ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року Справа № 160/14449/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/14449/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення щодо коригування митної вартості товару,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 04.11.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА110150/2020/000113/1 від 08.10.2020 року.

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 04.11.2020 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою суду від 05.11.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/14449/20 та призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, в порядку положень ст. 262 КАС України.

4. Також, ухвалою суду від 05.11.2020 року було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів:

- рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА110150/2020/000113/1 від 08.10.2020 року;

- митну декларацію №UА110150/2020/016712 від 09.10.2020 року разом із додатками;

- картку відмови №UА110150/2020/00222 від 08.10.2020 року та інші наявні докази щодо суті спору.

5. 18.12.2020 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов з додатками та доказами направлення позивачу, а також із витребуваними судом доказами по справі.

6. 21.12.2020 року позивачем до суду була подана письмова відповідь на відзив на позовну заяву.

7. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

8. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

9. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

10. Отже, рішення у цій справі приймається судом 24.12.2020 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

11. У позовній заяві, позивач зазначив, що 09.10.2020 року декларантом до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію в режимі IM 40, якій присвоєно №UА110150/2020/016712.

12. Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: копія контракту № А22020 від 07.08.2020 року; митна декларація №UA110150/2020/016712 від 09.10.2020 року; попередня митна декларація №UA10150/2020/016633 від 08.10.2020 року; комерційна пропозиція від 14.08.2020 року, інвойс № МD20200831 від 31.08.2020 року; сертифікат аналізу (якості); пакувальний лист б/н від 31.08.2020 року; сертифікат походження G20МА4URА356С341 від 25.09.2020 року; коносамент ZJSM2008М20081553 від 31.08.2020 року; експортна декларація №310420200549450435 від 24.08.2020 року; рахунок на оплату транспортних та експедиторських послуг №842/20 від 06.10.2020 року; договір про транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів №КL-387/19 від 30.10.2019 року з ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОПСТІК ЛТД»; договір про надання послуг митного брокера №29 від 02.07.2018 року; автотранспортна накладна №0734 від 07.10.2020 року; довідка про транспортні витрати CLL10058 від 06.10.2020 року; висновок лабораторії №142078800-1119 від 10.10.2019 року, інші документи відповідно до графи № 44 МД.

13. З боку позивача було замовлено та імпортовано до України товар, а саме матрацну тканину за кількістю та асортиментом згідно з інвойсом № МD20200831 від 31.08.2020 року.

14. Покупцем до митного оформлення було заявлено 584 рулонів матрацної тканини на загальну суму 47884,82 Долара США.

15. За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА110150/2020/000113/1 від 08.10.2020 року, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість Товарів 1, 2, із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - резервний метод, згідно з положеннями ст. 59 МК України на рівні 3,9600 доларів/кг та 0,5400 доларів/кг відповідно.

16. Згідно рішення про коригування митної вартості, митна вартість товару-1 була збільшена на 1489,51 долар, а товару-2 на 18291,75 доларів.

17. Позивач вказує, що у зв`язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, йому було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмовив прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2020/00222 від 08.10.2020 року.

18. На думку товариства, відповідачем безпідставно відкориговано митну вартість із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за резервним методом, у зв`язку з чим необґрунтовано збільшена ціна.

19. Позивач вважає, що відповідачу був поданий достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої за першим методом.

20. Долучені до митної декларації документи не містять розбіжностей і у повній мірі дають змогу визначити, який товар перевозився, за яким маршрутом, хто здійснював перевезення, вартість транспортних витрат, заявлених декларантом до митного оформлення.

21. На їх думку, підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було.

22. Також, позивач вказує, що у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем всупереч вимогам Митного кодексу України не зазначені обґрунтовані підстави щодо неможливості визначення митної вартості товарів, заявлених декларантом.

23. Не обґрунтовано застосування другорядного методу (резервного методу) визначення митної вартості придбаного позивачем товару відповідно до ст. 64 Митного кодексу України.

24. Таким чином, позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості протиправне, суперечить вимогам чинного законодавства та підлягаєть скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

25. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.

26. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 12.10.2020 року до митного поста «Дніпро-Правобережний» Дніпровської митниці Держмитслужби було подано до митного оформлення товар - текстильний матеріал непишний й не опуклий, без просочення та покриття, які б сприймалися неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: ВFY472-4 WHITE - 15385,40 м, ВFY505-4 - 9926,20 м, ВFY061-4-В -6995,20 м, ВFY471-4 WHITE - 6825,60 м в режим імпорт за МД №UА110150/2020/016633 від 08.10.2020 року.

27. За результатами формато - логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД від 08.10.2020 року №UА110150/2020/016633 було згенеровано обов`язкову форму контролю 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів, 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

28. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п.3 ст. 53 МКУ), а саме: оцінювана партія товарів за ЕМД від 08.10.2020 року №UА110150/2020/016633 заявлена відповідно до контракту з виробником ZHEJIANG ZHONGDA YUANTONG INDUSTRIAL CORPORATION №AZ2020 від 07.08.2020 року.

29. Відповідно до відомостей товаросупровідних документів, товар постачається на умовах поставки FОВ NINGBO. На вказаних умовах поставки FОВ покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс). На вказаних умовах поставки до обов`язків продавця належить витрати, пов`язані з навантаженням товару на борт судно. При цьому у пункті 2.1 до контракту №АZ 2020 від 07.08.2020 року зазначені витрати, що включаються продавцем до ціни товару та зазначаються у проформі-інвойс.

