-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Провадження № 2/537/74/2021
Справа № 537/2069/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.01.2021 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:
головуючого судді Мурашової Н.В.,
за участю секретаря Мєняйлова О.О., Должаніци В.С., Савічевої М.О., Скічко Н.В.,
представника позивача адвоката Басай М.М.,
представника відповідача Кравченка Р.В.,
представника третьої особи Маренич О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Укртранснафта», за участі третьої особи Незалежної первинної професійної спілки «Громадянський захист» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и в :
Короткий зміст позовних вимог:
23.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Укртранснафта», за участі третьої особи Незалежної первинної професійної спілки «Громадянський захист» (далі НППС "ГРОЗА") про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 працював в АТ «Укртранснафта» охоронником відділу охоронних заходів (м. Кременчук). Проте Наказом генерального директора №594-к від 17.12.2019 року скорочено окреми посади функціонального напрямку АТ «Укртранснафта» «Управління безпекою». 09.01.2020 року ОСОБА_1 ознайомлено з попередженням про скорочення посади та наступне звільнення з підстав скорочення штату від 31.12.2019 року №26-03-91/9/4992-19, що має відбутися через 2 місяці з моменту ознайомлення. Проте ОСОБА_1 звільнили лише з 27.05.2020 року у зв`язку зі скороченням чисельності штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП наказом №335-К від 27.05.2020 року При цьому в порушення ст.49-2 КЗпП роботодавець не запропонував ОСОБА_1 всі наявні вільні посади чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду, що були на підприємстві в період з 31.12.2019 року по 27.05.2020 року. В порушення ст.43 КЗпП Роботодавець звільнив ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.40 КЗпП без погодження з Незалежною первинною професійною спілкою «Громадянський захист», членом якої він був на момент звільнення.
За таких обставин ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом за захистом свого права на працю, просив визнати протиправним та скасувати наказ №335-К від 27.05.2020 року про звільнення його з посади охоронника Відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта» з підстав скорочення чисельності і штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, поновити його на роботі на посаді охоронника Відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта» з 27.05.2020 року, стягнути з АТ «Укртранснафта» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.05.2020 року по 12.01.2021 року в сумі 68440,32 грн. Стягнути з відповідача АТ «Укртранснафта» на користь позивача судові витрати на судовий збір 840 грн. 20 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 6525 грн.
Узагальнені доводи відзиву відповідача щодо предмета спору.
Представник відповідача АТ «Укртранснафта» Кравченко Р.В. подав письмовий відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
З 19.05.2014 року по 27.05.2020 року ОСОБА_1 працював в АТ «Укртранснафта» на посаді охоронника в Управлінні безпеки.
14.01.2019 року АТ «Укртранснафта» звернулось до Об`єднаної профспілкової організації АТ «Укртранснафта» з листом про те, що з підстав зміни виробничих процесів та втілення програм оптимізації діяльності проінформовано про можливе скорочення чисельності штату працівників за окремими функціональними напрямками та зміни істотних умов праці для працівників підприємства.
30.01.2019 року Об`єднаною профспілковою організацією АТ «Укртранснафта» прийнято рішення про погодження можливого скорочення чисельності і штату працівників за окремими функціональними напрямками та зміни істотних умов праці АТ «Укртранснафта».
17.12.2019 року АТ «Укратранснафта» було прийнято наказ №594-К, яким скорочені окремі посади функціонального напрямку «Управління безпекою», зокрема скорочено всі 4 посади охоронника відділу охоронних заходів «м. Кременчук» функціонального напрямку «Управління безпекою».
09.01.2020 року ОСОБА_1 було ознайомлено з попередженням від 31.12.2019 року про скорочення зайнятої ним посади та наступне звільнення на підставі п.1 ст.40 КЗпП. В цей же день АТ «Укртранснафта» проінформувало ОСОБА_1 про відсутність роботи, яку він міг виконувати та відповідних вакантних посад. Одночасно роботодавець прохав ОСОБА_1 надати засоби зв`язку для повідомлення про наявність роботи та вільних посад в разі їх виникнення.
19.02.2020 року АТ «Укратранснафта» звернулося із поданням до профспілкової цехової організації функціонального підрозділу Головного офісу АТ «Укртранснафта» (далі первинна профспілкова організація) членом якої був ОСОБА_1 , в якому просило надати згоду на звільнення останнього у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників. 21.02.2020 року первинна профспілкова організація повідомила роботодавця про те, що рішенням профспілкової цехової організації функціонального підрозділу Головного офісу АТ «Укртранснафта» у м. Кременчуці надано згоду на звільнення охоронника відділу охоронних заходів (м. Кременчук) ОСОБА_1 у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників.
Але з 06.03.2020 року по 25.03.2020 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному, що унеможливило його звільнення в період його тимчасової непрацездатності. Потім звільнення ОСОБА_1 було відтерміновано у зв`язку із запровадженням на території України карантину, постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року.
