РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/3345/20

Провадження №: 2/755/47/21

"12" січня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Міроненко С.П.,

представника позивача - Мирошніченко І.В. ,

представника відповідача - Ванжули Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в :

28.02.2020 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №50006473 від 25.10.2012 року, розмір якої станом на 14.02.2020 року становить 720250,60 грн. та складається з:

- 351628,56 грн. - непогашена сума заборгованості, встановлена рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30.06.2017 року у цивільній справі №755/12923/16-ц;

- 38389,00 грн. - 3% річних у зв`язку з простроченням дострокового повернення суми кредиту за період з 08.08.2016 по 05.04.2019;

- 177975,76 грн. - інфляційні втрати у зв`язку з простроченням дострокового повернення суми кредиту за період з 08.08.2016 по 05.04.2019;

- 4587,02 грн. - 3% річних у зв`язку з простроченням сплати чергових платежів за кредитом за період з 08.08.2016 по 05.04.2019;

- 21265,97 грн. - інфляційні втрати у зв`язку з простроченням сплати періодичних платежів за кредитом за період з 08.08.2016 по 05.04.2019;

- 3587,56 грн. - 3% річний у зв`язку з простроченням з відшкодування страхових платежів за період з 08.08.2016 по 05.04.2019;

- 16632,32 грн. - інфляційні втрати у зв`язку з простроченням з відшкодування страхових платежів за період з 08.08.2016 по 05.04.2019;

- 8629,51 грн. - 3% річних у зв`язку з простроченням дострокового повернення суми кредиту за період з 06.04.2019 по 14.02.2020;

- 5999,56 грн. - інфляційні втрати у зв`язку з простроченням дострокового повернення суми кредиту за період з 06.04.2019 по 14.02.2020;

- 91555,34 грн. - сума заборгованості за компенсацію інших витрат за кредитним договором.

