ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2021Справа № 910/14401/20

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (площа Івана Франка, буд. 5, м. Київ, 01001) до Житлово-будівельного кооперативу «Зоря» (вул. Ентузіастів, буд. 35/1, м. Київ, 02147) про стягнення 538108,30 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Зоря», в якому просить суд стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Зоря» на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» суму заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 481413,28 грн, пеню у розмірі 41779,77 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 6919,05 грн, 3% річних у розмірі 7996,20 грн та судовий збір у розмірі 8071,62 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує порушенням відповідачем зобов`язань за договором № 510251 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 12.11.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Надано строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу надано строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 13.11.2020, відповідачем - 18.11.2020, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

07.12.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач у поданому відзиві зазначає, що акти приймання-передавання товарної продукції, які позивачем додані до матеріалів позовної заяви приходили на електронну пошту із запізненням, а саме акт за грудень 2019 року надійшов 28 січня 2020, акт за березень 2020 року - 21.04.2020, акт за лютий 2020 року не надався. Вважає, що за період з 21.11.2019 по 29.02.2020 в актах показники в графі кількість товарної продукції не є справедливими. При зовнішніх температурах (від - 10, - 6 до +2) з 21.11.2019 по 28.11.2019 температура теплоносія у подавальному трубопроводі тепломережі Т1 не перевищує 66,25 градусів за Цельсієм по будинку № 35/1 по вул. Ентузіастів в м. Києві, не відповідає температурному графіку роботи температурних мереж КП «Київтеплоенерго» на 2019/2020 підписаним заступником голови Київської міської державної адміністрації П.О. Пантелєєвим та директором КП «Київтеплоенерго» В.Є. Біндом. В графіку роботи теплових мереж КП «Київтеплоенерго» на 2019/2020 відображено, що при зовнішній температурі +2 температура теплоносія у подавальному трубопроводі тепломережі Т1 дорівнює 65 градусів за Цельсієм, а при - 10, - 6 відповідно 89,9 та 81,2 градусів за Цельсієм. При здачі головою ЖБК «Зоря» звіту обліку витраченої теплової енергії від 25.11.2019 за період з 01.11.2019 по 25.11.2019 було подано лист-заяву вих. № 64 від 25.11.2019, вх.. № 4/3ЦОК/15748 від 25.11.2019 з проханням зробити перерахунок з 21 по 25.11.2019. Відповіді на лист на адресу відповідача не надходила. 24.12.2019 головою ЖБК «Зоря» подана та зареєстрована заява-лист вих. № 71, вх.. № 4/3/ЦОК/18288 від 24.12.2019, з проханням нарахувати за період з 26.11.2019 по 24.12.2019 теплоносій по показниках, які були в період з 01 по 20.11.2019, в той же час відповіді від позивача відповідач так і не отримав. З 01.12.2019 по 22.01.2020 працівником позивача зняті показники за кожну добу, з відомостей обліку споживання теплової енергії, лічильника СВТУ-10 вбачається, що з 08 години до 14 години лічильник працює справно. При цьому в акті зазначено, що причину встановлено та усунено 11.03.2020. Причиною є незаземлений витратомір при встановленні лічильника 26.02.1999. Вважає, що підстави для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 481413,28 грн відсутні. Крім того, зазначив про те, що відповідач не є прибутковою організацією, щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача пені, інфляційних нарахувань та 3% річних зазначив про дію Закону України № 691-ІХ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України» щодо недопущення нарахування штрафних санкцій у період дії карантину.

Відзив на позовну заяву отримано позивачем 04.12.2020, про що свідчить реєстр поштових відправлень (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html).

14.12.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (направлено до суду 09.12.2020), в якій позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивачем у поданій відповіді на відзив зазначено, що умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору передбачено, що позивач зобов`язується оформити для відповідача документи на оплату за поставлену продукцію, а відповідач - самостійно отримати оформлені позивачем документи на оплату за отриману продукцію за адресою, яка зазначена у договорі. Відповідачем надано позивачу відомості обліку витраченої теплової енергії відповідача за листопад 2019, за березень 2020 року та за квітень 2020 року, у зв`язку з чим кількість поставленою відповідачу товарної продукції визначалась згідно даних відомостей обліку витраченої теплової енергії. За грудень 2019 року, за січень 2020 року, за лютий 2020 року відповідачем не надано відомості обліку витраченої теплової енергії, тому кількість поставленої відповідачу товарної продукції визначалась у розрахунковому періоді розрахунковим способом. Щодо наведених позивачем норм Закону України № 691-ІХ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України» щодо недопущення нарахування штрафних санкцій у період дії карантину, позивач зазначив про те, що вказаний закон чітко регулює правовідносини у сфері кредитуванні та не розповсюджується на правовідносини по постачанню теплової енергії у гарячій воді.

