Номер справи 223/462/18

Номер провадження № 2/220/14/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2021 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді - Яненко Г.М.;

за участю секретаря - Дамішева А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

З Вугледарського міського суду Донецької області, згідно Розпорядження голови суду від 26.06.2018 р., до Великоновосілківського районного суду Донецької області надійшла цивільна справа за позовом ПАТ КБ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості в сумі 180499,30 грн. за кредитним договором № 1/1218615 від 14.09.2012 року, яку суддею Великоновосілківського районного суду Донецької області Яненко Г.М., 09.08.2018 року прийнято в своє провадження та призначено до розгляду, згідно відповідної ухвали.

Вимоги позивача мотивовано неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх договірних зобов`язань.

Ухвалу від 09.08.2018 року відповідачем було оскаржено, але Донецьким апеляційним судом відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті скарги на вищезазначену ухвалу, в зв`язку з пропущенням строку на оскарження.

Після повернення справи з апеляційної інстанції, ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 20.11.2018 року по справі призначено розгляд в спрощеному позовному провадженні, який неодноразово відкладався, з причин, крім іншого і надходження клопотань відповідача про відкладення розгляду справи.

До проведення в останнє призначеного 23.10.2019 року судового засідання відповідачем, 17.07.2019 року було заявлене клопотання про проведення у справі судової бухгалтерської експертизи для визначення дійсного розміру виниклих у нього перед позивачем зобов`язань та додано до матеріалів справи копію договору про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 1/1218615 від 14.09.2012 року з виписками з рахунку за період від 14.09.2012 року по 29.03.2018 р.

Згідно додаткових пояснень позивача, надісланих на адресу суду, представник банку проти проведення експертизи у справі заперечив та зазначив, що вважає клопотання відповідача безпідставним та таким, що лише затягує процес розгляду справи. Позовна заява банку датується та була подана до суду 15.06.2018 р., сума боргу за основним кредитним договором, що зазначена в позові визначена розрахунком заборгованості від 14.06.2018 р.. Відповідно, при визначенні заборгованості за основним кредитним договором № 1/1218615 від 14.09.2012 р., до уваги були взяті всі зміни та доповнення, що діяли на момент проведення розрахунку (14.06.2018 р.) включаючи й договір про внесення змін та доповнень від 09.10.2015 р.. Представник позивача наголосив, що даний договір про внесення змін та доповнень є лише невід`ємною частиною основного договору й ніяким чином не змінює зобов`язань боржника, що визначені основним договором від 2012 р.. Твердження відповідача, щодо здійснення ним часткового погашення боргу також не відноситься до питання встановлення розміру суми боргу за позовом так як останній платіж за договором боржник провів ще 09.01.2018 р., що на п`ять місяців раніше від дати визначення розміру боргу та суми позову.

Відтак у задоволенні заяви відповідача щодо проведення у справі експертизи представник позивача просив суд відмовити.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Клопотання позивача про проведення розгляду справи в режимі відео конференції судом задовольнити не виявилося можливим в зв`язку з тим, що в залі судових засідань, на момент розгляду цієї справи, проводилося інше судове засідання по розгляду іншої справи.

Відповідач неодноразово заявляв про необхідність відкладення розгляду справи через неможливість з`явитись в судове засідання у т.ч. через запровадження карантинних заходів. При цьому, факту користування коштами банку позивач не заперечив, доказів на підтвердження погашення кредиту не надав.

06 січня 2021 року відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи викладене суд вважає можливим справу розглянути без участі відповідача та позивача за наявними документами.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено:

14 вересня 2012 року між ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та громадянином ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 1/1218615. Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору кредитор надав позичальнику кредит в сумі 180 880 (сто вісімдесят тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 00 коп., терміном користування до 13.09.2019 року. Цим же пунктом кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язується повертати кредит частинами щомісячно згідно з викладеним графіком погашення до 14 числа кожного місяця. Кредитні кошти видавалися ОСОБА_1 , для придбання транспортного засобу Nissan Qashqai 2.0 та сплату страхових платежів (а.с. 4-12).

На виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, згідно умов п. п. 1.1, 2.1, 2.2 банк видав позичальнику кредитні кошти в сумі 180 880 (сто вісімдесят тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 00 коп., та перерахував їх в подальшому в користь позичальника, що підтверджується меморіальними ордерами № 1/1218615 та № 1/1218615 від 14.09.2012 р. При цьому слід зазначити, що меморіальні ордери не підписані виконавцями та не містять необхідних в даномк випадку атрибутів, як то печатка установи та інше, проте відповідачем отримання коштів у цілому об`ємі не заперечується, тому суд приймає до уваги данні ордери (а.с. 13-14).

