Справа № 308/9523/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

Головуючої судді Хамник М.М.,

за участі секретаря судового засідання - Івашко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Інтеркеш Україна» звернулось до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою мотивуючи її тим, що 20 листопада 2019 року між ТОВ «Інтеркеш Україна» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 4-28972, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 3000 грн. зі сплатою 365 відсотків річних з кінцевим терміном повернення 04.12.2019.

Свої зобов`язання за договором позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується видатковим касовим ордером з підписом позичальника про отримання кредитних коштів.

Позивач зазначає, що позичальник взяті на себе зобов`язання по договору належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 14 вересня 2020 року за ним обліковується заборгованість за договором кредиту №4-28972 від 20.11.2019 у сумі 10772,95 грн. з яких: 2584,48грн. - борг по тілу кредиту; 4263,87 грн. - нараховані відсотки; 3876,27грн. - нараховані штрафні санкції (пеня); 12,92грн. - нараховане інфляційне збільшення заборгованості; 35,37грн. - 3% річних згідно ст.625 Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідач умов Кредитного договору не виконав, позивач просить стягнути з відповідача 10772,95грн. заборгованості, а також судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2118,00грн.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином, разом з тим у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином, причини не явки до суду не повідомив.

Оскільки сторони у судове засідання, призначене на 18.01.2021, не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, правом подання відзиву на позов не скористався і позивач не заперечував проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Правовідносини між сторонами є цивільно - правовими та урегульовані положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 20.11.2019 року між ТОВ «Інтеркеш Україна» та відповідачем - ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 4-28972, згідно якого останній отримав суму грошових коштів у розмірі 3000 грн., зі сплатою 365 відсотків річних за користування коштами.

Факт отримання грошових коштів підтверджується підписом відповідача на Кредитному договорі та видатковому касовому ордері від 20.11.2019.

Згідно з п.1.4 кредитного договору, кредит був наданий строком на один місяць з 20 листопада 2019 року до 04 грудня 2019 року.

Позичальник зобов`язаний погашати кредит та сплачувати проценти в порядку визначеному договором (п.2.2.2 пп.2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід`ємною частиною цього договору.

У відповідності до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що позичальник сплачує проценти за користування кредитом у розмірі 365% річних. Тип процентної ставки-фіксована.

Згідно поданого позивачем розрахунку (а.с.10) відповідачем здійснювалось часткове погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Так, п. 6.7 кредитного договору №4-28972 від 20.11.2019 передбачено, що у кожному випадку невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх зобов`язань за договором (відносно повноти та строків сплати відсотків за кредитом та/або сплати відсотків, та/або повернення кредиту не в повному обсязі), позичальник сплачує пеню в розмірі один відсоток за календарний день від суми виданих грошових коштів.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

У відповідності до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як установлено судом ОСОБА_1 не надав своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що підтверджується розміром заборгованості, відображеним в наявному в матеріалах справи розрахунку заборгованості.

Згідно із наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості за кредитним договором №4-28972 від 20.11.2019 станом на 14.09.2020 відповідач має заборгованість, яка складає суму 10772,95 грн. з яких: 2584,48грн. - борг по тілу кредиту; 4263,87 грн. - нараховані відсотки; 3876,27грн. - нараховані штрафні санкції (пеня); 12,92грн. - нараховане інфляційне збільшення заборгованості; 35,37грн. - 3% річних згідно ст.625 Цивільного кодексу України.

Наявність заборгованості по тілу кредиту у розмірі 2584,48грн. підтверджується вказаним розрахунком, іншими матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 12,92грн. інфляційних та 35,37грн. три проценти річних за період 02.04.2020 по 15.09.2020, які також підлягають стягненню.

Однак, суд не може погодитися із обґрунтуванням ТОВ «Інтеркеш Україна» щодо наявної заборгованості відповідача в частині 4263,87грн. - нарахованих відсотків та 3876,27грн. -штрафних санкції (пені) з огляду на наступне.

Стосовно заборгованості по відсоткам в розмірі 4263,87грн. суд констатує наступне.