З дотриманням положень ст.49-2 КЗпП України, роботодавець пропонував ОСОБА_1 всі вільні вакансії, які виникали в процесі виробничої діяльності підприємства з моменту його попередження про звільнення та до моменту звільнення. Зокрема, 28.02.2020 року за допомогою мобільного додатку Viber на номер мобільного телефону ОСОБА_1 було направлене електронне повідомлення про Перелік вакантних посад в АТ «Укртранснафта» від 27.02.2020 року. Крім того 23.04.2020 року ОСОБА_1 особисто вручений перелік вакантних посад від 22.04.2020 року. Проте ОСОБА_1 відмовився від роботи на запропонованих йому вакантних посадах. Законом не визначено порядок та форму повідомлення роботодавцем працівника про наявність вільних посад на підприємстві. А тому АТ «Укртранснафта» вважало належним повідомленням працівника про наявні вакантні посади шляхом направлення відповідної інформації за допомогою мобільного додатку Viber на номер мобільного телефону, зазначеного працівником.
З дотриманням положень ч.8 ст.43 КЗпП, 22.05.2020 року роботодавець повторно звернувся до профспілкової цехової організації функціонального підрозділу Головного офісу АТ «Укртранснафта» з поданням, в якому просив надати згоду на звільнення ОСОБА_1 у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників. Проте 26.05.2020 року первинна профспілкова організація функціонального підрозділу Головного офісу АТ «Укртранснафта» письмово повідомила, що ОСОБА_1 за власним бажанням вийшов з її членів, тому подання роботодавця було повернуто без розгляду.
Оскільки на момент звільнення ОСОБА_1 не був членом первинної профспілкової організації, яка діє в АТ «Укртранснафта», тому роботодавець АТ «Укртранснафта» мав право звільнити його без згоди первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві.
За таких обставин наказом №335-К від 27.05.2020 року охоронник відділу охоронних заходів(м. Кременчук) АТ «Укртранснафта» ОСОБА_1 був звільнений з роботи з 27.05.2020 року у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП.
З огляду на наведене, представник відповідача АТ «Укртранснафта» просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу про його звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, стягнення з роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 26.06.2020 року позов ОСОБА_1 залишено без руху. (а.с. 21).
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 07.07.2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. (а.с. 27).
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 07.09.2020 року частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у відповідача АТ «Укртранснафта» інформацію про середньоденний/середнього динний заробіток ОСОБА_1 , який був звільнений з 27.05.2020 року з посади охоронника Відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта», перелік наявних вільних посад/вакансій АТ «Укртранснафта» станом на 01.01.2020 року, станом на 27.05.2020 року; перелік вивільнених вакансій АТ «Укртранснафта» з 01.01.2020 року, які не підпадали під скорочення за період з 01.01.2020 року по 27.05.2020 року; перелік посад, на які були працевлаштовані особи в АТ «Укртранснафта» шляхом прийняття на роботу за період з 01.01.2020 року по 27.05.2020 року (а.с. 94).
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 03.12.2020 року запитано згоду виборного органу первинної профспілкової організації Незалежної первинної професійної спілки «Громадянський захист» на звільнення ОСОБА_1 з посади охоронника відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта».
Позиції учасників в судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, хоча повідомлявся про місце і час розгляду справи.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Басай М.М. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, з наведених в позові підстав.
Представник відповідача АТ «Укртраннафта» Кравченко Р.В. просив відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві.
Представник третьої особи Незалежної первинної професійної спілки «Громадянський захист» Маренич О.В. підтримав позвоні вимоги ОСОБА_1 , просив їх задовольнити.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Генеральний директор АТ «Укртранснафта» звернувся до голови ОПО АТ «Укртранснафта» з листом №26-00/6/157 від 14.01.2019 року, в якому повідомив про можливе скорочення чисельності штату і працівників за окремими функціональними напрямками та зміни істотних умов праці працівників підприємства. (а.с. 52).
Згідно з протоколом №004 від 30.01.2019 року на спільному засіданні Об`єднаного Профспілкового комітету Об`єднаної профспілкової організації АТ «Укртранснафта» та адміністрації АТ «Укртранснафта» постановлено взяти до відому інформацію начальника Департаменту з управління персоналом про можливе скорочення чисельності і штату працівників за окремими функціональними напрямками та зміни істотних умов праці працівників АТ «Укртранснафта». Звернуто увагу адміністрації АТ «Укртранснафта» на вирішення питання максимального забезпечення робочими місцями в Товаристві працівників, які підлягають скороченню, шляхом їх переведення на вакантні посади. (а.с.53).
Наказом Генерального директора №594-К від 17.12.2019 року скорочено окремі посади функціонального напрямку АТ «Укртранснафта» «Управління безпекою», в тому числі всі 4 посади охоронника відділу охоронних заходів (м. Кременчук). (а.с. 54-57).
