номер провадження справи 34/181/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2021 Справа № 908/2766/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретарі судового засідання Коцар А.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/2766/20

за позовом Фізичної особи - підприємця Коротенко Ірини Олексіївни, ІПН НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 )

до відповідача Фізичної особи - підприємця Ретіви Галини Миколаївни, ІПН НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "АБІНБЕВ ЕФЕС Україна", ідентифікаційний код юридичної особи 30965655 (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-В)

про стягнення 9984 грн. 88 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець Коротенко Ірина Олексіївна звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Ретіви Галини Миколаївни суми компенсації за договором експлуатації обладнання № UA_-_ 10_4559 від 01.08.2016 в розмірі 9984 грн 88 коп., з яких: штраф - 4992 грн 44 коп. та вартість (відновна вартість) втраченого обладнання - 4992 грн 44 коп.

У позові позивач просить розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Позивачем також надано клопотання про залучення до участі у справі особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "АБІНБЕВ ЕФЕС Україна", ідентифікаційний код юридичної особи 30965655 (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-В).

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2020 справу № 908/2766/20 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою суду від 28.10.2020 № 908/2766/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2766/20 за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "АБІНБЕВ ЕФЕС Україна", ідентифікаційний код юридичної особи 30965655 (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-В). Підготовче засідання призначено на 19.11.2020 о 10 год. 00 хв.

03.11.2020 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи судове засідання проводилось без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Суд розглянув у судовому засіданні вказане клопотання позивача та задовольнив його.

За наслідками судового засідання, у зв`язку з тим, що питання, визначені ч. 2 ст. 182 ГПК України, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні, суд відклав підготовче засідання у справі № 908/2766/20 на 03.12.2020 о 10 год. 40 хв.

03.12.2020 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строків для надання доказів на підтвердження повноважень осіб, які склали акт від 12.10.2020.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи судове засідання 03.12.2020 проводилось без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Суд розглянув клопотання позивача та задовольнив їх.

За наслідками судового засідання, у зв`язку з тим, що питання, визначені ч. 2 ст. 182 ГПК України, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні, суд відклав підготовче засідання у справі № 908/2766/20 на 21.12.2020 о 11 год. 40 хв.

14.12.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

21.12.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача з ЕЦП.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи судове засідання 21.12.2020 проводилось без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Суд розглянув клопотання позивача та задовольнив їх. Додаткові докази прийняті судом до розгляду та приєднані до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд, зокрема, постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

За наслідками судового засідання, суд, на підставі ст. 185 ГПК України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 13.01.2021 о 10 год. 20 хв.

12.01.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності належним чином уповноваженого представника позивача. Позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи судове засідання 13.01.2021 проводилось без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Суд розглянув вищевказане клопотання позивача та задовольнив його.

Як вбачається з позовної заяви, 01.08.2016 Фізична особа - підприємець Коротенко Ірина Олексіївна (дистриб`ютор) та Фізична особа - підприємець Ретіва Галина Миколаївна (торгова точка) уклали договір № UA_-_10_4559 про експлуатацію обладнання. 01.08.2016 сторонами підписано акт приймання - передачі обладнання. 21.08.2020 позивач (дистриб`ютор) направив на адреси відповідача вимогу про повернення обладнання № 07/08/20/5 від 07.08.2020 на підставі п. 4.6. договору. Встановив строк повернення обладнання протягом 3 днів з моменту отримання вимоги. Позивач здійснив виїзд до відповідача. Проте, за місцем розташування відповідача не виявилось, що підтверджується відповідним актом від 12.10.2020. Обладнання торговою точкою не повернуто позивачу. Позивач просить суд стягнути з відповідача 9 984,88 грн., з яких: 4992,44 грн. - штраф, 4992,44 грн. - вартість (відновна вартість) втраченого обладнання на підставі договору.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки у судове засідання не повідомив.

Ухвали суду про відкриття провадження у справі № 908/2766/20 від 28.10.2020 та про відкладення підготовчого засідання від 19.11.2020 повернулись на адресу суду з відміткою пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Вказані ухвали суду направлялась Фізичній особі - підприємцю Ретіви Галини Миколаївни, ІПН НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_3 , яка збігається із адресою місця реєстрації Ретіви Галини Миколаївни , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно із листом Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради № 01-71/16328 від 02.11.2020.

