Справа № 645/5847/20

Провадження № 2/645/402/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року місто Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Федорової О.В.

за участю секретаря судового засідання - Синьогуб А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом:

Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором б/н від 04.07.2012 року в сумі 48060,07 грн. В обґрунтування позову посилався на те, що 04.07.2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір, у відповідності до умов якого відповідачці було відкрито кредитний рахунок, що підтверджується Випискою по рахунку, яка додається до позову, та встановлено початковий кредитний ліміт розмірі, що зазначений у Довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову. В подальшому кредитний ліміт було збільшено до 25000,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов`язалася щомісяця та у визначені строки здійснювати погашення частини суми заборгованості та проценти за користування кредитом. В порушення умов кредитного договору від 04.07.2012 року про належне, повне і своєчасне виконання зобов`язань, ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, не сплачує щомісячні платежі, в результаті чого станом на 20.09.2020 року у відповідачки виникла заборгованість в розмірі 48060,07 грн., а саме: 33402,07 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6982,57 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, нарахованими згідно зі ст. 625 ЦК України, 7675,43 грн. пеня.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.10.2020 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не заявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься заява представника позивача за довіреністю ОСОБА_2 про розгляд справи за відсутності сторони позивача, в якому він підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення суду

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача та опублікування оголошення на офіційному сайті судової влади України. Причини неявки відповідач суду не повідомляла, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило, в установлений ч. 7ст. 178 ЦПК України строк відповідач не подала до суду відзив на позовну заяву.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Відповідно до кредитного договору від 04.07.2012 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_1 , Банк надав Позичальникові кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту.

В заяві зазначено, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді.

Відповідно до Умов кредитування з використанням кредитку «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», які також підписані відповідачем, остання зобов`язалася щомісяця сплачувати грошові кошти у розмірі 7% від суми заборгованості (але не менше 50,00 грн та не більше залишку заборгованості).

В порушення умов кредитного договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 20.09.2020 року утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що шляхом підписання Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку між банком та ОСОБА_1 04.07.2012 року укладено кредитний договір, позивач умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. В подальшому суми кредитного ліміту змінювались: 21.08.2017 року - до 2000,00 грн.; 19.10.2017 року - 25000,00 грн., що підтверджено довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 та Випискою за договором.

Однак, відповідач належним чином свої зобов`язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 20.09.2020 року утворилась заборгованість за тілом кредиту в сумі 33402,07 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно пред`явлених банком до стягнення 86,4% річних, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 20.09.2020 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як зазначено вище, Заява та Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку складають кредитний договір.

Вимоги до форми кредитного договору визначені у ст. 1055 ЦК України. Так, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З огляду на встановлену чинним законодавством обов`язковість письмової форми кредитного договору, внесення змін до кредитного договору повинно вчинятись також у письмовій формі. При цьому, письмова форма внесення змін до кредитного договору передбачає наявність підпису сторін кредитного договору під такими змінами.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, суд зауважує, що банком належними та допустимими доказами не доведено підписання позичальником змін до кредитного договору, зокрема, і в частині встановлення річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, на суму річних в розмірі 86,4% від простроченої суми, а тому не доведено, що кредитним договором передбачений збільшений розмір відсотків річних.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що нарахування банком річних у розмірі 86,4% є безпідставним, а тому у визначеному банком розмірі річні не підлягають стягненню з відповідача.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, прострочив виконання грошового зобов`язання, тому з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню 3% річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, в сумі 1159,79 грн. (з розрахунку: 33402,07 грн. / 86,4% х 3%).

Стосовно заявленої позивачем до стягнення суми пені в розмірі 7675,43 грн. суд вважає необхідним зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 04.07.2012 року ОСОБА_1 власноруч було підписано довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», в якій сторонами погоджено умови кредиту, в тому числі сторонами досягнуто згоди про порядок нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку що позовна вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 48060,07 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1847,32 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 04.07.2012 року у розмірі 42237,29 грн., яка складається з 33402,07 грн. заборгованості за тілом кредиту, 1159,79 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом згідно ст. 625 ЦК України та 7675,43 пені.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 1847,32 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову - відмовити.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст.ст. 284, 285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570).

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 18.12.2020 року.

Суддя О.В. Федорова