09.01.2020 року ОСОБА_1 було вручено попередження про скорочення посади та наступне звільнення №26-03-91/9/4992-19 від 31.12.2019 року, за змістом якого роботодавець попередив працівника про скорочення його посади та наступне звільнення через 2 місяці з моменту ознайомлення з даними попередженням. Одночасно проінформовано про відсутність роботи та відповідних вакантних посад в АТ «Укртранснафта». Повідомлено, що з дня попередження та до моменту розірвання трудового договору, ОСОБА_1 , будуть запропоновані всі відповідні посади, які з`являться в Товаристві протягом цього періоду. З метою безумовного виконання вимог ст.49-2 КЗпП, адміністрація товариства прохала ОСОБА_1 повідомити його адресу фактичного проживання, номера телефонів із встановленими програмами Viber, WhatsApp або Telegramm для своєчасної передачі інформації про іншу роботу з вакантними посадами в АТ «Укртранснафта», які будуть виникати в процесі виробничої діяльності. (а.с.58).
Ознайомлення ОСОБА_1 з попередженням про скорочення посади та наступне звільнення №26-03-91/9/4992-19 від 31.12.2019 року підтверджено його особистим підписом, зазначенням ним адреси свого фактичного місця проживання та номеру мобільного телефону. В графі «номера телефонів із встановленими програмами Viber, WhatsApp або Telegramm» ОСОБА_1 не зазначив жодного номеру телефону. (а.с. 58).
Заступник директора технічного головний інженер (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта» Поздняков П.Б. звернувся з поданням №26-03-91/9/428-20 від 19.02.2020 року до голови цехкому цехової профспілкової організації функціонального підрозділу Головного офісу АТ «Укртранснафта» у м. Кременчуці ППО АТ «Укртранснафта» м. Кременчук, на виконання наказу АТ «Укртранснафта» №594-К від 17.12.2019 року про скорочення окремих посад функціонального напрямку АТ «Укртранснафта» «Управління безпекою», за наявності попередження працівника про наступне звільнення за 2 місяці, при відсутності вакантних посад для працевлаштування його за професією (спеціальністю), прохали надати згоду на звільнення охоронника відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта» ОСОБА_1 у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. (а.с.59).
Голова цехкому цехової профспілкової організації функціонального підрозділу Головного офісу АТ «Укртранснафта» у м. Кременчуці ППО АТ «Укртранснафта» м. Кременчук ОСОБА_2 повідомив заступника директора технічного головний інженер (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта» листом №07-01-00/13/161/9-20 від 21.02.2020 року про те, що рішенням цехового комітету цехової профспілкової організації функціонального підрозділу Головного офісу АТ «Укртранснафта» у м. Кременчуці ППО АТ «Укртранснафта» м. Кременчук (протокол №5 від 20.02.2020 року) відповідно до ст.43 КЗпП України надано згоду на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 , який займає посаду охоронника відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта», у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. (а.с. 60).
Згідно з протоколом №5 первинної профспілкової організації АТ «Укртранснафта» м. Кременчук, Цехової профспілкової організації функціонального пілрозділу Головного офісу АТ «Укртранснафта» у м. Кременчуці від 20.02.2020 року, ОСОБА_1 був присутнім на засіданні розгляду подання АТ «Укртранснафта» №26-03-91/9/428-20 від 19.02.2020 року, коли вирішувалося питання про надання згоди на його звільнення за п.1 ст.40 КЗпП. (а.с. 128).
В переліку вакантних посад в АТ «Укртранснафта» від 27.02.2020 року №26-03/9/675/9-20 зазначено в тому числі про наявність на підприємстві станом на 02.03.2020 року двох вакантних посад охоронника групи охорони стаціонарних об`єктів, одна вакантна посада провідного фахівця відділу охоронних заходів (м. Львів) Департаменту охоронної діяльності, одна посада старшого інспектора сектору безпеки НПС «Августівка». Вказаний перелік не містить особистого підписа ОСОБА_1 про ознайомлення з ним та про відмову від зайняття зазначених в ньому вакантних посад. Проте містить вимогу до працівника надати відповідь до 15 години 28.02.2020 року. (а.с.66-67).
Суду не подані відомості про те, що ОСОБА_1 отримав особисто перелік вакантних посад в АТ «Укртранснафта» від 27.02.2020 року №26-03/9/675/9-20, незважаючи на те, що згідно з табелем обліку використання робочого часу, 27.02.2020 року, тобто на момент складення та підписання переліку вакантних посад в АТ «Укртранснафта» від 27.02.2020 року №26-03/9/675/9-20, ОСОБА_1 перебував на своєму робочому місці, виконуючи свої посадові обов`язки охоронника відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта». (а.с. 74).
Згідно з актом від 28.02.2020 року, складеним начальником сектору кадрового адміністрування (м. Кременчук) Бондарашек Ю.М., провідним фахівцем сектору кадрового адміністрування (м. Кременчук) Ібрагімовою І.П., начальником відділу охоронних заходів (м. Кременчук) Департаменту охоронної діяльності Зімовновим С.А., 28.02.2020 року о 10 год. 26 хв. ОСОБА_1 направлявся перелік вакантних посад в АТ «Укртранснафта» від 27.02.2020 року №26-03/9/675/9-20 за допомогою мобільного додатку Viber на номер телефону, вказаний ним у попередженні про звільнення №26-03-91/9/4992-19 від 31.12.2019 року. Станом на 28.02.2020 року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_1 не надав згоди на запропоновані посади. (а.с. 69).