Також позивач просить стягнути з відповідача 15000,00 грн. витрат на правову допомогу і розподілити інші судові витрати.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 25.10.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №50006473, у якому зазначено, що договір між сторонами складають цей Кредитний договір, Загальні умови кредитування, Графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані сторонами у відношенні Кредиту. На підставі та на виконання вимог чинного законодавства та умов укладеного Кредитного договору, позивач надав відповідачу суму кредиту у розмірі 282720,83 грн. - еквівалент суми кредиту в доларах США - 34554,00 долара США, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9,90% на рік, які відповідно до п.2.3. Загальних умов є змінними, з кінцевим терміном повернення кредиту - 15.10.2017 року, для купівлі автомобіля марки Audi, модель A5, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1798 куб. см., рік випуску 2012. У Кредитному договорі Сторони погодили, що усі платежі за Кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквіваленту Суми кредиту в доларах США, визначеному вище, відповідно до п. 1.3. Загальних умов кредитування. Відповідач, згідно з п.1.2. Загальних умов, зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу Кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі відповідно до умов Кредитного договору. Отже, між Сторонами виникли зобов`язальні правовідносини стосовно надання відповідачу грошових коштів (кредиту) на умовах зворотності, відплатності, строковості та цільового використання. Окрім того, відповідно до п.1.6. Загальних умов зобов`язання відповідача перед позивачем за кредитним договором забезпечено Договором застави транспортного засобу №50006473 від 02.11.2015, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Малаховською І.В., згідно з умовами якого відповідач надав в заставу автомобіль марки Audi, модель А5, кузов № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1798 куб. см., рік випуску 2012, білого кольору, державний номер НОМЕР_3 , заставною вартістю 424719,00 грн., що належить йому на праві власності. Положеннями п.1.4.2. Загальних умов Сторони погодили, що повернення Кредиту здійснюється відповідачем у повному обсязі в терміни, встановлені Графіком погашення кредиту, яким передбачено щомісячну сплату чергових платежів на відповідну дату поточного місяця. До 10 числа кожного місяця позивач надсилає відповідачу відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до Графіка погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до Графіка погашення кредиту (п. 1.4.3. Загальних умов). Позивачем відповідно до п.1.4.3. Загальних умов були виставлені відповідачу відповідні рахунки на оплату чергових (щомісячних) платежів за лютий 2015 року - травень 2015 року, які, у порушення норм чинного законодавства та положень укладеного Кредитного договору, залишилися несплаченими відповідачем, внаслідок чого виникла заборгованість останнього. В порушення умов Кредитного договору та норм чинного законодавства, відповідачем своїх обов`язків з оплати чергових платежів з повернення кредиту та додаткового кредиту за Кредитним договором у строки, погоджені Сторонами в Графіку погашення кредиту, виконано не було. Відповідно до п. 3.2. Загальних умов Сторони погодили, що позивач має право достроково вимагати повернення Кредиту, серед іншого, у випадку порушення відповідачем терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) або плати за користування Кредитом на строк більше ніж 1 (один) календарний місяць (п.3.2.1. Загальних умов). У зв`язку з систематичним невиконанням відповідачем умов договору, 29.05.2015 позивачем було направлено Вимогу (повідомлення) відповідачу, щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за Кредитним договором вих. №50006473 від 19.05.2015 року з вимогою повернути суму Кредиту. Зазначеною вимогою позивач повідомив відповідача, що у випадку неповернення Суми кредиту та несплати заборгованості протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання цієї вимоги, відбудеться примусове їх стягнення, в тому числі за рахунок автомобіля, що був переданий позивачу у заставу. Також, у вимозі звернуто увагу відповідача на ту обставину, що заборгованість по сумі кредиту визначено в еквіваленті іноземної валюти, її розмір підлягає зміні відповідно до показників обмінного курсу та буде перераховано на дату подання позову. Однак, вимогу позивача щодо дострокового повернення Кредиту у встановлені строки проігноровано відповідачем. У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язання, у серпні 2016 року позивач звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до відповідача, у якому просив, з урахуванням уточненої позовної заяви, в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором №50006473 від 25.10.2012 станом на 07.08.2016 у розмірі 778475,05 грн, яка складається з основної суми заборгованості за Кредитом у розмірі 595768,10 грн., збитків у розмірі 48938,17 грн., штрафу у розмірі 105558,17 грн., 3% річних у розмірі 18319,59 грн., інфляційних втрат у розмірі 9891,02 грн., звернути стягнення на предмет застави - транспортний засіб марки Audi, модель A5, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1798 куб. см, рік випуску 2012, який належить на праві власності відповідачу, шляхом його реалізації на торгах відповідно до положень Закову України «Про виконавче провадження», встановивши його початкову вартість у розмірі 424719,00 грн. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30.06.2017 у цивільній справі №755/12923/16-ц за позовом ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави позовні вимоги позивача задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості відповідача станом на 07.08.2016 в розмірі 757992,20 грн., яка складається із основної заборгованості за кредитом у розмірі 595768,10 грн.; збитків у розмірі 44952,22 грн.; штрафу у розмірі 98952,29 грн.; трьох відсотків річних у розмірі 18319,59 грн. за кредитним договором №50006473 від 25.10.2012 звернути стягнення на користь позивача на предмет застави автомобіль марки «Audi», модель А5, кузов № НОМЕР_2 , 2012 рік випуску, який належить на праві власності відповідачу на підставі договору купівлі-продажу автомобіля №АФ 12236 від 24.10.2012, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, виданого 25.10.2012, шляхом продажу вказаного автомобіля на публічних торгах, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», встановивши його початкову вартість у розмірі 424719,00 грн., згідно договору застави транспортного засобу №50006473 від 02.11.2012. В іншій частині позовних відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08.11.2017 апеляційну скаргу представника відповідача відхилено, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30.06.2017 залишено без змін. Отже, розмір заборгованості відповідача встановлений рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30.06.2017 у цивільній справі №755/12923/16-ц станом на 07.08.2016 складає 757992,20 грн. та складається з наступного: 1) 595768,10 грн. - основна сума заборгованості за Кредитом (57475,59 грн. - заборгованість за несплаченими черговими платежами по Кредиту (прострочена сума основного боргу); 481015,58 грн. (еквівалент 19391,88 доларів США; курс ПАТ «Креді Агріколь Банк» станом на 07.08.2016 становив 24,805 грн. за 1 долар США - заборгованість з дострокового повернення Суми кредиту (строкова сума основного боргу); 57276,93 грн. - проценти за користування кредитними коштами (за період з 01.06.2015 по 07.08.2016)); 2) 44952,22 грн. - заборгованість з відшкодування страхових платежів за п. 5.6 Загальних умов; 3) 98952,29 грн. - штрафні санкції (56544,17 грн. - штраф на підставі п.8.2 Загальних умов кредитування; 42408,12 грн. - штраф на підставі п. 8.4 Загальних умов кредитування); 4) 18319,59 грн. - сума 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за несплаченими черговими платежами по Кредиту (за період з 16.02.2015 по 07.08.2016). На підставі та на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30.06.2017 у цивільній справі №755/12923/16-ц позивач звернувся до державного виконавця із виконавчим листом про звернення стягнення на предмет застави. У межах виконавчого провадження №57426425 було реалізовано предмет застави. Кошти від реалізації предмета застави у сумі 406363,64 грн. 05.04.2012 перераховано на рахунок позивача. Відповідно до п.