30. Відповідно до графи 44 ЕМД проформа-інвойс до митного оформлення не подавалась, що передбачено п.2.1, 2.2,4.2 контракту.

31. Витрати зазначені у пункті 2.1 контракту (доставка до місця призначення та митне оформлення ) не відповідають заявленим умовам поставки FОВ NINGBO.

32. Надані переклади товаросупровідних документів не відповідають вимогам Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну №631 від 30.05.2012 року.

33. Відповідач вказує, що відповідно до відомостей комерційного рахунку МD20200831 від 31.08.2020 року оплата 100% здійснюється протягом 30 днів з дати телекс - релізу. Враховуючи дату відвантаження товару згідно морського коносаменту ZJSM20081553 - це 31.08.2020 року. Згідно відомостей графи 44 ЕМД, банківські платіжні відомості щодо оплати за товар не надані декларантом.

34. Отже, заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена.

35. Згідно відомостей електронного інвойс, заявлена декларантом торгівельна марка відсутня у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

36. У митній декларації країни відправлення від 24.08.2020 року зазначений номер букінгу морського коносаменту від 31.08.2020 року.

37. Відповідно до відомостей товаросупровідних документів, товар постачається на умовах поставки FОВ NINGBO.

38. Декларантом заявлені витрати на транспортування - 63902,0300 гривень.

39. У підтвердження надано: договір з експедитором КL-387/19 від 30.10.2019 року, рахунок та довідку про транспортні витрати.

40. Враховуючи положення чинного законодавства, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МК України, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: рахунок-проформа; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

41. Відповідач вказує, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Інших документів, згідно сформованого списку у повідомленні №1 митниці, декларантом не було надано. Декларантом у листі від 08.10.2020 року було повідомлено, що будь-які інші документи у ході митного оформлення товару, задекларованого за ЕМД від 08.10.2020 року №UА110150/2020/016633 у 10-денний термін надаватись не будуть.

42. На думку відповідача, враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значенню вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ.

43. До товарів №1 та №2 було застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-г - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару.

44. Визначена митна вартість товару №1 ґрунтується на раніше визначеній митній вартості подібного товару, ввезеного на комерційних умовах поставки FОВ до рівня вартості за ЕМД від 14.07.2020 №UА500020/2020/219643 - 3,96 дол. США/кг, товару №2 до рівня ЕМД від 30.03.2020 №UA110150 /2020/005136 - 0,54 дол. США/м2.

45. Відповідач вказує, що у зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, було прийнято рішення про коригування митної вартості від 08.10.2020 року №UA10150/2020/000113/1.

46. Відповідач вважає, що посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

47. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аппарель де Ферніче" зареєстровано юридичною особою 26.03.2013 р., про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію юридичної особи за кодом 38524231; юридична адреса: 28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, Звенигородське шосе, буд. 1.

48. Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності товариства є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).

49. Товариство з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (далі - «Позивач», ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ», «Покупець», «Декларант») є Покупцем товару, а саме тканини, на підставі зовнішньоекономічного контракту № AZ2020 від 07.08.2020 року (далі - «Контракт»), укладеного з Компанією «ZHEJIANG ZHONGDA YUANTONG INDUSTRIAL CORPORATION» Китай (далі - «Продавець»).

50. Згідно п.1.1 Контракту було визначено, що Продавець продає, а Покупець купує тканини, в подальшому «Товари» (далі - «Товар»), згідно із асортиментом і за цінами визначеними в наступних проформах-інвойсах або Інвойсах до цього контракту.

51. Відповідно до п. 1.2. Контракту, Товар, що поставляється, має бути поставлений партіями в повній відповідності з вимогами, на умовах і за цінами, вказаними в проформа-інвойсах або Інвойсах і Додатках до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною.

52. Відповідно до п. 1.3. Контракту. Найменування і кількість кожної окремої партії Товару визначаються на підставі Інвойсу, виставленого Продавцем Покупцеві на кожну окрему партію Товару.

53. Відповідно до п. 2.3. Контракту, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві Товар загальною вартістю до 490 000,00 USD (Чотириста Дев`яносто Тисяч USD), згідно Проформи-інвойсу або Інвойсу, які є невід`ємною частиною Контракту.

54. Відповідно до п. 2.4. Контракту, Остаточна сума Контракту дорівнюватиме сумі всіх оплачених рахунків (Інвойсів) за період його дії.

55. Відповідно до п. 4.1. Контракту, Поставка Товару здійснюється окремими партіями. Строки поставки і відвантаження кожної партії Товару узгоджуються Сторонами в Проформа-інвойсах або Інвойсах або Додатках до цього Контракту.

56. Відповідно до п. 4.2. Контракту, Товар за цим Контрактом повинен бути поставлений на умовах обумовлених в Проформа-інвойсах або Інвойсі (відповідно до «Інкотермс-2010»).

57. Відповідно до п. 4.3. Контракту, Покупець розміщує замовлення шляхом направлення листа по електронній пошті, а Продавець повинен підтвердити отримання замовлення протягом 2 робочих днів шляхом підписання і направлення Проформи-інвойсу або Інвойсу по електронній пошті.

58. Згідно із п. 3.2. Контракту, Умови оплати вказуються в інвойсах на кожну окрему поставку товару і є невід`ємною частиною даного контракту.

59. 14.08.2020 року Продавцем, на електронну поштову адресу покупця направлена комерційна пропозиція, в якій зазначались ціни на товари (прайс-лист), пропонований спосіб доставки та оплати товару, що був адресований саме Покупцю.

