ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2021 Cправа № 914/2972/20

місто Львів

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України», м.Київ в особі Львівського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України», м.Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мінюк Андрія Євгеновича, м.Борислав Львівська область

про стягнення заборгованості в розмірі 53588,90 грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі: Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від позивача: Остапенко В.В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з`явився

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд».

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі Львівського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Мінюк Андрія Євгеновича, м.Борислав Львівська область про стягнення заборгованості за договором кредиту №ДК 4-2 від 10.07.2020 в сумі 53588,90грн., з яких 50000,00грн. - тіла кредиту та 3588,90грн. процентів за користування кредитом.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Щигельській О.І.

Ухвалою суду від 19.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; клопотання позивача задоволено та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, визнавши її, як справу незначної складності, малозначною. Справу до розгляду по суті призначено у судовому засіданні 07.12.2020.

Ухвалою суду від 07.12.2020 судове засідання відкладено на 11.01.2021.

Представник позивача в судове засідання 11.01.2021 з`явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідачем явки повноважного представника в судове засідання 11.01.2021 повторно не забезпечено, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлено належним чином.

Так, кореспонденція надсилалась судом на адресу місцезнаходження ФОП Мінюка Андрія Євгеновича, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Нафтова, буд. 23, кв.2. Копії ухвал суду від 19.11.2020 та 07.12.2020 повернуто установою зв`язку з відміткою «За закінченням терміну».

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч. 3, 7 ст.120 ГПК України, виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За обставин неотримання відповідачем кореспонденції суду і за обставин закінчення строків розгляду справи, відсутні підстави для повторного відкладення судового засідання і неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи у даному судовому засіданні. Неповідомлення причин неявки представником позивача також не є перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.

Згідно п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в липні 2020 року між позивачем та відповідачем - ФОП Мінюком Андрієм Євгеновичем укладено договір кредиту, на виконання якого останній отримав наданий ТОВ «Надія України» кредит на суму 50000,00грн. Взяті на себе за договором зобов`язання відповідач не виконував, відсотки не сплачував та у встановлений договором строк кредит не повернув. Зазначене зумовило звернення ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» в особі Львівського відділення ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» до суду із позовом про стягнення з ФОП Мінюка А.Є. заборгованості, а саме 50000,00грн. тіла кредиту та 3588,90грн. процентів за користування кредитом.

Аргументи відповідача

Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

10.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (позивач по справі, кредитор за договором) та Фізичною особою-підприємцем Мінюком Андрієм Євгеновичем (відповідач по справі, позичальник за договором) укладено договір кредиту № ДК 4-2, за яким кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит на розвиток бізнесу в сумі 50000,00грн. з оплатою по процентній ставці 21,3% на рік, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених Договором (п.п. 2.1, 2.2).

У відповідності до п.п. 4.1.1, 4.2.1 Договору, кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит в день підписання договору шляхом здійснення грошового переказу грошових коштів на ім`я клієнта через систему грошових переказів обслуговуючого банку або шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника у розмірі, зазначеному в пункті 2.1 Договору. У разі здійснення грошового переказу грошових коштів на ім`я клієнта через систему грошових переказів обслуговуючого банку, позичальник зобов`язався одержати кредит у касі будь-якого відділення обслуговуючого банку в день підписання договору.

На підтвердження виконання взятих на себе за Договором зобов`язань позивачем долучено виписку АТ «УкрСибБанк» про видачу 10.07.2020 кредитних коштів в сумі 50500,00грн., в т.ч. комісія банку 500,00грн.

Згідно з п.п. 4.2.3, 4.2.4, 4.2.7 Договору, позичальник зобов`язався сплачувати відсотки за користування кредитом відповідно до розділу 5 Договору та проводити погашення кредиту і відсотків у порядку та строки згідно з Графіком погашення кредиту і відсотків (Додаток №1), який є невід`ємною частиною Договору, а також погасити заборгованість за кредитом, сплатити відсотки та пеню у повній сумі не пізніше строку, зазначеного у пункті 3.2 Договору, або не пізніше строку, зазначеного у повідомленні кредитора, передбаченого пунктом 4.3.5 Договору.

Так, за умовами Договору, за користування кредитом у період з дати, зазначеної є пункті 3.1 Договору і до дати погашення кредиту позичальник сплачує кредиторові відсотки у розмірі 21,3% на рік від суми, вказаної в пункті 2.1 Договору (п.5.1). Нарахування процентів здійснюється щодня з наступного дня після дати надання кредиту і до дати повернення кредиту, зазначеної в пункті 3.2. Договору. Сума нарахованих процентів за весь час користування кредитом складає 3588,90грн. (п.5.2). Повернення кредиту і сплата процентів за ним здійснюється позичальником у порядку та терміни згідно з Графіком погашення кредиту та процентів (Додаток № 1) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора через банк. При несплаті частини кредиту та/або процентів у термін, вказаний у Графіку, вони вважаються простроченими. Кошти для погашення заборгованості спрямовуються у першу чергу для сплати - прострочених процентів найдавніше простроченої виплати, у другу чергу - заборгованості за кредитом найдавніше простроченої виплати, у третю чергу - прострочених процентів наступної простроченої виплати, у четверту чергу - заборгованості за кредитом наступної простроченої виплати, до повного погашення заборгованості, у п`яту чергу - нарахованої пені (п.5.3). У випадку якщо дата погашення кредиту та/або оплати відсотків за користування кредитом випадає на вихідний або неробочий день, зазначені платежі мають бути здійснені не пізніше наступного робочого дня (п.5.4).

У п.3.2 Договору встановлено, що позичальник зобов`язується повністю повернути кредит, отриманий за цим договором, та проценти за користування ним, до 16-00 години 10.11.2020 року включно.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження виконання відповідачем взятих на себе за Договором зобов`язань - сплати відсотки за користування кредитом та повернення кредиту в порядку та строки, визначені Договором.

З повідомленням про дострокове розірвання Договору позивач до відповідача не звертався, водночас, неодноразово надсилав листи (вих.№134 від 17.08.2020, вих.№139 від 25.08.2020) із нагадуванням про необхідність погашення заборгованості та своєчасне виконання зобов`язань за Договором. Вказану кореспонденцію залишено без відповіді.

Внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе за Договором зобов`язань, у нього утворилась заборгованість в розмірі 50000,00грн. тіла кредиту та 3588,90грн. процентів за користування кредитом. Зазначене зумовило звернення ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» в особі Львівського відділення ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» до суду із позовом про стягнення зазначеної суми боргу з ФОП Мінюка А.Є.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений сторонами 10.07.2020 договір № ДК 4-2 є договором кредиту.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» є фінансовою установою відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ІК №45 від 06.11.2008.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Водночас, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).

Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд, за відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження повернення ФОП Мінюком А.Є. кредиту та сплати процентів в порядку та строки, встановлені Договором, вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» в особі Львівського відділення ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» до ФОП Мінюка А.Є. про стягнення 50000,00грн. тіла кредиту та 3588,90грн. процентів за користування кредитом обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір в розмірі 2102,00грн. покладається на відповідача в порядку п.2 ч.1 ст.129 ГПК України в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мінюка Андрія Євгеновича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (02121, м. Київ, вул. Декабристів, буд. 3, офіс 702; ідентифікаційний код 34067398) в особі Львівського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (79008, м. Львів, пл. Соборна, буд. 12 А, кімната 53; ідентифікаційний код 43003345) 50000,00грн. тіла кредиту, 3588,90грн. процентів за користування кредитом та 2102,00грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці, складено та підписано 18.01.2021.

Суддя О.І. Щигельська