ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2021Справа № 910/17490/20

Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв"

до Державної установи "Центр пробації"

про стягнення 3 717,47 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" до Державної установи "Центр пробації" про стягнення 3 717,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано виникненням заборгованості у відповідача за договором постачання природного газу № С/396-19/84К від 26.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17490/20, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

07.12.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/17490/20 від 13.11.2020 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана представниками позивача та відповідача, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (постачальник) та Державною установою "Центр пробації" (споживач) укладено договір постачання природного газу № С/396-19/84к (надалі також - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу природний газ ДК 021-2015: код 09120000-6 Газове паливо, в обсягах, за ціною та у порядку, передбачених договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених договором. Місце поставки газу: 92400, Луганська область, смт Марківка, пров. Південний, 5. Поставка природного газу - з дати укладення договору до 31.12.2019.

Відповідно до п. 1.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 29.10.2019, плановий обсяг постачання газу - до 2374,429 куб.м.

Згідно з п. 1.2.1 Договору, вказані обсяги природного газу є плановими та можуть зменшуватися або збільшуватися в порядку, передбаченому п.1.5. Договору.

За приписами пунктів 1.5, 1.5.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 2, добові обсяги постачання газу постачальником споживачу в кожному розрахунковому періоді визначаються на підставі письмової заявки споживача постачальнику до 19 числа, що передує місяцю постачання природного газу. У разі відсутності письмової заявки споживача - постачальник здійснює постачання природного газу шляхом рівномірного розподілу вказаного ліміту на кількість календарних днів місяця поставки.

У абзаці 1 п. 2.2 розділу 2 Договору визначено, що цін газу становить 6 343,33 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1 268,67 грн, всього з ПДВ - 7 612,00 грн.

Відповідно до абзацу 1 п. 2.2 розділу 2 Договору в редакції Додаткової угоди № 2, ціна за газ становить 6945,95 грн становить за 1000,0 куб. м., крім того ПДВ - 20%. Всього з ПДВ за 1000 куб. м. - 8335,14 грн.

Згідно з п. 3.1, 3.2 Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем за фактично поставлений газ не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем постачання, на підставі актів приймання-передачі природного газу та рахунків, які надаються постачальником. Споживачем може здійснюватися попередня оплата відповідно до вимог підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти".

Кількість поставленого споживачу газу визначається за показниками, встановленого у споживача комерційного вузла обліку, та підтверджується Оператором ГРМ та/або Оператором ГТС (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.4 Договору споживач протягом 2 (двох) днів з дати одержання Актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі природного газу.

У випадку невиконання обов`язку, передбаченого п. 4.4. договору, природний газ вважається поставленим та прийнятим споживачем від постачальника у відповідному звітному місяці на підставі даних постачальника та/або документів та/або інформації, які складаються та/або надаються Оператором ГТС та/або Оператором ГРМ до врегулювання розбіжностей відповідно до Договору або в судовому порядку (п. 4.5 Договору).

Пунктом 10.1 Договору визначено, що цей договір є укладеним з дати його підписання сторонами, скріплення їх підписів печатками та діє до 31.12.2019 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу протягом листопада 2019 року природний газ в загальній кількості - 0,0740000 тис.м.куб. на загальну суму 616,80 грн згідно з актом приймання-передачі природного газу № РН-0005110 від 30.11.2019 та коригуючим актом № РН-0000012 від 31.01.2020. Також позивач поставив відповідачу протягом грудня 2019 природний газ в загальній кількості - 0,3720000 тис.м.куб. на загальну суму 3 100,67 грн відповідно до акту приймання-передачі природного газу № РН-0006010 від 31.12.2019. Однак, оскільки вказані акти залишаються неоплаченими відповідачем, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості за поставлений газ у загальному розмірі 3 717,47 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Внаслідок укладення договору постачання природного газу № С/396-19/84к від 26.03.2019 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до матеріалів справи, на виконання своїх зобов`язань за Договором позивачем у листопаді-грудні 2019 року було передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 3 717,47 грн відповідно до актів приймання-передачі природного газу № РН-0005110 від 30.11.2019 на суму 3 100,67 грн, № РН-0006010 від 31.12.2019 на суму 678,43 грн, а також коригуючого акта № РН-0000012 від 31.01.2020 на суму 61,63 грн.

12.06.2020 позивач направив відповідачу претензію № 12/06-20(09) про сплати боргу за спожитий газ за договором у розмірі 3 717,47 грн разом з указаними актами та рахунками-фактурами.

У відповідь на вказану претензію відповідач зазначив, що тариф, вказаний у акті приймання-передачі природного газу № РН-0005110 від 30.11.2019, становить 7640,00 грн бнз ПДВ, що не відповідає умовам п. 2.2 Договору (6945,95 грн без ПДВ). Також відповідач зазначив, що акт приймання-передачі природного газу № РН-0006010 від 31.12.2019 та коригуючий акт № РН-0000012 від 31.01.2020 надіслані у 2020 році за бюджетний період, що закінчився. У зв`язку з цим відповідач відмовився задовольняти претензію, а акти повернув позивачу без виконання.

Аналогічні вказаним підстави в обґрунтування заперечень проти позову наведені відповідачем у відзиві на позов.

Однак, вказані заперечення відповідача суд відхиляє, оскільки завищений тариф у акті № РН-0005110 від 30.11.2019 якраз було скориговано у акті коригування № РН-0000012 від 31.01.2020 та відповідно суму боргу за актом № РН-0005110 зменшено на 63,63 грн, у зв`язку з чим сума до сплати вказана 616,80 грн.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на направлення актів у 2020 році, оскільки ця обставина не звільняє відповідача як споживача від обов`язку виконати умови договору та оплатити обсяг газу, який дійсно отримав від позивача, хоч і в минулому бюджетному періоді.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач не заперечив факту отримання природного газу від позивача за спірними актами за договором.

Суд зазначає, що обсяг спожитого відповідачем природного газу підтверджується роздруківками з Інформаційної платформи Оператора ГТС за листопад та грудень 2019 року.

Отже, за наведених вище обставин судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором, не здійснив оплату газу у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 3 717,47 грн, факт існування якої належним чином доведений.

Однак, належних та допустимих доказів на підтвердження оплати відповідачем заборгованості за переданий газ у розмірі 3 717,47 грн до суду не подано.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної установи "Центр пробації" (вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Кив, 04050, ідентифікаційний код 41847154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 36860996) борг у розмірі 3 717,47 грн та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 18.01.2021

Суддя Т. Ю. Трофименко