Згідно ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, у судове засідання також не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила. Письмових пояснень по суті спору суду надано не було.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 908/2766/20 від 28.10.2020 отримана уповноваженим представником третьої особи 03.11.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

13.01.2021 судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

01.08.2016 Фізична особа - підприємець Коротенко Ірина Олексіївна (далі - дистриб`ютор) та Фізична особа - підприємець Ретіва Галина Миколаївна (далі - торгова точка) уклали договір № UA_-_10_4559 про експлуатацію обладнання (далі - договір з усіма змінами, додатками та доповненнями), відповідно до п. 1.1. якого з метою підвищення обсягів продажу товару (торгові марки якого вказані в додатку до цього договору) дистриб`ютор зобов`язується за згодою компанії передавати торговій точці обладнання, а торгова точка зобов`язується експлуатувати таке обладнання для реалізації з його використанням виключно товару та відповідно до умов цього договору повернути таке обладнання дистриб`ютору або компанії в тому ж стані, в якому торгова точка отримувала таке обладнання з урахуванням його нормального зносу.

Пунктами 2.1. - 2.3. договору передбачено, що обладнання для розливу пива з КЕГ передається дистриб`ютором торговій точці за актами приймання-передачі. Склад кожного окремого комплекту обладнання, найменування обладнання та інші його характеристики (модель, серійний номер (за наявності) обладнання, вартість та кількість обладнання, що передається) узгоджується шляхом підписання сторонами актів приймання-передачі обладнання. Акти приймання-передачі обладнання попередньо погоджуються компанією шляхом їх підписання уповноваженим представником компанії та скріплення печаткою компанії, і лише після цього підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін. За відсутності описаного вище погодження компанії дистриб`ютор не має права передавати торговій точці зазначене у відповідному акті обладнання, а торгова точка не має права приймати таке обладнання від дистриб`ютора. У випадку порушення умови про описане вище погодження компанії, дистриб`ютор та торгова точка повинні (кожен окремо) сплатити компанії штраф у розмірі вартості (відповідної вартості) обладнання, переданого дистриб`ютором торговій точці з порушення цієї умови, та повернути компанії таке обладнання. В разі необхідності дистриб`ютор передає торговій точці наявні у дистриб`ютора копії технічної документації, необхідної для експлуатації обладнання.

Холодильне обладнання передається дистриб`ютором торговій точці за актами приймання-передачі з вказівкою у них найменування, переліку, моделі, серійного номеру (за наявності), року виробництва обладнання, відновної вартості та кількості обладнання. Акти приймання-передачі обладнання торговій точці мають бути попередньо погоджені компанією у порядку, описаному у п. 2.1. цього договору. У випадку порушення умови про описане погодження компанії, дистриб`ютор та торгова точка повинні (кожен окремо) сплатити компанії штраф у розмірі, описаному у п. 2.1. цього договору, та повернути компанії таке обладнання.

Торгово-рекламне обладнання передається дистриб`ютором торговій точці за актами приймання-передачі з вказівкою у них найменування, переліку, моделі обладнання, відновної вартості та кількості обладнання. Акти приймання-передачі обладнання торговій точці мають бути попередньо погоджені компанією у порядку, описаному у п. 2.1. цього договору. У випадку порушення умови про описане погодження компанії, дистриб`ютор та торгова точка повинні (кожен окремо) сплатити компанії штраф у розмірі, описаному у п. 2.1. цього договору, та повернути компанії таке обладнання.

Відповідно до п. 3.4. договору в разі пошкодження чи втрати обладнання або при виникненні загрози пошкодження чи втрати обладнання, торгова точка зобов`язана негайно припинити експлуатацію обладнання, протягом 2-х календарних днів з дня виникнення таких обставин письмово повідомити дистриб`ютора про такі обставини, а також вжити всіх заходів щодо запобігання нанесенню шкоди обладнанню чи його втрати.

За пошкодження та/або втрату обладнання торгова точка несе відповідальність як перед дистриб`ютором, так і перед компанією (п. 3.5. договору).