60. 12.10.2020 року до митного поста «Дніпро-Правобережний» Дніпровської митниці Держмитслужби було подано до митного оформлення товар - текстильний матеріал непишний й неопуклий, без просочення та покриття, які б сприймалися неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: ВFY472-4 WHITE - 15385,40 м, ВFY505-4 - 9926,20 м, ВFY061-4-В -6995,20 м, ВFY471-4 WHITE - 6825,60 м в режим імпорт за МД №UА110150/2020/016633 від 08.10.2020 року.

61. Для митного оформлення позивачем були подані документи: копія контракту №АZ2020 від 07.08.2020 року; митна декларація №UА110150/2020/016633 від 08.10.2020 року, сертифікати якості від 31.08.2020 року, пакувальний лист від 31.08.2020 року, рахунок фактура № МD20200831 від 31.08.2020 року, коносамент ZJSM2008М20081553 від 31.08.2020 року, автотранспортну накладну 0734 від 07.10.2020 року, сертифікат про походження товару G20МА4URА356С341 від 25.09.2020 року, довідка про транспортні витрати від 06.10.2020 року, рахунок -фактура №842/20 від 06.10.2020 року, комерційна пропозиція від 14.08.2020 року, договір про надання послуг №29 від 02.07.2018 року, договір про перевезення №КL-387/19 від 30.10.2019 року, висновок лабораторії 142008800 від 10.10.2019 року, митна декламація країни відправлення 310420200549450435 від 24.08.2020 року та інші документи відповідно до графи № 44 МД.

62. Встановлено, що товариством було замовлено та імпортовано до України Товар, а саме матрацну тканину за кількістю та асортиментом згідно з інвойсом №МD20200831 від 31.08.2020 року.

63. Покупцем до митного оформлення було заявлено 584 рулонів матрацної тканини на загальну суму 47884,82 Долара США.

64. До митного органу товариством було подано товар - текстильний матеріал непишний й неопуклий, без просочення та покриття, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: ВFY472-4 WHITE - 15385,40 м, ВFY505-4 - 9926,20 м, ВFY061-4-В -6995,20 м, ВFY471-4 WHITE - 6825,60 м в режим імпорт за МД №UА110150/2020/016633 від 08.10.2020 року.

65. За результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД від 08.10.2020 року №UА110150/2020/016633 відповідачем згенеровано обов`язкову форму контролю 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів, 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

66. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п.3 ст. 53 МКУ), а саме: оцінювана партія товарів за ЕМД від 08.10.2020 року №UА110150/2020/016633 заявлена відповідно до контракту з виробником ZHEJIANG ZHONGDA YUANTONG INDUSTRIAL CORPORATION №AZ2020 від 07.08.2020 року.

67. Відповідно до відомостей товаросупровідних документів, товар постачається на умовах поставки FOB NINGBO. На вказаних умовах поставки FOB покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс). На вказаних умовах поставки до обов`язків продавця належать витрати, пов`язані з навантаженням товару на борт судно. При цьому у пункті 2.1 до контракту №AZ2020 від 07.08.2020 року зазначені витрати, що включаються продавцем до ціни товару та зазначаються у проформі-інвойс... Витрати зазначені у пункті 2.1 контракту (доставка до місця призначення та митне оформлення) не відповідають заявленим умовам поставки FOB NINGBO.

68. Відповідно до графи 44 ЕМД проформа-інвойс до митного оформлення не подавалась, що передбачено п.2. 1, 2.2, 4.2 Контракту.

69. Надані переклади товаросупровідних документів не відповідають вимогам Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну №631 від 30.05.2012 року.

70. Відповідно до відомостей комерційного рахунку MD20200831 від 31.08.2020 року оплата 100% здійснюється протягом 30 днів з дати телекс-релізу. Враховуючи дату відвантаження товару згідно морського коносаменту ZJSM20081553-31.08.2020 року. Згідно відомостей графи 44 ЕМД, банківські платіжні відомості щодо оплати за товар не надані декларантом. Враховуючи зазначене, заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена.

71. Відповідно до відомостей електронного інвойс, заявлена декларантом торгівельна марка відсутня у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

72. Наданий рахунок щодо транспортних витрат не містить номеру та дату документу.

73. Умовами транспортного договору передбачена заявка, зазначений документ не надано до митного оформлення.

74. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нероздільної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи ... Відповідно до розрахунку, здійсненого декларантом, транспортні та експедиційні витрати до ввезення на митну територію України, включені до складових митної вартості товару за довідкою експедитора, розраховані за заявленою відстанню перевезення, що не відповідає порядку заповнення декларації митної вартості та вищезазначеним положенням Митного та Податкового кодексів України.

75. З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МК України, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, відповідачем зобов`язано позивача протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: рахунок-проформа; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

76. Декларантом, листом від 08.10.2020 року було повідомлено про неможливість надання додаткових документів у десятиденний строк

77. З урахуванням наведеного вище, враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірю документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значенню вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відповідач дійшов висновків, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ.

78. За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА110150/2020/000113/1 від 08.10.2020 року, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість Товарів 1, 2, із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - резервний метод, згідно з положеннями ст. 59 МК України на рівні 3,9600 доларів/кг та 0,5400 доларів/кг відповідно.

79. Згідно цього рішення контролюючого органу про коригування митної вартості, митна вартість товару-1 була збільшена на 1489,51 долар, а товару-2 на 18291,75 доларів.

80. До товарів №1 та №2 було застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-г - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару.