У кредитному договорі №4-28972 від 20.11.2019 сторони погодили, що кредит надається з 20 листопада 2019 року до 04 грудня 2019 року. Строк дії договору з 20 листопада 2019 року до 04 грудня 2019 року.

Суд констатує, що за змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України, кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. За умовами кредитного договору №4-28972 від 20.11.2019 сторони погодились, що позичальник повинен сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 365 % річних.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати ВС у справі №444/9519/12 від 28.03.2018 року, яку суд вважає за необхідним застосувати у даній справі.

Згідно вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином вимога про стягнення процентів на підставі п.п. 1.1. кредитного договору №4-28972 від 20.11.2019 можлива лише в частині стягнення заборгованості станом на день закінчення строку кредитування.

Разом з тим, згідно поданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №4-28972 від 20.11.2019, у відповідача відсутня заборгованість по відсоткам в межах строку дії договору, а сума - 4263,87грн. нарахована поза межами дії договору.

З огляду на вищевикладене суд приходить до переконання, що у стягненні 4263,87грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом позивачу належить відмовити.

Стосовно позовної вимоги в частині нарахованої пені в розмірі 3876,27грн. суд констатує наступне.

Згідно вимог п.6.7. кредитного договору №4-28972 від 20.11.2019, у кожному випадку невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх зобов`язань за договором (відносно повноти та строків сплати відсотків за кредитом та/або сплати відсотків, та/або повернення кредиту не в повному обсязі), позичальник сплачує пеню в розмірі один відсоток за календарний день від суми виданих грошових коштів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ч.2 ст.616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов`язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII умови угоди є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором (п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону).

Кредитний договір №4-28972 від 20.11.2019 за своїм характером є споживчим, що підтверджується і тлумаченням Верховного Суду України, наведеному в п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про захист прав споживачів».

Судом встановлено, що у відповідача ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту становить 2584,48грн.

Пеня у даному зобов`язанні нарахована таким чином, що її сума перевищує суму боргу за простроченим тілом кредиту, що є очевидним порушенням принципу добросовісності, та є, на думку суду, необґрунтовано суворою цивільною санкцією.

У відповідності до ч.3 ст.551 КК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, судом встановлено, що вимога кредитора про стягнення пені в частині, що значно перевищує заборгованість по простроченому тілу кредиту у зв`язку із порушенням зобов`язання розцінюється судом як зловживання правом, що слугує підставою для часткової відмови в задоволенні позовних вимог щодо нарахування пені за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором.

А тому суд, користуючись правом, наданим йому відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, зменшує розмір пені, що підлягає стягненню, до 2584,48грн., прирівнявши її до суми заборгованості за простроченим тілом кредиту за користування кредитом.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 порушено умови взятих на себе кредитних зобов`язань, однак, заборгованість, яка підлягає стягненню за невиконання умов вказаного кредитного договору становить 5217,25грн., яка складається з наступного: 2584,48грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 12,92грн. інфляційного збільшення заборгованості, 35,37грн. 3% річних, 2584,48грн. нарахована пеня.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача належить стягнути на користь позивача 1025,72грн. (5217,25/10772,95*2118) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4 - 7, 10, 49, 76, 79, 211, 228, 244, 258 - 259, 264, 265, 280 - 282, 289 ЦПК України, ст.ст. 549, 625, 1046, 1049, 1052 ЦК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №4-28972 від 20.11.2019 - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» суму заборгованості за кредитним договором №4-28972 від 20.11.2019 в розмірі 5217(п`ять тисяч двісті сімнадцять гривень) 25коп., яка складається з наступного: 2584,48грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 12,92грн. інфляційного збільшення заборгованості, 35,37грн. 3% річних, 2584,48грн. нарахована пеня.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» сплачений позивачем судовий збір в розмірі в розмірі 1025(одна тисяча двадцять п`ять гривень)72коп.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Закарпатського апеляційного суду до або через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна», код за ЄДРПОУ 3900364, місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Швабська, 17.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Нахімовським РВ УДМС України в м.Севастополі 17.04.2013, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 18.01.2021.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М.Хамник