Справа № 629/5177/20

Провадження № 2/629/166/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Кремінь М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Лозівський взаємний кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, посилаючись на те, що 08 жовтня 2019 року між Кредитною спілкою «Лозівський взаємний кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту (пенсійний) ПД № 280, за яким останній було надано кредит у сумі 13000,00 гривень під 54% річних, загальним строком користування 24 місяці, з обов`язком погасити кредит до 08 жовтня 2021 року згідно графіку. В забезпечення виконання зобов`язань за Договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 280/03-2 від 08 жовтня 2019 року, відповідно до якого поручитель зобов`язався відповідати перед позивачем за виконання зобов`язань ОСОБА_1 за договором споживчого кредиту ПД №280 від 08 жовтня 2019 року в повному обсязі цих зобов`язань. ОСОБА_1 по справі свої зобов`язання в установлені терміни не виконувала, допускаючи прострочення платежів. Так, станом по грудень 2020 року включно прострочена заборгованість за договором споживчого кредиту (пенсійний) ПД № 280 від 08.10.2019 року складає 5914,07 грн.; несплата траншів по кредиту призвела до виникнення заборгованості по відсотках: із застосуванням процентної ставки 54 % річних за листопад 2019 року по грудень 2020 року включно в сумі 5908,57 грн.; із застосуванням процентної ставки 90% річних за грудень 2019 року по грудень 2020 року включно в сумі 2559,97 грн., що суд вважає необхідним солідарно стягнути з відповідачів по справі. Крім того, залишок по кредиту, що підлягає достроковому стягненню за січень 2020 року - жовтень 2021 року, в розмірі 7085,93 грн. Вказану суму заборгованості та суму залишку по кредиту позивач просить стягнути з відповідачів по справі. Крім того, 22 квітня 2019 року між Кредитною спілкою «Лозівський взаємний кредит» та ОСОБА_3 було укладено договір споживчого кредиту (пенсійний) ПД № 123, за яким останній було надано кредит у сумі 17500,00 гривень під 54% річних, загальним строком користування 24 місяці, з обов`язком погасити кредит до 22 квітня 2021 року згідно графіку. В забезпечення виконання зобов`язань за договором споживчого кредиту (пенсійний) ПД № 123 від 22.04.2019 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 123/03 від 22 квітня 2019 року, відповідно до якого остання зобов`язався відповідати перед позивачем за виконання зобов`язань ОСОБА_3 за договором споживчого кредиту (пенсійний) ПД № 123 від 22.04.2019 року в повному обсязі цих зобов`язань. У лютому 2020 року спілці стало відомо, що ОСОБА_3 померла. Спілкою направлена вимога кредитора до спадкоємців померлого боржника. ОСОБА_1 зобов`язалась відповідати перед кредитором за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника. В зв`язку з чим позивач просить стягнути з ОСОБА_1 за договором споживчого кредиту (пенсійного) ПД №123 від 22.04.2019 року прострочену суму боргу по кредиту по грудень 2020 року включно у розмірі 10948,73 грн., суму заборгованості по відсотках із застосування процентної ставки 54% річних за травень 2019 року по січень 2020 року включно (ч.2 ст.625 ЦК України) в розмірі 2392,96 грн., суму заборгованості по відсотках із застосуванням процентної ставки 90% річних за серпень 2019 року по січень 2020 року включно (ч.2 ст.625 ЦК України) в розмірі 269,09 грн., суму залишку по кредиту за січень 2020 року по квітень 2021 року в розмірі 4278,34 грн.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомили. Повістки відповідачам надсилалися за відомим зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання та відповідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідачі викликалися до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідно до п. 2. ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно до положення ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається,що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Виходячи з викладеного, зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Матеріалами справи встановлено, що 08 жовтня 2019 року між Кредитною спілкою «Лозівський взаємний кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту (пенсійний) ПД № 280, за яким останній було надано кредит у сумі 13000,00 гривень під 54% річних, загальним строком користування 24 місяці, з обов`язком погасити кредит до 08 жовтня 2021 року згідно графіку.

У відповідності до п. 3.3 Договору сторони домовились, що погашення кредиту та процентів здійснюватиметься щомісячно згідно графіку платіжним дорученням на поточний рахунок Кредитодавця та/або за заявою Позичальника шляхом зарахування зобов`язань Кредитодавця по наданню кредиту не пізніше, ніж в останній робочий день поточного місяця, та/або за заявою Позичальника шляхом зарахування зобов`язань Кредитодавця по наданню кредиту за іншим договором.