81. Визначена митна вартість товару №1 ґрунтується на раніше визначеній митній вартості подібного товару, ввезеного на комерційних умовах поставки FОВ до рівня вартості за ЕМД від 14.07.2020 №UА500020/2020/219643 - 3,96 дол. США/кг, товару №2 до рівня ЕМД від 30.03.2020 №UA110150 /2020/005136 - 0,54 дол. США/м2.

82. Окрім цього, у зв`язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмовив прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2020/00222 від 08.10.2020 року.

83. Не погодившись із зазначеним вище рішенням про коригування митної вартості №UА110150/2020/000113/1 від 08.10.2020 року, позивач звернувся до суду із цим позовом, та просить суд визнати його протиправним та скасувати.

84. Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару та картку відмови на предмет їх відповідності закону суд виходить із такого.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

85. Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України (надалі - МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

86. Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

87. Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

88. З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до положень частини п`ятої ст.54 МК України, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

89. Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню (частина друга ст.52 МК України).

90. З урахуванням положень ст.52 МК України, відомості про складові митної в повинні бути документально підтверджені.

91. Згідно з частиною п`ятою ст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має застосовувати різні форми контролю, передбачені МК України.

92. Однією з форм контролю, відповідно до частини першої ст.336 МК України є перевірка документів та відомостей, які надаються під час переміщення т через митний кордон України.

93. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу визначених у частині першій статті 58 МК України.

94. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

95. Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

96. Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

97. Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

98. Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

99. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

100. Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

101. Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

102. Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

103. Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

104. Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

105. Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

106. Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

107. Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

108. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

109. У ході судового розгляду справи встановлено, що 08.10.2020 року Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА110150/2020/000113/1, у зв`язку із коригуванням митної вартості товару за МД №UА110550/2020/016633 від 08.10.2020 року, про що видано картку відмови у митному оформленні № UA110150/2020/00222 від 08.10.2020 року.

110. Підставою для здійснення коригування митної вартості заявленого до митного оформлення товару за МД №UА110550/2020/016633 від 08.10.2020 року в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (резервного) стали сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості товару, а саме: розбіжності в наданих документах, відсутність відомостей:

«Відповідно до відомостей товаросупровідних документів, товар постачається на умовах поставки FOB NINGBO. На вказаних умовах поставки FOB покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс). На вказаних умовах поставки до обов`язків продавця належать витрати, пов`язані з навантаженням товару на борт судно. При цьому у пункті 2.1 до контракту №AZ2020 від 07.08.2020 року зазначені витрати, що включаються продавцем до ціни товару та зазначаються у проформі-інвойс... Витрати зазначені у пункті 2.1 контракту (доставка до місця призначення та митне оформлення) не відповідають заявленим умовам поставки FOB NINGBO.

Відповідно до графи 44 ЕМД проформа-інвойс до митного оформлення не подавалась, що передбачено п.2. 1, 2.2, 4.2 контракту.

Надані переклади товаросупровідних документів не відповідають вимогам Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну №631 від 30.05.2012 року.

Відповідно до відомостей комерційного рахунку MD20200831 від 31.08.2020 року оплата 100% здійснюється протягом 30 днів з дати телекс -релізу. Враховуючи дату відвантаження товару згідно морського коносаменту ZJSM20081553-31.08.2020 року. Згідно відомостей графи 44 ЕМД, банківські платіжні відомості щодо оплати за товар не надані декларантом. Враховуючи зазначене, заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена.

Відповідно до відомостей електронного інвойс, заявлена декларантом торгівельна марка відсутня у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

Наданий рахунок щодо транспортних витрат не містить номеру та дату документу.

Умовами транспортного договору передбачена заявка, зазначений документ не надано до митного оформлення.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нероздільної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи ... Відповідно до розрахунку, здійсненого декларантом, транспортні та експедиційні витрати до ввезення на митну територію України, включені до складових митної вартості товару за довідкою експедитора, розраховані за заявленою відстанню перевезення, що не відповідає порядку заповнення декларації митної вартості та вищезазначеним положенням Митного та Податкового кодексів України.

Декларантом повідомлено про неможливість надання додаткових документів у десятиденний строк».

111. Щодо умов поставки товару та ціноутворення.

112. Згідно матеріалів справи, відповідач аргументує прийняття рішення про коригування митної вартості товарів тим, що витрати зазначені у пункті 2.1 контракту (доставка до місця призначення та митне оформлення ) не відповідають заявленим умовам поставки FOB NІNGBO.

113. Відповідно до п. 2.1. Контракту, встановлено, що «Ціни Товарів вказуються в Проформа-інвойсах або Інвойсах і включають в себе вартість Товарів, упаковки, тари, маркування, товаросупровідних документів, зазначених в п.4.9 цього Контракту, навантаження на транспортний засіб, доставки до вказаного місця призначення згідно Інкотермс 2010, а також витрати по митному оформленню товарів в країні Продавця».

114. Пункт 2.2. Контракту вказує, що «Ціни на Товар розуміються на умовах обумовлених в Проформа-інвойсах або Інвойсах, відповідно до умов Інкотермс 2010».

115. Таким чином, даними пунктами договору роз`яснюється загальна схема ціноутворення на товар, що не суперечить Інкотермс 2010.

116. Що стосуються умов поставки товару, то вони визначені у розділі 4 Контракту.

117. У п.4.2 Контракту визначено, що «Товар за цим Контрактом повинен бути поставлений на умовах обумовлених в Проформа-інвойсах і / або Інвойсі (відповідно до «Інкотермс-2010»)».