Проте в судовому засіданні представник позивача адвокат Басай М.М. категорично стверджував, що ОСОБА_1 не був ознайомлений з переліком вакантних посад в АТ «Укртранснафта» від 27.02.2020 року №26-03/9/675/9-20, що ОСОБА_1 повідомляв роботодавцю про відсутність у нього встановленого на мобільному телефоні мобільного додатку Viber. Стверджував про те, що ОСОБА_1 мав бажання виконувати роботу на посадах охоронника групи охорони стаціонарних об`єктів сектору безпеки ЛВДС «Броди», охоронника групи охорони стаціонарних об`єктів НПС «Куровичі», які були вільні 27.02.2020 року, але вказані посади йому не були запропоновані вчасно.
З 06.03.2020 року по 26.03.2020 року ОСОБА_1 був тимчасово непрацездатним, що підтверджено листками непрацездатності серії АДФ №759175, серії НОМЕР_1 . (а.с. 61).
ОСОБА_1 був особисто ознайомлений з переліком вакантних посад в АТ «Укртранснафта» від 22.04.2020 року №26-03/9/1285/9-20, в якому зазначено про наявність на підприємстві вакантних посад станом на 04.05.2020 року, що підтверджено його особистим підписом. Від запропонованої роботи на зазначених у переліку вакантних посадах ОСОБА_3 відмовився, що також підтверджено його особистим підписом. (а.с.68).
Заступник директора технічного головний інженер (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта» Поздняков П.Б. повторно звернувся з поданням №26-03-91/9/1074-20 від 22.05.2020 року до голови цехкому цехової профспілкової організації функціонального підрозділу Головного офісу АТ «Укртранснафта» у м. Кременчуці ППО АТ «Укртранснафта» м. Кременчук, на виконання наказу АТ «Укртранснафта» №594-К від 17.12.2019 року про скорочення окремих посад функціонального напрямку АТ «Укртранснафта» «Управління безпекою», за наявності попередження працівника про наступне звільнення за 2 місяці, при відсутності вакантних посад для працевлаштування його за професією (спеціальністю), прохали надати згоду на звільнення охоронника відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта» ОСОБА_1 у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. (а.с. 62-63).
Голова цехкому цехової профспілкової організації функціонального підрозділу Головного офісу АТ «Укртранснафта» у м. Кременчуці ППО АТ «Укртранснафта» м. Кременчук Ткаченко Н.Д. повідомив заступнику директора технічного головному інженеру (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта» листом від 26.05.2020 року про те, що з 22.05.2020 року охоронник відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта» ОСОБА_1 вийшов з членів ППО АТ «Укртранснафта» м. Кременчук, а тому було повернуто без розгляду подання адміністрації АТ «Укртранснафта» про надання згоди на його звільнення №26-03-91/9/1074-20 від 22.05.2020 року. (а.с. 64).
Разом з тим 20.05.2020 року голова Незалежної Первинної Професійної спілки «Громадянський захист» Маренич О. надіслав лист №7 роботодавцю АТ «Укртранснафта», в якому повідомив про те, що ОСОБА_1 , який працює на посаді охоронника відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта» подав заяву про вихід з ППО «Укртранснафта» м. Кременчук, проте став членом Незалежної Первинної Професійної спілки «Громадянський захист». Згідно з описом вкладення цінного листа, до повідомлення голови Незалежної Первинної Професійної спілки «Громадянський захист» ОСОБА_4 на підтвердження легалізації профспілки не було додано свідоцтво про легалізацію із зазначенням відповідного статусу профспілки, витягу з реєстру об`єднань громадян. (а.с. 11).
22.05.2020 року АТ «Укртранснафта» отримала повідомлення голови Незалежної Первинної Професійної спілки «Громадянський захист» Маренича О. про те, що ОСОБА_1 , який працює на посаді охоронника відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта» став членом Незалежної Первинної Професійної спілки «Громадянський захист». Цей факт підтверджено копією квитанції про відправлення цінного листа, опису вкладення цінного листа, трекінгом вручення відправлення. (а.с.12-13).
Роботодавець АТ «Укртранснафта» не звертався до Незалежної Первинної Професійної спілки «Громадянський захист» з поданням про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади охоронника відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта» у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.
Наказом генерального директора Гавриленка М.М. №335-К від 27.05.2020 року охоронника відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта» ОСОБА_1 звільнено з роботи з 27.05.2020 року у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. (а.с.65).
Позиція суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 43Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників… . Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
В ст. 42 КЗпП встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Отже, при вивільненні працівників, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці в першу чергу підлягає оцінці кваліфікація та продуктивність праці працівників, що підлягають скороченню. І лише за умови рівноцінності кваліфікації та продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені у частині другійстатті 42 КЗпП України.
За змістомстатті 42 КЗпП Україниколо працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду.
