Справа №: 398/1022/20

провадження №: 2/398/130/21

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" січня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Карпушевої О.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Стадніченко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, про стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку належних сум звільненому працівникові

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОКВП «Дніпро-Кіровоград», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, про стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку належних сум звільненому працівникові. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13 січня 2020 року її було звільнено з посади комірника. Однак, в день звільнення з нею не в повному обсязі проведено розрахунок, а саме: відповідачем не виплачено лікарняні в розмірі 1380,40 грн., які їй виплачено лише 06 лютого 2020 року. У зв`язку із зазначеним просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 4996,00 грн.

У своєму відзиві відповідач заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що відповідачем в повному обсязі проведено виплату, належних позивачу при звільненні сум, в день звільнення, тобто 13 січня 2020 року. Зокрема позивачу було виплачено: заробітну плату в розмірі 199,38 грн., по листку непрацездатності за п`ять днів у розмірі 690,20 грн. (які виплачує підприємство відповідно до ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»), компенсацію за невикористану відпустку 44 дні в розмірі 7810,00 грн., доплату до мінімальної заробітної плати в розмірі 33,90 грн., та вихідну допомогу в розмірі 4563,80 грн., а всього 13714,95 грн. При цьому, не було виплачено грошові кошти по листку непрацездатності, починаючи з шостого дня непрацездатності, оскільки зазначені кошти підлягають виплаті за рахунок Фонду соціального страхування України. Зазначені кошти по листку непрацездатності в розмірі 1380,40 грн. надійшли від Фонду на рахунок підприємства 05 лютого 2020 року та 06 лютого 2020 року в повному обсязі були виплачені позивачу. Враховуючи, що оплата по листку непрацездатності з шостого дня непрацездатності працівника виплачується Фондом, а не роботодавцем, то відсутні порушення трудового законодавства зі сторони відповідача, а тому позов не підлягає задоволенню.

Третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області у своїх письмових поясненнях заперечував проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що роботодавцем було здійснено повний розрахунок з працівником у день звільнення. Страхові кошти, були перераховані Фондом 05 лютого 2020 року на спеціальний рахунок відповідача, в подальшому відповідачем були перераховані звільненому позивачу одразу після їх надходження.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача адвокат Стадніченко І.В. заперечувала проти позову з підстав зазначених у відзиву на позовну заяву.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області належним чином повідомлена про час, дату та місце судового розгляду, в судове засідання свого представника не направила. У свої письмових поясненнях на позов третя особа просила розглядати справу без участі її представника.

Підстав для відкладення розгляду справи, визначених ст. ст. 223 та 240 ЦПК України, судом не встановлено.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення проти нього, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносини.

Наказом ОКВП «Дніпро-Кіровоград» №154-з від 24 грудня 2019 року, зі змінами внесеними наказом від 11 січня 2020 року №4-з, звільнено з 13 січня 2020 року ОСОБА_1 з посади комірника на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП (скорочення штату чисельності працівників).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що з 27 грудня 2019 року по 10 січня 2020 року включно позивач перебувала на лікарняному та наступним робочим днем після закінчення лікарняного було 13 січня 2020 року.

Стаття 43Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідачем в день звільнення позивача було виплачено останній грошові кошти в розмірі 13714,95 грн., що складаються з: 199,38 грн. заробітна плата за один робочий день, 690,20 грн. оплата по середньому по листку непрацездатності за рахунок організації за п`ять днів, 7810,00 грн. компенсація за невикористану відпустку 44 дні, 33,90 грн. доплата до мінімальної заробітної плати та 4563,80 грн. вихідна допомога.

Того ж дня, тобто 13 січня 2020 року, відповідачем до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області подано заяву-розрахунок щодо здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю працівника ОСОБА_1 в розмірі 2070,60 грн., в тому числі за рахунок Фонду в розмірі 1380,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України « Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

За страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, як допомога по тимчасовій непрацездатності (п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

За приписами ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві .Допомога потимчасовій непрацездатностівнаслідок захворюваннявиплачується Фондомзастрахованим особампочинаючи зшостого днянепрацездатності завесь періоддо відновленняпрацездатності незалежновід звільнення,припинення підприємницькоїабо іншоїдіяльності застрахованоїособи вперіод втратипрацездатності,у порядкута розмірах,встановлених законодавством. Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця» від 26 червня 2015 р., №440)

Статтею 30 Закону України «Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування» встановлено,що матеріальнезабезпечення тасоціальні послугиза страхуванняму зв`язкуз тимчасовоювтратою працездатностізастрахованим особам,які працюютьна умовахтрудового договору(контракту),цивільно-правовогодоговору тана іншихпідставах,передбачених законом,призначаються танадаються заосновним місцемроботи (діяльності).