118. Таким чином, визначено, що саме у Інвойсах встановлюються умови поставки товару, а не у самому договорі. Тобто, при поставці товару будуть застосовуватись ті умови, що були погоджені сторонами в Інвойсі.

119. Обставини визначені у п. 2.1. Контракту не впливають на умови поставки товару.

120. Так, встановлено, що продавець окрім фактичної собівартості товару, закладає у вартість інші витрати, які будуть ним понесені у зв`язку із реалізацією цього товару, наприклад на те, щоб упакувати товар, навантажити його, або за необхідності - доставити до місця навантаження та розмитнити. При цьому продавець не знімає з себе обов`язок здійснити вказані дії, як того вимагають умови поставки відповідно до Інкотерм-2010, а лише наперед турбується про відшкодування витрат, які будуть понесені ним у майбутньому у зв`язку із реалізацією товару. Оскільки вказані дії із упаковки і.т.д. можуть бути доволі коштовними, то закладення таких витрат у вартість товару, що буде сплачена покупцем забезпечує вигідне ведення господарської діяльності та отримання максимального прибутку.

121. Тобто, п. 2.1. Контракту визначає лише порядок ціноутворення, а на підставі п. 4.2. Контракту умови поставки визначаються у Інвойсах.

122. У цьому випадку застосовувались умови поставки FOB NІNGBO.

123. Термін FOB ("ФРАНКО-БОРТ") означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

124. Таким чином, на продавця покладаються обов`язки із: контролю безпеки, перевірки якості, кількості, ваги, розміру, упаковки, маркування товару, отримання ліцензії, дозволу, виконання експортних митних формальностей, навантаження і доставка товару в порт відвантаження і навантаження товару на судно в порту відвантаження.

125. На покупця із: оплати основного транспортування товару, доставки товару з порту відвантаження, виконання транзитних і імпортних митних формальностей.

126. Тобто, сторонами зовнішньоекономічного контракту № AZ2020 від 07.08.2020 року (їх уповноваженими особами) на підставі погоджених у Інвойсі № MD20200831 від 31.08.2020 року умов, здійснено поставку товару із розподіленням ролей, ризиків та зобов`язань відповідно до умов поставки FOB NІNGBO, Інкотермс-2010.

127. Ці обставини були визначена у митній декларації та додатках до неї, а отже товариством була визначена митна вартість товару, з врахуванням усіх її складових, відповідно до умов поставки FOB NINGBO. Інкотермс-2010.

128. Таким чином, положення контракту який подавався декларантом позивача при розмитнені товарів, залишилися поза увагою митного органу, що призвело до передбачених висновків та неправомірного витребування митним органом додаткових документів.

129. Посилання Відповідача на п. 2.1. Контракту, як на підставу для невідповідності заявлених умов поставки Інкотермс 2010 є неналежними.

130. Щодо проформи-інвойсу.

131. PROFORMA INVOICE («РАХУНОК-ПРОФОРМА») - це термін, що означає попередній рахунок на оплату товару, який надає постачальник (відправник, виробник, продавець, експортер), якщо за контрактом покупець повинен перерахувати аванс (передоплату). Після того, як суми оплати повністю узгоджені і затверджені, виставляється безпосередньо рахунок-інвойс. Тобто PROFORMA INVOICE - є попередніми рахунком, виставленим за оплату товару.

132. Проформа інвойс застосовується у випадках передплати за товар, а у даному випадку поставка здійснювалась на інших умовах оплати - 100% в продовж 30 днів від дати телікс-релізу.

133. Хоча в такому документі відображається цінова інформація, що дає попереднє уявлення покупцеві про те, яку суму слід сплатити за товар, рахунок-проформа не є належним підтвердженням оплати товару покупцем.

134. Таким документом може бути безпосередньо рахунок-інвойс.

135. Оскільки, проформа-інвойс не є підтвердженням оплати товару, у зв`язку із чим у позивача не має обов`язку подавати його до митного оформлення разом із іншими документами.

136. Верховним Судом було сформовано правову позицію, відповідно до якої судом визначено: «... що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта та прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів». (Постанова ВС від 11.04.2018 року по справі №804/4680/16).

137. Окрім цього, у вказаних відповідачем пунктах Контракту ( п. 2.1, 2.2, 4.2) зазначено «Проформа-інвойс АБО Інвойс», тобто встановлюється альтернативність.

138. Посилання відповідача на відсутність проформи-інвойсу, як на підставу прийняття оскаржуваного рішення є неналежними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

139. Стосовно перекладу товаросупровідних документів.

140. Відповідач вказує, що під час здійснення перевірки ними встановлено, що переклади товаросупровідних документів не відповідають вимогам Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (затвердженого наказом Мінфіну №. 631 від 30.05.2020 року).

141. Товаросупровідні документи - документи (рахунок-фактура, інвойс, специфікація та інші визначені для здійснення митного контролю документи), що долучаються до перевізних документів, містять дані про товар (вантаж) і на підставі яких здійснюються облік, прийняття, передання товару (вантажу) та взаємні розрахунки між вантажовідправником і вантажоодержувачем чи експедитором.

142. Відповідно до п. 2.5. Порядку «Правильність перекладу документів, що надаються Декларантом відповідно до статті 254 Кодексу, засвідчується шляхом вчинення напису "Перекладено вірно", проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад».

143. Відповідно до ст. 254 МК України «Документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок».

144. На товаросупровідних документах представлених до митного оформлення (комерційній пропозиції, інвойсі, сертифікаті якості, пакувальному листі і т.д.), містилось Прізвище та ініціали співробітника позивача, який здійснив переклад, його особистий підпис та печатка підприємства.