Відповідач правом подання заперечення на відповідь на відзив не скористався, додаткових заяв/клопотань сторонами також не подано.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

12.11.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Зоря» (споживач) укладено договір № 510251 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого постачальник зобов`язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.4. розділу 4 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2019. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

Згідно із п.п. 2.2.1. п. 2.2. розділу 2 договору постачальник зобов`язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону, для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Сторонами договору у додатку № 1 до договору погоджено обсяги постачання теплової енергії, зокрема, визначено, що постачальник відпускає споживачу теплову енергію у гарячій воді в межах 1044,000 гкал/рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 тарифів на порядок розрахунків (додаток № 2 до договору) розрахунки із споживачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно із тарифами, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26.04.2018 № 70, за кожну відпущену гігакалорію (1 гкал/грн) без урахування ПДВ житловими організаціями 1097,94 грн/гкал. У разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії у розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3, 4).

За умов п.п. 4, 5 тарифів на порядок розрахунків (додаток № 2 до договору) дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - 25 число звітного місяця. Споживач, що маж будинкові прилади обліку (незалежно від балансової належності приладів обліку теплової енергії), щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в ЦОК за адресою: вул. Будівельників, 25 не пізніше 28 числа звітного місяця.

Сторонами також за умовами договору погоджено схему абонентської теплотраси, що знаходиться на балансі абонента (додаток № 5 до договору), акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток № 6 до договору) та умови припинення подачі теплової енергії (додаток № 5 до договору).

Згідно довідки (дані по будинках (спорудах), опалення і гаряче водопостачання ЖБК «Зоря» (додаток № 6 до договору) загальний розмір опалювальної площі за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, буд. 35/1 складає 3483,9 кв.м.

За умов п.п. 2.3.1. п. 2.3. розділу 2 договору споживач зобов`язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Відповідно до акту № 2-10/645 про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи, складеного 28.10.2019 СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго», у будинку № 35/1 по вул. Ентузіастів у м. Києві встановлено тепло лічильник СВТУ-10, заводський номер 4181.

Згідно відомостей обліку витраченої теплової енергії ЖБК «Зоря» за період з 01.11.2019 по 25.11.2019 добові вживання тепла відповідача згідно даних теплолічильника № 4181 становлять 70,20 гкал, за період з 11.03.2020 по 25.03.2020 - 34,15 гкал, з 26.03.2020 по 05.04.2020 - 16,49 гкал.

Відповідно до довідки про нарахування за теплову енергію згідно договору відповідачу за листопад 2019 року нараховано до сплати 94277,20 грн без ПДВ (обсяг спожитого тепла 70,2 гкал), за грудень 2019 року - 140224,56 грн без ПДВ (обсяг спожитого тепла 135,601285 гкал), за січень 2020 року - 142113,94 грн без ПДВ (обсяг спожитого тепла 129,048592 гкал), за лютий 2020 року - 107895,37 грн без ПДВ (обсяг спожитого тепла 108,567929 гкал), березень 2020 року - 41133,30 грн без ПДВ (обсяг спожитого тепла 45,714 гкал), за квітень 2020 року - 14324,09 грн без ПДВ (обсяг спожитого тепла 16,49 гкал), а всього нараховано до сплати 539968,46 грн без ПДВ, 647962,15 грн з ПДВ.

Вказані відомості також підтверджуються складеними позивачем актами приймання-передавання товарної продукції за листопад 2019 року, за грудень 2020 за січень 2020 року, за лютий 2020 року, за березень 2020 року, за квітень 2020 року та обліковими картками за означений період.