В ст. 49-2 КЗпП встановлено порядок вивільнення працівників.
Так, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншуроботу натому самомупідприємстві,в установі,організації,крім випадків,передбачених цимКодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Верховний Суд у постанові від 22.05.2019 року у справі № 753/3889/17, а також у постанові від 20.05.2020 року у справі № 560/796/17, провадження № 61-40598св18 дійшов висновку, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівниквідмовився відпереведення наіншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.
При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється в зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.
За частинами першою та третьою статті 49-2КЗпП України про наступневивільнення працівниківперсонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно зпопередженням прозвільнення,у зв`язкуіз змінамив організаціївиробництва іпраці,власник абоуповноважений ниморган пропонуєпрацівникові іншуроботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Таким чином, при скороченні чисельності або штату вказаною нормою встановлено обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Обов`язокз працевлаштуванняпрацівника покладаєтьсяна власника з дняпопередження провивільнення додня розірваннятрудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював, тобто всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник.
Представником позивача визнавалось, що дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності та штату працівників.
Як вбачається з матеріалів справи, при звільненні працівника ОСОБА_1 з посади охоронника відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта» на підставі п.1 ст.40 КЗпП, роботодавцем було порушено положення 49-2 КЗпП, оскільки ОСОБА_1 не було персонально запропоновано наявну іншуроботу натому самомупідприємстві,зазначену впереліку вакантнихпосад в АТ «Укртранснафта» від 27.02.2020 року №26-03/9/675/9-20 станом на 02.03.2020 року.
Так, ОСОБА_1 не бувперсонально ознайомленийз перелікомвакантних посад в АТ «Укртранснафта» від 27.02.2020 року №26-03/9/675/9-20, в якому зазначено в тому числі про наявність на підприємстві вакантних посадохоронника групиохорони стаціонарнихоб`єктів НПС«Куровичі»,охоронника групиохорони стаціонарнихоб`єктів секторубезпеки ЛВДС«Броди», однієї вакантної посади провідного фахівця відділу охоронних заходів (м. Львів) Департаменту охоронної діяльності, однієї вакантної посади старшого інспектору сектору безпеки НПС «Августівка». (а.с.66-67).
Суд не вбачає підстав вважати належним повідомленням працівника ОСОБА_1 як стверджував представник роботодавця, шляхом направлення ОСОБА_1 переліку вакантних посад в АТ «Укртранснафта» від 27.02.2020 року №26-03/9/675/9-20 за допомогою мобільного додатку Viber, який зареєстрований на його номері телефону, оскільки отримання ОСОБА_1 вказаного повідомлення не підтверджено жодним доказом. Більш того представник позивача стверджував, що ОСОБА_1 не має мобільного додатку Viber, зареєстрованого на його номері телефону, про що ОСОБА_1 повідомляв свого роботодавця, що підтверджується наданою ним інформацією при підписанні 09.01.2020 року попередження про скорочення посади та наступне звільнення. (а.с. 58).
В судовому засіданні представник позивача стверджував, що ОСОБА_1 мав бажання продовжити працювати на перелічених вище вакантних посадах, навіть погодився би на переїзд в іншу місцевість, проте не був обізнаний з наявністю таких вакантних посад.
Роботодавець таких тверджень не спростував, не подав суду належні та допустимі докази на підтвердження відмови ОСОБА_1 від зайняття вільних посад, перелічених в переліку вакантнихпосад в АТ «Укртранснафта» від 27.02.2020 року №26-03/9/675/9-20. Роботодавець ненадав судупорівняльного аналізупродуктивності праціі кваліфікаціїтих працівників,які залишилисяна роботі,зайняли вказаніпосади,з ОСОБА_1 ,який підлягавзвільненню табув звільнений.Роботодавець ненадав судуоцінки працівників на наявність переваг на залишення на роботі за наявності обставин, перелічених у ч.2 ст.42 КЗпП України, за умови рівноцінності кваліфікації та продуктивності праці.
Складений самим же роботодавцем акт від 28.02.2020 року про повідомлення працівника ОСОБА_1 про наявність вільних посад на підприємстві, суд не вважає належним, допустимим і достатнім доказом для оцінки дотримання роботодавцем положень ст.49-2 КЗпП, щодо виконання роботодавцем обов`язку запропонувати працівникові,який підлягаєзвільненню,іншу роботу на тому ж підприємстві.
За таких обставин, суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 з 27.05.2020 року з посади охоронника Відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта» було проведено з порушенням вимог ст.49-2 КЗпП, а саме без ознайомлення його з наявними станом на 27.02.2020 року 02.03.2020 року на підприємстві вільними посадами, зазначеними в переліку вакантнихпосад в АТ «Укртранснафта» від 27.02.2020 року №26-03/9/675/9-20, в тому числі охоронника групи охорони стаціонарних об`єктів НПС «Куровичі», охоронника групи охорони стаціонарних об`єктів сектору безпеки ЛВДС «Броди», а також без проведення порівняльного аналізу продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, в тому числі на вказаних посадах, і ОСОБА_1 , який підлягав звільненню. Без оцінки працівників на наявність переваг на залишення на роботі за наявності обставин, перелічених у ч.2 ст.42 КЗпП України, за умови рівноцінності кваліфікації та продуктивності праці.