Автомобіль вказаної марки був придбаний та зареєстрований гр. ОСОБА_1 , за кредитні кошти, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 (а.с. 15).

14 вересня 2012 року між ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та громадянином ОСОБА_1 , в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань згідно Кредитного договору № 1/1218615 від 14.09.2012 року, щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших платежів, було укладено та нотаріально посвідчено договір застави № Z1/1218615. Відповідно до пунктів договору застави № Z1 /1218615, цим договором забезпечуються вимоги банку, що витікають з кредитного договору № 1/1218615 від 14.09.2012 року (а.с. 16-20).

За змістом позовної заяви відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та сплати процентів, що також передбачено в п. 3.2.6 кредитного договору № 1/1218615 від 14.09.2012 p.

Відповідно до підпунктів 3.2.6, 3.2.7. кредитного договору № 1/1218615 від 14.09.2012 p. банк має право надіслати позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту в повній сумі, звернути стягнення на предмет застави, а також звернутися із позовом до суду.

Згідно позовної заяви на момент звернення позивача до суду позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором № 1/1218615 від 14.09.2012 p. не виконував, у встановлений термін згідно графіку погашення кредитних коштів не повертав, тим самим порушені умови п. 11., 1.4, 2.4., 3.3.2, 3.3.7., та додатку № 1 до кредитного договору.

Станом на 14.06.2018 року заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» за кредитним договором № 1/1218615 від 14.09.2012 p., згідно розрахунку позивача в позовній заяві, становила 180499,30 грн., із яких:

строкова заборгованість - 64604,76 грн.;

прострочена заборгованість - 57505,94 грн.;

нараховані відсотки за період з 09.05.2018 р. по 08.06.2018 р. - 1856,42 грн.;

нараховані відсотки за період з 09.06.2018 р. по 14.06.2018 р. - 359,31 грн.;

нараховані відсотки при реструктуризації- 24289,30 грн.;

прострочені відсотки - 21067,80 грн.;

пеня - 10815,77 грн.

В зв`язку з невиконанням відповідачем своїх боргових зобов`язань перед позивачем, банком надсилалися на адресу ОСОБА_1 повідомлення - вимоги, щодо необхідності повернення боргу за кредитним договором від 02.04.2018 року № 24/4-07-Т-14 та 02.05.2018 року № 24/4-07-Т-19 (а.с. 21-22).

Згідно наданої відповідачем копії договору про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору № 1/1218615 від 14.09.2012 p.сторони домовилися внести зміни та доповнити кредитний договір № 1/1218615 від 14.09.2012 року, укладений між сторонами таким:

Викласти підпункт 1.3.1. Кредитного договору у наступній редакції:

«1.3.1. Процентну винагороду за користування кредитом (надалі - проценти), щомісячно: протягом періоду з 14.09.2012 року до 08.10.2015 року включно, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 17,9 % (сімнадцять цілих дев`ять десятих процентів) річних;

- протягом періоду з 09.10.2015 року до 08.04.2016 року включно, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0, 000001 (нуль цілих і одна мільйонна) % річних;

- починаючи з 09.04.2016 року, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 17,9 % (сімнадцять цілих дев`ять десятих процентів) річних.

- за користування кредитною лінією, визначеною у пунші 1.1.2. Договору 20% (двадцять процентів) річних».

Прострочена заборгованість (за наявності) по тілу кредиту - капіталізується, по процентах за користування кредитом, щомісячної комісійної винагороди за користування кредитом - сплачуються відповідно до Графіку погашення заборгованості наприкінці строку дії Договору або одночасно при достроковому погашенні основної суми заборгованості.

Викласти Графік погашення заборгованості (Додаток № 1 до Кредитного договору) у новій редакції (Додаток № 1 до Угоди).

Викласти Умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом (Додаток №2 до Кредитного договору) у новій редакції (Додаток № 2 до Угоди).

Угода набирає чинності з дати підписання Угоди Сторонами та скріплення її відбитком печатки Банку.

Угода є невід`ємною частиною Кредитного договору.

Інші умови Кредитного договору, не обумовлені Угодою, залишаються без змін та Сторони підтверджують за ними свої зобов`язання.

