ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року

м. Черкаси справа № 925/719/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., із секретарем Дяченко Т.В. за участю представників: позивача - не з`явився, відповідача - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан - Плюс" до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про визнання незаконними дій та стягнення 184445,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено позов про визнання незаконним дій Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради щодо відміни торгів по предмету закупівлі "ДК 021:2015:15810000-9 - Хлібопродукти, свіжоспечені хлібобулочні та кондитерські вироби" оголошення UA-2020-01-11-000319-b та стягнення 184445,21 грн. збитків.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що після визнання його переможцем процедури закупівлі та публікації повідомлення про намір укласти договір відповідач не мав права приймати рішення про відхилення пропозиції позивача та відміну торгів. Позивач вважає, що в результаті неправомірних дій відповідача позивачу завдано збитків у формі упущеної вигоди, оскільки взявши участь у процедурі закупівлі, він розраховував в належний спосіб укласти з відповідачем відповідний договір, здійснювати постачання продукції та отримати прибуток за надання своїх послуг.

Справа розглядається в порядку загального позовного провадження.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав.

Ухвалою суду від 29.09.2020 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті на 24 листопада 2020 року.

Ухвалою суду від 24.11.2020 у судовому засіданні оголошувалася перерва до 10 год. 00 хв. до 07 грудня 2020 року.

07.12.2020 в судовому засіданні було оголошено про продовження перерви до 12:00 год. 14 грудня 2020 р.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явились, про причини нез`явлення суд не повідомлений.

Про час, даму і місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином через засоби поштового зв`язку АТ «Укрпошта» та електронної пошти.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 11 січня 2020 року відповідачем - Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (далі - Замовник) в порядку передбаченому Законом України «Про публічні закупівлі» було оголошено про проведення процедури закупівлі з ідентифікатором UA-2020-01-11-000319-b, предмет закупівлі: «ДК 021:2015 15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби», вид процедури - відкриті торги з публікацією англійською мовою.

Закупівля відбувалася згідно з тендерною документацією, затвердженою рішенням уповноваженої особи Замовника від 11.01.2020 (далі - Тендерна документація).

10.02.2020 позивач через електронну систему закупівель подав тендерну пропозицію на участь у вищезазначеній закупівлі.

Відповідно до протоколу Замовника розгляду тендерних пропозицій учасників від 24.02.2020 позивач був допущений до участі у аукціоні по закупівлі з ідентифікатором UA-2020-01-11-000319-b.

02.03.2020, за результатами проведення аукціону, відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 02.03.2020, по закупівлі з ідентифікатором UA-2020-01-11-000319-b, позивача було визнано учасником, який запропонував найменшу ціну тендерної пропозиції після закінчення аукціону.

30.03.2020 уповноваженою особою Замовника було прийняте Протокольне

рішення за №39, згідно якого позивача було визнано переможцем торгів по закупівлі Код ДК 021:2015 - 15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (UA-2020-01-11-000319-b).

31.03.2020 відповідачем було опубліковано повідомлення про намір

укласти договір з позивачем на поставку хлібопродуктів, свіжовипечених хлібобулочних та кондитерських виробів, загальною ціною договору 3 029 534,40 грн. (п.3.2 цього Договору).

01.04.2020 позивачем через систему закупівель подано довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

14.04.2020, за результатами проведеної процедури закупівлі UA-2020-01-11-000319-b, Код ДК 021:2015 - 15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби, позивач надав відповідачу підписані ним два примірники договору поставки, що підтверджується відміткою відповідача на супровідному до договорів листі про отримання документів.

Проте, 17.04.2020 відповідач оприлюднив витяг з протокольного рішення №3 від 17.04.2020, відповідно до якого, на підставі абз.2 ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник відмінив торги по закупівлі Код ДК 021:2015 - 15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби UA-2020-01-11-000319-b.

Визначена Замовником загальна очікувана вартість предмета закупівлі та розмір бюджетного призначення за кошторисом на закупівлю за кодом ДК 021:2015-15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби, була визначена сума - 4 197 829,63 грн.