Відповідно до п.п. 4.1. -4.5. договору дистриб`ютор має право в будь-який час висунути торговій точці вимогу про повернення обладнання дистриб`ютору. Така вимога є обов`язковою для виконання торговою точкою за умови, що вона містить погодження компанії у вигляді підпису уповноваженого представника компанії, скріпленого печаткою компанії. Торгова точка повинна виконати таку вимогу у вказаній у ній строк та зобов`язана повернути обладнання дистриб`ютору, який прибуває до торгової точки для отримання обладнання. В такому разі повернення обладнання торговою точкою дистриб`ютору оформлюється актом приймання-передачі обладнання, який має бути до його підписання торговою точкою та дистриб`ютором попередньо погодженим компанією шляхом його підписання уповноваженим представником компанії та скріплення печаткою компанії. За відсутності описаного вище погодження компанії торгова точка не має права повертати дистриб`ютору зазначене у відповідному акті обладнання. У випадку порушення умови про описане вище погодження компанії, дистриб`ютор та торгова точка повинні (кожен окремо) сплатити компанії штраф у розмірі вартості (відновної вартості) обладнання повернутого торговою точкою дистриб`ютору з порушенням цієї умови.

Компанія має право в будь-який момент часу висунути торговій точці вимогу про повернення обладнання безпосередньо компанії. Така вимога є обов`язковою для виконання торговою точкою за умови, що вона містить підпис уповноваженого представника компанії, скріплений печаткою компанії. З моменту отримання такої вимоги торгова точка несе відповідальність щодо пошкодження та/або втрату (викрадення, пожежі, повені, тощо) обладнання перед компанією та не має права повертати обладнання дистриб`ютору, а зобов`язана повернути його компанії. Торгова точка повинна виконати таку вимогу компанії у вказаний у цій вимозі строк та повернути обладнання компанії, яка прибуває до торгової точки для отримання обладнання. В такому випадку повернення обладнання торговою точкою компанії оформлюється актом приймання-передачі, який має бути підписаний торговою точкою і компанією і скріплений печатками. Компанія зобов`язана надати дистриб`ютору копію такого акту приймання-передачі та не має права вимагати від дистриб`ютора повернення обладнання, зазначеного в такому акті. Дистриб`ютор не має права перешкоджати такому способу повернення обладнання компанії. У випадку порушення торговою точкою встановленої цим пунктом умови про заборону повернення обладнання дистриб`ютору торгова точка повинна сплатити компанії штраф у розмірі вартості (відновної вартості) обладнання, повернутого торговою точкою дистриб`ютору.

Торгова точка несе ризик випадкового знищення та/або випадкового пошкодження (псування) обладнання з моменту отримання обладнання від дистриб`ютора і до моменту його повернення компанії або дистриб`ютору.

В разі повної втрати обладнання внаслідок викрадення, пожежі, повені, торгова точка зобов`язується надати дистриб`ютору або компанії видане уповноваженими органами державної влади (зокрема, органами МВС, МНС) документальне підтвердження його втрати. В цьому випадку торгова точка не звільняється від відповідальності, передбаченої цим договором, крім випадків, коли компанія прийме рішення про звільнення торгової точки від такої відповідальності.

Обладнання, яке передане торговій точці, торгова точка зобов`язана повернути дистриб`ютору (а у випадках, передбачених цим договором - компанії) в стані, в якому воно було отримано з урахуванням його нормального зносу, протягом 3 календарних днів з моменту отримання вимоги про таке повернення. Вимога може бути подана письмово або засобами факсимільного зв`язку. В цьому випадку повернення обладнання торговою точкою дистриб`ютору оформлюється відповідним актом приймання-передачі між дистриб`ютором та торговою точкою, який в обов`язковому порядку має бути попередньо погоджений підписом уповноваженого представника компанії та скріплений печаткою компанії.

Відповідно до п. 4.6. цього договору у випадку закінчення строку дії цього договору, припинення строку дії, його розірвання, торгова точка повинна повернути дистриб`ютору обладнання протягом 3 календарних днів з дня закінчення строку дії цього договору, припинення строку дії, його розірвання. В цьому випадку повернення обладнання торговою точкою оформлюється відповідним актом приймання-передачі між дистриб`ютором та торговою точкою, який в обов`язковому порядку має бути попередньо погодженим підписом уповноваженого представника компанії.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку втрати обладнання, торгова точка повинна відшкодувати особі, якій має здійснюватися повернення втраченого обладнання (компанії або дистриб`ютору) вартість (відновну вартість) втраченого обладнання та сплатити такій особі штраф у розмірі 100 % вартості (відновної вартості) втраченого обладнання, встановленої відповідним актом приймання-передачі обладнання.

Строк дії договору - протягом 1 року з моменту підписання його всіма сторонами та погодження компанією. Якщо за 30 днів до дня закінчення строку дії договору жодна із сторін не надішле іншій стороні письмове повідомлення із підтвердженням закінчення строку дії договору у визначений договором день, цей договір вважається продовженим до кінця календарного року, наступного за роком, на який припадає день закінчення строку дії цього договору (п. 9.1. договору).

Цей договір припиняє свою дію з дня припинення/розірвання договору дистрибуції, укладеного між компанією та дистриб`ютором або з дня повернення торговою точкою визначеній відповідно до умов цього договору особі останнього обладнання, яке перебуває у володінні та/або експлуатації торгової точки (п. 9.2. договору).

У додатку № 1 до договору визначено найменування товару.

Додатком № 2 до договору затверджені загальні вимоги щодо експлуатації холодильного обладнання, обладнання для розливу.

01.08.2016 сторонами підписано акт приймання - передачі обладнання, відповідно до якого відповідач прийняла наступне обладнання: Интер, 800 Чернігівське, 2008 (3000022954/2), заводський номер О45954, кількість - 1 од., місце розташування - м. Запоріжжя, вул. Чекістів, 46, вартість 4992,44 грн., технічний стан задовільний.

21.08.2020 позивач (дистриб`ютор) направив на адреси відповідача вимогу про повернення обладнання № 07/08/20/5 від 07.08.2020. Встановлено строк повернення обладнання протягом 3 днів з моменту отримання вимоги.

Дослідивши у судовому засіданні вказану Вимогу про повернення обладнання суд зазначає, що вона має наступний зміст:

"Між ФОП Коротенко І.О. (Дистриб`ютор) і ФОП Ретіва Г.М. (Торгова точка) за згодою і з дозволу ПАТ "САН ІНБЕВ Україна" або ПРАТ "АБІНБЕВ ЕФЕС Україна" (яке є правонаступником ПАТ "САН ІНБЕВ Україна") (Компанія) укладено договір №UA _- _10_4559 від 01.08.2016р. про експлуатацію обладнання.

16.03.2020 між ФОП Коротенко І.О. та ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна», який є правонаступником ПАТ «САН ІНБЕВ Україна», припинено діє договору дистрибуції, що відповідно до п. 9.2. цього договору призводить до припинення дії цього договору з дня припинення/розірвання договору дистрибуції, укладеного між компанією та дистриб`ютором.

Тобто, з 16.03.2020 вищевказаний договір припинив свою дію.

Відповідно до п. 4.6. цього договору у випадку закінчення строку дії цього договору, припинення строку дії, його розірвання, торгова точка повинна повернути дистриб`ютору обладнання протягом 3 календарних днів з дня закінчення строку дії цього договору, припинення строку дії, його розірвання. В цьому випадку повернення обладнання торговою точкою оформлюється відповідним актом приймання-передачі між дистриб`ютором та торговою точкою, який в обов`язковому порядку має бути попередньо погодженим підписом уповноваженого представника компанії.

Дистриб`ютор вимагає від Торгової точки відповідно до цього договору повернути протягом 3 днів з моменту отримання цієї вимоги про повернення обладнання, повернути наступне обладнання:

- відповідно до акту прийому-передачі обладнання №93_ 4497 від 01.08.2016: Інтер 800, Чернігівське, 2008 (3000022954/2), заводський номер О45954 у кількості 1 шт.".

Для отримання від Торгової точки вказаного вище обладнання Дистриб`ютор у зазначену вище дату прибуде до Торгової точки та за вказаною вище адресою розташування Обладнання".

