Справа № 761/13672/19

Провадження № 2/761/1119/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді: Пономаренко Н.В.

з участю секретаря: Ганущака А.М.

позивача : ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представників відповідачів: Юшка Д.О., Воробйова О.В.

представника третьої особи: Новікової В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича, , треті особи: Служба в справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання недійсним електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ДП «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пишного А.В. з позовом, в якому просила: визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (лот № 332215), а саме: належної ОСОБА_1 на праві власності квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що були проведені 13.03.2019 року ДП «СЕТАМ», а також протокол даних електронних торгів; стягнути з відповідачів солідарно на її користь судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пишного А.В. перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису від 15.11.2018 року, виданого приватним нотаріусом Чуловським В.А. про стягнення з ОСОБА_4 на користь АТ «Укрсоцбанк» суми боргу у розмірі 1 779 184 грн. 04 коп. шляхом звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , та є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 26/І-13 від 23.03.2007 року.

При цьому, 13.03.2019 року в межах вказаного виконавчого провадження відбулися електронні торги щодо реалізації належної позивачеві на праві власності квартири АДРЕСА_1 , про що складено протокол № 392519 , переможцем за якими став ОСОБА_3 .

Разом з тим, позивач вказує, що як електронні торги, так і протокол за результатами їх проведення підлягають визнанню недійсними з огляду на те, що: приватним виконавцем не було ознайомлено позивача з експертною оцінкою виставленого на торги майна (що була проведена з порушеннями та не відображала дійсну (ринкову) вартість майна), внаслідок чого він був позбавлений можливості оскаржити оцінку та зазнав збитків; ДП «СЕТАМ», в порушення вимог ст. 43 Закону України «Про іпотеку» та Розділу VII Порядку реалізації арештованого майна, не здійснив належне повідомлення про проведення торгів через засоби масової інформації, чим обмежив коло потенційних покупців; заявка приватного виконавця на реалізацію арештованого майна не відповідала вимогам Порядку реалізації арештованого майна; протягом дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуте нерухоме житлове майно, яке є предметом іпотеки».

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 04.04.2019 року було відкрито провадження у справі, розгляд якої було вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 04.04.2019 року було відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

07.05.2019 року до суду надійшов відзив приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пишного А.В. на позовну заяву, в якому він, посилаючись на дотримання ним положень законодавства України при здійсненні виконавчих дій у виконавчому провадженні № 57395584, просив у задоволенні позову відмовити.

08.05.2019 року до суду надійшов відзив ДП «СЕТАМ» на позовну заяву, в якому відповідач, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обгрунтування своїх запереченнь щодо пред`явлених позовних вимог, зазначає, що доводи позивача щодо неправомірності дій приватного виконавця при здійсненні своїх повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», не стосуються правил проведення електронних торгів та є такими, що мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

При цьому, вказує на безпідставність тверджень позивача щодо допущення ДП «СЕТАМ» порушень при проведенні торгів, адже підприємством на виконання вимог Порядку реалізації арештованого майна та Закону України «Про іпотеку» було вчасно здійснено повідомлення шляхом відповідних публікацій у газетах «Метро» та «Вести» про проведення електронних торгів.

29.05.2019 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача ДП «СЕТАМ», яка за своїм змістом дублює частину обставин, викладених ним у позовній заяві на підтвердження пред`явлених позовних вимог.

09.07.2019 року до суду надійшло клопотання приватного виконавця Пишного А.В. про залучення до участі у справі АТ «Укрсоцбанк» в якості третьої особи.

23.07.2019 року до суду надійшли пояснення третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації щодо позовної заяви, в яких вона, посилаючись на необхідність дотримання прав та інтересів дітей, підтримала позовні вимоги позивача.

У судовому засіданні, яке відбyлося 24.07.2019 року, у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі в справі АТ «Укросцбанк» в якості третьої особи було відмовлено.

Ухвалою від 24.07.2019 року було залучено до участі в справі ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

26.07.2019 року до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову.

Ухвалою від 26.07.2019 року у задоволенні заяви представника позивача було відмовлено.

