ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року Справа № 902/275/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Петухов М.Г.

секретар судового засідання Орловська Т.Й.

за участю представників:

позивача: не з"явився

відповідача: Перебейніс І.С.

третьої особи на стороні відповідача : не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.09.2020 р. у справі №902/275/19 (суддя Міліціанов Р.В., м. Вінниця, повний текст складено 17.09.2020 року)

за позовом: Шаргородської міської ради Вінницької області, вул. Поштова, 13, м. Шаргород, Вінницька область, 23500, код - 04326253

до: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050, в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", вул. Героїв Майдану, 308, м. Шаргород, Вінницької області, 23500, код 03582675

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057, код - 39369133

про визнання протиправними дій та тлумачення умов договору

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції.

1. Шаргородська міська рада Вінницької області звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" про визнання права на отримання послуг з розподілу електричної енергії на умовах, визначених договором від 23.01.2019 р. за №ША-130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти та зобов`язання надавати послуги з розподілу електричної енергії у відповідності до умов зазначеного договору.

2. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.06.2019 року у справі №902/275/19 у задоволенні позову Шаргородської міської ради Вінницької області відмовлено у повному обсязі.

3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 року апеляційну скаргу Шаргородської міської ради Вінницької області на Рішення Господарського суду Вінницької області від 25.06.2019 року у справі № 902/275/19 залишено без задоволення, а Рішення Господарського суду Вінницької області залишено без змін.

4. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.01.2020 року касаційну скаргу Шаргородської міської ради Вінницької області задоволено частково. Скасовано Рішення Господарського суду Вінницької області від 25.06.2019 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 року у справі №902/275/19, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

5. Поряд з цим, Шаргородська міська рада Вінницької області звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" про розтлумачення змісту правочину, укладеного 23.01.2019 року між Шаргородською міською радою Вінницької області та Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", наступним чином: "умови договору №ША-130300-А від 23.01.2019 року не передбачають обов`язку Шаргородської міської ради Вінницької області здійснювати попередню оплату за надання послуг з розподілу електричної енергії". Визнання протиправними дії Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" щодо повідомлення 05.07.2019 року Шаргородської міської ради Вінницької області про відключення від електропостачання.

6. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.10.2019 року у справі №902/560/19 позов задоволено. Розтлумачено зміст правочину, укладеного 23.01.2019 року між Шаргородською міською радою Вінницької області та Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", наступним чином: "Умови договору №ША-130300-А від 23.01.2019 року не передбачають обов`язку Шаргородської міської ради Вінницької області здійснювати попередню оплату за надання послуг з розподілу електричної енергії". Визнано протиправними дії Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" щодо повідомлення 05.07.2019 року Шаргородської міської ради Вінницької області про відключення від електропостачання. Стягнуто з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. Стягнуто з відповідача до Державного бюджету судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

7. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 року вказане рішення Господарського суду Вінницької області залишено без змін.

8. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у складі від 03.03.2020 рішення Господарського суду Вінницької області від 24.10.2019 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 року у справі №902/560/19 скасовано. Справу №902/560/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

9. 25 лютого 2020 року під час нового розгляду справи №902/275/19 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява позивача (вх. №02.1-34,1691/20) про залишення без розгляду позовної заяви Шаргородської міської ради Вінницької області до Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" надавати Шаргородській міській раді Вінницької області послуги з розподілу електричної енергії у відповідності до умов договору від 23 січня 2019 року за № ША - 130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, укладеного між Шаргородською міською радою Вінницької області та CO "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго".

10. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.04.2020 року об`єднано справу №902/275/19 за позовом Шаргородської міської ради Вінницької області до Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" про визнання права на отримання послуг з розподілу електричної енергії на умовах, визначених договором від 23.01.2019 року за № ША - 130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти та зобов`язання надавати послуги з розподілу електричної енергії у відповідності до умов зазначеного договору зі справою № 902/560/19 за позовом Шаргородської міської ради Вінницької області до Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці Шаргородські електричні мережі" про визнання протиправними дій Товариства пов`язаних з повідомленням про відключення від енергопостачання від 05.07.2019 та тлумачення умов договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти від 23.01.2019 № ША-130300-А в одне провадження з присвоєнням єдиного унікального номеру № 902/275/19 (а.с.201-206 т.3) .

