Справа №760/657/21

Провадження № 2/760/4991/21

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І. розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Банк «КОНКОРД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поруки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ «Акціонерний комерційний Банк «КОНКОРД» 13.01.2021 р. звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просить:

стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акціонерний комерційний Банк «КОНКОРД» заборгованість в сумі 5055095,62 грн. та судові витрати.

Також просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору у розмірі 3660 грн. 87 коп.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 13.01.2021 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що необхідно відмовити у відкритті провадження у справі з наступних підстав.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поруки, позивач АТ «Акціонерний комерційний Банк «КОНКОРД» посилається на наступне.

Так, 19.10.2018 р. між АТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КОНКОРД» та ТОВ «ТЕРЕКС ТРЕЙДІНГ» було укладено Кредитний договір № 50.06.000015, відповідно до умов якого Банк на умовах договору надає Позичальнику грошові кошти у формі відкличної невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 5 676 479, 46 грн. зі сплатою за користування кредитом 10 процентів річних. Строк повернення кредиту 18.10.2019 року.

10.10.2019 року між Банком та Боржником укладена Додаткова угода №1 до кредитного Договору, за якою був змінений відсоток річних, а саме 11 % річних, починаючи з 01.04.2019 року

30.08.2019 року між Банком та Боржником укладена Додаткова угода №2 до кредитного Договору, за якою був змінений строк повернення повної суми кредиту 18 жовтня 2019 року.

17.10.2019 року між Банком та Боржником укладена Додаткова угода №3 до кредитного Договору, за якою був змінений строк повернення повної суми кредиту 16 жовтня 2020 року.

З 31 жовтня 2019 року Відповідач припинив виконання своїх зобов`язань за кредитним Договором, припинив сплату процентів. У зв`язку з невиконанням Боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором станом на 17.11.2020 р. сума його заборгованості перед Позивачем склала: 4 427 630, 46 гривень (чотири мільйони чотириста двадцять сім тисяч шістсот тридцять грн 46 коп.)- заборгованість за кредитом, 445 157.48 гривень (чотириста сорок п`ять тисяч сто п`ятдесят сім гривень 48 коп.) заборгованості за простроченими відсотками.

Також, 19 жовтня 2018 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КОНКОРД» та ОСОБА_1 (далі по тексту - Відповідач, Поручитель) укладений Договір поруки №70.06.000049, за яким Відповідач зобов`язався перед Кредитором відповідати за належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРЕКС ТРЕЙДІНГ» (ідентифікаційний код юридичної особи 37395198) (Боржник) зобов`язань за кредитним Договором №50.06.000015 від 19 жовтня 2018 року, укладеного між Кредитором та Боржником, а також всіх додатків та додаткових угод, що будуть укладені до нього, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісій та інших платежів та умов.

Згідно з пунктом 1.2 Договору поруки Поручитель несе солідарну відповідальність з Боржником перед Кредитором за виконання Боржником умов Основного зобов`язання усім належним йому майном та грошовими коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до положень статті 19 ЦПК України, яка визначає компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ, у порядку цивільного судочинства розглядаються справи що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб`єкт звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі суб`єктного складу сторін.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18, від 14 квітня 2020 року у справі № 295/5047/18.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи та змісту позовних вимог, 19.10.2018 року між двома юридичними особами, а саме АТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КОНКОРД» та ТОВ «ТЕРЕКС ТРЕЙДІНГ» укладено кредитний договір №50.06.000015 .

Предметом спору у даній справі є стягнення грошових коштів за кредитним договором №50.06.000015 в розмірі 5 676 479 (п`ять мільйонів шістсот сімдесят шість тисяч чотириста сімдесят дев`ять) грн. 46 коп., укладеного між АТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КОНКОРД» та ТОВ «ТЕРЕКС ТРЕЙДІНГ», та Договором поруки №70.06.000049, за яким Відповідач зобов`язався перед Кредитором відповідати за належне виконання ТОВ «ТЕРЕКС ТРЕЙДІНГ» зобов`язань за кредитним Договором №50.06.000015.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет спору, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, і належить до юрисдикції господарського суду, а відтак у відкритті провадження у справі слід відмовити.

Роз`яснити позивачу право звернутися з позовом у порядку господарського судочинства, оскільки розгляд даної справи відноситься до компетенції господарського суду.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 186, 260, 263, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Банк «КОНКОРД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поруки.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кушнір С.І.