19.09.2019 року до суду надійшло клопотання відповідача Приватного виконавця Пишного А.В. про залучення до участі в справі АТ «Укрсоцбанк» в якості третої особи.

19.09.2019 року до суду надійшли пояснення відповідача приватного виконавця Пишного А.В. щодо позовної заяви, в яких він зазначив, що оскільки позивач всупереч умов іпотечного договору здійснила реєстрацію своїх неповнолітніх дітей у спірній квартирі без відповідної на те згоди іпотекодержателя - АТ «Укрсоцбанк», підстав для звернення до органу опіки та піклування за наданням дозволу на реалізацію квартири боржника у нього не було. Також, зауважив про відсутність підстав для застосування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», адже 15.10.2012 року між позивачем та банком було укладено договір про внесенння змін до кредитного договору від 23.03.2007 року, згідно з яким розмір зобов`язання змінено з доларів США на гривні.

Ухвалою від 28.10.2019 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

11.12.2019 року до суду надійшло клопотання представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_6 про поновлення строку на подачу клопотань та залучення до участі у справі ОСОБА_3 в якості співвідповідача в задоволенні якого відмовлено.

11.12.2019 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи ОСОБА_3 , в яких він, посилаючись на дотримання відповідачами при проведенні електронних торгів вимог чинного законодавства України, просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених в позові.

Представник приватного виконавця - Воробйов О.В., представник ДП «СЕТАМ» - Юшко Д.М. та представник третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, посилаючичь на безпідставність та необгрунтованість позовних вимог.

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адмінстріції подала через канцелярію суду заяву про розгляд справи за відсутністю її представника, позов підтримано.

Вислухавши пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 23.03.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 400/16/07-ПІ, відповідно до умов якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 140 000,00 доларів США зі сплатою 12,25 % річних тв строком кредитування до 22.03.2022 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 23.03.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір № 26/І-13, відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 та належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори 08.02.2002 року за № 15-31.

У зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., яким 09.10.2018 року було видано виконавчий напис за реєстровим номером 14655 про стягнення з ОСОБА_4 на користь АТ «Укрсоцбанк» суми боргу у розмірі 1 779 184 грн. 04 коп. шляхом звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , та є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 26/І-13 від 23.03.2007 року.

При цьому, в межах виконавчого провадження № 57395584, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Пишним А.В. з примусового виконання вказаного виконавчого напису, ДП «СЕТАМ» було проведено електронні торги з реалізації арештованого майна - предмету іпотеки: двокімнатної квартира АДРЕСА_1 , за лотом № 332215 (уцінений лот № 324070).

Оскаржувані торги відбулися 13.03.2019 року з визначенням переможця - ОСОБА_3 , який запропонував за лот 1 268 160 грн. 00 коп., про що було складено протокол № 369807.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилалась, серед іншого, на те, що приватним виконавцем, було допущено ряд порушень при здійсненні своїх повноважень до призначення електронних торгів, зокрема: оцінка квартири була проведена без попереднього погодження між іпотекодавцем та іпотекодержателем; позивача не було повідомлено про результати оцінки майна; оцінка майна була проведена без огляду квартири; приватним виконавцем не було долучено до заявки на реалізацію арештованого майна всіх необхідних документів, передбачених п. 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна.

Так, умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за № 512/5.

Згідно з ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині 8 статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Разом з тим, ані положення Законом України «Про виконавче провадження», ані положення Інструкції не встановлюють порядок та правила проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, яким повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

Натомість, правила та порядок проведення прилюдних торгів визначено Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року за № 2831/5.

При цьому, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акту про проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Вказаний висновок узгоджується і з нормами ст.ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акту державного виконавця про проведені торги.

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених ч.ч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч.1 ст. 215 цього Кодексу).

В той же час, оскільки за змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами торгів, визначених саме Тимчасовим порядком, дії приватного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Аналогічний висновок викладено й у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 року у справі № 357/4884/13-ц.

За вказаних обставин, посилання позивача, як на підставу для задоволення своїх позовних вимог, на те, що до призначення електронних торгів приватним виконавцем було допущено низку порушень при здійсненні своїх повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», є необгрунтованими, оскільки зазначені порушення (якщо такі мали місце бути) не тягнуть за собою визнання недійсними результатів електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження та, як наслідок, не є предметом розгляду у даній справі.