11. За результатами нового розгляду Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення від 07.09.2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" щодо припинення електропостачання Шаргородській міської ради Вінницької області (код - 04326253, вул. Поштова, 13, м. Шаргород, Вінницька область, 23500), починаючи з 09.04.2019 року. Визнано протиправними дії Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", пов`язані з повідомленням 05.07.2019 року Шаргородській міській раді Вінницької області про відключення від енергопостачання. Відмовлено у задоволенні позову Шаргородської міської ради Вінницької області до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" в частині тлумачення змісту Договору від 23.01.2019 року за № ША-130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти щодо порядку оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії. Стягнуто з Шаргородської міської ради Вінницької області в дохід Державного Бюджету України судовий збір за подачу позову (заява від 12.09.2019 року №02-12/466 (вх. №02.1-34/7322/19) у розмірі 1 921,00 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" на користь Шаргородської міської ради Вінницької області 3842,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору; 21 495,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу. Судові витрати зі сплати судового збору: 960,50 грн. - за подачу заяви про забезпечення позову; 3 842,00 грн - за розгляд позовних вимог; 2 881,50 грн - за розгляд апеляційної скарги на Рішення Господарського суду Вінницької області від 25.06.2019 року у справі №902/275/19; 3 842,00 грн - за розгляд касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 року у справі №902/275/19 та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 495,00 грн - залишено за позивачем. Судові витрати зі сплати судового збору: 2 881,50 грн - за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.10.2019 року у справі №902/560/19; 3 842,00 грн - за розгляд касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 року у справі №902/560/19 - залишити за відповідачем. Роз`яснено сторонам, що вони звільняються від сплати одна одній судових витрат в сумі 6 723,50 грн.

ІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

12. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Господарського суду Вінницької області від 07 вересня 2020 року скасувати. Постановити у справі нове рішення, яким в позові Шаргородської міської ради до АТ "Вінницяобленерго" в особі СО "Шаргородські електричні мережі відмовити в повному обсязі. Стягнути з Шаргородської міської ради на користь АТ "Вінницяобленерго" в особі СО "Шаргородські електричні мережі" судові витрати пов`язані з розглядом справи в судах всіх інстанції.

13. Вважає, що дане рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального права, мало місце невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, а також було присутнє невірне застосування норм матеріального права ї тому рішення підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції.

14. Окрім того, скаржник зазначає, що 01 червня 2020 року на адресу суду надійшла заява Товариства про відкладення судового засідання в зв`язку з карантинними заходами 03.06.2020 року судове засідання відбулося без представника Товариства, своє рішення у відмові клопотання суддя оформив ухвалою суду від 17 червня 2020 року, тобто через 14 днів від дати судового засідання.

15. Відповідно до ухвали від 17 червня 2020 року суддя Міліціанов Р.В. (отримана Товариством 19.06.2020 року) суд не задовольнив заяву про відкладення судового засідання через введення в Україні карантинних обмежень мотивуючи свою ухвалу відсутністю електронного підпису, проте в матеріалах справи на той час знаходиться безліч письмових заяв учасників процесу, що були направлені за допомогою електронних відправлень без електронного підпису, які були прийняті судом до уваги, що свою чергу свідчить про упередженість судді Міліціанова Р.В. Також ухвалою від 17.06.2020 року суддя Міліціанов Р.В. зобов`язав Товариство надати відомості про припинення електропостачання Міськраді чим фактично перебрав на себе обов`язок доказування по справі.

16. На підставі наведеного скаржник вбачає, що у товариства існували цілком обґрунтовані підозри в неупередженості та об`єктивності судді Міліціанова Р.В., тому 22.06.2020 року Товариство подало заяву про відвід судді Міліціанова Р.В. Оскільки ухвалу суду за результатом судового засідання від 03.06.2020 року було підписано суддею 17.06.2020 року, а отримано Товариством 19.06.2020 року Товариство було позбавлено можливості подати заяву про відвід раніше 3 днів до дати судового засідання, а відповідно позбавлено права розгляду відводу іншим суддею, адже у відповідності до ст. 39 п.3 ГПК України " якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу". З наведеного вище скаржник дійшов висновку, що затягування підписання ухвали суду на 14 днів позбавило товариство справедливого розгляду про відвід неупередженим суддею.

17. Також, скаржник вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що п. 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 (далі за текстом - ПРРЕЕ) не передбачає права товариства припиняти постачання електроенергії боржникам в разі не виконання з їх сторони умов договору про внесення 100% передоплати за замовлені послуги.

18. Відповідно до п. 7.10. ПРРЕЕ припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у Порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом системи розподілу. Отже розділ 7 ПРРЕЕ кореспондує до Кодексу системи розподілу затвердженого Постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018р.(далі за текстом - КСР). Згідно п.11.5.2. КСР припинення розподілу електричної енергії проводиться у випадках: 3) за ініціативою ОСР: несплата та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії; Відповідно до 11.5.13. КСР у разі несплати або неповної оплати за послуги з електроживлення у строки, визначені договором про надання послуг з розподілу електричної енергії, ОСР надає користувачу письмовим повідомленням (з позначкою про вручення) попередження про припинення електроживлення. Якщо договором про надання послуг з розподілу електричної енергії передбачена попередня оплата або авансові платежі, припинення/обмеження розподілу електричної енергії за несплату передбачених договором рахунків на попередню оплату або авансових платежів не може застосовуватись раніше початку розрахункового або планового періоду, на який має здійснюватись відповідна оплата. У разі несплати за послуги з розподілу електричної енергії протягом 5 робочих днів після отримання користувачем попереджання ОСР має право відключити об`єкт користувача від електричної мережі.