Згідно довідки про стан розрахунків за спожиту теплоенергію відповідачем за спожиту у зазначений період теплову енергію сплачено 166548,87 грн з ПДВ.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач своєчасно не вносив плату за спожиту теплову енергію у результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 481413,28 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та

здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт укладення між сторонами договору № 510251 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1211.2018, за яким позивачем забезпечено на користь відповідача поставку теплової енергії. Постачання позивачем у період з листопада 2019 року по квітень 2020 року теплової енергії відповідачу підтверджується наявними у матеріалах справи відомостями обліку, довідками про нарахування за теплову енергію та актами приймання-передавання товарної продукції за означений період.

Суд зазначає, що акти приймання-передавання товарної продукції не підписані представником відповідача.

В той же час пунктом 9 додатку №2 до договору передбачено обов`язок відповідача щомісячно з 12 по 15 число отримувати в ЦОК за адресою: вул. Будівельників, 25 оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Доказів виконання п. 9 додатку № 2 до договору з отримання відповідачем актів приймання-передавання товарної продукції, облікових карток матеріали справи не місять, як не міститься у справі доказів вмотивованої відмови споживача від підписання таких актів.

Таким чином, у розумінні умов договору, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів приймання-передавання товарної продукції не є визначальним для висновку про невиконання позивачем своїх зобов`язань із постачання теплової енергії.

В свою чергу матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем оплат за постачання теплової енергії за умовами договору за період з листопада 2019 року по квітень 2020 року у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 481413,28 грн, яку позивач правомірно просить стягнути з відповідача.

З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 481413,28 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо наданих відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву заперечень, суд вважає за необхідне зазначити.

Відповідачем зазначено, що внаслідок незаземлення витратоміру при встановленні лічильника 26.02.1999, невідповідності зовнішніх температур теплоносія у подавальному трубопроводі тепломережі відповідач просив позивача здійснити перерахунок нарахувань, нараховувати за період з 26.11.2019 по 24.12.2019 по показаннях за період з 01.11.2019 по 20.11.2019. Стверджує, що причини невідповідності нарахувань згідно лічильника були усунуті лише 11.03.2020.

Як вбачається з матеріалів справи за період грудня 2019 року, березня 2020 року та квітня 2020 року позивачем здійснено нарахування за поставку теплової енергії у гарячій воді на користь відповідача згідно показів лічильника № 4181, встановленого у будинку № 35/1 по вул. Ентузіастів в м. Києві (за період з 01.11.2019 по 25.11.2019 добові вживання тепла відповідача згідно даних теплолічильника № 4181 становлять 70,20 гкал, за період з 11.03.2020 по 25.03.2020 - 34,15 гкал, з 26.03.2020 по 05.04.2020 - 16,49 гкал).

25.11.2019 відповідач звернувся до позивача із листом за вих № 64, в якому просив здійснити перерахунок з 21 по 25.11.2019, оскільки при відключенні опалення (в 09.00, 06.04.2019) та гарячої води (в 07.00 23.07.2019) лічильник рахував гігакалорії при закритих засувках (704,61-703,88 = 0,73) згідно показників лічильника, просив зняти 0,73 гкал та не нараховувати на них кошти, так як будинок з 07 год 23.07.2019 по 20:35 гож 01.11.2019 не використовував теплову енергію. Також, у вказаному листі відповідачем повідомлено про нестабільну роботу теплолічильника.

24.12.2019 відповідач звернувся до позивача із листом за вих № 71, в якому просив нарахування за період з 26.11.2019 по 24.12.2019 здійснити по показниках за період з 01.11.2019 по 20.11.2019, а також повідомлено показники теплоносія, які мають бути при зовнішніх температурах 21.12.2019.

З огляду на вказані листи відповідача вбачається, що останній не погоджується саме із нарахуваннями за поставку теплової енергії у гарячій воді за період листопада та грудня 2019 року.

Судом встановлено, що 11.03.2020 представником РВЗ № 2 СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» проведено перевірку стану вузла обліку теплової енергії споживача (відповідача) та знято показання теплолічильника № 4181 в будинку № 35/1 по вул. Ентузіастів у м. Києві, про що складено акт № 2-03/614.

Згідно вказаного акту при закритих засувках на витратомір теплообчислювач фіксує витрату теплоносія 0,0 гкал/год, V - 0,0 куб.м., було проведено установку гідравлічного нуля. При ввімкненні освітлення сходових клітин прилад фіксує самохід теплоносія V=47 куб.м./год та споживання теплової енергії 1,2, 1,4 гкал/год при закритих засувках, теплоносій відсутній. Проведено заземлення витратоміра внаслідок чого при ввімкненні освітлення сходових клітин теплообчислювач фіксує показники на рівні нуля.