п. 1.7.1-1.7.15. Загальних умов кредитування кошти, отримані в межах ВП №57426425 кошти, зараховані у виконання зобов`язань відповідача у наступному порядку: 98952,29 грн. - штрафні санкції за п. 8.2., 8.4. Загальних умов кредитування; 44952,22 грн. -сплачені позивачем страхові платежі за п. 5.6 Загальних умов; 57276,93 грн. - проценти за користування кредитними коштами (за період з 01.06.2015 по 07.08.2016); 57475,59 грн. - заборгованість за несплаченими черговими платежами по Кредиту (прострочена сума основного боргу); 147706,61 грн. - заборгованість з дострокового повернення Суми кредиту (строкова сума основного боргу). Отже, після зарахування коштів за ВП №57426425 непогашена сума заборгованості відповідача, встановлена рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30.06.2017 у цивільній справі №755/12923/16-ц становить 351628,56 грн. та складається з наступного: 333308,97 грн. - заборгованість з дострокового повернення Суми кредиту (строкова сума основного боргу); 18319,59 грн. - сума 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за несплаченими черговими платежами по Кредиту (за період з 16.02.2015 по 07.08.2016). Позивач звертає увагу, що уточнена позовна заява по справі №755/12923/16-ц була складена 07.08.2016, а тому в межах розгляду справи №755/12923/16-ц не розглядалося питання щодо стягнення з відповідача 3 процентів річних та інфляційних втрат за період з 08.08.2016 по 05.04.2019 на суму заборгованості, встановлену рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30.06.2017, та за період з 06.04.2019 по 14.02.2020 на непогашену після зарахування коштів за виконавчим провадженням №57426425 суму заборгованості. Посилаючись на положення ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач вказує, що має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 277066,70 грн., що складається з наступного: 38389,00 грн. - 3% річних у зв`язку з простроченням дострокового повернення Суми кредиту за період з 08.08.2016 по 05.04.2019; 177975,76 грн. - інфляційні втрати у зв`язку з простроченням дострокового повернення Суми кредиту за період з 08.08.2016 по 05.04.2019; 4587,02 грн. - 3% річних у зв`язку з простроченням сплати чергових платежів за Кредитом за період з 08.08.2016 по 05.04.2019; 21265,97 грн. - інфляційні втрати у зв`язку з простроченням сплати періодичних платежів за Кредитом за період з 08.08.2016 по 05.04.2019; 3587,56 грн - 3% річних у зв`язку з простроченням з відшкодування страхових платежів за період з 08.08.2016 по 05.04.2019; 16632,32 грн. - інфляційні втрати у зв`язку з простроченням з відшкодування страхових платежів за період з 08.08.2016 по 05.04.2019; 8629,51 грн. - 3% річних у зв`язку з простроченням дострокового повернення Суми кредиту за період з 06.04.2019 по 14.02.2020; 5999,56 грн. - інфляційні втрати у зв`язку з простроченням дострокового повернення Суми кредиту за період з 06.04.2019 по 14.02.2020. Пунктом 8.5 Загальних умов передбачено, що збитки, заподіяні у зв`язку з неналежним виконанням Кредитного договору, повинні бути відшкодовані винною Стороною у повному обсязі, понад передбачені штрафні санкції. Враховуючи факт порушення відповідачем умов Кредитного договору, для забезпечення відновлення порушеного права позивачем були понесені витрати за договором в загальній сумі 91555,34 грн., що підтверджується відповідним договором, актами виконаних робіт та платіжним дорученням. Таким чином, загальна сума заборгованості за Кредитним договором №50006473 від 25.10.2012, станом на 14.02.2020 складається з: 351628, 56 грн. - непогашена сума заборгованості, встановлена рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30.06.2017 у цивільній справі №755/12923/16-ц; 38389,00 грн. - 3% річних у зв`язку з простроченням дострокового повернення Суми кредиту за період з 08.08.2016 по 05.04.2019; 177975,76 грн. - інфляційні втрати у зв`язку з простроченням дострокового повернення Суми кредиту за період з 08.08.2016 по 05.04.2019; 4587,02 грн. 3% річних у зв`язку з простроченням сплати чергових платежів за Кредитом за період з 08.08.2016 по 05.04.2019; 21265,97 грн. - інфляційні втрати у зв`язку з простроченням сплати періодичних платежів за Кредитом за період з 08.08.2016 по 05.04.2019; 3587,56 грн. - 3% річних у зв`язку з простроченням з відшкодування страхових платежів за період з 08.08.2016 по 05.04.2019; 16632,12 грн. -інфляційні втрати у зв`язку з простроченням з відшкодування страхових платежів за період з 08.08.2016 по 05.04.2019; 8629,51 грн. - 3% річних у зв`язку з простроченням дострокового повернення Суми кредиту за період з 06.04.2019 по 14.02.2020; 5999,56 грн. - інфляційні втрати у зв`язку з простроченням дострокового повернення Суми кредиту за період з 06.04.2019 по 14.02.2020; 91555,34 грн. - сума заборгованості за компенсацію інших витрат за Кредитним договором. Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором №50006473 від 25.10.2012 станом на 14.02.2020 становить 720250,60 грн. Крім того, позивач вказує, що користуючись правом наданим учасникам справи частиною 1 статті 15 ЦПК України, позивач уклав Договір від 10.04.2018 про надання юридичних послуг з Адвокатським Об`єднанням «КПД Консалтинг». З метою належного захисту своїх прав та інтересів, на виконання договору про надання юридичних послуг від 10.04.2018, позивач та АО «КПД Консалтинг» підписали Заявку на надання послуг №73 від 10.02.2020 до Договору про надання юридичних послуг від 10.04.2018. Відповідно до пункту 1 Заявки на надання послуг №73 АО «КПД Консалтинг» зобов`язується надати Товариству наступні послуги: забезпечити належне представництво інтересів Замовника у відповідних судах, в тому числі апеляційної та касаційної інстанцій по справі за позовом ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №50006473 від 25.10.2012 року. Відповідно до пункту 4.1. Заявки на надання послуг №73 за представництво інтересів Замовника у суді першої інстанції Замовник сплачує 12500,00 грн., крім того ПДВ 2500,00 грн. Всього разом з ПДВ Замовник сплачує 15000,00 грн. Таким чином, попередня (орієнтовна) сума судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції становить 25803,77 грн. (10803,77 грн. - судовий збір; 15000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу), яка може змінюватись в залежності від складності справи. Позивач заявляє про розподіл судових витрат, та у разі задоволення позовних вимог просить покласти судові витрати, що були понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи на відповідача. Остаточний розрахунок судових витрат понесених позивачем у зв`язку з судовим розглядом справи разом з відповідними документами, що підтверджують зазначені витрати, в тому числі докази щодо обсягу наданих адвокатським об`єднанням послуг, виконаних робіт та їх вартості, буде надано позивачем за підсумками фактично понесених судових витрат за результатами судового розгляду справи, у порядку передбаченому статтею 141 ЦПК України.

