ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року

м. Київ

справа № 540/2244/19

адміністративне провадження № К/9901/11294/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., суддів: Бевзенка В.М., Берназюка Я.О., розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектне бюро «Демос» на рішення Херсонського окружного адміністративного суду у складі судді Морської Г.М. від 03 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії: головуючого судді Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В., Шевчук О.А. від 11 березня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектне бюро «Демос» до Відділу у місті Новій Каховці Міськрайонного управління у Каховському районі та м.Новій Каховці Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, третя особа Новокаховська міська рада Херсонської області, про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ.

1. У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектне бюро «Демос» (далі також - ТОВ «ПБ «Демос») звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу у місті Новій Каховці Міськрайонного управління у Каховському районі та м. Новій Каховці Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі також - Відділ Держгеокадастру, відповідач 1), Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області (далі також - ГУ Держгеокадастру в Херсонській області, відповідач 2), за участю третьої особи Новокаховської міської ради Херсонської області (далі також - третя особа), у якому просило зобов`язати відповідача видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1447 га, розташованої по проспекту Дніпровському, 1-у, для розміщення та обслуговування споруд підприємства по виробництву бетонних виробів малих архітектурних форм на землях промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер 6510700000:02:011:0027, із застосуванням коефіцієнтів, що відповідають фактичним обставинам, а саме - виключити з нього локальний коефіцієнт впливу на земельній ділянці «прирейкова зона 1,1», та перерахувати сукупний коефіцієнт Км3 з 0,84 на фактичний.

2. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

3. 21 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «ПБ «Демос» на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року.

4. Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі №540/2244/19 та витребувано матеріали справи.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням 57-ї сесії 7-го скликання Новокаховської міської ради Херсонської області від 17 січня 2019 року №1746 «Про припинення прав на землю та передачу землі в користування» позивачу передано в оренду земельну ділянку площею 0,1447 га, розташовану по проспекту Дніпровському, 1-у, для розміщення та обслуговування споруд підприємства по виробництву бетонних виробів малих архітектурних форм (код цільового призначення - 11.02), на землях промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер 6510700000:02:011:0027, терміном на три роки.

6. З метою визначення розміру орендної плати позивач звернувся до Відділу Держгеокадастру за наданням витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки.

7. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №28-21-0.182-4511/0/209-19 від 31 січня 2019 року при обрахунку розміру оцінки застосований коефіцієнт Км2 - 1,64; локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони: не забезпечена централізованим теплопостачанням - 0,95; санітарно-захисна - 0,8; прирейкова зона - 1,1; сукупний коефіцієнт КмЗ - 0,84; коефіцієнт Кф - 1,2; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки - 2,315; нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 654926,67.

8. Листом №1 від 12 лютого 2019 року позивач повідомив Відділ Держгеокадастру про безпідставність застосування локального коефіцієнту «Прирейкова зона 1,1», мотивуючи тим, що земельна ділянка, належна позивачу на праві оренди, не розташовується та не примикає до відводу залізниці та не має під`їзної залізничної колії, та просив надати правове обґрунтування щодо застосування такого коефіцієнту.

9. Листом №3221-0.182-22/119-19 від 15 лютого 2019 року Відділ Держгеокадастру повідомив, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Нова Каховка розроблена у 2008 році УДНДІПМ «Діпромісто» та затверджена рішеннями Новокаховської міської ради №62 від 30 листопада 2010 року та №109 від 24 грудня 2010 року.

10. Листом №3 від 28 лютого 2019 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області з метою надання пояснень щодо правомірності застосування відповідачем 1 зазначеного коефіцієнта.

11. Листом №28-21-0.10-1529/2-19 від 27 березня 2019 року Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області повідомило позивача, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста Нова Каховка, розробленої Українським Державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» та затвердженої рішенням Новокаховської міської ради № 62 від 30 листопада 2010 року, згідно з якою застосування коефіцієнту «прирейкова зона - 1,1» є правомірним. Також до листа доданий лист відповідача 1 №52/419-19-0.182 від 04 березня 2019 року, відповідно до якого витяг про нормативну грошову оцінку земель міста Нова Каховка готується за допомогою програмного забезпечення «Муніципальна інформаційна система» шляхом імпортування в програму обмінного файлу П44 по кожній земельній ділянці.

12. 25 вересня 2019 року адвокат позивача звернувся до Новокаховської міської ради Херсонської області з адвокатським запитом №114 щодо підтвердження наявності на зазначеній земельній ділянці та суміжних з нею земельних ділянках елементів інфраструктури у вигляді під`їзних залізничних колій та смуг відведення залізниці.

13. Листом Новокаховської міської ради Херсонської області №17/3447 від 04 жовтня 2019 року позивачу надана відповідь про те, що до повноважень виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області не належить визначення елементів інфраструктури, їх наявність або відсутність.

14. Вважаючи включення до технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки локального коефіцієнту впливу «прирейкова зона 1,1» протиправним, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

15. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що застосування відповідачем локального коефіцієнту «прирейкова зона 1,1» є неправомірним, що впливає на визначення сукупного коефіцієнту КмЗ та призводить до збільшення значення грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер якої 6510700000:02:011:0027, належної позивачу, та, як наслідок, неправомірного підвищення орендної плати за землю, оскільки з викопіювання з Публічної кадастрової карти України не вбачається наявність відводу залізниці або під`їзної залізничної колії у безпосередній близькості до місця розташування належної позивачу земельної ділянки.