Відповідно до ст. 235 КЗпП, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповдно до ст. 236 КЗпП, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
За таких обставин, відповідно до положень ст.235 КЗпП, суд вважає за необхідне скасувати наказ генерального директора АТ «Укртранснафта» №335-к від 27.05.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з 27.05.2020 року з посади охоронника Відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта» на підставі п.1 ст.40 КЗпП у зв`язку зі скороченням чисельносі і штату працівників. Поновити ОСОБА_1 на посаді охоронника Відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта». Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі незаконно звільненого працівника ОСОБА_1 .
На підставі положень ч.2 ст.235 КЗпП, постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року N 100, при винесенні рішення про поновлення на роботі суд одночасно приймає рішення про виплату працівнику ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 28.05.2020 року по 12.01.2020 року в сумі 68440,32 грн., враховуючи кількість робочих днів в цей період, що дорівнює 156 дням, повідомлення представника відповідача про те, що в цілому ОСОБА_1 на посаді охоронника мав 40 годиннй робочий тиждень, а також наданий роботодавцем розрахунок середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 , що дорівнює 438,72 грн. (за період з моменту звільнення 28.05.2020 року до дня ухвалення судового рішення 12.01.2020 року 156 робочих дня х середньоденний заробіток 438,72 грн. = 68440,32 грн.).
Представник відповідача не подав суду відомостей про кількість робочих днів АТ "Укртранснафта" в період з 28.05.2020 року по 12.01.2021 року, не спростував обґрунтованими доказами розрахунок позивача про розмір середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення 28.05.2020 року до дня ухвалення судового рішення 12.01.2020 року.
Разом з тим суд вважає за необхідне роз`яснити роботодавцю положення ст. 237 КЗпП, за якими передбачено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Стосовно зазначених позивачем та його представником інших підстав для визнання незаконним наказу про звільнення ОСОБА_1 від 27.05.2020 року №335-к, а саме, що звільнення працівника відбулося без погодження з Незалежною первинною професійною спілкою «Громадянський захист», членом якої він був на момент звільнення, а також з підстав, що він має економічну освіту, проте йому не було запропоновано інші посади, які були вільні в період з 01.01.2020 року по 27.05.2020 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до принципу диспозитивність цивільного судочинства, визначеного в ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 89 ЦПК України).
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В п.11. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009 року дано роз`яснення, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно з витягом із журналу обліку, у період з 01.01.2020 року по 27.05.2020 року в АТ «Укртранснафта» було прийнято 10 нових працівників на вакантні посади. (а.с. 108).
В судовому засіданні представник позивача адвокат Басай М.М. стверджував, про те, що ОСОБА_1 має вищу економічну освіту, тому міг виконувати роботу на посадах начальника відділу архівного фонду та конфіденційних документів Департаменту документування управлінської діяльності, начальника Департаменту корпоративних розслідувань, начальника відділу кадрової безпеки та роботи з правоохоронними органами Департаменту інформаційної, кадрової безпеки та роботи з правоохоронними органами, начальника відділу службових перевірок і розслідувань Департаменту корпоративних розслідувань, головного фахівця відділу службових перевірок і розслідувань Департаменту корпоративних розслідувань, на які в період з 02 по 03 березня 2020 року були прийняті в АТ «Укртранснафта» нові працівники, а також на посадах головного фахівця службових переврок і розслідувань Департаменту корпоративних розслідувань, начальника відділу кадрової безпеки та роботи з правоохоронними органами Департаменту інформаційної кадрової безпеки та роботи з правоохоронними органами, начальника відділу архівного фонду та конфіденційних документів Департаменту документування управлінської діяльності, головного фахівця відділу управління непрофільними активамиДепартаменту управління непрофільними активами, які були вільні станом на 02.03.2020 року, згідно з переліком вакантних посад в АТ «Укртранснафта». Але перед звільненням вказані посади йому не були запропоновані роботодавцем АТ «Укртранснафта».
Разом з тим, ані представник позивача, ані представник відповідача не подали суду відомості про вимоги до осіб, які були прийняті на роботу в АТ «Укртранснафта» на вказані 10 вакантних посад, або переведені на інші наведені вакантні посади у період з 01.01.2020 року по 27.05.2020 року. Не було подано суду відомостей і про те, що ОСОБА_1 повідомляв роботодавця про наявність у нього вищої економічної освіти. Відповідних клопотань про витребування доказів від представника позивача не надходило, незважаючи на те, що суд роз`яснив представнику позивача важливість дослідження вказаного питання.
Наведене унеможливило встановлення судом факту відповідності ОСОБА_1 вільним посадам в АТ «Укртранснафта», на які в період з моменту попередження його про звільнення у зв`язку із скороченням чисельності і штату працівників з 01.01.2020 року по день його звільнення 27.05.2020 року до АТ «Укртранснафта» були прийняті нові працівники чи переведені раніше прийняті на роботу працівники.