Ухвалою суду від 04.03.2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 08.05.2020 року закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

11.11.2020 року до суду надійшла заява представника відповідача про застосування позовної давності, у якій представник вказує, що вимоги позовної заяви ґрунтуються на невиконанні відповідачем зобов`язань за кредитним договором від 25.10.2012 року у зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу, нараховані 3% річних та інфляційні втрати. Представник вказує, що відповідач не заперечує існування між сторонами кредитних відносин та допускаючи можливість нарахувань зі сторони позивача, вважає, що у судовому захисті щодо примусового стягнення таких нарахувань слід відмовити з підстав пропуску строків позовної давності. Як вбачається з позовної заяви 25.05.2015 року позивачем було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту. Строк повного погашення кредиту відповідно до вказаної вимоги становив 30 днів з дати її отримання. Таким чином, перебіг позовної давності розпочався з 06.07.2015 року і закінчився 06.07.2018 року. При цьому, позовна заява у справі №755/3345/20 надійшла до суду 28.02.2020 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позовної заяви з підстав викладених у ній, просить позов задовольнити та додатково зазначає, що строки позовної давності позивачем не пропущено, оскільки лише 05.04.2019 року на рахунок позивача надійшли кошти від реалізації автомобіля і виявилось, що їх недостатньо для погашення повного розміру заборгованості.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти задоволення позовної заяви та просить відмови у задоволенні позову посилаючись на те, що позивачем пропущений строк позовної давності, що є підставою для залишення позовних вимог без задоволення.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2012 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №50006473 на суму 282720,83 грн. (еквівалент суми кредиту в доларах США 34554,00 дол. США), строком - 60 місяців, процентна ставка - 9,90% змінна відповідно до статті 2.3 Загальних умов кредитування, цільове призначення - придбання автомобіля Ауді А5, 2012 року випуску.

