Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7070/20

Провадження № 2/711/950/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.,

при секретарі Нарадько Л.О.,

представника позивача Конопатського О.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження власністю,

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_2 звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження власністю шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову вказує, що їй (позивачці) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 39539064 від 23.06.2015 року, виданого Реєстраційною службою Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, належить право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

У вказаній квартирі зареєстровані колишня невістка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та онук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , будучи зареєстрованими у квартирі АДРЕСА_1 з червня 2019 року і по даний час у ній не проживають, що підтверджується актом про непроживання осіб за місцем реєстрації від 01.10.2020 року. Будь-які речі відповідачів у квартирі відсутні, участі у витратах на утримання квартири ОСОБА_3 не приймає.

Через це вона (позивачка) змушена сплачувати за відповідачів комунальні послуги та не може оформити субсидію на сплату комунальних послуг. Будь-яких дій, направлених на перешкоджання відповідачам користуватися житловими приміщеннями у вказаній квартирі, нею (позивачкою) не вчинялося.

А тому, просить усунути їй - ОСОБА_2 перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження власністю шляхом визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.10.2020 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін). Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Конопатський О.О. позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав та просила їх задовольнити, усунути ОСОБА_2 перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження власністю шляхом визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

В судове засідання відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не з`явилися, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та шляхом розміщення оголошення на веб-порталі «Судова влада України».

Справу вирішено за правилами заочного розгляду, передбаченими ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , повідомлених у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, який не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, не подали відзиву проти позову, та зі згоди представника позивача щодо такого порядку розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_2 - адвоката Конопацького О.О., пояснення свідка ОСОБА_5 , дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи позивачці - ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується свідоцтвом на право власності серія та номер 39539064, виданим Реєстраційною службою Черкаського міського управління юстиції Черкаської області 23.06.2015 року та Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №236589076 від 11.12.2020 року, номер запису про право власності 10146063 від 20.06.2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 664714571101, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 22308444 (а.с. 6, 55).

Також в судовому засіданні встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак останні у вказаній квартирі з червня 2019 року не проживають. Вказане стверджується актом про не проживання осіб за місцем реєстрації від 01.10.2020 року, складеним за участі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , та засвідченим головою правління ОСББ «Гагаріна 23» Блюмою О.В. (а.с. 8) та показами свідка ОСОБА_5 , даними в судовому засіданні, який пояснив, що відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 не проживають з червня 2019 року, квартирою не цікавляться і комунальні послуги за утримання житла не сплачують.

Обставин, які б перешкоджали відповідачам у проживанні в квартирі АДРЕСА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1ст. 317 ЦК України).

Як зазначено у статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права. Так, відповідно до положень ст. 391 ЦК України, - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них (ст. 379 ЦК).

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 389 ЦК та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сімї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Статтею 156 ЖК України передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу.

Частиною другою ст. 64 ЖК України визначено, що до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ч 2. ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення право власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення.

Оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 , яка є колишньою невісткою позивачки та ОСОБА_4 , який є онуком позивачки, не проживають в квартирі АДРЕСА_1 більше одного року, підстави для збереження за ним жилого приміщення понад один рік відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України відсутні, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_2 та визнання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Керуючись Конституцією України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 15, 16, 319, 379, 383, 389, 391, 405, 406 ЦК України, ст.ст. 64, 116, 150, 156 ЖК України, ст. ст. 4, 11, 12, 13, 81, 89, 263-266, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження власністю - задовольнити.

Усунути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) перешкоди в користуванні та розпорядженні власністю - квартирою АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Повний текст рішення суду складений 18.01.2021 року.

Головуючий: В.М. Скляренко