ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2021Справа № 910/17882/20Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Закритого акціонерного товариства "Нафталіта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДМ-Груп"

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 60 344,27 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Нафталіта» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮДМ-Груп» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 60 344,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором поставки нафтопродуктів № 24/19 від 20.02.2019, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 18.11.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана представником відповідача - 24.11.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105477194059.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮДМ-Груп» (далі - покупець, відповідач) та Представництвом Закритого акціонерного товариства «Нафталіта» (далі - постачальник, позивач) укладено Договір поставки нафтопродуктів № 24/19 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти: змащувальні матеріали, автохімія, антифризи (в асортименті) (далі - товар), а покупець прийняти товар та сплатити за нього, відповідно до умов цього Договору.

Товар за цим Договором буде постачатися окремими партіями, протягом строку дії цього Договору. Кількість, якість, асортимент та ціна товару погоджується сторонами у видаткових накладних на товар. Наявність підписів уповноважених представників сторін на видаткових накладних свідчить про те, що всі відомості зазначені в них є вірними, погодженими та прийнятими сторонами. За цим Договором, видаткова накладна на товар є для сторін специфікацією у розумінні статті 266 ГК України (п. 1.2 Договору).

Пунктами 2.2.3 та 2.2.4 Договору узгоджено, що покупець зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений постачальником товар, а також витрати, пов`язані з транспортуванням товару та протягом п`яти календарних днів з моменту отримання оригіналів первинних бухгалтерських документів підписати їх, скріпити печаткою та направити (один) підписаний екземпляр постачальнику.

Відповідно до п. 3.5 Договору сторони погодили, що при транспортуванні товару за Договором, постачальник має право здійснити доставку товару покупцю - поштовим відправленням, через відповідні підприємства поштового зв`язку: ТОВ «Нова пошта», ТОВ «Делівері», доставка на адресу або поштове відділення, поштове підприємство та місце доставки за вибором постачальника. Сторони погодили, що у разі оплати послуги транспортування (поштове пересилання) за рахунок постачальника, поставка вважається узгодженою на умовах СРТ (адреса доставки) в редакції Інкотермс 2010; оплата послуги транспортування(поштового пересилання) за рахунок покупця, поставка вважається узгодженою на умовах FCA (адреса відправлення) в редакції Інкотермс 2010.

Згідно з п. 3.8 Договору товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості, а право власності на товар таким, що перейшло від постачальника до покупця в момент виконання поставки постачальником, передбачений базисом постачання. Ризики втрати та порчі товару переходять від постачальника до покупця з моменту передбаченого базисом поставки.

Фактична кількість поставленого покупцю - постачальником товару підтверджується комплектом товарно-транспортних документів (п. 4.2 Договору).

У відповідності до п. 5.3 Договору покупець здійснює 100% передоплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою до Договору.

За умовами п. 5.4 Договору постачальник має право відвантажити покупцю товар без передплати та складання відповідної додаткової угоди з погодження нових строків оплати. У такому випадку сторони домовились, що покупець зобов`язується сплатити за поставлений товар на підставі Договору протягом десяти банківських днів з дати поставки товару.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення строку дії Договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання (п. 9.1 Договору).

Згідно з п. 9.3 Договору документообіг між сторонами здійснюється за допомогою засобів поштового, електронного, факсимільного або кур`єрського зв`язку. Сторони домовилися, що оригінали документів можуть бути отримані ними після проведення поставки.

Відповідно до п. 9.4 Договору за результатами поставок товару, що були здійснені постачальником відповідно до заявок покупця постачальник направляє покупцю оригінали видаткових накладних, що підтверджують факт поставки товару - поштою рекомендованим листом або кур`єрською службою за адресою покупця, вказаною в розділі 10 цього Договору. Покупець не пізніше п`яти робочих днів з моменту отримання двох оригінальних екземплярів документів, що підтверджують факт передачі товару, зобов`язується підписати повноваженою особою та скріпити печаткою покупця й повернути один оригінальний примірник такого документа за адресою постачальника. Невиконання покупцем зобов`язань з підписання та надсилання (повернення) постачальнику документів у встановлені Договором строки та/або не отримання постачальником від покупця мотивованої (обґрунтованої) та документально підтвердженої відмови від підписання зазначених документів, або не отримання постачальником письмового повідомлення про не отримання покупцем зазначених документів від постачальника, є згодою покупця з даними зазначеними у таких документах в редакції постачальника, без додаткового оформлення такої згоди. Адреси електронної пошти та контакти сторін для обміну документами визначені сторонами у розділі 10 цього Договору.

Позивач зазначає, що відповідно до умов Договору, на умовах СРТ (склад Нова пошта № 2 м. Київ) поставив відповідачу товар на загальну суму 35 250,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 403 від 21.02.2019, який був отриманий відповідачем 23.02.2019, що підтверджується товарно-транспортною накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59998075317391 від 21.02.2019, однак, відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманого товару у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 35 250,00 грн.

У зв`язку з порушенням взятих на себе зобов`язань за Договором в частині здійснення розрахунків, позивачем також нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 6 235,87 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 612,26 грн., штраф у розмірі 3 525,00 грн. та 28% річних у розмірі 13 721,14 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач зазначає, що відповідно до умов Договору, на умовах СРТ (склад Нова пошта № 2 м. Київ) поставив відповідачу товар на загальну суму 35 250,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 403 від 21.02.2019, який був отриманий відповідачем 23.02.2019, що підтверджується товарно-транспортною накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59998075317391 від 21.02.2019.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи видаткової накладної № 403 від 21.02.2019 на суму 35 250,00 грн., остання не підписана представником відповідача, однак, з огляду на п. 9.4 Договору, узгоджений сторонами на власний розсуд, з огляду на відсутність будь-яких заперечень в процесі розгляду справи відповідача щодо обставин, зазначених позивачем, суд приймає означену видаткову накладну як таку, що підтверджує прийняття відповідачем товару вартістю 35 250,00 грн. поставленого позивачем за Договором без заперечень та зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами п. 5.4 Договору постачальник має право відвантажити покупцю товар без передплати та складання відповідної додаткової угоди з погодження нових строків оплати. У такому випадку сторони домовились, що покупець зобов`язується сплатити за поставлений товар на підставі Договору протягом десяти банківських днів з дати поставки товару.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за товар в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за Договором не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 35 250,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 235,87 грн., інфляційні втрати в розмірі 1 612,26 грн., штраф в розмірі 3 525,00 грн. та 28% річних в розмірі 13 721,14 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.5 Договору узгоджено, що у випадку порушення строків оплати за Договором покупець сплачує постачальнику відсотки за користування чужими грошовими коштами з розрахунку 28% річних, за кожен день прострочки.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру 28% річних, розмір яких узгоджено сторонами у п. 6.5 Договору, враховуючи строк оплати за товар, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 28% річних у розмірі 13 721,14 грн.

В свою чергу, здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру інфляційних втрат, судом встановлено, що стягненню підлягають інфляційні втрати у розмірі 1 612,26 грн.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

У відповідності до п. 6.4 Договору в разі несплати, або несвоєчасної оплати вартості отриманого товару, покупець сплачує постачальнику пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки платежу від вартості несплаченого або невчасно сплаченого товару. У разі якщо термін прострочки оплати перевищує 15 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі десять відсотків від вартості неоплаченого/не своєчасно оплаченого товару. Оплата пені не звільняє покупця від виконання прийнятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Сторони домовились, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені та штрафних санкцій за цим Договором складає три роки. Також при нарахуванні пені за цим Договором не застосовуються положення п. 6 ст. 232 ГК України (п. 9.18 Договору).

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 6 235,87 грн.

В свою чергу, оскільки покупцем порушено строки оплати вартості товару на строк понад 15 календарних днів, вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3 525,00 грн. також підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволенням позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДМ-Груп" (01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 33; ідентифікаційний код: 40888787) на користь Закритого акціонерного товариства "Нафталіта" (LT-09312, Литовська Республіка, м. Вільнюс, вул. Шеймінішкю, 1А; ідентифікаційний код в реєстрі юридичних осіб Литовської Республіки: 304184789) заборгованість у розмірі 35 250 (тридцять п`ять тисяч двісті п`ятдесят) грн. 00 коп., пеню у розмірі 6 235 (шість тисяч двісті тридцять п`ять) грн. 87 коп., штраф у розмірі 3 525 (три тисячі п`ятсот двадцять п`ять) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 612 (одна тисяча шістсот дванадцять) грн. 26 коп., 28% річних у розмірі 13 721 (тринадцять тисяч сімсот двадцять одна) грн. 14 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 18.01.2021

Суддя О.А. Грєхова