Згідно Графіку погашення кредиту, повернення кредитних коштів має відбуватись частинами щомісячно.

Також сторони підписали Загальні умови кредитування, як додаток до Кредитного договору №50006473 від 25.10.2012 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За змістом ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Із матеріалів справи вбачається, що 02.11.2012 року між сторонами у справі був укладений нотаріально посвідчений договір застави транспортного засобу №50006473, предметом якого став автомобіль Ауді А5, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 . Заставою за цим договором забезпечено вимоги заставодержателя за кредитним договором №50006473 від 25.10.2012 року, укладеним між сторонами.

Статтями 525, 526, 530 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частино 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтями 572, 589, 590 ЦК України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30.06.2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08.11.2017 року, частково задоволено вимоги ТОВ «Порше Мобіліті», в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 станом на 07.08.2016 року в розмірі 757992,20 грн., яка складається з основної заборгованості за кредитом у розмірі 595768,10 грн.; збитків у розмірі 44952,22 грн.; штрафу у розмірі 98952,29 грн.; трьох відсотків річних у розмірі 18319,59 грн. за кредитним договором №50006473 від 25.10.2012 року звернуте стягнення на користь ТОВ «Порше Мобіліті» на предмет застави автомобіль марки «Audi», модель А5, кузов № НОМЕР_2 , 2012 рік випуску, який належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу автомобіля №АФ 12236 від 24.10.2012 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 , виданого 25.10.2012 року, шляхом продажу вказаного автомобіля на публічних торгах, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», встановивши його початкову вартість у розмірі 424719,00 грн., згідно договору застави транспортного засобу №50006473 від 02.11.2012 року.

За змістом наявної у справі копії кредитового повідомлення, 05.04.2019 року на рахунок позивача надійшли стягнуті по АСВП №57426425 (боржник ОСОБА_2 ) кошти у сумі 406363,64 грн.

Згідно ч. 4 ст. 591 ЦК України, якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про заставу» у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

Ураховуючи, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30.06.2017 року було визначено суму заборгованості за кредитним договором станом на 07.08.2016 року у загальному розмірі 757992,20 грн. і на її погашення звернуто стягнення на предмет застави, а від реалізації предмета застави позивачем отримано 406363,64 грн., у позивача на підставі положень статті 591 ЦК України, статті 24 Закону України «Про заставу» виникло право щодо стягнення залишку боргу у вигляді різниці між сумою боргу визначеною за рішенням суду та вартістю реалізованого предмета застави, що дорівнює 351628,56 грн. (757992,20 грн. - 406363,64 грн.), отже в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Стосовно вимог про стягнення вказаної суми позивачем не пропущений строк позовної давності.

