмір відшкодування, суд мав керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її збагачення.

Вважає, що усі посилання позивача на наявність завданої йому моральної шкоди у заявленому розмірі є лише припущенням і не можуть братися судом до уваги, а на підтвердження своїх доводів про заподіяння шкоди не доведено належними доказами

Крім того, відповідач вважає, що розмір моральної шкоди заявлено значно збільшений ніж передбачено чинним законодавством, а визначаючи розмір відшкодування, суд мав керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості.

Також зазначає, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її збагачення.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 16.10.2020 відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Адвокат Комякова О.Д., яка представляє інтереси позивача подала відзив на апеляційну скаргу, в кому просить рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення. Вважає, апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Вказує на те, що чинним законодавством визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури суду ,у тому числі й відшкодування моральної шкоди.

Моральна шкода у даній справ визначена з урахуванням обставин справи та в межах чинного законодавства.

Справу призначено до розгляду з повідомленням учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора - Бабенко М.В., пояснення представника позивача адвоката - Комякової О.Д., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про залишення скарги без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного.

Задовольняючі позов, суд першої інстанції послався на обгрнутованість позовних вимог та належність і допустимість наданих ОСОБА_1 доказів.

Колегія суддів, погоджується із правовим висновком суду у зазначеній справі.

Судом першої інстанції встановлено, 04.07.2014 внесені дані до ЄРДРУ за № 42014120000000066 про скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 368 КК України (а.с.29).

Наказом № 861 від15.08.2014 ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ.

Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.12.2018 ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдано за ч. 3 ст. 368 КК України у зв`язку із недоведеністю вчинення ним злочину (а.с.6-23).

Вказаний вирок ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 23.09.2019 залишено без змін в частині виправдання ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368 КК України.

Звернувшись із даним позовом до суду, позивач посилався на те, що йому незаконними діями прокуратури Кіровоградської області, які виражаються у незаконному обвинуваченні його у скоєнні тяжкого злочину, було спричинено моральної шкоди, яку він і просив йому відшкодувати.

З даним позовом позивач звернувся після виправдовувального вироку .

Встановлено, що ОСОБА_1 знаходився під слідством та судом у період з 04.07.2014 по 23.09.2019.

Таким чином, позивач перебував під слідством та судом протягом - 62 - х місяців.

Мінімальний розмір заробітної плати станом на день подачі позову встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік», який складає - 4723,00 грн. на місяць.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 1167 ЦК України, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, то моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

У частинах першій та другій статті 1176 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадянина.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 2 зазначеного Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Відповідно до ст. ст. 3, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання та досудового слідства, прокуратури і суду» громадянину відшкодовуються моральна шкода.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Розмір моральної шкоди, визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством, однак провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Таким чином, суд першої інстанції врахувавши надані сторонами докази, як на підставу позову так і на його спростування, визнав розмір заявленої на відшкодування моральної шкоди грошової компенсації обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 липня 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

11.01.2021 - складено постанову.

Головуючий суддя: О.Л. Дуковський

Судді: О.Л. Карпенко

О.А. Письменний