За приписами ст. 32 Закону України «Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування» документидля призначеннядопомоги потимчасовій непрацездатностірозглядаються непізніше десятиднів здня їхнадходження. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

Статтею 34 Закону України «Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування» визначено,що фінансуваннястрахувальників длянадання матеріальногозабезпечення застрахованимособам здійснюєтьсяробочими органамиФонду впорядку,встановленому правліннямФонду. Підставоюдля фінансуваннястрахувальників робочимиорганами Фондує оформленаза встановленимзразком заява-розрахунок,що міститьінформацію пронараховані застрахованимособам сумиматеріального забезпеченняза їхвидами. Робочіоргани Фондуздійснюють фінансуваннястрахувальників протягомдесяти робочихднів післянадходження заяви. Страхувальниквідкриває окремийпоточний рахунокдля зарахуваннястрахових коштіву банкаху порядку,встановленому Національнимбанком України. КоштиФонду,що надходятьна зазначенийрахунок,обліковуються наокремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Аналогічний порядок виплати матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю встановлено і Постановою Правління Фонду соціального старування України «Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України» від 19.07.2018 року №12.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави зробити висновок, що обов`язок з оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця, і такі кошти відносяться до виплат працівнику при звільненні, у разі несплати яких настає відповідальність, передбачена ст. 117 КЗпП України. У той же час, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується Фондом, незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у справі №404/3447/17 (провадження № 61-11330св19).

В ході судового розгляду встановлено, що відповідач в повній мірі виконав зазначені приписи законодавства, що регулюють порядок оплати тимчасової непрацездатності, виплативши у день звільнення позивача, в тому числі і 690,20 грн., як допомогу по тимчасовій непрацездатності позивача за перші п`ять днів та звернувся з відповідною заявою-розрахунок щодо здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю працівника ОСОБА_1 в розмірі 2070,60 грн., в тому числі за рахунок Фонду в розмірі 1380,40 грн., до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області. Крім того, після надходження від Фонду 05 лютого 2020 року матеріального забезпечення, призначеного для виплати позивачу, відповідач здійснив перерахунок цих коштів наступного робочого дня 06 лютого 2020 року, що відповідає вимогам законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Виплата працівниковісереднього заробіткуза часзатримку розрахункупри звільненніє формоюматеріальної відповідальностіроботодавця,яка виникаєу випадкувчинення нимпорушення нормтрудового законодавства. Роботодавець не несе відповідальність, передбачену статтею 117 КЗпП України, у разі відсутності його вини.

Такі правові позиції викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі №682/3060/16-ц (провадження №61-23170сво18) та постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №335/9304/17-ц (провадження № 61-42966св18).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач при звільненні позивача виконав вимоги трудового законодавства щодо виплати останньому належних сум при звільненні.

При цьому, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності врегульована спеціальним Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», яким чітко регламентована «незалежність» останніх від дати звільнення, а також порядок її виплати та розмір, а тому факт виплати відповідачем допомоги по тимчасовій непрацездатності, починаючи з шостого дня непрацездатності, позивачу після надходження цих коштів від Фонду не є порушенням трудового законодавства та відповідно відсутня вина відповідача.

Суд не погоджується з необхідністю застосування правового висновку, викладено у постанові Верховного суду від 30 січня 2018 року у справі №760/18557/15-ц (провадження №61-246св17) на що посилалася позивач, оскільки фактичні обставини справ різні. Зазначений правовий висновок зроблено у справі, де позивач звернувся в суд з позовом про стягнення грошової компенсації за листками непрацездатності, які підлягали виплаті позивачу за рахунок Фонду, та середньої зарплати за затримку розрахунку при звільненні. При розгляді цієї справи суд встановив, що ці кошти Фонд перерахував відповідачу, але він не виплатив ці кошти позивачу ні на час звернення з позовом до суду, ні на час ухвалення судового рішення.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.141ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають стягненню на користь позивача понесені нею витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 81, 141, 258, 259, 263 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (адреса місця знаходження: м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 19А, код ЄДРПОУ 03346822), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області (адреса місця знаходження: м. Кропивницький, вул. Михайлівська, буд. 64, код ЄДРПОУ 41316824), про стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку належних сум звільненому працівникові.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16 січня 2021 року.

Суддя О.В.Авраменко