Справа № 755/8001/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Ганжа Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 755/8001/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому за уточненими позовними вимогами просить визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 та зобов`язати Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації зняти відповідачів з реєстраційного обліку.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

Попереднім власником квартири був ОСОБА_4 .

Позивач вказує, що на даний час у квартирі зареєстровані ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які не проживають у квартирі з моменту її придбання, тобто з 20.09.2019 року.

Також позивач зазначає, що відповідачі, не проживаючи у квартирі не сплачують комунальні платежі, не беруть участь в утриманні житла, квартирою не цікавляться, не мають у ній особистих речей, а їх реєстрація порушує його право на вільне володіння і розпорядження належною йому квартирою.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.06.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та представника третьої особи в судове засідання, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання (а.с. 22-24). Відповідачам був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали з доданими процесуальними документами для подання відзиву на позовну заяву.

12 серпня 2020 року на адресу Дніпровського районного суду м. Києві від представника третьої особи Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Ляхової Я.Ю. надійшли письмові пояснення у справі в яких просить провести розгляд справи у відсутності їх представника та ухвалити у справі рішення згідно вимог чинного законодавства (а.с. 44-45).

19 листопада 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою прийнято заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_6 про виправлення описки у позовній заяві (а.с. 79-80).

В судове засідання сторони та представник третьої особи не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_6 до суду подано заяву в якій просить провести розгляд справи у її відсутності та у відсутності позивача, в заяві вказала, що позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, зазначила, що відповідачі по справі є колишніми членами сім`ї попереднього власника квартири ОСОБА_4 .

Процесуальні документи які надсилались на адресу відповідачів були повернуті без вручення з довідками Укрпошти про нетримання поштової кореспонденції за закінченням терміну зберігання.

Відзив на позов відповідачами надано не було.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_7 являється власником квартири АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва від 20.09.2019 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2416, що також підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 181825767 від 20.09.2019 року (а.с. 6, 8).

Про обставини не проживання відповідачів та відсутності їх майна у квартирі АДРЕСА_1 свідчить акт від 03.06.2020 року затверджений начальником ЖЕД № 406 (а.с. 7).

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно положень ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України, право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 403 ЦК України, сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

Частиною 2 ст. 406 ЦК України визначено, що сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи положення передбачені ст. ст. 317, 383, 391 ЦК України, ст. 150 ЖК України, власник майна має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Як зазначає позивач, відповідачі членами його сім`ї не являються та ніяких домовленостей з приводу користування спірною квартирою між ними не існує, а реєстрація відповідачів у квартирі порушує його права як власника квартири.

Пунктом 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» судам роз`яснено, що, застосовуючи положення ст. 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень ст. ст. 391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

В постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709цс16 Верховний Суд України зазначив, що згідно з положеннями статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відповідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 755/5870/17-ц, з огляду на статтю 156 ЖК Української РСР, статтю 391 ЦК України право членів сім`ї (зокрема колишніх членів сім`ї) власника на користування жилим приміщенням є похідним від права власника і з припиненням для власника права власності на жиле приміщення члени його сім`ї (колишні члени сім`ї - за відсутності між ними договірних відносин, зокрема найму, оренди тощо) втрачають право користування цим приміщенням.

15 травня 2017 року Верховним Судом України за результатами розгляду цивільної справи № 734/387/15-ц винесено постанову в якій суд зробив висновок, що право відповідача на користування чужим майном (спірним житловим будинком) підлягає припиненню на вимогу власника цього майна відповідно до положень частини другої статті 406 ЦК України.

Отже, за вищевикладених обставин судом встановлено, що відповідачі не являються членами сім`ї позивача, у спірній квартирі не проживають, угода щодо користування жилим приміщенням між сторонами не укладалась, майно відповідачів у квартирі позивача не знаходиться, тому відсутні правові підстави для користування відповідачами спірним житловим приміщенням, реєстрація останніх порушує права позивача, як власника квартири.

З урахуванням зазначеного позов в частині визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням підлягає задоволенню.

У решті заявлених вимог слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином відсутні підстави задоволення позовних вимог у частині зобов`язання Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації зняти відповідачів з реєстраційного обліку, оскільки наявність рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, відповідно до вищезазначеного закону є підставою для зняття особи з реєстрації.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України в порядку розподілу між сторонами судових витрат із кожного з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 840 грн. 80 коп.

Керуючись ст. ст. 316, 317, 319, 321, 346, 383, 391, 396, 406 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 76, 81, 82, 89, 133, 141, 223, 259, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі по 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа - Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, адреса місця знаходження: 02094, м. Київ, вул. Харківське шосе, 18.

Повне судове рішення складено 16 січня 2021 року.

Суддя