ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.01.2021 Справа № 908/145/21

м. Запоріжжя Запорізької області

за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ), представник позивача адвокат Леліков Сергій Олегович, (69126, м. Запоріжжя, вул. Миру, прим. 18-19)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс», (69114, м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, буд. 20-А, кв. 204)

про визнання недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства

Суддя Зінченко Н.Г.

Без виклику учасників справи

УСТАНОВИВ

15.01.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , м. Запоріжжя за № б/н від 14.01.2021 (вх. № 152/08-07/21 від 15.01.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс», м. Запоріжжя про визнання недійсними повністю з моменту прийняття рішення Загальних зборів учасників Товариства, яке оформлене протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс» № 1 від 24.12.2020, та про скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс», код ЄДРПОУ 32963251, проведену 29.12.2020 о 10:35:30 № 1001031070043008841: Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичного особою. Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 15.01.2021 справу № 908/145/21 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Разом з позовною до господарського суду Запорізької області позивачем подано заяву про забезпечення позову за № б/н від 15.01.2021 (вх. № 5/08-11/21 від 15.01.2021).

Витягом з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 15.01.2021 заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/145/21 розподілено судді Зінченко Н.Г.

В заяві про забезпечення позову, позивач з посиланням на приписи ст., ст. 136-138 ГПК України просить суд заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс» (код за ЄДРПОУ 32963251, місцезнаходження: Україна, 69114, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Ювілейний, будинок 20-А, квартира 204): реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування Існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження товариства - до набрання рішенням законної сили.

Як зазначено в заяві про забезпечення позову позивач є учасником ТОВ «Альфа Транс» та володіє часткою у Статутному капіталі Товариства в розмірі 50 %. Як стало випадково відомо позивачу 24.12.2020 відбулися Загальні збори учасників ТОВ «Альфа Транс», на яких прийнято рішення, оформлене протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс» № 1 від 24.12.2020, про звільнення директора ТОВ «Альфа Транс» Ставністого В.А. з 24.12.2020, виключення відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про фізичну особу - гр. ОСОБА_1 , який має право вчиняти дії від імені ТОВ «Альфа Транс» без довіреності, в тому числі підписувати договоруи, тощо, надання повноважень на проведення дій, пов`язаних з державною реєстрацією установчих документів ТОВ «Альфа Транс» згідно діючого законодавства України директору Товариства з правом передоручення. Протокол Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс» № 1 від 24.12.2020 підписаний головою загальних зорів - ОСОБА_2 , яка є іншим учасником Товариства та володіє часткою у Статутному капіталі Товариства в розмірі 50 %.

Мотивуючи заяву про забезпечення позову позивач вказує, що він, як один з учасників та директор (керівник) ТОВ «Альфа Транс» не ініціював та не організовував проведення загальних зборів учасників ТОВ «Альфа Транс» 24.12.2020; він, як учасник, який володіє 50 % статутного капіталу не вимагав скликання загальних зборів товариства на 24.12.2020 та до нього, як до директора Товариства не звертався інший учасник, ОСОБА_2 , з вимогою про скликання загальних зборів учасників на 24.12.2020. У позивача відсутні відомості щодо того, ким саме були ініційовані та проведенні збори ТОВ «Альфа Транс» 24.12.2020, в який спосіб здійснювалося повідомлення учасників про дату, місце та порядок денний вказаних зборів. Позивача не було повідомлено про дату та час проведення загальних зборів, про порядок денний загальних зборів, у зв`язку з чим позивач не мав можливості бути присутнім на загальних зборах та приймати участь у вирішенні питань порядку денного. У відсутності позивача, його було звільнено з посади директора ТОВ «Альфа Транс». Проте, у відсутності позивача, який володіє 50 % голосів, збори не могли бути проведені. Тобто збори фактично не відбулись, а протокол № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Альфа Транс» був фальсифікований головою загальних зборів ОСОБА_2 , яка своїм підписом засвідчила факт проведення загальних зборів. Позивач жодних підписів на протоколі не ставив ані особисто, ані через представника.

Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що на підставі рішення загальних зборів від 24.12.2020, в прийнятті яких позивач участі не приймав, вчинено спробу щодо зміни керівника ТОВ «Альфа Транс» та внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.01.2021, державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Шолудько С.В. 29.12.2020 року була проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Альфа Транс»: 1001031070043008841 - Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна кінцевого беніфіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Позивачем 05.01.2021 було проведено загальні збори ТОВ «Альфа Транс», на яких було частково відновлено його порушені корпоративні права, шляхом поновлення його на посаді директора ТОВ «Альфа Транс». Питання щодо інших порушених корпоративних прав позивача є предметом судового врегулювання спору.

Таким чином, до вирішення спору по суті існує реальна загроза щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно зміни керівника ТОВ «Альфа Транс», що може привести до ускладнення виконання можливого судового рішення.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши та оцінивши, відповідно до ст. 86 ГПК України, матеріали справи № 908/145/21 у їх сукупності, суд вважає подану заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню судом, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Згідно з ч.1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 № 4-рп/2011), сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст. 55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011).

Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 3 цієї ж статті Кодексу передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність та пропорційність.

При цьому вирішуючи питання забезпечення позову на стадії відкриття провадження у справі суд, не вдаючись до оцінки підставності позову та вірогідності його задоволення, має лише керуватися власним уявленням про те, чи може невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, у разі задоволення позову.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тобто, забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідача у майбутньому, посиланням на небажання і незацікавленість останнього добровільно сплачувати заборгованість.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує що державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Шолудько С.В. 29.12.2020 року була проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Альфа Транс»: 1001031070043008841 - Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна кінцевого беніфіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Таким чином, судом з`ясовано, що на теперішній час реєстраційні дії на підставі оспорюваного рішення Загальних зборів учасників Товариства державним реєстратором вже проведено.

Більш того, сам позивач вказує, що 05.01.2021 було проведено загальні збори ТОВ «Альфа Транс», на яких було частково відновлено його порушені корпоративні права, шляхом поновлення його на посаді директора ТОВ «Альфа Транс».

У відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Частинами 10, 11 статті 137 ГПК України визначено, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства; не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

За таких обставин, у господарського суду відсутні підстави для заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс», оскільки на теперішній час реєстраційній дії, що прямо стосуються предмета позовних вимог у справі № 908/145/21, державним реєстратором вже проведені.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Таким чином, всупереч положенням ст., ст. 74, 76, 77 ГПК України позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено наявності підстав для забезпечення позову. За таких обставин, у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст., ст. 73, 74, 86, 137, 140, 234, 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , м. Запоріжжя про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/145/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 18.01.2021.

Електронна адреса господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua, телефон контакт-центру 0-800-501-492.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Суддя Н.Г. Зінченко