Відповідно до ст.43 КЗпП, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.
Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.
У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.
В ст. 43-1 КЗпП встановлено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках, в тому числі, звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації.
Разом з тим, відповідно до ст. 246 КЗпП, первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси.
Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом України"Пропрофесійні спілки,їх правата гарантіїдіяльності" та статутом професійної спілки.
В ст.10 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлено, що усі профспілки рівні перед законом і мають рівні права щодо здійснення представництва та захисту прав і інтересів членів профспілки.
Відповідно до ст.12 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», професійні спілки, їх об`єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні. Профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з`їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству. Забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об`єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об`єднань.
В ст. 14 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлено, що профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів. Статути (положення) профспілок приймаються з`їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.
Відповідно до поданого суду статуту Незалежної первинної професійної спілки «Громадянський захист», затвердженого рішенням установчих зборів засновників Незалежної первинної професійної спілки «Громадянський захист» протокол №1 від 24.01.2020 року, профспілка об`єднує членів профспілки, які забезпечують себе роботою чи працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб в межах Глобинського, Кобеляцького, Козельщинського, Кременчуцького, Семенівського районів, міст Кременчук та Горишні Плавні Полтавської області. Територія діяльності профспілки Глобинський, Козельщинський, Кременчуцький, Семенівський райони, міста Кременчук та Горишні Плавні Полтавської області. Метою діяльності профспілки є здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Одним із завдань профспілки зазначено представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцем, а також з іншими об`єднаннями громадян. З метою виконання статутних завдань профспілка здійснює представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки у відносинах з роботодавцем, захищає права кожного члена профспілки на працю, здійснює громадський контроль за виплатою заробітної плати, за додержанням законодавства про працю. (а.с.136-142).
Відповідно до ст.16 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», профспілки,їх об`єднаннялегалізуються шляхомповідомлення навідповідність заявленомустатусу.Легалізація всеукраїнськихпрофспілок таїх об`єднань,інших профспілокта їхоб`єднаньздійснюється центральниморганом виконавчоївлади,що реалізуєдержавну політикуу сферідержавної реєстрації(легалізації)об`єднаньгромадян,інших громадськихформувань. Для легалізації профспілок, об`єднань профспілок їх засновники або керівники виборних органів подають заяви. До заяви додаються статут (положення), протокол з`їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки з рішенням про його затвердження, відомості про виборні органи, наявність організацій профспілки у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, про засновників об`єднань. На підставі поданих профспілкою, об`єднанням профспілок документів легалізуючий орган у місячний термін підтверджує заявлений статус за ознаками, визначеними статтею 11 цьогоЗакону,включає профспілку,об`єднанняпрофспілок дореєстру об`єднаньгромадян івидає профспілці,об`єднаннюпрофспілок свідоцтвопро легалізаціюіз зазначеннямвідповідного статусу. Легалізуючий орган не може відмовити в легалізації профспілки, об`єднання профспілок.
В ст. 19 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлено, що Профспілки, їх об`єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об`єднаннями громадян.
Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки.
Відповідно до ст. 38 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації має повноваження, в тому числі: … 8) представляє інтереси працівників за їх дорученням при розгляді трудових індивідуальних спорів та у колективному трудовому спорі, сприяє його вирішенню; … 10) дає згоду або відмовляє у дачі згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом діючої на підприємстві, в установі, організації профспілки, у випадках, передбачених законом; …12) здійснює громадський контроль за виконанням роботодавцем законодавства про працю та про охорону праці.
Відповідно до ст.39 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний термін обгрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. У разі, якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору дає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів профспілки згідно зі статутом.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 03.12.2020 року, задоволено клопотання представника позивача та на виконання положень ч.9 ст.43КЗпП України суд звернувся до НППС "ГРОЗА", яка діє на підставі статуту, затвердженого протоколом №1 установчих зборів від 24.01.2020 року, із запитом про надання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення її члена ОСОБА_1 з посади охоронника відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ "Укртранснафта", що не суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 12.04.2019 року у справі №534/279/18, рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Вільної профспілки працівників метрополітенів України щодо офіційного тлумачення поняття "професійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації", використаного в абзаці шостому частини першої статті 43-1 Кодексу законів про працю України (справа про профспілку, що діє на підприємстві) від 29.10.1998 року №14-рп/98.
На виконання Ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука від 03.12.2020 року, НППС "ГРОЗА" надано відповідь про те, що не погоджено звільнення її члена ОСОБА_1 з посади охоронника відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта», оскільки в порушення ст.49-2 КЗпП йому не було запропоновано вільні посади, наявні на підприємстві з моменту попередження працівника про звільнення 31.12.2019 року до його звільнення 27.05.2020 року, яким він відповідав за наявною у нього вищою економічної освітою та досвідом роботи на посаді охоронця .