На вимозі міститься підпис та печатка ФОП Коротенко І.О., відмітка про погодження і надання дозволу від Третьої особи (Компанії) та підпис уповноваженої особи третьої особи і штамп Компанії (третьої особи).

Позивач здійснив виїзд до відповідача. Проте, за місцем розташування відповідача не виявилось, що підтверджується відповідним актом від 12.10.2020. Обладнання торговою точкою не повернуто позивачу. Позивач просить суд стягнути з відповідача 9 984,88 грн., з яких: 4992,44 грн. - штраф, 4992,44 грн. - вартість (відновна вартість) втраченого обладнання на підставі договору.

Належних та допустимих доказів повернення спірного обладнання позивачу або третій особі, а також сплати вказаних сум позовних вимог відповідач суду не представив.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ч. 1-3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Абзац 1 ч. 1 ст.193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, за ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зобов`язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу й інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

З огляду на умови укладеного між сторонами договору №UA__-_10_4559 про експлуатацію обладнання від 01.08.2016 суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується та не спростовується відповідачем факт отримання для експлуатації обладнання.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач за погодженням з Компанією (3 особою) відповідно до вимог п. 4.6 договору висунув відповідачу письмову вимогу про повернення обладнання, яка отримана відповідачем.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України, за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку втрати обладнання, торгова точка повинна відшкодувати особі, якій має здійснюватися повернення втраченого обладнання (компанії або дистриб`ютору) вартість (відновну вартість) втраченого обладнання та сплатити такій особі штраф у розмірі 100 % вартості (відновної вартості) втраченого обладнання, встановленої відповідним актом приймання-передачі обладнання.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача 9984,88 грн., з яких: 4992,44 грн. - штраф, 4992,44 грн. - вартість (відновна вартість) втраченого обладнання на підставі договору підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з позовною заявою, позивач просив стягнути з відповідача 15 000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката (орієнтовний розрахунок).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 даного Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У матеріалах справи № 908/2766/20 містяться копії: договору про надання правової допомоги № 060701 від 07.06.2019; ордер про надання правничої допомоги серія АР 1000171 від 22.04.2020, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю ЗП № 001894 від 04.12.2018.

Відповідно до п.п. 1.1., 3.1., 3.2., 4.1., 4.2. договору про надання правової допомоги № 060701 від 07.06.2019, укладеного між Адвокатом Харцизовою Т.В. (адвокат) та Фізичною особою - підприємцем Коротенко І.О. (замовник), адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

На момент укладання даного договору його орієнтовна ціна складає 15 000,00 грн. за ведення однієї судової справи у суді першої інстанції. Загальна сума послуг, наданих за цим договором складає суму усіх, підписаних сторонами додатків та актів приймання-передачі наданих послуг, які є невід`ємною частиною даного договору.

Детальний опис робіт та винагороду, яку замовник сплачує адвокату визначено в додатках до даного договору та актах приймання-передачі наданих послуг.

Розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору.

За домовленістю сторін, оплата правової допомоги може здійснюватись також у вигляді передоплати або авансу.

Розглянувши надані позивачем процесуальні документи та матеріали справи, суд зазначає наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

До позовної заяви не додано додатків до договору про надання правових послуг №060701 від 07.06.2019, актів приймання-передачі наданих послуг, доказів оплати.

Відтак, суду не надано належних та допустимих доказів понесення позивачем судових витрат в сумі 15 000,00 грн. На підставі викладеного, станом на час прийняття рішення у цій справі суд не вбачає підстав для вирішення питання щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в цій частині. Відповідач заперечень щодо вказаного розміру витрат на правову допомогу суду не надав.

Позивач не позбавлений права звернутись до суду з відповідною заявою про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в порядку ст. 244 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Ретіви Галини Миколаївни, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) на користь Фізичної особи - підприємця Коротенко Ірини Олексіївни, ІПН НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ) вартість (відновну вартість) втраченого обладнання у розмірі 4 992 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 44 коп., штраф у розмірі 4 992 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 44 коп., судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 18.01.2021.

Суддя А.О. Науменко