145. Переклад здійснювався з англійської мови, яка є іноземною мовою міжнародного спілкування, тобто фактично Позивач взагалі міг і не перекладати вказані документи.

146. Згідно положень ст. 254 МК України митні органи мають право вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

147. Тобто, для того щоб запитувати переклад будь-якого документу необхідне поєднання декількох умов, а саме:

1) дані що ньому міститься є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації;

2) від митного органу надійшов запит на надання такого перекладу.

148. Таким чином, митний орган наділений не абсолютним правом запитати офіційний переклад документів у Декларанта. Однак такого запиту відповідачем здійснено не було.

149. У зв`язку із цим, посилання відповідача на невідповідність перекладу товаросупровідних документів вимогам Порядку є передчасними.

150. Стосовно банківських платіжних документів.

151. Згідно умов погоджених сторонами зовнішньоекономічного договору у Інвойсі (які співпадають із умовами у комерційній пропозиції), оплата за товар має бути здійснена протягом 30 днів з дня телекс-релізу.

152. Телекс-реліз («TELEX RELEASE) - це внутрішній документ-повідомлення, який підтверджує, що вантаж може бути отриманий без надання оригіналу коносамента (original Bill of lading). Для того, щоб зробити телекс-реліз, вантажовідправник (або його уповноважена особа) повинна надати перевізнику (або до представництва порту відправлення) оригінали коносамента разом з листом (telex release request or surrendered letter), про те, що оригінали здані і вантаж необхідно видати одержувачу (в листі вказується назва компанії одержувача). Перевізник, отримавши оригінали коносамента, ставить на кожному оригіналі позначку SURRENDERED (здані), дата, час.

153. Телекс-реліз на вказану партію товару був здійснений 25.09.2020 року, що також видно із електронної копії коносаменту.

154. Отже, на момент митного оформлення партії товару (09.10.2020 року) строк для оплати за товар, а саме 30 днів з дня телекс-релізу не настав.

155. Окрім того, взаємовідносини щодо оплати між покупцем та продавцем регулюються нормами цивільного та господарського законодавства. Обставини оплати або не оплати за товар свідчить про належне/неналежне виконання умов договору, і не може впливати на коригування митної вартості товарів та обрання методу визначення митної вартості товарів.

156. У зв`язку із цим, посилання відповідача на відсутність платіжних документів є неналежними.

157. Щодо торговельної марки в товаросупровідних документах.

158. Згідно матеріалів справи, відповідач посилається на те, що заявлена декларантом торгівельна марка відсутня у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

159. Згідно пп. В) п. 5 ч. 8 ст. 257 МКУ «Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:... відомості про товари: ... торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах)».

160. До митної декларації позивачем подавався електронний інвойс в якому більш детально подано інформацію, щодо імпортованого товару. Так, у електронному інвойсі зазначена торгова марка імпортованих товарів - ZHEJIANG ZHONGDA, що виготовлений однойменною Компанією ZHEJ1ANG ZHONGDA YUANTONG INDUSTRIAL CORPORATION.

161. Не зважаючи на вимогу ст. 257 МКУ, яка зобов`язує декларанта позначати торгівельну марку та виробника товарів, у тому разі якщо така інформація наявна у товаросупровідних та комерційних документах, програма за допомогою якої здійснюється електронне декларування вимагає зазначення торгівельної марки у будь-якому випадку. Таким чином, найчастіше декларантами зазначається торгівельна марка однойменна із назвою виробника такого товару.

162. Проте, вказана обставина прямо не впливає на фактичну вартість товару, що заявлений до митого оформлення.

163. У зв`язку із цим, посилання відповідача на відсутність назви торгівельної марки у товаросупровідних документах є неналежними.

164. Щодо розрахунку на оплату транспортних послуг.

165. Встановлено, що позивачем до митного оформлення наданий рахунок щодо транспортних та експедиторських витрат № 842/20 від 06.10.2020 року від ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОПСТИКС ЛТД», який надавав послуги з транспортно-експедиторського обслуговування на підставі Договору про транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів № KL-387/19 від 30.10.2019 року, укладено між ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОПСТИКС ЛТД» та ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ».

166. У цьому рахунку указаний його номер, дата, до якого він договору та навіть щодо якого контейнеру. Наданий до митного оформлення рахунок складений українською мовою та відповідає всім вимогам до первинної бухгалтерської документації підприємства.

167. Таким чином, рахунок підтверджує витрати позивача на транспортування та транспортне експедирування товару на шляху до України, відомості про що були внесені як складові митної вартості товарів до митної декларації.

168. У зв`язку із цим, посилання відповідача на відсутність номеру та дати документу у рахунку, щодо транспортних та експедиторських витрат є неналежними та спростовані матеріалами справи.

169. Стосовно заявки на перевезення та транспортне експедирування.

170. Згідно матеріалів справи, відповідач посилається на відсутність заявок на перевезення та транспортне експедирування, які були необхідні для митного оформлення.

171. Відповідно до умов Договору про транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів № KL-387/19 від 30.10.2019 року, укладено між ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОПСТИКС ЛТД» (виконавець)та ТОВ «АППАРЕЛЬ Де ФЕРНІЧЕ» (замовник):

172. Пункт 1.2. «Асортимент, кількість/обсяг вантажні, маршрут перевезення, способи транспортування і види транспорту, перевалки, зберігання, їх особливі умови, що вимагають більш детальної регламентації, умови фрахтування (букінга), необхідність стафірування/розстафірування, а також спосіб доставки вантажів до місця призначення можуть обумовлюватися Сторонами в письмових інструкціях Замовника (Заявка, Booking order) або в Додатках до Договору, які є невід`ємною частиною цього Договору. Заявки Замовника виконуються відповідно до Додатку № 1 цього Договору, які можуть бути узгоджені по електронній пошті, з подальшим наданням оригіналів».

