ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.01.2021 Справа № 920/1119/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши без виклику сторін за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 920/1119/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінмашсервіс" (40012, м. Суми, вул. Погранична, 8, код ЄДРПОУ 01273817),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест Сумжитлобуд" (40021, м. Суми, вул. Малиновського, 12, код ЄДРПОУ 39533624),

про стягнення 204225,81 грн.,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 204225,81 грн. заборгованості за неналежне виконання договору на надання послуг будівельною технікою від 09.10.2018 № 363/18 (в т.ч.: 164150,82 грн. основного боргу, 32644,59 грн. пені, 5329,27 грн. 3% річних, 2101,13 грн. інфляційних втрат), а також стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою суду від 11.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за в явними у справі матеріалами; встановлено сторонам строк для надання заяв по суті справи.

20.08.2020 копія зазначеної ухвали надіслана сторонам у справі на зазначені позивачем у позові адреси.

Ухвала суду від 11.11.2020 про відкриття провадження у справі № 920/1119/20 надіслана на адресу позивача - ТОВ «Будінмашсервіс», 40022, м Суми, вул. Погранична, 8 повернута 19.11.2020 відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній».

Ухвала суду від 11.11.2020 про відкриття провадження у справі № 920/1119/20 надіслана відповідачу ТОВ «Трест Сумжитлобуд» на адресу 40021, м. Суми вул. Малиновського, буд. 12 повернута 19.11.2020 відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання»

21.12.2020 судом за електронним запитом № 274258213649 сформовано витяг з ЄДРПОУ, відповідно до якого місцезнаходження відповідача - ТОВ «Трест Сумжитлобуд» - 40021, м. Суми, вул. Малиновського, буд. 12.

21.12.2020 Господарський суд Сумської області за супровідним листом від 21.12.2020 № 920/1119/20/8/92/20 повторно надіслав на адресу відповідача ТОВ «Трест Сумжитлобуд» - 40021, м. Суми, вул. Малиновського, буд. 12 копію ухвали від 11.11.2020 про відкриття провадження у справі № 920/1119/20. Разом з тим, 11.01.2020 зазначений супровідний лист повернутий поштовим відділенням з відмітко «за закінченням терміну зберігання».

15.01.2021 представник позивача подав пояснення у справі (вх № 336/21), відповідно до якого додатково обґрунтовує позовні вимоги та залучає до матеріалів справи податкові накладні. Зазначені пояснення та додані до нього документи прийняті судом до розгляду та долучення до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи направлення кореспонденції за реєстраційною адресою, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи та вважає за можливе розглянути справу по суті.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:

09.10.2018 між Товариством з додатковою відповідальністю «Будінмашсервіс» (позивач - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трест Сумжитлобуд» був укладений договір №363/18 від 09.10.2018 про на надання послуг будівельною технікою» (далі по тексту договір).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач згідно з заявки виділяє відповідачу технічно справний на гусеничному ходу вантажний кран РДК-250 з атестованим обслуговуючим персоналом для виконання робіт на будівництві обєкту: Готельно-торгівельний комплекс за адресою: вул. Ковпака, буд. 59/4.

Пунктом 4.1 договору, сторони узгодили вартість роботи важкого крану з рахунку за 1 м/год - 270,0 грн., у тому числі ПДВ. Робота важкого крану у другу зміну та вихідні дні - 358,0 грн., перебазування важкого крану, монтаж, демонтаж - 50248,52 грн., у тому числі ПДВ.

За умовами п. 4.3. договору, виконаний обсяг роботи підтверджується начальником дільниці щоденно. Оплата здійснюється згідно рахунків і актів приймання виконаних робіт, які надає виконавець (п. 4.4. договору).

Пунктом 4.5.2 договору визначено, що кінцева оплата відповідачем послуг позивачу проводиться протягом п`яти банківських днів з моменту отримання від позивача рахунку на сплату за підсумком фактично виконаних робіт за місяць.

Відповідно до п. 4.6. договору встановлено, що за затримку оплати, узгоджену в п. 4.4. договору замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з пункту 7.1 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019.

31.01.2019, між позивачем та відповідачем була укладена Додаткова угода №1 до договору на надання послуг будівельною технікою №363/18 від 09.0.2018, якою в т.ч.: п. 4.1 договору доповнено в наступній редакції, за якою з 01 лютого 2019 року замовник оплачує виконавцю вартість послуг виходячи з розрахунку: робота важкого крану РДК-250 за 1 м/год - 342,0 грн., у тому числі ПДВ. Пунктами п. 3, п. 4 додаткової угоди визначено, що зазначена додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, і є невід`ємною частиною договору №363/18 від 09.10.2018.

Протягом жовтня 2018 року по вересень 2019 року вантажний кран РДК-250, з атестованим обслуговуючим персоналом виконував роботи на будівництві об`єкту: Готельно-торгівельний комплекс за адресою: вул. Ковпака, буд. 59/4.

По факту роботи вантажного крану РДК-250, щоденно, сторонами складалися корінці виконаних робіт, в який зазначалося: прізвище машиніста, марка вантажного крану, найменування замовника, місце проведених робіт, обсяги відпрацьованого часу.

По закінченню відпрацьованого місяця, на підставі корінців виконаних робіт, позивачем складалися акти здачі - приймання робіт, в який зазначалися місячні обсяги роботи вантажного крану та їх вартість. На підставі складених актів позивач щомісячно виставляв відповідачу рахунки на оплату.

Так, за період з жовтня 2018 по вересень 2019 року позивачем були надані послуги на загальну суму 358086,74 грн., на підтвердження чого надані наступні документи:

акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 327 від 26.10.2018 включно з ПДВ в сумі 50248,52 грн.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 345 від 31.10.2018 включно з ПДВ в сумі 14580,00 грн.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 380 від 30.11.2018 включно з ПДВ в сумі 47520,00 грн.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 381 від 30.11.2018 включно з ПДВ в сумі 9887,34 грн.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 412 від 29.12.2018 включно з ПДВ в сумі 41040,00 грн.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 13 від 31.01.2019 включно з ПДВ в сумі 20239,20 грн.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 32 від 28.02.2019 включно з ПДВ в сумі 30265,92 грн.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 62 від 29.03.2019 включно з ПДВ в сумі 19133,76 грн.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 153 від 27.06.2019 включно з ПДВ в сумі 19152,00 грн.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 182 від 31.07.2019 включно з ПДВ в сумі 61218,00 грн.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 218 від 30.08.2019 включно з ПДВ в сумі 34200,00 грн.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 252 від 30.09.2019 включно з ПДВ в сумі 10602,00 грн.;

На підставі зазначених актів позивач виставляв відповідачу рахунки: рахунок на оплату № 354 від 31.10.2018 в сумі 14580,00 грн., рахунок на оплату № 393 від 30.11.2018 в сумі 47520,00 грн., рахунок на оплату № 395 від 30.11.2018 в сумі 9887,34 грн., рахунок на оплату № 426 від 29.12.2018 в сумі 41040,00 грн., рахунок на оплату № 16 від 31.01.2019 в сумі 20239,20 грн., рахунок на оплату № 32 від 28.02.2019 в сумі 30265,92 грн.,рахунок на оплату № 35 від 28.02.2019 в сумі 30265,92 грн., рахунок на оплату № 67 від 29.03.2019 в сумі 19133,76 грн., рахунок на оплату № 166 від 27.06.2019 в сумі 19152,00 грн., рахунок на оплату № 194 від 31.07.2019 в сумі 61218,00 грн., рахунок на оплату № 234 від 30.08.2019 в сумі 34200,00 грн., рахунок на оплату № 272 від 30.09.2019 в сумі 10602,00 грн.

Також, у поданих представником позивача поясненнях (вх № 336/21 від 15.01.2021) останній зазначає, що позивач та відповідач, зареєстровані платниками податку на додану вартість, і щомісячно, по кожній господарській операції (отримання товарів та послуг, у тому числі послуг роботи вантажного крану) подають до податкових органів відповідні звіти, у тому числі проводять реєстрацію податкових накладних.

На підтвердження цього представником позивача подані податкові накладні: №345 від 11.10.2018; №381 від 26.10.2018; №382 від 31.10.2018; №428 від 30.11.2018; №429 від 30.11.2018; №456 від 29.12.2018; № 19 від 31.01.2019; №42 від 28.02.2019; №67 від 29.03.2019; №69 від 27.06.2019; №206 від 31.07.2019; №244 від 30.08.201; №277 від 30.09.2019, в яких зазначено: постачальник (продавець) - ТДВ «Будінмашсервіс» (позивач), отримувач (покупець) - ТОВ «Трест Сумжитлобуд» (відповідач), вказана номенклатура послуг, вартість послуг та сума податку на додану вартість.

Як зазначає позивач у поданій позовній заяві відповідач здійснив часткову сплату заборгованості в сумі 193935,92 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію № 01/150 від 31.08.2020 на суму 164150,82 грн., але відповідач відповіді на претензію позивачеві не направив та заборгованість не сплатив.

Таким чином, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 204225,81 грн. заборгованості за неналежне виконання договору на надання послуг будівельною технікою від 09.10.2018 № 363/18 (в т.ч.: 164150,82 грн. основного боргу, 32644,59 грн. пені, 5329,27 грн. 3% річних, 2101,13 грн. інфляційних втрат), а також стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договір на надання послуг будівельною технікою від 09.10.2018 № 363/18, укладений між сторонами спору фактично є договором про надання послуг в розумінні ЦК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Стаття 902 ЦК України встановлює виконання договору про надання послуг, за якою виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 903 ЦК України)

Відповідно до ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять пункти (умови), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обоє 'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, усі умови договору навіть ті, що не є обов`язковими для того чи іншого виду договору, проте погоджені сторонами та містяться у договорі, є обов`язковими для виконання сторонами за договором.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог щодо стягнення з відповідача 164150,82 грн. основного боргу за договором на надання послуг будівельною технікою від 09.10.2018 № 363/18, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задовольняються судом.

Щодо стягнення з відповідача 32644,59 грн. пені суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Під виконанням зобов`язань слід розуміти здійснення кредитором і боржником дій щодо реалізації прав та обоє 'язків, що випливають з договору.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов`язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов 'язання.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно - господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Умовами п. 4.6. договору встановлено, що за затримку оплати, узгоджену в п. 4.4. договору замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому статтею 3 вказаного Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За порушення умов договору в частині своєчасного проведення розрахунків відповідачу позивачем нарахована пеня у сумі 32 644,59 грн. за період з жовтня 2019 року по жовтень 2020 року, що суперечить вимогам ч. 6 ст. 232 та ч. 2 ст. 343 ГК України. Відтак, позивачем неправомірно здійснено нарахування пені.

З огляду на вищенаведене судом здійснено розрахунок пені за договором за період з 02.10.2019 по 02.04.2020 за допомогою інструменту «Калькулятори» системи інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН», можливість використання якого визнано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі №917/1622/16.

Відповідно до даного розрахунку, загальна сума пені за договором за період з 02.10.2019 по 02.04.2020 склала 22222,55 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд частково задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 32644,59 грн. пені в межах здійсненого розрахунку, а саме: в розмірі 22222,55 грн., в іншій частині розміру пені - 10422,04 грн. - вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Крім наведеного позивачем заявлено до стягнення також 5329,27 грн. 3% річних, 2101,13 грн. інфляційних втрат.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом за допомогою комп`ютерної програми «ЛЗ Підприємство 9.5.3 ТОВ «Інформаційно-аналітичний центр «Ліга» ТОВ «Ліга Закон», 2020» здійснено перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних, за наслідком якого суд дійшов висновку про задоволення 5329,27 грн. 3% річних, 2101,13 грн. інфляційних втрат в межах заявлених позивачем сум.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення 204225,81 грн. заборгованості задовольняються судом частково, а саме: в частині стягнення з відповідача 164150,82 грн. основного боргу, 22222,55 грн. пені за період з 02.10.2019 по 02.04.2020, 5329,27 грн. 3% річних за період з 02.10.2020 по 31.10.2020, 2101,13 грн. інфляційних втрат за період з 02.10.2020 по 31.10.2020, в частині стягнення 10422,04 грн пені суд відмовляє за небгрунтованістю.

Відповідно до п. 3. ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 2907,06 грн. покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 231-233, 236-238, 240, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест Сумжитлобуд" (40021, м. Суми, вул. Малиновського, 12, код ЄДРПОУ 39533624) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінмашсервіс" (40012, м. Суми, вул. Погранична, 8, код ЄДРПОУ 01273817) 164150,82 грн. (сто шістдесят чотири тисячі сто п`ятдесят грн 82 коп.) основного боргу за договором на надання послуг будівельною технікою від 09.10.2018 № 363/18, 22222,55 грн. (двадцять дві тисячі двісті двадцять дві грн 55 коп.) пені за період з 02.10.2019 по 02.04.2020, 5329,27 грн. (п`ять тисяч триста двадцять дев`ять грн 27 коп.) 3% річних за період з 02.10.2020 по 31.10.2020, 2101,13 грн. (дві тисячі сто одна грн 13 коп.) інфляційних втрат за період з 02.10.2020 по 31.10.2020, а також 2907,06 грн. (дві тисячі дев`ятсот сім грн 06 коп.) судового збору.

3. В іншому відмовити.

4. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 18.01.2021.

Суддя В.Л. Котельницька