16. Відповідачі заперечували щодо задоволення позову, посилаючись на те, що відповідно до висновку експертизи від 18 грудня 2008 року № 1499-08 була погоджена, а пізніше рішенням Новокаховської міської ради від 30 листопада 2010 року № 62 затверджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Нова Каховка. Технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель на території міста Нова Каховка встановлено 22 локальні фактори, які можуть вплинути на загальне значення коефіцієнта КмЗ. Однією із груп цих факторів є місцезнаходження земельної ділянки у прирейковій зоні. Значення коефіцієнта по фактору становить від 1,04 до 1,10. Відділ Держгеокадастру позбавлений права на власний розсуд визначати застосування локальних чи будь-яких інших коефіцієнтів при підготовці витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, так як програмне забезпечення самостійно аналізує перелік усіх факторів, які впливають на розрахунок вартості земельної ділянки відповідно до геометрії земельної ділянки та площі перетину. Вимога про видачу нового витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із виключенням з розрахунку локального коефіцієнту «прирейкова зона 1,1» є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що формулюючи вимоги про виключення із витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки конкретного коефіцієнта функціонального використання, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача. Чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації. Витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер. Оскільки витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1447 га, розташованої по просп. Дніпровському, 1-у, для розміщення та обслуговування споруд підприємства по виробництву бетонних виробів малих архітектурних форм, на землях промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер якої 6510700000:02:011:0027, є лише довідкою, що відображає частину інформації із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Нова Каховка Херсонської області, і повністю їй відповідає, зміни у цей витяг не можуть бути внесені без внесення змін до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Нова Каховка Херсонської області.

18. Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачу рішенням 57-ї сесії 7-го скликання Новокаховської міської ради Херсонської області від 17 січня 2019 року №1746 «Про припинення прав на землю та передачу землі в користування» передано в оренду земельну ділянку площею 0,1447 га, що розташована по проспекту Дніпровському, 1-у, для розміщення та обслуговування споруд підприємства по виробництву бетонних виробів малих архітектурних форм (код цільового призначення - 11.02) на землях промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер 6510700000:02:011:0027, терміном на три роки, однак сам договір оренди вказаної земельної ділянки станом на виникнення спірних правовідносин не укладений, а отже вказане рішення на час виникнення спірних правовідносин не реалізовано. Суд не наділений правом встановлювати будь-які обставини наперед чи вчиняти дії, направлені на захист ще непорушених прав.V. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

19. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення, а саме: не надали належної оцінки витребуваним доказам, не мотивували їх відхилення або врахування під час судового розгляду; не дослідили характеру спірних правовідносин та ефективності способу захисту порушеного права, обраного позивачем; помилково дійшли висновку про те, що витяг з технічної документації за своєю правовою природою є документом інформаційного характеру і зміни у цей витяг не можуть бути внесені без внесення змін до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Нова Каховка Херсонської області; порушили стандарти, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини, ухваленого 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»; посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі №814/789/17, суди не врахували, що у цій справі позивач обрав інший спосіб захисту своїх прав шляхом скасування витягу з технічної документації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Також помилковим є висновок судів попередніх інстанцій, щодо неможливості Управління Держземагенства впливати на значення коефіцієнта Км3 при формуванні витягу з підстав надання витягу з застосуванням програмного комплексу «Муніципальні інформаційна система» в автоматизованому режимі, що підтверджується позицією Верховного Суду, викладеною у справі №820/1804/16.

20. У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а відтак відсутні підстави для їх скасування. Посилається на те, що Відділ у м. Новій Каховці Міськрайонного управління у Каховському районі та м. Новій Каховці Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області позбавлений права на власний розсуд визначати застосування локальних чи будь-яких інших коефіцієнтів при підготовці витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, так як програмне забезпечення самостійно аналізує перелік усіх факторів, які впливають на розрахунок вартості земельної ділянки відповідно до геометрії земельної ділянки та площі перетину. Позивач, оскаржуючи витяг, фактично намагається втрутитись у діяльність відповідача.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

22. Частиною 1 статті 206 Земельного кодексу України (тут і далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

23. Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

24. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» (тут і далі - у редакції, чинній на час спірних правовідносин) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; рентний дохід - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

25. Частиною 5 статті 5 вказаного Закону передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

26. Статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання. Нормативно-правові акти з проведення оцінки земель, які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

27. Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

28. Згідно зі статтею 18 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

29. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

30. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

31. Відповідно до частин 1, 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

32. Згідно з положеннями статті 23 Закону України «Про оцінку земель» виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

33. Згідно з частиною 5 статті 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

34. Положеннями статті 21 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, підлягає державній експертизі відповідно до закону.

35. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» державна експертиза землевпорядної документації (далі державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

36. Статтею 9 вказаного Закону передбачено те, що обов`язковій державній експертизі, крім іншого, підлягає: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

37. Відповідно до частин 1 та 3 статті 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

38. Положеннями статті 37 даного Закону передбачено порядок спростування висновків державної експертизи.

Так, замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об`єктивність оцінки висновку.

Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об`єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

39. Системний аналіз вказаних правових норм дає змогу дійти висновку, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зокрема витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

40. Разом із тим, колегія суддів зауважує, що зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

41. Згідно з положеннями статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

42. Відповідно частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

43. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

44. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

45. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

46. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

47. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

48. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

49. В контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести, а суд встановити, що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

50. Згідно з частино 1 статті 4 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

51. Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості субєктів відповідних правовідносин двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто обєктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома субєктами, що беруть на себе права чи обовязки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого субєктивного права або охоронюваного законом інтересу.

52. Предметом ненормативних актів є вплив на чітко визначеного субєкта права, якому надаються певні права або на якого покладаються певні обовязки, а обєктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної субєктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. З огляду на викладене, адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений; ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

53. Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

54. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі №814/789/17, від 28 липня 2020 року у справі №817/1783/17.

55. Вчинення дій щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певного коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки належить до повноважень Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області; такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством, а саме повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке породжує юридичні наслідки для позивача як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, натомість витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є тільки засобом (підставою) для встановлення такої оцінки

56. Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальних органів Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

57. Враховуючи наведене, суди не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

58. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №817/1819/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №817/1814/17, від 29 липня 2020 року у справі №810/4275/17.

59. Також колегія суддів враховує, що судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачу рішенням 57-ї сесії 7-го скликання Новокаховської міської ради Херсонської області від 17 січня 2019 року №1746 «Про припинення прав на землю та передачу землі в користування» передано в оренду земельну ділянку площею 0,1447 га, розташовану по проспекту Дніпровському, 1-у, для розміщення та обслуговування споруд підприємства по виробництву бетонних виробів малих архітектурних форм (код цільового призначення - 11.02), на землях промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер 6510700000:02:011:0027, терміном на три роки, однак сам договір оренди вказаної земельної ділянки станом на виникнення спірних правовідносин не укладений, а отже вказане рішення на час виникнення спірних правовідносин не реалізовано.

60. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки вказане рішення на час виникнення спірних правовідносин не реалізовано, відтак права позивача не є порушеними.

61. Верховний Суд зауважує, що обґрунтовуючи позовні вимоги позивач не погоджується із діями відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки конкретного коефіцієнта використання земельної ділянки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

62. Крім того, чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

63. Належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.

64. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі про помилковість посилань судів попередніх інстанцій на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі №814/789/17, колегія суддів зазначає наступне.

65. В обґрунтування даного доводу позивач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на зазначену постанову, не врахували, що у цій справі позивач обрав інший спосіб захисту своїх прав шляхом скасування витягу з технічної документації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, натомість обраний ТзОВ «Проектне бюро «Демос» спосіб захисту у цій справі відповідає позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі №814/789/17, а тому є належним.

66. Колегія суддів вважає такі доводи позивача помилковими, оскільки, як вбачається із постанови Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі №814/789/17, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Водночас колегія суддів дійшла висновку, що позивач у цій справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнтів, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі. При цьому належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення міськради, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідачів щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується.

67. У цій же справі позивач ТзОВ «Проектне бюро «Демос» просить зобов`язати відповідача видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що не відповідає тим способам захисту, які зазначені у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі №814/789/17, а тому колегія суддів відхиляє відповідні доводи позивача як безпідставні.

68. Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, про помилковість висновку судів попередніх інстанцій щодо неможливості Управління Держземагенства впливати на значення коефіцієнта Км3 при формуванні витягу з підстав надання витягу з застосуванням програмного комплексу «Муніципальні інформаційна система» в автоматизованому режимі, що підтверджується позицією Верховного Суду, викладеною у справі №820/1804/16, колегія суддів відхиляє, оскільки такий висновок у оскаржуваних судових рішеннях відсутній, натомість судами на підставі дослідженого листа відповідача 1 №52/419-19-0.182 від 04.03.2019 лише встановлено, що витяг про нормативну грошову оцінку земель міста Нова Каховка готується за допомогою програмного забезпечення «Муніципальна інформаційна система» шляхом імпортування в програму обмінного файлу П44 по кожній земельній ділянці.

69. У справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Poland № 30210/96).

70. Крім того, у пункті 227 рішення у справі «Кудла проти Польщі» Суд вказав, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні доступність засобу юридичного захисту, здатного забезпечувати втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, у якій формі вони закріплені в національному правовому порядку. Отже, дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці; використанню засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), пункт 95 та рішення у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява № 30210/96, пункт 157).

71. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, а відтак відхиляє інші доводи касаційної скарги, оскільки такі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, зводяться до необхідності надання нової оцінки обставинам справи, водночас до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права, а тому колегія суддів відхиляє відповідні доводи, викладені позивачем у касаційній скарзі.

72. Під час розгляду даної справи Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

73. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

74. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскарженого судового рішення відсутні.

75. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

76. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектне бюро «Демос» залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Желєзний

Судді В.М. Бевзенко

Я.О. Берназюк