ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/449/16-ц Номер провадження 22-ц/814/139/21Головуючий у 1-й інстанції Дем"янченко С.М. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.

за участю секретаря Кальник А. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 - адвоката Остапенка Андрія Ігоровича

на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 14 квітня 2016 року у складі судді Дем`янченка С. М.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 доТарасівської сільськоїради Зіньківськогорайону Полтавськоїобласті,третя особа-відділ Держгеокадаструу Зіньківськомурайоні Полтавськоїобласті провизнання прававласності наземельну ділянкув порядкуспадкування,

в с т а н о в и в:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Тарасівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області із залученням третьою особою відділу Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 2.71 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Тарасівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області та належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 060375.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким належний їй Державний акт ПЛ № 060375 від 21 грудня 2005 року на земельну частку (пай) загальною площею 2.71 га, яка знаходиться на території Тарасівської сільської ради, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та свідоцтво на право власності на майновий пай серія ПОЗ №089304 від 06.08.2004, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_2 .

Позивач прийняла спадщину після смерті спадкодавця, оскільки у продовжений рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 13.11.2015 строк подала до Зіньківської державної нотаріальної контори Полтавської області заяву про прийняття спадщини, проте вона не може одержати свідоцтво про право на спадщину на належну земельну ділянку, оскільки останнім місцем проживання ОСОБА_3 було с. Широкине Новоазовського району Донецької області, даний населений пункт відповідно до статті 9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визнається тимчасово окупованою територією внаслідок збройної агресії Російської Федерації, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 14 квітня 2016 року визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,71 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Тарасівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області і належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 060375.

Не погодившись з вказаним рішенням, представник особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 - адвокат Остапенко А. І. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 її дочка ОСОБА_1 , яка була зареєстрована та постійно проживала разом зі спадкодавцем за адресою: будинок АДРЕСА_1 , в порядку, встановленому частиною третьою статті 1268 ЦК України, прийняла спадщину та 16.11.2018 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна - будинок АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку не отримала, оскільки не мала оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку та грошових коштів на оформлення документів.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції вирішив питання про спадкові права ОСОБА_1 , яка не була залучена до участі у справі, та задовольнив позов до неналежного відповідача - Тарасівської сільської ради Зіньківського районуПолтавської області,що єпідставами дляскасування судовогорішення повністюта ухваленнянового рішенняпро відмовуу задоволенніпозову ОСОБА_2 з урахуванням постанови Полтавського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року, якою скасовано рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 13 листопада 2015 року та відмовлено ОСОБА_2 у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Частинами першою, другою статті 367ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно статті 376 ЦПК України є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селіШирокине Новоазовськогорайону Донецькоїобласті померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Широкинської сільської ради Новоазовського району Донецької області 10 травня 2011 року на підставі відповідного актового запису за № 13 (а.с. 7).

За життя, 22.12.2005 ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Тарасівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, згідно якого належний їй Державний акт ПЛ № 060375 від 21 грудня 2005 року на земельну частку (пай) загальною площею 2.71 га, що знаходиться на території Тарасівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, свідоцтво на право на власності на майновий пай серія ПОЗ №089304 від 06.08.2004, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_2 (а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яку в порядку частини третьої статті 1268 ЦК України прийняла дочка спадкодавця - ОСОБА_1 , яка згідно статті 1261 ЦК України має право на спадкування за законом у першу чергу.

Відповідно до вимог статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг).

Для здійснення права на спадкування спадкоємець за заповітом чи за законом повинен прийняти спадщину в порядку, встановленому статтями 1268, 1269 ЦК України.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статі 1269 ЦК України).

Для прийняттяспадщини встановлюєтьсястрок ушість місяців,який починаєтьсяз часувідкриття спадщини.Якщо виникненняу особиправа наспадкування залежитьвід неприйняттяспадщини абовідмови відїї прийняттяіншими спадкоємцями,строк дляприйняття неюспадщини встановлюєтьсяу тримісяці змоменту неприйняттяіншими спадкоємцямиспадщини абовідмови відїї прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців (стаття 1270 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовоюзгодою спадкоємців,які прийнялиспадщину,спадкоємець,який пропустивстрок дляприйняття спадщини,може податизаяву проприйняття спадщининотаріусу абов сільськихнаселених пунктах-уповноваженій наце посадовійособі відповідногооргану місцевогосамоврядування замісцем відкриттяспадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частини друга, третя 1272 ЦК України).

Встановлено,що протягомшести місяцівз часувідкриття спадщини ОСОБА_3 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Широкине Новоазовського району Донецької області, спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 спадщину не прийняла, строк для прийняття спадщини пропустила без поважних причин, що встановлено судовим рішенням Полтавського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року у справі № 530/1777/15-ц , яким скасовано рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 13 листопада 2015 року та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Тарасівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, позивач ОСОБА_2 вважається такою, що не прийняла спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , у зв`язку з чим втратила право на спадкування спірної земельної ділянки площею 2,71 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Тарасівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

До підстав набуття права власності на нерухоме майно чинним законодавством віднесено набуття права у порядку спадкування за законом чи заповітом.

Втрата спадкоємцем права на спадкування зазначеного у заповіті нерухомого майна, що належало спадкодавцеві, не створює правових підстав набуття права власності на дане майно.

У такому випадку відповідно до частини другої статті 1223 ЦК України право на спадкування переходить до спадкоємців за законом у порядку черговості, встановленої статтями 1261-1265 цього Кодексу.

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства (стаття 13 ЦПК України) су розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається свої ними правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України.За результатамирозгляду справисуд відмовляєв позовідо неналежноговідповідача таприймає рішенняпо сутізаявлених вимогщодо належноговідповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.Натомість,встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановівід 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Предметом спору у справі є визнання права на спадкове нерухоме майно - земельну ділянку на території Тарасівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, яка як орган місцевого самоврядування має право лише на відумерлу спадщину в порядку, встановленому статтею 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, а тому для визначення належності цього відповідача суд мав встановити відсутність інших спадкоємців, які прийняли спадщину, зокрема, відсутності спадкоємців, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що при вирішенні справи Зіньківським районним судом Полтавської області виконано не було.

Враховуючи, що дочка померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом здійснила волевиявлення на прийняття спадщини, саме вона має відповідати за позовом ОСОБА_2 , проте до участі у справі вона залучена не була, на що суд першої інстанції належної уваги не звернув, та ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_2 суд фактично вирішив питання щодо права на спірне майно спадкоємця за законом, яка прийняла спадщину, що є процесуальною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до Тарасівськоїсільської радиЗіньківського районуПолтавської області про визнанняправа власностіна земельнуділянку впорядку спадкування за безпідставністю.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 - адвоката Остапенка Андрія Ігоровича - задовольнити.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 14 квітня 2016 року - скасувати та ухвалити по справі нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Тарасівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, третя особа - відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Прядкіна

\