Таким чином, із вказаного акту вбачається, що станом на 11.03.2020 теплолічильник № 4181 за адресою відповідача працював із неточностями, які були усунуті представником позивача, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 20 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно із п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, споживач теплової енергії зобов`язаний повідомляти теплопостачальну організацію про недоліки в роботі вузла обліку.

В той же час із матеріалів справи слідує, що про неточності у роботі теплолічильника № 4181 за адресою відповідача останній повідомив відповідача лише 25.11.2019, а сам факт неточної роботи теплолічильника зафіксовано на період 11.03.2020.

При цьому доказів того, що неточності у роботі теплолічильника мали місце у період з 01.11.2019 по 24.11.2019 матеріали справи не містять, наданий суду лист від 25.11.2019 за вих № 64, адресований позивачу, містить лише ствердження відповідача про неточності роботи теплолічильника, в той же час відповідачем відповідного журналу обліку за вказаний період та за період грудня 2019 року надано не було. Заперечень щодо нарахувань за період січня 2020 року - квітня 2020 року відзив на позовну заяву не містить.

Відповідно до п. 6 додатку № 2 до договору у разі виходу із ладу теплолічильника або в разі потреби повірки приладів обліку теплової енергії до поновлення їх працездатності облік теплової енергії здійснюється розрахунковим способом на підставі усереднених показань приладів за попередні три доби з коригуванням відповідно до фактичної температури зовнішнього повітря. Термін застосування розрахункових значень не повинен перевищувати 15 діб на рік.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача із відповідною заявою повірки приладів обліку теплової енергії станом на листопад 2019 року.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини суд доходить висновку про необґрунтованість заперечень відповідача. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити,що відповідач 13.11.2020 звертався до позивача із заявою за вих № 62, в якій просив укласти мирову угоду у межах розгляду справи та зобов`язувався сплатити основну суму заборгованості у розмірі 481413,28 грн та судового збору.

Сторонами у п. 3.1. розділу 3 договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору.

Відповідно до п. 3.3. розділу 3 договору споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача також пеню у розмірі 41779,77 грн, 3 % річних в розмірі 7996,20 грн та інфляційні нарахування в розмірі 6919,05 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 552 Цивільного кодексу України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законодавчо кредитор має право вимагати від боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повернення не тільки основного боргу, а й сплати встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три відсотки річних від простроченої суми, які є фактично платою за користування боржником грошовими коштами кредитора за весь період прострочки виконання грошового зобов`язання, а також пені. Зазначені норми не обмежують права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується і після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Наданий позивачем розрахунок вказаних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача пені, 3% річних за період прострочення оплати заборгованості, а також інфляційних нарахувань є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Заперечення відповідача в частині застосування Закону № 691-ІХ в частині вказаних нарахувань не приймаються судом, оскільки вказаний закон стосується внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, в той час як спірні правовідносини виникли внаслідок порушення умов договору поставки. Крім того, неприбутковість відповідача, як юридичної особи, не звільняє останнього від виконання покладених на нього договором зобов`язань.

З огляду на викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, пені, 3% річних та інфляційних нарахувань є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача у справі судових витрат зі сплати судового збору на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 176, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Зоря» (вул. Ентузіастів, буд. 35/1, м. Київ, 02147, ідентифікаційний код 22869336) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (площа І.Франка, буд. 5, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 40538421) суму заборгованості у розмірі 481 413 (чотириста вісімдесят одну тисячу чотириста тринадцять) грн 28 (двадцять вісім) коп.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Зоря» (вул. Ентузіастів, буд. 35/1, м. Київ, 02147, ідентифікаційний код 22869336) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (площа І.Франка, буд. 5, м. Київ, 01001, р/р № НОМЕР_1 в ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк, МФО 322669, ідентифікаційний код 40538421) пеню у розмірі 41 779 грн 77 коп, 3% річних у розмірі 7 996 грн 20 коп, інфляційні нарахування у розмірі 6 919 грн 05 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 071 грн 62 коп, а всього 64 766 (шістдесят чотири тисячі сімсот шістдесят шість) грн 64 (шістдесят чотири) грн.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання рішення 18.01.2021.

Суддя В.О.Демидов