Оскільки пунктом 3.2 Договору була визначена його ціна - 3 029 534,40 грн., то на думку позивача, неправомірні дії відповідача щодо відміни процедури закупівлі з ідентифікатором UA-2020-01-11-000319-b, призвели до виникнення у позивача збитків у вигляді неодержаного прибутку, на який позивач розраховував за результатами проведення торгів та підписання з відповідачем Договору на поставу продукції (товарів).

Так, Специфікацією до Договору були визначені договірні ціни на продукцію (Товар), а саме:

- Хліб пшеничний: орієнтовна кількість: 66 441 кг; відповідність: ДСТУ 7517:2014; ціна за одиницю: 12,94 грн.; загальна вартість - 860156,94 грн;

- Хліб з борошна ІІ г і житнього: орієнтовна кількість: 63 950 кг; відповідність: ДСТУ 4583:2006; ціна за одиницю: 13,59 грн.; загальна вартість - 869080,50 грн;

- Батон із пшеничного борошна в/г: орієнтовна кількість: 66 072 кг; відповідність: ДСТУ 7707:2015; ціна за одиницю: 19,68 грн.; загальна вартість - 1300296,96 грн. Всього на суму 3029534,40 грн.

За результатами проведення аукціону по закупівлі з ідентифікатором UA-2020-01-11-000319-b, позивач запропонував найменшу ціну тендерної пропозиції, а саме 3 029 534,40 грн. з урахуванням ПДВ.

Позивач, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача 184 445,21 грн. збитків, виходив із того, що за результатами проведеного аукціону та його тендерної пропозиції, загальна вартість закупівлі мала складати 3 029 534,40 грн.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що 01.04.2020 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ЧЕРКАСИХЛІБ ЛТД» був укладений Договір поставки за №214 на поставку хліба, хлібобулочних, кондитерських виробів та інших продуктів харчування, строком дії до 31.12.2023.

07.02.2020 ТОВ «ЧЕРКАСИХЛІБ ЛТД» листом (вих. №07/02) повідомило позивача про те, що у разі визнання його переможцем у тендері на постачання хлібобулочних виробів до дитячих закладів Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради зможе відпускати продукцію по заниженим цінам, а саме:

- хліб пшеничний подовий 0,85 кг - 12,29 грн. за кг;

- хліб український новий подовий 0,85 кг - 12,71 грн. за кг;

- батон Нива 0,45 кг - 18,40 за кг.

Чистий сукупний прибуток позивач розрахував, як різницю між вартістю реалізації продукції, відповідно до прийнятої відповідачем тендерної пропозиції позивача, та її собівартістю, що склала 184 445,21 грн. (3 029 534,40 - 2 845 089,19 = 184 445,21).

Ст.11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Ч.1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) визначені терміни в такому значенні:

- тендер (торги) - це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

- переможець процедури закупівлі - це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Ст.22 Закону передбачено вимоги до тендерної документації, яка по суті є пропозицією з визначенням всіх істотних умов та представленням проекту договору.

Відповідно п.30 ст.1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Положення ч.6 ст.28 Закону визначають, що за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.

Згідно абз.2 ч.1 ст.31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

За приписами ч.1 ст.32 Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника - переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Абзацом п.2 розділу «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації передбачено, що Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, якого визнано переможцем торгів, протягом строку дії його пропозиції не пізніше ніж через двадцять днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через десять днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

За змістом ч. 3 ст. 32 Закону у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

П. 5 розділу «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації передбачено, що у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації замовник відхиляє тендерну пропозицію цього учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

У частині 1 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до норм ч.1 і ч.2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Зокрема, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У відповідності до положень частин 1, 2, 4 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана неправомірними діями відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати,зокрема:

- безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Ст.224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч.1, ч.3 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, -на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Визначення терміна «верховенство права» викладено в абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивач здійснює свою економічну діяльність з 05.05.2000 по коду КВЕД 46.39 «Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами».

31.03.2020 відповідачем було оприлюднено протокольне рішення уповноваженої особи з питань публічних закупівель №39 від 30.03.2020, у відповідності до якого визнано переможцем торгів та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю товару з позивачем.

14.04.2020 відповідачу позивачем був направлений підписаний ним договір поставки товару. Проте, 17.04.2020 Замовник оприлюднив витяг з протокольного рішення №3 від 17.04.2020 уповноваженої особи, відповідальної за організацію та проведення процедур закупівель департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, про відміну торгів по закупівлі Код ДК 021:2015 - 15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби UA-2020-01-11-000319-b на підставі норм абз. 2 ч.І ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

За приписами ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відміняє торги в разі:

- відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг;

- неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель;

- порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом;

- подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;

- допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;

- відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.

Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації.

Торги може бути відмінено частково (за лотом).

Приписи вказаної статті регламентують імперативний обов`язок відповідача, як замовника закупівель, відмінити торги при наявності, передбачених Законом обставин.

Суд вважає, що визначення переможця торгів, прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю та направлення переможцю повідомлення про намір укласти договір, свідчить про те, що замовник прийняв тендерну (зустрічну) пропозицію переможця та погодився на укладення договору. Тобто, такі дії сторін свідчать про визначення сторонами умов договору про закупівлю та обов`язок укласти відповідний договір.

Зокрема, абзацом п.2 розділу «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації чітко визначено, що Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, якого визнано переможцем торгів, протягом строку дії його пропозиції не пізніше ніж через двадцять днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.

Зазначена норма свідчить про те, що обов`язок укласти договір про закупівлю з учасником, якого визнано переможцем торгів, покладена саме на Замовника.

Суд вважає, що єдиними підставами не підписання договору є дії або бездіяльність саме учасника торгів, а не замовника: відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, не укладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або не надання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2020 по справі № 904/4036/18 та постановах Верховного Суду у справах №922/1999/17, №910/11239/17.

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що Законом України «Про публічні закупівлі» визначений обов`язок Замовника укласти договір про закупівлю з переможцем торгів проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами, а єдиною підставою для відхилення тендерної пропозиції переможця торгів на цій стадії є невідповідна поведінка переможця торгів щодо ненадання документів або відмови від укладення чи неукладення договору про закупівлю.

Належних і допустимих доказів того, що позивачем виконані лише частково вимоги закону щодо укладання договору про закупівлю, відповідачем до суду не подано.

Суд бере до уваги, те що у Витязі з Протокольного рішення №3 від 17.04.2020 взагалі відсутня інформація щодо порушень, передбачених абз.2 ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також, суд бере до уваги, що відповідач не надав пояснень і доказів, яким чином він визначив, у чому саме існували порушення з боку позивача, які неможливо було усунути.

Водночас, матеріали справи містять відомості лише про повне виконання позивачем всіх вимог закону щодо укладання вказаного договору.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач не дотримався встановленого Законом України «Про публічні закупівлі» порядку відміни процедури закупівлі і наведені обставини вказують на незаконність дій відповідача щодо відміни процедури закупівлі.

Також предметом даного спору є вимога про відшкодування збитків у вигляді неодержаного прибутку у розмірі 184 445,21 грн., яка обґрунтована тим, що внаслідок вищевказаних протиправних дій відповідача позивач не одержав прибуток, на який розраховував, що, відповідно до статей 22 та 1166 Цивільного кодексу України, є підставою для стягнення збитків (упущеної вигоди).

Всі зазначені вище обставини, в тому числі укладений з ТОВ «ЧЕРКАСИХЛІБ ЛТД» Договір поставки та лист цього товариства, підтверджує можливість здійснення поставки саме для закупівлі з ідентифікатором UA-2020-01-11-000319-b. Тому, дохід позивача у розмірі 184 445,21 грн, який би він міг би отримати за результатами підписання договору по закупівлі продукції за кодом ДК 021:2015 - 15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби, не є абстрактним, та підтверджується реальною можливістю отримання позивачем зазначеної грошової суми, в разі виконання відповідачем зобов`язання належним чином.

Суд враховує, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність наступного юридичного складу: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

При цьому, необхідно встановити, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Таким чином, позивач, вимагаючи відшкодування збитків, повинен довести три перші умови відповідальності, зокрема факт протиправної поведінки відповідача, розмір збитків, причинний зв`язок між ними. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню позивачем; відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди.

При цьому, пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі укладення договору і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила її можливості отримати прибуток.

Таким чином, як було встановлено судом, позивач, взявши участь у процедурі закупівлі, розраховував укласти з відповідачем відповідний договір, здійснювати постачання продуктів харчування та отримати прибуток за надання своїх послуг.