Згідно п. 3.1 Договору плата за користування кредитом (проценти) становить 54% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня оформлення кредиту. В разі порушення строку погашення кредиту, але не раніше 1 числа місяця, наступного за місяцем, в якому повинно було відбутися погашення кредиту, на прострочену суму платежу нараховуються 90% річних.

В забезпечення виконання зобов`язань за Договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 280/03-2 від 08 жовтня 2019 року, відповідно до якого поручитель зобов`язався відповідати перед позивачем за виконання зобов`язань ОСОБА_1 за договором споживчого кредиту ПД №280 від 08 жовтня 2019 року в повному обсязі цих зобов`язань.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк чи інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Уклавши договір кредиту, сторони взяли на себе певні зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)( ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ст.553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст.554 ЦК України).

Отже, відповідачі зобов`язані виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

При укладенні кредитного договору та договорів поруки, беручи на себе певні зобов`язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати та враховувати всі ризики, що пов`язані за таким договорами.

Свої зобов`язання позивач виконав цілком і в обумовлений у договорі термін.

Відповідач ОСОБА_1 по справі свої зобов`язання в установлені терміни не виконувала, допускаючи прострочення платежів.

Так, станом по грудень 2020 року включно прострочена заборгованість за договором споживчого кредиту (пенсійний) ПД № 280 від 08.10.2019 року складає 5914,07 грн.; несплата траншів по кредиту призвела до виникнення заборгованості по відсотках: із застосуванням процентної ставки 54 % річних за листопад 2019 року по грудень 2020 року включно в сумі 5908,57 грн.; із застосуванням процентної ставки 90% річних за грудень 2019 року по грудень 2020 року включно в сумі 2559,97 грн., що суд вважає необхідним солідарно стягнути з відповідачів по справі. Крім того, залишок по кредиту, що підлягає достроковому стягненню за січень 2020 року - жовтень 2021 року, в розмірі 7085,93 грн.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором, Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. У відповідності зі ст.526 Цивільного кодексуУкраїни зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору.

Щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором, то згідно ст.541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язань. У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, що відповідає вимогам ст.543 Цивільного Кодексу України.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині про солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за договором споживчого кредиту (пенсійний) ПД № 280 від 08.10.2019 року такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту (пенсійний) ПД № 123 від 22.04.2019 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 22 квітня 2019 року між Кредитною спілкою «Лозівський взаємний кредит» та ОСОБА_3 було укладено договір споживчого кредиту (пенсійний) ПД № 123, за яким останній було надано кредит у сумі 17500,00 гривень під 54% річних, загальним строком користування 24 місяці, з обов`язком погасити кредит до 22 квітня 2021 року згідно графіку.

У відповідності до п.3.3 Договору сторони домовились, що погашення кредиту та процентів здійснюватиметься щомісячно згідно графіку платіжним дорученням на поточний рахунок Кредитодавця та/або за заявою Позичальника шляхом зарахування зобов`язань Кредитодавця по наданню кредиту не пізніше, ніж в останній робочий день поточного місяця, та/або за заявою Позичальника шляхом зарахування зобов`язань Кредитодавця по наданню кредиту за іншим договором.

Згідно п. 3.1 Договору плата за користування кредитом (проценти) становить 54% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня оформлення кредиту. В разі порушення строку погашення кредиту, але не раніше 1 числа місяця, наступного за місяцем, в якому повинно було відбутися погашення кредиту, на прострочену суму платежу нараховуються 90% річних.

В забезпечення виконання зобов`язань за договором споживчого кредиту (пенсійний) ПД № 123 від 22.04.2019 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 123/03 від 22 квітня 2019 року, відповідно до якого остання зобов`язався відповідати перед позивачем за виконання зобов`язань ОСОБА_3 за договором споживчого кредиту (пенсійний) ПД № 123 від 22.04.2019 року в повному обсязі цих зобов`язань.

Так, станом по грудень 2020 року включно прострочена заборгованість за договором споживчого кредиту (пенсійного) ПД №123 від 22.04.2019 року складає 10948,73 грн., сума заборгованості по відсотках із застосування процентної ставки 54% річних за травень 2019 року по січень 2020 року включно (ч.2 ст.625 ЦК України) - 2392,96 грн., сума заборгованості по відсотках із застосуванням процентної ставки 90% річних за серпень 2019 року по січень 2020 року включно (ч.2 ст.625 ЦК України) - 269,09 грн., сума залишку по кредиту за січень 2020 року по квітень 2021 року - 4278,34 грн.

З листа Лозівської державної нотаріальної контори від 31.07.2020 року за №702/02-14 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої заведена спадкова справа.

