Справа № 638/195/21

Провадження № 2/638/143/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

16 січня 2021 року суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Щепіхіна В. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анлім.юей» про захист честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Окорський В.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою про захист честі, гідності та ділової репутації позивача. Просить визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його честі, гідності та право на недоторканість ділової репутації, інформацію, розповсюджену на загальнодоступному сайті. Також просить стягнути з відповідача моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 20 000,00 грн. та судові витрати: витрати на правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн. та оплату судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статей 175 - 177 ЦПК України, а також вимогам ст. 95 цього Кодексу.

Так, згідно частини 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити серед іншого:

-зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

-зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

-виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

-перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів,які неможуть бутиподані разоміз позовноюзаявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Така ж позиція зазначена в п. 7Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"- у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, оскільки позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду саме до відповідача ТОВ «АНЛІМ.ЮЕЙ» як порушника особистих немайнових прав позивача. Також не надав докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог в цій частині.

Відповідно до п. 9Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"(далі - Постанова), відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

Пунктом 12Постановивизначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Так, в позовній заяві позивач зазначає про те, що автор інформаційного матеріалу позивачу невідомий та для визначення власника веб-сайту посилається на статтю 1 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» і аргументує, що: «власником веб-сайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстратор доменного імені, яким адресовується веб-сайт, та (або) отримувач послуг хостингу.

Тому, з посиланням на довідку ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 24.09.2020 року №266/2020-Д, визначає у своєму позові відповідачем саме реєстратора доменного імені ТОВ «АНЛІМ.ЮЕЙ».

Проте,в статті1ЗУ «Проавторське правоі суміжніправа» визначенотермін «власниквеб-сайту»-це особа,яка єволодільцем обліковогозапису тавстановлює порядокі умовивикористання веб-сайту.За відсутностідоказів іншоговласником веб-сайтувважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Таким чином, належним відповідачем по даній справі щодо поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет можуть бути: власник веб-сайту, на якому була розміщена недостовірна інформація; реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту; і (або) отримувач послуг хостингу.

Позивач адресує заявлені позовні вимоги про захист честі, гідності та ділової репутації до реєстратора доменного імені ТОВ «АНЛІМ.ЮЕЙ», який не є власником веб-сайту в розумінні вимог ЗУ «Про авторське право і суміжні права».

Матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

Відповідно до п. 18Постановипередбачено, що згідно з положеннямистатті 277 ЦКістатті 10 ЦПК Україниобов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Так, позивачем, який звернувся до суду з вимогою про захист честі, гідності, ділової репутації, права на які порушені відповідачем, не вказано власника веб-сайту та реєстранта його доменного імені у мережі Інтернет, осіб яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві; не зазначено кому належать Інтернет ресурси на сайті (домен, сайт, електронна сторінка тощо) та не визначено їх статус в справі.

Відсутність вказаних відомостей перешкоджає визначенню суб`єктного складу відповідачів у поданій позовній заяві, що в свою чергу унеможливлює визначення спірності цивільних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Також нормами статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Крім того, визначаючи спосіб захисту своїх порушених прав, позивач посилається на частину 7 статті 277 ЦПК України та пункти 3, 5, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи». Позивач зазначає, що задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.

Проте, позивачем в прохальній частині позовної заяви не зазначено, який же самий спеціальний спосіб захисту необхідно застосувати для відновлення порушених особистих немайнових прав, зокрема спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь.

Таким чином, позивачем необґрунтовано позов в частині способу спростування спірної інформації в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації у мережі Інтернет. Оскільки, розгляд даної справи може вплинути на права та обов`язки власника веб-сайту або реєстратора доменних імен, зазначення вказаної юридичної чи фізичної особи, як сторони у справі, є необхідним та відповідно належить до обов`язків позивача в обґрунтування поданого позову.

Таким чином, з урахуванням наведеного, позивачу необхідно уточнити суб`єктний склад сторін, зміст позовних вимог стосовно кожного з них, встановити предмет та підстави позову, зазначити докази, що підтверджують ці вимоги; конкретизувати спосіб захисту свого порушеного права.

Крім того, відповідно до ч.4ст.177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1ст.4 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік"визначено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270,00 грн.

Згідно п.5ст.4 Закону України "Про судовий збір",за поданнядо судупозовної заявинемайнового характерупро захистчесті тагідності фізичноїособи,ділової репутаціїфізичної абоюридичної особи,розмір судовогозбору становить0,4розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що становить908,00грн.За поданняпозовної заявипро відшкодуванняморальної шкоди розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2270,00 грн.

Так, позивачем у позовній заяві об`єднано дві вимоги: 1) немайнового характеру про визнання недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу його гідності, честі та недоторканість ділової репутації; 2) майнового характеру, про стягнення моральної шкоди у розмірі 20000 грн..

Відповідно до ч. 3ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію №0.0.1971108516 від 11.01.2021 року, про сплату судового збору у розмірі 2270,00 грн., тобто за одну з позовних вимог.

Таким чином, позивачем судовий збір сплачено не в повному обсязі.

Тому, позивачу необхідно здійснити доплату судового збору, відповідно до ставок, визначенихЗаконом України "Про судовий збір".

Крім того,позивачем впозовній заявізазначена цінапозову урозмірі 50000грн.00коп.Відповідно достатті 176ЦПК України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;

4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;

5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки;

6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;

7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;

8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;

9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;

10) у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

З аналізу даної норми вбачається, що до ціни позову не входить розмір витрат на професійну правничу допомогу. Ці витрати згідно статті 133 ЦПК України належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, тобто до судових витрат.

В прохальній частині позову вказано розмір моральної шкоди, яку позивач просить стягнути з відповідача, сума якого складає 20000 грн. 00 коп. Таким чином, ціна позову не відповідає заявленим позовним вимогам. У зв`язку з чим позивачу необхідно уточнити ціну позову, який підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Роз`яснити позивачу, що якщо у разі невиконання вимог ухвали у встановлений строк вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Керуючись ст.ст.175,177,185, ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анлім.юей» про захист честі, гідності та ділової репутації - залишити без руху.

Повідомити позивача та його представника про необхідність усунення встановлених судом недоліків позовної заяви у строк не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити позивачу та його представнику, що у разі невиконання вимог суду у встановлений термін, заява буде вважатися неподаною і повернена позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Щепіхіна