Однак, внаслідок протиправної поведінки відповідача, ухилення від укладення з ним договору про закупівлю та, в подальшому, незаконної відміни торгів, договір закупівлі продуктів харчування, на укладення якого розраховував позивач, не був укладений. Тобто, позивач як переможець торгів, був позбавлений того, на що він правомірно розраховував у разі укладення договору, а саме - на отримання прибутку за постачання відповідачу продуктів харчування, що свідчить про наявність причинного зв`язку між протиправними діями Відповідача та заподіянням збитків.

При дослідженні обставин, які свідчили про реальність намірів

позивача на укладання договору про закупівлю та виконання його умов, суд враховує наступне.

Позивач здійснює свою діяльність з 05.05.2000, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ.

В матеріалах справи містяться договори, укладені зокрема між позивачем та відповідачем в минулих періодах, а саме:

- договір поставки товару від 08.04.2019 №17 на поставку сирних продуктів за кодом ДК 021:2015 - 15540000-5;

- договір поставки товару від 13.03.2019 №17 на поставку хлібопродуктів за кодом ДК 021:2015:-15810000-9;

- договір поставки від 13.01.2020 №01 на поставку м`яса за кодом ДК 021:2015:-15110000-2.

Всі вище зазначені договори були укладені за результатами проведення публічних закупівель, вартість продуктів харчування, що постачалась за їх умовами в декілька разів перевищує вартість предмета закупівлі за спірним договором.

Докази порушення позивачем умов договорів поставки та застосувань до нього оперативно - господарських санкцій у суду відсутні.

Крім того, позивач має укладені договори з постачальником продукції, яка складає предмет спірної закупівлі, а саме з ТОВ «Черкасихліб ЛТД», що вказує на фактичну можливість постачання продукції через налагоджені господарські відносини з виробниками та дистриб`юторами продуктів харчування.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами здійснення ним реальних господарських операцій, які за своїм змістом є аналогічними предмету спірної закупівлі, налагодження виробничих зав`язків з постачальниками продукції, тобто можливість та реальний намір виконати умови договору про спірну закупівлю з отриманням відповідного прибутку.

Щодо розміру збитків у формі упущеної вигоди, заявленої позивачем до стягнення, суд враховує те, що при підготовці до проведення спірної закупівлі позивач звернувся до свого потенційного постачальника з метою визначення цін на хлібні продукти, які складають предмет спірної закупівлі.

Ціни на постачання позивачу хлібобулочних виробів визначені на підставі листа ТОВ «Черкасихліб ЛТД».

Ціна за одиницю товару визначена за даними постачальників помножена позивачем на кількість товару згідно з специфікацією, яка розміщена Замовником на веб - порталі уповноваженого органу, на підставі чого отримано загальну суму витрат на виконання спірного договору про закупівлю.

Сума доходу, який отримав би позивачем обчислено як різницю між ціновою пропозицією позивача та витратами на закупівлю товару позивачем. Проте, до суми витрат позивачем не включено суму податку на доходи, оскільки вказане податкове зобов`язання виникне у нього на підставі рішення суду, із сплатою відповідних платежів до державного бюджету.

Суд погоджується та приймає доводи позивача щодо здійсненого ним розрахунку суми упущеної вигоди в розмірі 184 445,21 грн. Суд вважає цей розрахунок обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях відповідача наявні всі елементи цивільного правопорушення: протиправної поведінки, завданих збитків та причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позивачем доведені викладені у позові обставини належними і допустимими доказами. Відтак, позов підлягає до задоволення.

З відповідача на користь позивача також підлягають до стягнення понесені останнім судові витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 237, 238, 240 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ: 36299692) щодо відміни торгів по предмету закупівлі «ДК 021:2015: 15810000-9 - Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби» оголошення UA-2020-01-11-000319-b.

Стягнути з Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ: 36299692; вул.Гоголя,251, м.Черкаси, 18001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан - Плюс" (код ЄДРПОУ: 30955757; вул.Благовісна,174, м.Черкаси, 18002) - 184 445,21 грн (сто вісімдесят чотири тисячі чотириста сорок п`ять грн. 21 коп.) упущеної вигоди та 4 868,68 грн (чотири тисячі вісімсот шістдесят вісім грн. 68 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.01.2021.

СУДДЯ К.І. Довгань