Провадження № 3/337/42/2021

ЄУН № 337/5609/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2021 року Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіна Світлана Анатоліївна, розглянувши адміністративний протокол Серії АПР18 № 622476 , який надійшов з Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою : АДРЕСА_1 ,

за ст. 173-2 ч.1 КУпАП

В С Т А Н О В И Л А :

23.10.2020 року о 22-00 годині гр. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою : АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство , а саме перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння виражався грубою нецензурною лайкою , погрожував фізичною розправою відносно його батька ОСОБА_2 , тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

В судові засідання, призначені на 29.12.2020 року та 18.01.2021 року гр. ОСОБА_1 не з`явився, про місце , день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та в установленому законом порядку шляхом направлення судової повісткою за адресою зазначеною правопорушником під час складання протоколу, але поштові конверти провернулись на адресу суду із зазначенням «адресат відсутній».

Суддя вважає, що ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто, в повній мірі реалізувати свої права передбачені ст.286 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.

За таких обставин, з урахуванням положень ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення , суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» ( № 12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб- сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

На підставі ст. 168 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови) , що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації .

Відповідно до вимог ст.245, ст.280, ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення , одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.

Адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010р. №23-рп/2010).

Однією зтаких правовихпрезумпцій єзакріплена уст.62Конституції Українипрезумпція невинуватості,згідно якоїособа вважаєтьсяневинуватою дотих пір,поки їївина небуде доказанау встановленомузаконом порядку.Ніхто незобов`язанийдоводити своюневинуватість увчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «При розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Винність правопорушника підтверджується сукупністю даних, які є у матеріалах справи : протоколом про адміністративне правопорушення , протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , рапортом співробітника поліції, письмовими поясненнями ОСОБА_1 з яких вбачаються повністю викладені в протоколі обставини вчинення ним правопорушення.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно ст. 33 КпАП України, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини які пом`якшують відповідальність.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані суддею за ч.1 ст.173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства.

Суддя вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у суду немає.

Об`єктивно з`ясувавши обставини справи, повно та всебічного дослідивши надані суду докази, особу правопорушника, суддя вважає ОСОБА_2 стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст.23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у вигляді громадський робіт.

Відповідно дост.40-1КУпАП таЗУ «Просудовий збір»у провадженніпо справіпро адміністративнеправопорушення уразі винесеннясудом (суддею)постанови пронакладення адміністративногостягнення особою,на якунакладено такестягнення,сплачується судовийзбір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст. ст. 9, 23, 33, 173-2, 221, 245, 256, 280, 283, 284, 286 КУпАП , ЗУ «Про судовий збір», суддя,-

постановила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 170(сто сімдесят гривень).

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником в прибуток держави не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу за наступними реквізитами: Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запорiжжя/21081100, Код ЄРДПОУ отримувача: 37941997,Код банку (МФО): 899998, Рахунок: UA558999980313060106000008479, Код класифікації доходів бюджету:21081100

У разінесплати у встановленийзаконом строкштрафу, напідставі ст.308КУпАП стягнутиз ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України у примусовому порядку подвійний розмір штрафу, тобто 340,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України на користь держави (Банк отримувача :Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача:37993783; Номер рахунку отримувача : UA908999980313111256000026001 , Код класифікації доходів бюджету : 22030106) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 454,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її проголошення.

Суддя

Хортицького районного суду С.А. Ширіна

м. Запоріжжя

18.01.2021