Відповідно до положень ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Аналіз змісту правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 року у справі №467/395/16-ц вказує на те, що строк позовної давності у разі стягнення з боржника різниці між отриманою від реалізації заставного майна сумою та загальним розміром заборгованості визначеним рішення суду з метою звернення стягнення на заставне майно, починає свій перебіг з моменту коли кредитору стало відомо про те, що суми вирученої від реалізації заставного майна недостатньо для повного погашення заборгованості.

В даному випадку кошти від реалізації автомобіля надійшли на рахунок позивача 05.04.2019 року, а із цим позовом позивач звернувся до суду через засоби поштового зв`язку 26.02.2020 року, тож строку позовної давності щодо зазначеної вище суми позивачем не пропущено.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, із визначеної станом на 07.08.2016 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30.06.2017 року суми заборгованості в розмірі 757992,20 грн., основна сума заборгованості за кредитом становить 595768,10 грн., яка включає в себе заборгованість з дострокового повернення суми кредиту в розмірі 481015,58 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати (38399,00 грн. та 177975,76 грн. відповідно), які нараховані за період з 08.08.2016 року (тобто з наступного дня визначеного рішенням суду як день розрахунку заборгованості) по 05.04.2019 року (день зарахування коштів від реалізації заставного майна на рахунок позивача).

Ураховуючи наявність заяви сторони відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають до часткового задоволення і стягненню підлягають 3% річних та інфляційні втрати за період з 26.02.2017 року по 05.04.2019 року, ураховуючи, що позивач звернувся до суду із цим позовом 26.02.2020 року. Відповідно зазначені суми становлять 30363,00 грн. (3% річних) та 121014,15 грн. (інфляційні нарахування).

Як вбачається з матеріалів справи, із визначеної станом на 07.08.2016 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30.06.2017 року суми заборгованості в розмірі 757992,20 грн., основна сума заборгованості за кредитом становить 595768,10 грн., яка включає в себе заборгованість за несплаченими черговими платежами по кредиту в розмірі 57475,59 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати (4587,02 грн. та 21265,97 грн. відповідно), які нараховані за період з 08.08.2016 року (тобто з наступного дня визначеного рішенням суду як день розрахунку заборгованості) по 05.04.2019 року (день зарахування коштів від реалізації заставного майна на рахунок позивача).

При цьому, позивач здійснює відповідне нарахування не на суму 57475,59 грн., а на суму 54475,59 грн., і в даному випадку суд дії в межах визначених ст. 13 ЦПК України, тобто приймає до здійснення розрахунку саме ту суму, нарахування по якій були здійснені самим позивачем (54475,59 грн.).

Ураховуючи наявність заяви сторони відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають до часткового задоволення і стягненню підлягають 3% річних та інфляційні втрати за період з 26.02.2017 року по 05.04.2019 року, ураховуючи, що позивач звернувся до суду із цим позовом 26.02.2020 року. Відповідно зазначені суми становлять 3439,00 грн. (3% річних) та 13704,87 грн. (інфляційні нарахування).

Як вбачається з матеріалів справи, із визначеної станом на 07.08.2016 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30.06.2017 року суми заборгованості в розмірі 757992,20 грн., відшкодування зі страхових платежів становило 44952,22 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати (3587,56 грн. та 16632,32 грн. відповідно), які нараховані за період з 08.08.2016 року (тобто з наступного дня визначеного рішенням суду як день розрахунку заборгованості) по 05.04.2019 року (день зарахування коштів від реалізації заставного майна на рахунок позивача).

Ураховуючи наявність заяви сторони відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають до часткового задоволення і стягненню підлягають 3% річних та інфляційні втрати за період з 26.02.2017 року по 05.04.2019 року, ураховуючи, що позивач звернувся до суду із цим позовом 26.02.2020 року. Відповідно зазначені суми становлять 2838,00 грн. (3% річних) та 11309,06 грн. (інфляційні нарахування).