Проте ігноруючи наведені положення ст.16 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», позивач, його представник та третя особа Незалежна первинна професійна спілка «Громадянський захист» на підтвердження легалізації профспілки так і не подали суду свідоцтво про легалізацію із зазначенням відповідного статусу профспілки, витягу з реєстру об`єднань громадян, хоча суд неодноразово роз`яснював в судовому засіданні про необхідність підтвердити факт легалізації Незалежної первинної професійної спілки «Громадянський захист».
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що в реєстрі об`єднань громадян (https://rgo.minjust.gov.ua/) відсутні відомості про Незалежну первинну професійну спілку «Громадянський захист» ЄДРПОУ 43518806.
Оскільки позивач, його представник та третя особа не подали ані роботодавцю, ані суду на підтвердження легалізації профспілки свідоцтво про легалізацію Незалежної первинної професійної спілки «Громадянський захист» із зазначенням відповідного статусу профспілки, не подали витягу з реєстру об`єднань громадян, тому відповідно до принципу змагальності та диспозитивності цивільного судочинства за якими обов`язок доказування наведених в позові обставин покладається саме на сторони, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не вбачає підстав визнати, що при звільненні ОСОБА_1 за п. 1 ст.40 КЗпП роботодавцем АТ «Укртранснафта» було порушено вимоги ст. 43 КЗпП.
З огляду на вище наведене, суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Судові витрати.
В ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно доположень ст.137ЦПК України,витрати,пов`язані зправничою допомогоюадвоката,несуть сторони,крім випадківнадання правничоїдопомоги зарахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч.3 ст.137 ЦПК України).
В ч.4 ст.137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.5, ч.6 ст.137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
В ч.3 ст.141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. (ч.8 ст.141 ЦПК України).
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. (ч.9 ст.141 ЦПК України).
Судом встановлено, що при поданні позову на виконання ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука від 26.06.2020 року позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 840грн. за позовну вимогу майнового характеру щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Одночасно відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справі з позовними вимогами про поновлення на роботі.
Відповідно до ст.141 КЗпП, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати на судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру про поновлення на роботі в розмірі 840, 80 грн., а також недоплачений позивачем при подачі позову судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 0,80 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір в розмірі 840 грн. за позовну вимогу майнового характеру щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Представник відповідача заперечував проти стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 6525 грн., оскільки в позові ОСОБА_1 зазначав, що попередній розрахунок судових витрат на правничу допомогу становить 2000 грн.
Суду було подано договір №018 про надання правничої допомоги від 08.06.2020 року, укладений ОСОБА_1 з Адвокатським бюро «Максима Басая», за умовами якого гонорар адвоката становить 450 грн. за 1 годину роботи адвоката.
Тривалість судових засідань за участі представника позивача, які відбулися 22.07.2020 року, 07.09.2020 року, 06.10.2020 року, 21.10.2020 року, 30.11.2020 року, 03.12.2020 року, 10.12.2020 року, 12.2020 року, 12.01.2021 року, в цілому близько 3,5 год.
Підготовка типового позову у малозначній справі, та відповіді на відзив, яка фактично дублює зміст позовних вимог, для фахівця в галузі права зі стажем роботи в галузі права як у адвоката ОСОБА_5 також має зайняти час близько 1 години.
Відповідно до положень ч.4 ст.141 ЦПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
За таких обставин, суд враховує, що сума судових витрат, заявлена позивачем до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, тому відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, оскільки сторона не довела, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне також стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.
Керуючись ст.ст.21,40,49-2,235,243 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, ст.4,5,10-13,18,76-81,83,258,259,263-265,273,352,354 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укртранснафта», за участі третьої особи Незалежної первинної професійної спілки «Громадянський захист» (далі НППС "ГРОЗА"), про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задовольнити.
Скасувати наказ генерального директора Акціонерного товариства «Укртранснафта» №335-к від 27.05.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади охоронника Відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта» з 27.05.2020 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників.
Поновити ОСОБА_1 на попередній роботі на посаді охоронника Відділу охоронних заходів (м. Кременчук) АТ «Укртранснафта» з 28.05.2020 року.
Стягнути з Акціонерного товариства «Укртранснафта» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 68440 (шістдесят вісім тисяч чотириста сорок) гривень 32 копійки.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 .
Стягнути з Акціонерного товариства «Укртранснафта» на користь держави судовий збір у сумі 841 ( вісімсот сорок одна) гривня 60 копійок.
Стягнути з Акціонерного товариства «Укртранснафта» на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір у сумі 840 ( вісімсот сорок) гривень.
Стягнути з Акціонерного товариства «Укртранснафта» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення його повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 14.02.2020 року органом 5317, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Укртранснафта», ЄДРПОУ 31570412, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 32/2.
Третя особа: Незалежна первинна професійна спілка «Громадянський захист», ЄДРПОУ 43518806, місцезнаходження: 39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. І. Приходька, буд. №26, кв. 13.
Повний текст рішення виготовлено 18.01.2021 року.
Суддя Крюківського районного суду
м. Кременчук Полтавської області Мурашова Н.В.
скопійовано
-
скопійовано
-