173. Відповідно до п. 4.5, 4.6 Договору «Перелік і вартість послуг вказуються в рахунках Виконавця. Сумою Договору є сума рахунків Виконавця. За надані відповідно до цього Договору Послуги Виконавець виставляє Замовнику рахунки в такому порядку...»

174. Таким чином, хоча заявка і фіксує ціну та умови з послуг перевезення та транспортного експедирування, проте оплата за відповідні послуги здійснюється на підставі рахунку, що виставляється виконавцем договору, як визначено п. 4.6. Договору про транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів № KL-387/19 від 30.10.2019 року.

175. Фактично, інші умови, окрім ціни товару та інших складових митної вартості не є предметом доказування у процедурах митного контролю.

176. Окрім того, вичерпний перелік документів необхідних для митного оформлення товару визначено уч. 2 ст. 53 МК України.

177. Вказаний перелік документів є вичерпним, митний орган має право запитувати інші документи лише у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

178. У такому випадку відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України митний орган мас право додатково запросити: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими

експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

179. Положення митного законодавства не зобов`язують декларанта подавати заявки на надання послуг з перевезення чи транспортного експедирування, оскільки вони не є документами па підставі яких здійснюється оплата за ці послуги.

180. Позивачем були надані документи, які в своїй сукупності є достатнім підтвердженням митної вартості декларованих товарів.

181. Таким чином, неподання позивачем заявки на перевезення та транспорте експедирування не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки інформація вказана в заявці прямо не впливає на формування митної вартості товарів.

182. Щодо транспортних та експедиторських витрат.

183. Згідно ст. 113 КТМ України «За договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов`язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт)».

184. Відповідно до умов поставки FOB NINGBO, обов`язки щодо товару розділені між продавцем і покупцем. Так на продавця покладається обов`язок із транспортування вантажу до порту відправлення та завантаження його на борт. Лише після того як, вантаж пройшов поручні судна всі обов`язки та ризики переходять до покупця.

185. Таким чином, обов`язки з оплати основного перевезення (фрахтування), покладаються на покупця.

186. У цьому випадку покупець скористався послугами транспортно-експедиторської компанії.

187. 30.10.2019 року ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» уклали договір на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів № КL-387/19 від 30.10.2019 року із ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТІК ЛТД».

188. Стаття 929 ЦК України передбачає, що за своєю суттю транспортне експедирування - це менеджмент у галузі перевезення вантажів, який може в себе включати не лише укладення договору з перевізником (від свого чи від імені Замовника), а й інший широкий спектр послуг, що не заборонені законом, та пов`язані із транспортуванням цього самого вантажу і т.д.

189. Так, відповідно до заявки № СLL10058 від 15.10.2020 року на транспортно-експедиторську компанію були покладені зобов`язання із відшкодування морського фрахту товару з порту Нінгбо в порт Південний на користь лінійного агента (як різновид транспортно-експедиційних послуг), організації навантажувально-розвантажувальних робіт у порту призначення, експедирування та залізничного доставления із порту «Південний» до Дніпра.

190. Таким чином, лише у порту призначення транспортно-експедиторська компанія почала здійснювати безпосередню організацію транспортно-експедиторського обслуговування, надання певних послуг в порту і т.д. за його межами, а до того лише здійснювала оплату на користь лінійного агента (як також різновид транспортно-експедиційних послуг).

191. Відповідно до наданих позивачу експедитором документів (довідки про транспортні витрати, рахунку експедитора) зазначено, що транспортно-експедиційні послуги за межами України експедитором не надавалися.

192. Експедиторська винагорода була нарахована лише на території України (мається на увазі починаючи з порту призначення - порт Південний - по перетин митного кордону України у митному пункту «Дніпро-Правобережний»), відповідно до виконаної ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТІК ЛТД» роботи. Оплата на морський фрахт вантажу була розрахована окремо на підставі умов лінійного агента.

193. Не можна погодитись із висновком податкового органу про те, що транспортні та експедиційні витрати до ввезення на митну територію України розраховані лише за заявленою відстанню перевезення, та що вказане не відповідає положенням Митного та Податкового кодексу України.

194. Транспортно-експедиційні витрати до ввезення на митну територію України (по перетин митного кордону України у митному пункту «Дніпро-правобережний») складаються із морського фрахту з порту Нінгбо в порт Південний, обслуговування вантажу в порту, транспортно-експедиторського обслуговування на шляху до митного пункту «Дніпро-Правобережний».

195. Підставою для нарахування таких складових митної вартості товарів, як вартість транспортних і експедиційних витрат був комплекс наданих послуг з перевезення, супроводу розвантаження і обслуговування в порту, транспортування з порту до митного пункту та інші супутні послуги, що повністю відповідає вимогам Митного кодексу України.

196. Доводи відповідача щодо ненадання до митного оформлення документів щодо вартості витрат на транспортування/перевезення товару, оскільки згідно пунктів 5,6 частини другої статті 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів подаються: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарі є неналежними.

197. Отже, платіжні та/або бухгалтерські документи подаються за наявності. При цьому законодавством не передбачено обов`язкового надання платіжних доручень щодо оплати перевезення.