Позивач вказує, що отримавши 05.04.2019 року кошти від реалізації заставного майна, він здійснив їх зарахування на погашення заборгованості відповідно до п.п. 1.7.1.-1.7.15 Загальних умов кредитування і після такого зарахування різниця між визначеним рішення суду розміром заборгованості та сумою коштів, що надійшла від реалізації авто становить 351628,56 грн., з якої 333308,97 грн. - це заборгованість з дострокового повернення суми кредиту.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати (8629,51 грн. та 5999,56 грн. відповідно), які нараховані на заборгованість з дострокового повернення суми кредиту 333308,97 грн. за період з 06.04.2019 року (наступний день за днем надходження коштів від реалізації застави) по 14.02.2020 року.

Відповідні вимоги в повному об`ємі заявлені в межах строку позовної давності, однак здійснивши власний розрахунок судом встановлено, що 3% річних та інфляційні втрати в даному випадку становлять 8602,00 грн. та 5998,74 грн., тож саме такі суми підлягають до стягнення з відповідача.

Всього до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 548897,38 грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за компенсацію інших витрат за кредитним договором в сумі 91555,34 грн., суд дійшов висновку про необхідність відмови у їх задоволенні, з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи такі вимоги позивач посилається на положення п. 8.5. Загальних умов кредитування та ст. 22 ЦК України та зазначає, що враховуючи факт порушення відповідачем умов кредитного договору, для забезпечення відновлення порушеного права, позивачем були понесені витрати за договором в загальній сумі 91555,34 грн., що підтверджується відповідними договорами, актами виконаних робіт та платіжними дорученнями.

Відповідно до п. 8.5. Загальних умов кредитування, збитки заподіяні у зв`язку з неналежним виконанням кредитного договору, повинні бути відшкодовані винною стороною у повному обсязі, понад передбачені штрафні санкції.

На підтвердження відповідних позовних вимог позивачем наданий договір про надання колекторських послуг від 01.08.2011 року з ТОВ «Агенція з комплексного захисту бізнесу «Дельта М», два акти виконаних робіт від 04.03.2019 року та від 05.04.2019 року, копії платіжних доручень на загальну суму 91555,34 грн.

Зі змісту акту №2 від 04.03.2019 року до договору про надання колекторських послуг від 01.08.2011 року вбачається, що винагорода виконавця за передачу замовнику предмету застави становить 53724,49 грн.

Зі змісту акту №3 від 05.04.2019 року до договору про надання колекторських послуг від 01.08.2011 року вбачається, що винагорода виконавця за примусове стягнення на користь замовника частини суми заборгованості за рахунок продажу предмету застави становить 37830,85 грн.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Пунктами першим та другим статті 22 ЦК України визначено, що збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками слід розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення особою свого порушеного права.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Однак, наведені позивачем такі витрати у розмірі 91555,34 грн. не відповідають ознакам збитків, що визначені частиною другою статті 22 ЦК України та не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, ТОВ «Порше Мобіліті» не довело того, що вказані витрати були необхідними для відновлення свого порушеного права та перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням умов кредитного договору.

У відповідності до положень ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України підлягають розподілу між сторонами судові витрати, а саме - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Поскільки судом задоволено заявлені позовні вимоги у загальному розмірі 720250,60 грн. на суму 548897,38 грн., що становить 76% від ціни позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 8210,86 грн.(10803,77 х 76%) та судові витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 11400,00 грн. (15000,00 х 76%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 256, 257, 261, 267, 525, 526, 530, 546, 572, 589, 590, 591, 611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про заставу», суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором №50006473 від 25.10.2012 року у загальному розмірі 548897 (п`ятсот сорок вісім тисяч вісімсот дев`яносто сім) грн. 38 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 8210 (вісім тисяч двісті десять) грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» судові витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 11400 (одинадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 16.01.2021 року.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (м. Київ, пр-т Павла Тичини, 1в, код ЄДРПОУ 36422974);

Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Суддя -