Є.у.н.с. 512/756/20

Провадження № 2/512/95/21

"18" січня 2021 р. смт. Саврань

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Савранський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Брюховецького О.Ю.,

за участю секретаря Шаповал Н.Г.,

позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2020 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Одесагаз», в якому просила визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі №2юс, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (26), укладений 14 вересня 2020 року між нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідачем, Акціонерним товариством«Одесагаз» (місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, код юридичної особи в ЄДРПОУ 03351208; визнати за нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на нежитлові будинки, які складаються із адмінбудівлі, що позначена у технічному паспорті під літерою «А», пункту обміну балонів під літерою «Б», гаража під літерою «Б», вбиральні під літерою «Г», споруд: І, ІІ, № 1-7, К, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (26).

Позов обґрунтовано тим, що 14 вересня між нею та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі №2юс, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (26) та підписано акт приймання-передавання нежитлової будівлі. Після виконання умов договору купівлі-продажу нежитлової будівлі №2юс, а саме сплати грошових коштів, позивачка звернулась до відповідача за отриманням акту прийому-передачі нерухомого майна, який є доказом належного розрахунку між сторонами відповідно до пункту 2.3 Договору. Відповідачем надано акт приймання-передавання нежитлової будівлі №2юс від 14 вересня 2020 року, та зазначено, що нотаріально посвідчити договір неможливо, оскільки листом Савранської селищної ради Одеської області № 02-11/778/839 від 28 грудня 2019 року, повідомлено, що відповідно Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, державний акт на право постійного користування землею виданий Савранській газобалонній дільниці від 21 лютого 1994 року, не зареєстровано та неможливо надати згоду на відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Тому, враховуючи, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного договору, а домовленість сторін щодо усіх істотних умов договору підтверджується письмовими доказами і відбулося повне виконання договору, позивачка просить суд визнати цей договір дійсним і таким, що відбувся, а також визнати за нею право власності на нерухоме майно

Позивачка в судовому засіданні на позовних вимогах наполягали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином та своєчасно, надала заяву, в якій проти задоволення позову е заперечує, а справу просила розглянути за її відсутності (а.с. 36).

За правилами частини 3статті 211 ЦПК Україниособа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Протоколом № 280 засідання правління АТ «Одесагаз» від 21 серпня 2020 року вирішено питання про недоцільність використання будівлі Савранської газобалонної дільниці, встановлена вартість продажу будівлі у розмірі 15000, 00 грн, у тому числі ПДВ: 2500,00 грн та прийнято рішення щодо здійснення відчуження майна: будівлі Савранської газобалонної дільниці за адресою Одеська область, смт. Саврань, вул. Чернишевського № 26А (26) (а.с. 8).

14 вересня між ОСОБА_1 та АТ «Одесагаз» було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі №2юс, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (26) та підписано акт приймання-передавання нежитлової будівлі (а.с. 9-11).

Після виконання умов договору купівлі-продажу нежитлової будівлі №2юс, а саме сплати грошових коштів (а.с. 13), ОСОБА_1 звернулась до АТ «Одесагаз»за отриманням акту прийому-передачі нерухомого майна, який є доказом належного розрахунку між сторонами відповідно до пункту 2.3 Договору.

Відповідачем надано акт приймання-передавання нежитлової будівлі №2юс від 14 вересня 2020 року (а.с. 12).

Листом Савранської селищної ради Одеської області № 02-11/778/839 від 28 грудня 2019 року Голову правління АТ «Одесагаз» Мітюченко І.В. повідомлено, що відповідно до Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, державний акт на право постійного користування землею виданий Савранській газобалонній дільниці від 21 лютого 1994 року, не зареєстровано та неможливо надати згоду на відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Також звернуто увагу, що відсутнє право власності на нежитлові будівлі, які розташовані на даній земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа Відділу у Савранському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 21.12.2019 № 1253/118-19 згідно Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі станом на 31.12.2012, державний акт на право постійного користування землею Савранській газобалонній дільниці від 21.02.1994 не зареєстровано.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

За змістом частини 1 статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до частини третьої статті 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Частина третя статті 334 ЦК України передбачає, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із частиною 2 статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Однією з умов застосування частини 2 статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однією із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи не наявні інші підстави нікчемності правочину. При цьому, саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення тощо не може бути підставою для застосування частини другої статті 220 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 листопада 2020 року, у справі № 363/230/18.

Суд зазначає, що позивач не довів факту безповоротного ухилення відповідача від нотаріального посвідчення правочину та втрати можливості з будь-яких причин його посвідчити, що є обов`язковими умовами для визнання правочину дійсним на підставі частини 2 статті 220 ЦК України.

Натомість визнання відповідачем позову спростовує доводи позивача про ухилення відповідача від нотаріального посвідчення спірного договору та втрати можливості посвідчити його нотаріально.

Крім того матеріали справи не містять відомостей, що підтверджують належність на праві власності відповідачу АТ «Одесагаз» спірного нерухомого майна станом на час виникнення спірних правовідносин.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки стаття 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (статті 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (стаття 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 15,16, 220, статтями 4, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, частиною 3 статті 258, статтями 259, 263, 264, 265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доАкціонерного товариства«Одесагаз» провизнання договорудійсним тавизнання прававласності нанерухоме майно відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи через Савранський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складений і підписаний головуючим суддею 18 січня 2021 року.

Суддя: О.Ю. Брюховецький