У всьому іншому, що не передбачено Угодою, Сторони керуються Кредитним договором та чинним законодавством України.

Шляхом підписання Угоди, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений і згодний з тарифами Банку, умови Угоди йому зрозумілі, а також підтверджує, що в день підписання отримав один примірник Угоди.

ПАТ КБ «Креді Агріколь Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі надавши відповідачу кредит у розмірі встановленому в договорі.

Зауважень щодо відступів від умов кредитування позичальником не надавалось. Не спростовує факт користування кредитними коштами відповідач і у своїх заявах та клопотаннях.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку позовних вимог, позичальник частково погашав свої зобов`язання, однак не в повному обсязі та з порушенням строків. Остання сума в рахунок погашення за наданим кредитом відповідачем внесена 09.01.2018 року.

Користування відповідачем кредитними коштами документально підтверджено доданими до позовної заяви копіями документів.

За твердженням позивача, внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, станом на 14.06.2018 року ОСОБА_1 заборгував банку: 180499,30 грн., із яких: строкова заборгованість - 64604,76 грн.; прострочена заборгованість - 57505,94 грн.; нараховані відсотки за період з 09.05.2018 р. по 08.06.2018 р. - 1856,42 грн.; нараховані відсотки за період з 09.06.2018 р. по 14.06.2018 р. - 359,31 грн.; нараховані відсотки при реструктуризації- 24289,30 грн.; прострочені відсотки 21067,80 грн.; пеня - 10815,77 грн.

Невиконання позичальником своїх зобов`язань по кредитному договору стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про відновлення його порушених прав.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Змістом пункту 3 частини 1 статті 129 Конституції України, ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, стаття 525 ЦК України, встановлює недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

В порядку ч.2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, які мають ознаки кредитного договору.

Приписи ч. 1 ст. 1054 ЦК України встановлюють, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1049 ЦК України, на позичальника покладено обов`язок повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то згідно з ч. 2. ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Як зазначалось вище, договором передбачено обов`язок позичальника повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом.

Однак, в порушення приписів перелічених норм, станом на 14.06.2018 року ОСОБА_1 заборгував банку: 180499,30 грн., із яких:

строкова заборгованість - 64604,76 грн.; прострочена заборгованість - 57505,94 грн.; нараховані відсотки за період з 09.05.2018 р. по 08.06.2018 р. - 1856,42 грн.; нараховані відсотки за період з 09.06.2018 р. по 14.06.2018 р. - 359,31 грн.; нараховані відсотки при реструктуризації- 24289,30 грн.; прострочені відсотки - 21067,80 грн.; пеня - 10815,77 грн.

При даних обставинах, заявлені до стягнення суми основного зобовязання та відсотків за користування кредитом є обгрунтованими. Доказів на підтвердження іншого відповідачем не зазначено.

Суд критично оцінює посилання відповідача на неврахування у розрахунку позовних вимог відсоткових ставок визначених в додатковій угоді та часткового погашення заборгованості, як такі, що жодним належним та допустимим доказом не підтверджені та спростовуються розрахунком, наданим позивачем у т.ч. на вимогу суду.

Згідно з ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ст. 550 ЦК України).

Разом з тим, відповідно до статті 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у редакції, чинній на момент розгляду справи в суді, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Відтак, при обчисленні розміру стягуваної заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 , який зареєстрований у м. Вугледар Донецької області, яке входить до населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, повинно бути враховано вимоги статі 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Враховуючи приписи перелічених норм, в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за пенею - слід відмовити.

Належних та допустимих доказів, які доводять відсутність вини боржника в порушенні зобов`язання та інших обставин, які перешкоджали його виконанню, як цього вимагають приписи ст. 614 ЦК України, відповідачем не зазначено.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір відшкодовується позивачу за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 265, 268 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (01004, вул. Пушкінська, 42/2, м. Київ, код ЄДРПОУ 14361575) строкову заборгованість - 64604,76 грн., прострочену заборгованість - 57505,94 грн., нараховані відсотки за період з 09.05.2018 р. по 08.06.2018 р. - 1856,42 грн., нараховані відсотки за період з 09.06.2018 р. по 14.06.2018 р. - 359,31 грн., нараховані відсотки при реструктуризації- 24289,30 грн. та 2707,49 грн. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його отримання.

Суддя Г.М. Яненко