198. Окрім цього, під час розгляду справи встановлено, що витрати на транспортування та експедирування є такими, що фактично сплачені, оскільки відповідно до платіжного доручення № 2165 від 21.10.2020 року витрати по морському фрахту та транспортно-експедиційним послугам згідно рахунку № 842/20 від 06.10.2020 року відшкодовані на користь ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТІК ЛТД».

199. Вказані документи подавалися декларантом до митного органу.

200. Таким чином, посилання відповідача щодо неправильності визначення складових митної вартості товарів, а саме витрат на транспортування та експедирування, є неналежними.

201. Щодо доводів відповідача на неподані документи з боку товариства.

202. Вичерпний перелік документів необхідних для митного оформлення товару визначено у ч. 2 ст. 53 МКУ, а саме: документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є. об 'актом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на Імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

203. Позивачем для митного оформлення разом із самою митною декларацією були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 МК України.

204. Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

205. Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

206. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

207. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

208. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

209. Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

210. При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 та 60 МК України. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

211. Згідно ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

212. Частиною 1 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

213. Відповідно до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

214. Положення ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України.

215. Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

216. Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності мають стосуватися лише числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

217. Згідно з оскаржуваного рішення підставою для їх прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, у ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

218. Відповідно до ч.3, 4 ст.53 МК України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

219. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

220. Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

221. Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, належним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

222. З доказів, наявних в матеріалах справи видно, що позивачем надано необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

223. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

224. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

225. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

226. Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

227. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

228. У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

229. Такий висновок, також узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

230. Згідно наданих доказів по справі, встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України, та відповідно до статті 49 МК України визначена митна вартість базується на ціні, що фактично сплачена за ці товари.

231. Подані документи містили числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 статті 58 МК України, до митної вартості додані фактичні витрати, понесені на оплату перевезення транспортом.

232. Таким чином, з системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства слід дійти висновку про обґрунтованість та доведеність заявленого позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення щодо коригування митної вартості товару №UА110150/2020/000113/1 від 08.10.2020 року.

233. Додатково слід вказати щодо застосування відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товарів.

234. Згідно з Митним кодексом України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції). Визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

235. Митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

236. У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не було зазначено з яких саме конкретних індивідуальних причин основний метод визначення митної вартості товару не зміг бути застосованим. Митним органом проявлено формальний підхід, та зроблено лише формальне посилання на норми законодавства.

237. Визначення митної вартості товарів митним органом було здійснено за резервним (останнім методом). У той самий час, всі попередні методи не були застосовані (причини їх незастосування чітко не роз`яснюються).

238. Відповідач застосовує резервний метод, проте зазначає, що використані для нього відомості стосуються подібного товару.

239. Відповідач у рішенні про коригування митної вартості посилається на відсутність митних оформлень за ціною угоди ідентичних/подібних товарів ввезених на території України у найближчий час.

240. Проте, як вказує позивач, аналогічні (або ідентичні/подібні) ввозились на митну територію України, у тому числі самим позивачем.

241. Наведене свідчить про наявність в органі доходів і зборів інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, що митним органом при обранні методу визначення митної вартості товарів також не було враховано, що свідчить про безпідставність посилання митного органу в рішеннях про коригування митної вартості товарів на відсутність у нього інформації про вартість ідентичних та аналогічних товарів.

242. Крім цього, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, відповідач повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

243. Під час прийняття рішенням про коригування митної вартості товарів відповідач повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄА1С про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей59,60 МКУ, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.

244. Ключовою обставиною при коригуванні митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод, є обставина ідентичності (подібності, аналогічності) товарів.

245. Відповідач повинен довести обставину ідентичності (подібності, аналогічності) оцінюваних товарів та товарів, ціну яких бере за основу, якщо має намір застосувати один із наведених другорядних методів. Така обставина доводиться саме шляхом порівняння характеристик оцінюваних товарів та товарів, ціна яких береться за основу при коригування митної вартості.

246. Проте, митний орган навіть не зазначає країну походження цих товарів, не надає характеристик товару вартість якого береться за основу розрахунку митної вартості оцінюваних товарів.

247. Отже, при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

248. Спірне рішення про коригування не містить відомостей про характеристики товарів, в ньому не зазначені комерційні умови (торгова марка, виробник).

249. Окрім того, митним органом не було наведено калькуляцію складових митної вартості, яка була здійснена при коригуванні митної вартості товарів за резервним методом.

250. Відповідачем було передчасно застосовано резервний метод визначення митної вартості.

251. Належних доказів на підтвердження протилежного відповідачем не надано.

252. Таким чином, позовна заява товариства є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

253. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

254. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

255. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

256. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

257. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" №33202/96, "Oneryildiz v.Turkey" №48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

258. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" №30985/96).

259. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

260. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

261. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

262. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності прийнятого рішення.

263. Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" до Дніпровської митниці Держмитслужби, слід задовольнити та визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №UА110150/2020/000113/1 від 08.10.2020 року.

264. Щодо розплоду судових витрат.

265. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

266. Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 10506,28 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

267. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

268. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення щодо коригування митної вартості товару - задовольнити.

269. Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №UА110150/2020/000113/1 від 08.10.2020 року.

270. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" судові витрати у розмірі 10506,28 гривень.

271. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, Звенигородське Шосе,1, код ЄДРПОУ 38524231).

272. Відповідач: Дніпровська митниця Держмитслужби (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935).

273. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

274. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

275. Повний текст рішення складено 24.12.2020 року.

Суддя В.В Ільков