Норми статті 553 ЦК України закріплюють поняття поруки, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі статтею 626 ЦК України порука створює права для кредитора та обов`язки для поручителя, безпосередньо на права та обов`язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов`язань не впливає, оскільки зобов`язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються.

За змістом поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Вимога до поручителя може бути пред`явлена виключно за умови настання обставин, передбачених абзацом 2 частини першої статті 553 ЦК України, - у випадку порушення зобов`язання боржником. Факт порушення зобов`язання (невиконання або неналежного його виконання) боржником як підстава позову (вимоги) до поручителя має встановлюватися у кожній справі.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 554 ЦК України, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (частина друга статті 553, частина друга статті 554 ЦК України).

Згідно ст.608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

У разі смерті фізичної особи - боржника за зобов`язанням, у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця (статті 1216, 1218 ЦК).

Обов`язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора передбачений статтею 1282 ЦК України, згідно частини 1 якої спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Позивачем не зазначено жодної інформації щодо наявності спадкоємців позичальника. Якщо є спадкоємці, які вступили в спадщину, вони можуть виконати зобов`язання перед кредитором. Після вступу у спадщину відбувається заміна боржника у кредитному зобов`язанні і таким чином воно не припиняється. Такий висновок зробив ВССУ в своїй постанові від 14 грудня 2016 року у справі 557/950/15-ц.

Поручитель приймає на себе зобов`язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника (статті 553-554 Цивільного кодексу України), а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено у договорі поруки.

Відповідно до статті 523 ЦК порука, або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель, або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником, а згідно зі статтею 607 ЦК зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.

У п. 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що при вирішенні спорів щодо виконання зобов`язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому, спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки у тому випадку, якщо вони вчинені позичальником за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцям.

Поручитель приймає на себе зобов`язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника (статті 553-554 ЦК), а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо така умова міститься у договорі поруки.

Враховуючи зазначене, на поручителя у випадку смерті боржника може бути покладено відповідальність лише за таких умов: наявності у боржника правонаступника - спадкоємця, який прийняв спадщину; наявності спадкового майна; зафіксованої письмово згоди поручителя відповідати за нового боржника, у тому числі й у договорі поруки.

Отже, як вбачається з матеріалів справи в наслідок смерті позичальника ОСОБА_3 , обов`язок за кредитним договором щодо повернення грошових коштів перейшов, в силу вимог ст.ст.1216, 1218 ЦК України до спадкоємців, які зобов`язані задовольнити вимоги кредитора в порядку визначеному ст.1282 ЦК України.

Враховуючи, що за умовами договору поруки № 123/03 від 22 квітня 2019 року поручитель не надавав згоди відповідати за новим боржником, зокрема спадкоємцями позичальника, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог позивача до відповідача як поручителя про стягнення боргу за договором споживчого кредиту (пенсійний) ПД № 123 від 22.04.2019 року.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність доказів, що підтвердили б факт смерті позичальника ОСОБА_3 , наявність чи відсутність спадкоємців останньої, та клопотань про витребування таких доказів, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за подання даного позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 2102 гривні, а тому, у зв`язку з частковим задоволенням позову відповідачами підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 1146,58 грн. (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір заявленого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 21468,54 грн. х 2102 грн. / 39357,66 грн.). При цьому суд враховує роз`яснення надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.№36 постанови №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 263-268, 280 - 284, 288, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 541, 611, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Кредитної спілки «Лозівський взаємний кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Кредитної спілки «Лозівський взаємний кредит» прострочену суму боргу за договором споживчого кредиту (пенсійний) ПД № 280 від 08.10.2019 року по грудень 2020 року в розмірі 5914,07 грн.; заборгованість по відсотках із застосуванням процентної ставки 54 % річних за листопад 2019 року по грудень 2020 року включно в розмірі 5908,57 грн.; заборгованості по відсотках із застосуванням процентної ставки 90% річних за грудень 2019 року по грудень 2020 року включно в розмірі 2559,97 грн.; суму залишку по кредиту, що підлягає достроковому стягненню за січень 2020 року - жовтень 2021 року, в розмірі 7085,93 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Кредитної спілки «Лозівський взаємний кредит» судовий збір у розмірі 2102,00 грн. по 573,29 грн. з кожного.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач - Кредитна спілка «Лозівський взаємний кредит», місцезнаходження за адресою: м.Лозова, Харківська область, вул.Перемоги, б. 4, нежитлове приміщення № 1, код ЄДРПОУ 26420886, п/р НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005.

Відповідачі:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м.Лозова, Харківської області, громадянка України, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м.Києві 17 липня 2001 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Лозова, Харківської області, громадянин України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 30 листопада 1999 року, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А. Смірнова