Щодо тверджень позивача про недотримання ДП «СЕТАМ» вимог п. 3 розділу ІІІ Порядку реалізації арештованого майна на предмет відсутності у заявці приватного виконавця про передачу предмета іпотеки на реалізацію дозволу органу опіки та піклування на відчуження житлового приміщення, слід зазначити, що, за змістом правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладено у постанові від 15.05.2019 року по справі № 678/301/12, попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, в якій зареєстрована дитина, не потрібен, оскільки вказаний дозвіл потрібен при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватися чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду та проведенні прилюдних торгів.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, реєстрація у даній квартирі дітей позивача - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відбулася пізніше моменту укладення іпотечного договору від 23.03.2007 року, а саме 04.03.2008 року.

Вказані обставини також підтверджуються й наявним в матеріалах справи Витягом з реєстру територіальної громади м. Києва станом на 28.11.2018 року, отриманим приватним виконавцем від Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації у відповідь на його запит.

Більш того, не зважаючи на те, що п. 2.1.4 Договору іпотеки заборонено іпотекодавцю без згоди банку вчиняти будь-які дії щодо передання предмету іпотеки у спільне користування іншим особам, матеріали справи не містить жодних доказів, які б підтверджували факт звернення заявника до банку з відповідною заявою.

Натомість, в матеріалах справи міститься заява АТ «Укрсоцбанк» від 16.09.2019 року про те, що всупереч вимог п.п. 2.1.4 та 2.1.5 Іпотечного договору, ОСОБА_1 після укладення вказаного договору не зверталася до банку із заявою про отримання дозволу на реєстрацію в іпотечній квартирі неповнолітніх дітей.

Також, суд вважає безпідставними твердження позивача про недотримання ДП «СЕТАМ» вимог ст. 43 Закону України «Про іпотеку» та Розділу VІІ Порядку реалізації арештованого майна щодо здійснення у засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня їх початку, адже вказані обставини спростовуються наявними у матеріалах справи копіями витягів з Газети «Метро» від 12.02.2019 року за № 12 (613) від 18.02.2019 року та Газети «Улюблена газета» від 18.02.2019 року за № 363, де опубліковано відомості про проведення торгів 13.03.2019 року за лотом № 332215.

Щодо доводів позивача про порушення при проведенні торгів Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», слід зауважити, що, враховуючи факт укладення 15.10.2012 року між позивачем та банком 15.10.2012 року договору про внесення змін до кредитного договору від 23.03.2007 року, згідно з яким розмір зобов`язання змінено з доларів США на гривні, дія мораторію згідно з вказаним законом на спірні правовідносини не застовуються, адже, в даному випадку, основне зобов`язання обліковується в національній валюті - гривні.

У свою чергу, відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено вимогами ст.ст. 77, 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

При цьому, ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 18.11.2015 року у справі № 6-1884цс15, головною умовою, яка повинна бути встановлена судами під час розгляду справ щодо визнання торгів недійсними, - є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів підлягає встановленню наявність порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2677цс17, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-1981цс16.

З урахуванням наведеного, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні, чого, в данному випадку, - встановлено не було.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які сторона позивача посилається, як на підставу для задоволення позовних вимог, так само, як і наявності порушень норм закону при проведенні торгів, так і факту порушення проведенням цих торгів та прав та інтересів позивача, - останнім доведено не було, суд прийшов до висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи положення п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати в разі відмови в позові покладені на позивача.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за № 512/5, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року за № 2831/5, ст.ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656, ч.ч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 доДержавного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича, , треті особи: Служба в справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , про визнання недійсним електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_6 .

Відповідач: Державне підприємство «СЕТАМ», Київ, вул. Стрілецька, 4б.

Відповідач: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пишний Артем Володимирович, м. Київ, вул. І Мазепи,3, оф. 174.

Треті особи 1) Служба в справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 26/4; 2) ОСОБА_3 , АДРЕСА_7 .

Суддя: