ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року м. Харків Справа № 913/624/20

Провадження № 30/913/624/20

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», м. Київ

до відповідача - Фермерського господарства «Дон», с. Вишневе Старобільського району Луганської області

про стягнення 556 712 грн 33 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання Саутенко К.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: Гупал Р.М., адвокат, ордер серії АХ № 1032408 від 24.11.2020.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фермерського господарства "ДОН" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП (в порядку суброгації) у розмірі 556712,33 грн та стягнення судових витрат у розмірі 8350,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виплатив страхове відшкодування власнику транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Винуватцем дорожньо-транспортної пригоди було визнано особу, яка працювала водієм у відповідача. Позивач вважає, що після виплати страхового відшкодування набув право вимоги до відповідача, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Судом також встановлено, що у позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про необхідність проведення письмового опитування відповідача - ФГ "ДОН" (в порядку ст. 90 ГПК України), в якій позивач просить зобов`язати відповідача:

- надати копії документів, які підтверджують перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у трудових відносинах з ФГ "ДОН" (трудовий договір, контракт, наказ про прийом на роботу, тощо) станом на дату ДТП - 28.09.2019;

- повідомити, на якій правовій підставі ОСОБА_1 володів транспортним засобом «Камаз», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «ROGEL», на момент настання ДТП, яке відбулося 28.09.2019 року на автодорозі Київ-Харків-Довжанський (м. Ростов-на Дону), 665 км 4 м та надати відповідні документи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

У розумінні ч. 1 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Водночас, суд звертає увагу на те, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах (ч. 2 ст. 87 цього Кодексу).

У даному випадку обставини, що підтверджують факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Фермерським господарством «ДОН» та правову підставу володіння транспортним засобом «Камаз» з напівпричепом, встановлюються не на підставі показань свідків, а відображаються у відповідних документах згідно з вимогами діючого законодавства. Тому відсутні підстави для задоволення такого клопотання.

Заявою свідка б/н від 07.12.2020 відповідач надав відповіді на поставлені позивачем у позові запитання, повідомивши наступне:

- ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до ФГ "ДОН" відповідно до наказу № 6-к від 23.02.2016 з 24.02.2016, трактористом-машиністом с/г виробництва (копія витягу з наказу додається);

- ОСОБА_1 на момент настання ДТП, яке відбулося 28.09.2019 року на автодорозі Київ-Харків-Довжанський (на м. Ростов-на-Дону), 665 км, 4 м, володів транспортним засобом «КАМАЗ», держ. реєстр. номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «KOGEL» відповідно до покладених на нього обов`язків. Документи, що підтверджують право володіння ОСОБА_1 зазначеним транспортним засобом на цей час у ФГ "ДОН" відсутні.

Вказані вище документи судом були розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/624/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Судове засідання призначено на 17.12.2020 об 11-00 год.

Відповідачеві, згідно з ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання 17.12.2020 року з`явився представник відповідача, який відзивом на позов б/н від 04.12.2020 проти заявлених вимог заперечив, посилаючись на недоведення належними доказами розміру завданої шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог відповідач зазначив наступне. При розрахунку страхового відшкодування позивач у позові зазначає страхову суму з урахуванням зносу 699712,33, водночас жодного доказу вартості автомобіля на момент його придбання в автосалоні та укладення договору страхування не наведено, а також не доведено жодного експертного обґрунтування такої страхової суми, жодних висновків експерта, які б її обґрунтували, до позову не надано. Відсутність платіжного доручення на суму 100000 грн як доказ виплати страхового відшкодування позбавляє можливості встановити яка ж сума страхового відшкодування фактично була нарахована та відшкодована страхувальнику та чи було взагалі здійснено відшкодування страхувальнику. Жодним чином позивачем не підтверджена вартість залишків автомобіля PEUGEUT 3008 д.р.н. НОМЕР_2 у сумі 38000 грн, жодного експертного оцінювання не проведено. Позивачем жодним чином не доведено розмір матеріальної шкоди, яка мала бути сплачена потерпілому особою, виною у вчиненні шкоди. Відповідач не згоден з висновками Звіту № 14757 від 22.10.2019 та вважає, що визначення вартості пошкодженого майна ТОВ «ЕАК «Фаворит» проведено з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, Законів України «Про судову експертизу», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

До відзиву додано докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно з відзивом відповідач подав суду клопотання б/н від 04.12.2020 про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, проведення якої просить доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

У клопотанні відповідач зазначив, що не згоден з наведеним позивачем розрахунком страхового відшкодування та його остаточною сумою та, відповідно, не згоден з розрахунком позовних вимог, розмір якого випливає з суми страхового відшкодування, а також не згоден з висновками Звіту № 14757 від 22.10.2019 та вважає, що визначення вартості пошкодженого майна ТОВ «ЕАК «Фаворит» проведено з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, Законів України «Про судову експертизу», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відповідач самостійно немає можливості призначити проведення судової автотоварозначої експертизи у зв`язку з відсутністю доступу до автомобіля, який підлягає дослідженню, а також неможливістю отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У зв`язку з чим просить призначити у справі автотоварознавчу експертизу.

Розглянувши клопотання відповідача б/н від 04.12.2020 про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 99 ГПК України суд може у справі призначити експертизу за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частина 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно ч. 1, 3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК України).

Суд не вбачає підстав для призначення судової експертизи, оскільки відповідачем не надано доказів, які підтверджують, що останній здійснив всі залежні від нього активні дії, спрямовані на отримання вказаного доказу, тобто документально не доведена неможливість відповідача самостійно отримати необхідні для проведення експертизи матеріалів.

З урахуванням викладеного, у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи слід відмовити.

Позивач 17.12.2020 у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про дату та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, шляхом надсилання за його адресою ухвали суду від 19.11.2020 у даній справі. Вказане підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням від 19.11.2020 № 6102253663870 про вручення поштового відправлення.

Ухвалою суду від 17.12.2020 відкладено розгляд справи на 12.01.2021.

В судове засідання 12.01.2021 з`явився представник відповідача.

Позивач участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, надіславши на адресу електронної пошти суду відповідь на відзив № 26523-1 від 11.01.2021, в якій не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві, у зв`язку з їх безпідставністю, а також заперечив щодо призначення у справі автотоварознавчої експертизи. Крім того, у відповіді міститься клопотання про проведення засідання 12.01.2021 без участі його представника, що судом задовольняється.

Згідно із ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Розглянувши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини.

26 вересня 2019 року між ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування на транспорті № 021171/4057/0000018 (далі - договір страхування), предметом якого є страхування транспортного засобу "PEUGEOT", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - застрахований автомобіль). Вигодонабувачем за вказаним договором є АТ "Креді Агріколь Банк".

У відповідності до п. 1.4 договору страхування, строк дії договору було встановлено з 27.09.2019 по 26.09.2020.

Відповідно до умов договору дійсна вартість ТЗ на дату укладання договору 700000 грн (п. 1.1 договору), франшиза у розмірі 1% (але не менше 3000,00 грн) від страхової суми, що дорівнює 7000,00 грн (п. 1.3 договору).

Страховим випадком є факт понесення збитків Страхувальником внаслідок пошкодження, знищення або втрати застрахованого ТЗ та/або додаткового обладнання внаслідок подій, визначених у п. 3.1 договору (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.2 договору сторони визнають базовою методикою для визначення ринкової вартості транспортного засобу ту, що викладена в Методиці товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої відповідним наказом Фонду Держмайна та Міністерством юстиції України.

У разі настання події, що має ознаки страхового випадку Страхувальник повинен негайно повідомити відповідні державні органи МВС та інші, а також викликати відповідні компетентні органи на місце події. Крім того, негайно сповістити Страховика про страховий випадок за вказаними у договорі телефонами та протягом 3 робочих днів надати письмове повідомлення про подію (п.7.1 договору).

Розділ 9 договору передбачає порядок здійснення виплати страхового відшкодування.

Виплата страхового відшкодування здійснюється Страховиком відповідно до умов договору та законодавства України за обов`язковим письмовим погодженням Вигодонабувача та може бути направлене Страхувальнику, Вигодонабувачу .

Право на отримання страхового відшкодування має Вигодонабувач та Страхувальник.

Розмір страхового відшкодування визначається виходячи з фактичного розміру збитків, завданих ТЗ в результаті страхового випадку та розрахованого відповідно до умов договору. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір прямого збитку, понесеного Страхувальником (Вигодонабувачем), та розміру страхової суми, зазначеної в договорі. Розрахунок суми страхового відшкодування визначається на день прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

Відповідно п. 10.1 договору виплата страхового відшкодування проводиться Страховиком згідно з умовами договору на підставі заяви Страхувальника та письмового погодження Вигодонабувача і страхового акта, що складається Страховиком після отримання всіх необхідних документів, визначених розділом 10 цього договору.

28 вересня 2019 року на а/д Київ-Харків-Довжанський відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу "КАМАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки Нацполіції про ДТП № 3019271803756814 від 30.09.2019 (а. с. 10) та постанови Старобільського районного суду Луганської області від 22.10.2019 у справі про адміністративні правопорушення № 431/5889/19 (а. с. 52) громадянина ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАп). На момент ДТП громадянин ОСОБА_1 працював водієм у відповідача (ФГ "Дон").

ОСОБА_2 звернувся до страховика (позивача у справі) з заявою про виплату страхового відшкодування від 30.09.2019 та письмовими поясненнями від 30.09.2019 (а.с. 8-9).

Відповідно до звіту № 14757 від 22.10.2019 року ТОВ «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит», вартість матеріального збитку становить 633867,84 грн, вартість відновлювального ремонту склала 1086978,82 грн.

У зв`язку з економічною недоцільністю у проведенні відновлювального ремонту розмір виплати страхового відшкодування визначався згідно з п. 10.8 договору.

За пунктом 10.8.1 договору Страховик здійснює виплату страхової суми за відрахуванням франшизи, зносу, який визначений відповідно до п. 10.2 цього договору та вартості залишків ТЗ, а саме: страховик за власний рахунок організовує продаж страхувальником залишків знищеного ТЗ шляхом проведення відкритого аукціону, в тому числі й інтернет-аукціону (п. 10.8.2.1 договору).

Отже вартість проданих через інтернет-аукціон залишків знищеного ТЗ становить 38000 грн (а. с. 48).

У відповідності до умов Договору страхування позивач на підставі страхового Акту № 00320116 від 21.11.2019 здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 654712,33 грн шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок вигодонабувача - АТ "Креді Агріколь Банк", що підтверджується платіжним дорученням № 121636 від 22.11.2019 (а.с. 50).

Таким чином, розмір виплати страхового відшкодування в сумі 654712,33 грн була розрахована наступним чином: 699712,33 грн (страхова сума за договором страхування з урахуванням зносу - 700000 грн та 0,04%) - 38000,00 грн (вартість залишків ТЗ) - 7000,00 грн (франшиза).

Цивільна-правова відповідальність водія ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ «СК «Країна», за полісом АО/3276214 (страхова сума по майну 100000,00 грн, франшиза 2000,00 грн), згідно довідки УПП та Централізованої бази МТСБУ (а. с. 53).

Страхова компанія відповідача виконала взяті на себе зобов`язання, сплативши в межах страхової суми за полісом АО/3276214 відшкодування 98000,00 грн. Залишок невідшкодованої суми становить 556712,33 грн., яка заявлена до стягнення у цій справі.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У цій же ж статті зазначено, франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Матеріалами справи підтверджено факт настання страхового випадку, що не спростовано відповідачем (а. с. 7-9, 10, 52-53).

Розмір страхового відшкодування 654712,33 грн був визначений у відповідності до умов договору та позивач здійснив виплату страхового відшкодування вигодонабувачу, що не суперечить умовам договору добровільного страхування (платіжне доручення № 121636 від 22.11.2019, а. с. 50).

Згідно зі ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як вже було встановлено, цивільна-правова відповідальність водія ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ «СК «Країна», за полісом АО/3276214 (страхова сума по майну 100000,00 грн, франшиза 2000,00 грн), згідно довідки УПП та Централізованої бази МТСБУ (а. с. 53).

Страхова компанія відповідача виконала взяті на себе зобов`язання, сплативши в межах страхової суми за полісом АО/3276214 відшкодування 98000,00 грн.

Отже залишок невідшкодованої суми становить 556712,33 грн.

Статтею 993 Цивільного кодексу та статтею 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язку.

З урахуванням встановлених вище обставин цієї справи, позивач, сплативши відшкодування за договором добровільного страхування та враховуючи суму, виплачену страховою компанією відповідача, набув право вимоги у розмірі 556712,33 грн до відповідача, як юридичної особи, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану її працівником - водієм ОСОБА_1 , під час виконання ним своїх службових обов`язків (витяг з наказу ФГ «ДОН» про прийняття на роботу вказаної особи, а. с. 94), а також як особи - власника транспортного засобу (джерела підвищеної небезпеки), яким спричинено шкоду.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Те, що Фермерське господарство є власником транспортного засобу (джерела підвищеної небезпеки) вбачається з матеріалів справи (довідка про дорожньо-транспортну пригоду, у якій зазначено, що технічні несправності ТЗ, що належить ФГ «ДОН» та місцезнаходження власника ТЗ - Луганська область, Старобільський район, с. Вишневе, вул. Новобудівельна, буд. 10, а. с. 10), відповідачем у відзиві не спростовано та представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти цього.

Доводи відповідача за відзивом щодо відсутності жодного доказу вартості автомобіля на момент його придбання в автосалоні, а також не доведеності жодним експертним обґрунтуванням такої страхової суми, відсутності жодних висновків експерта, які б її обґрунтували є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи (п. 1.1 договору добровільного страхування містить вартість ТЗ на дату укладання договору, розмір страхової суми був визначений на підставі наведених вище умов договору).

Доводи про відсутність у справі платіжного доручення № 029739 на суму 100000 грн як доказ виплати страхового відшкодування страховою компанією відповідача позбавляє можливості встановити яка ж сума страхового відшкодування фактично була нарахована та відшкодована страхувальнику та чи було взагалі здійснено відшкодування страхувальнику також є необґрунтованими, оскільки відповідачем документально не спростовано фактичну виплату страхового відшкодування його страховою компанією за полісом АО/3276214 у розмірі 98000 грн (без урахування франшизи - 2000 грн).

Доводи за відзивом про те, що жодним чином позивачем не підтверджена вартість залишків автомобіля PEUGEUT 3008 д.р.н. НОМЕР_2 у сумі 38000 грн, жодного експертного оцінювання не проведено судом відхиляються, оскільки позивач за власний рахунок організував продаж Страхувальником ( ОСОБА_2 ) залишків знищеного ТЗ на суму 38000 грн шляхом проведення інтернет-аукціону (а. с. 48), що відповідачем документально не спростовано.

Доводи відповідача про те, що позивачем жодним чином не доведено розмір матеріальної шкоди, яка мала бути сплачена потерпілому особою, виною у вчиненні шкоди, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Відповідач не згоден з висновками Звіту № 14757 від 22.10.2019 та вважає, що визначення вартості пошкодженого майна ТОВ «ЕАК «Фаворит» проведено з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, Законів України «Про судову експертизу», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Ці доводи судом також відхиляються з наступного.

Розмір страхового відшкодування визначався на підставі умов п. п. 10.8.1, 10.8.2, 10.8.2.1 договору у зв`язку з економічною недоцільністю проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля за результатами Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу. Відсутність у ТОВ «ЕАК «Фаворит» повноважень на проведення оцінювання пошкодженого майна спростовуються матеріалами справи (Розділ І відповідного звіту, а. с. 19). Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів передбачає виклик заінтересованих осіб для технічного огляду у разі потреби.

Інші доводи за відзивом судом відхиляються у зв`язку з їх безпідставністю.

Таким чином, вимога про стягнення страхового відшкодування у розмірі 556712,33 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 8350,68 грн підлягають відшкодуванню з відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом із тим, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З аналізу вищевказаних норм процесуального закону слідує, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається поетапно: