Справа № 175/3392/20

Провадження № 2/175/917/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бойка О.М.,

при секретарі - Кучеренко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів.

Згідно позовних вимог просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановити опіку над малолітніми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та призначити їх опікунами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.) щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку на користь опікунів дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

У подальшому 21 грудня ОСОБА_1 і ОСОБА_2 надали суду заяви про відмову від частини позовних вимог щодо стягнення аліментів та позивач-2 ОСОБА_2 відмовився від позовних вимог до ОСОБА_3 у повному обсязі.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась від її представника ОСОБА_6 надійшла заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання неодноразового не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду. На підставі ст. 280 ЦПК України за згодою представника позивача суд розглядаю справу в заочному порядку.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Третя особа - представник Орган опіки та піклування Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області у судове засідання не з`явився.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 17 січня 2005 року між ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , прізвище після шлюбу - ОСОБА_8 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було укладено шлюб у Службі РАГС м. Кралєво Сербії та Черногорії, що підтверджується копією виписки з книги реєстрації шлюбів № 12/2005 з офіційним перекладом.

ОСОБА_8 є донькою позивачів, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Амур-Нижньодніпровським відділом РАЦС м. Дніпропетровська, актовий запис № 590.

Прізвище ОСОБА_8 було змінено на ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис №54.

ОСОБА_8 має двох дітей - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 82, та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис №106.

Оскільки в період народження дітей ОСОБА_8 перебувала у шлюбі з відповідачем, його було записано батьком дітей, керуючись ч. 1 ст. 122 СК України, проте відповідач не є їх біологічним батьком, ніколи з ними не спілкувався.

Шлюб між ОСОБА_8 та відповідачем було розірвано 31 серпня 2011 року, проте приблизно з 2006 року відповідач не бачився з ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_8 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис №21.

Після смерті доньки онуки залишились проживати разом з позивачами та повністю знаходяться на їх утриманні. Відповідач, як батько дітей не тільки не сплачував аліментів, він не цікавиться та не бере участь у вихованні дітей, у розвитку їх здібностей, не бере участь в освіті. Позивачі у повній мірі займаються вихованням дітей, відвідують батьківські збори та водять дітей до школи, завжди приділяють належну увагу особистому розвитку дітей, їх навчанню, зовнішньому вигляду та дисципліни, що підтверджується копією характеристики від 11.03.2020 року та копією характеристики щодо ОСОБА_4 .

Згідно Довідки про склад сім`ї №1660 від 10.03.2020 року вбачається, що діти проживають безпосередньо з бабусею та дідусем.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язкам.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У відповідності зі ч. 2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частина 4 ст.155 СК України визначає, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до вимог ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Частиною першою статтею 63 ЦК України визначено, що опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 60 Цивільного кодексу України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. А згідно з частиною четвертою статті 63 цього Кодексу опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особливих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Частиною третьою ст.243 СК України визначено, що опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним Кодексом.

Виходячи із зазначених норм права і беручи до уваги ситуацію яка склалася те, що відповідач не проживає з дітьми, не приділяє належної уваги їм, то суд вважає, що діти дійсно позбавлені батьківського піклування, і вважає необхідним призначити йому опікуна в особі їх бабусі, тобто позивачки в справі. Обмеження для опікуна чи піклувальника, які визначені ст. 64 ЦК України, відносно неї відсутні, і вона відповідає критеріям визначеним у ст. 63 ЦК України. Діти проживають разом з позивачем, вона забезпечує їх всіма належними умовами для розвитку та займається їх вихованням.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже з урахуванням задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь позивачів підлягають відшкодуванню судовий збір в розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 280, 315 ЦПК України, ст.ст. 157, 164-168, 180 СК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно його малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити опіку над малолітніми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначити їх опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений останньою при подачі позову судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Бойко