19. Крім того, скаржник в апеляційній скарзі вважає, що сума понесених витрат позивачем на оплату послуг адвоката є необґрунтовано завищеною. Разом з тим, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що на момент проголошення рішення, згідно судового наказу від 08.01.2020 року по справі №902/560/19 вже було стягнуто на користь міськради з Товариства 1921 грн. судових витрат, доказом цього є Постанова державного виконавця від 04.02.2020 року (додаток №2 до апеляції), тобто фактично суд стягнув з Товариства судовий збір в подвійному розмірі.

ІІІ. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечень інших учасників справи.

20. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.09.2020 р. у справі №902/275/19 та розгляд апеляційної скарги призначено на 09 грудня 2020 року.

21. 03 грудня 2020 року на адресу суду від Шаргородської міської ради Вінницької області надійшов відзив в якому просить суд апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 7 вересня 2020 року без змін.

22. Однак, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Олексюк Г.Є. судове засідання у справі № 902/275/19 о 10:30 год. 09 грудня 2020 року не відбулося.

23. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2020 року призначено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.09.2020 року у справі №902/275/19 на 12 січня 2021 року.

24. В судовому засіданні 12.01.2021 року представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та надав відповідні пояснення. Зокрема представник відповідача зазначив, що у відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції були підозри в неупередженості та об`єктивності судді Міліціанова Р.В. Також представник звернув увагу суду на те, що питання припинення електропостачання регулюється не тільки п. 7.5 ПРРЕЕ, а значно більшим переліком нормативно-правових актів, які доповнюють один одного і в цілому регулюють взаємовідносини в сфері електропостачання. Тому невірне тлумачення п. 7.5 ПРРЕЕ та неприйняття до уваги Кодексу системи розподілу та Закону України "Про ринок електричної енергії" призвело до ухвалення рішення по справі, що не ґрунтується на вимогах законодавства.

25. В судове засідання 12.01.2021 року Шаргородська міська рада Вінницької області та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

26. Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

27. Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

28. Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

29. Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Шаргородської міської ради Вінницької області та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

30. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

ІV. Мотивувальна частина постанови.

31. Заслухавши пояснення представника Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" в судовому засіданні 12.01.2021 року, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 07.09.2020 р. у справі №902/275/19 без змін, виходячи з наступного.

32. Як вбачається з матеріалів об`єднаної справи, при обґрунтуванні позовних вимог у справі №902/275/19 позивач зазначив, що 02.03.2009 року між Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" (Постачальник електричної енергії) та Шаргородською міською радою (Споживач) укладеного Договір № ША-130300 про постачання електричної енергії (далі за текстом - Договір № ША-130300), за умовами якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 71,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору(а.с.121-124 т.1).

33. 29 грудня 2018 року позивачем підписано заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії"(а.с. 120 т.1).

34. 23 січня 2019 року між Шаргородською міською радою (Замовник) та Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" (Учасник) укладено Договір про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти № ША 130300-А (далі за текстом - Договір № ША 130300-А), згідно з п. 1.2. якого Учасник зобов`язується у 2019 р. надати Замовникові послуги з розподілу електричної енергії, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх в повному обсязі(а.с. 11-13 т.1).

35. Згідно з пунктом 3.1. Договору № ША 130300-А від 23.01.2019 року, розрахунки за розподіл проводяться згідно із умовами розподілу електричної енергії, що зазначені у Додатку №1 до цього Договору.

36. Відповідно до пунктів 5.1. 5.1.4. Договору № ША 130300-А від 23.01.2019 року, замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги; приймати послуги згідно з умовами розподілу електричної енергії, визначеними у Додатку №1 до цього Договору; зменшувати обсяг послуг залежно від реального фінансування видатків, або збільшення тарифу (у такому разі Сторони вносять відповідні зміни до цього Договору); інші обов`язки визначені в умовах розподілу електричної енергії, згідно Додатку №1 до цього Договору(а.с. 11 зворотня сторінка т.1).

37. Відповідно до п.11.1. Договору №ША-130300-А від 23.01.2019 року, невід`ємною частиною вказаного договору є Додаток №1 - Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША 130300 від 29.12.2018 року та кошторис, затверджений повноваженою державною установою, затверджену копію якого замовник зобов`язаний надати учаснику при підписанні цього договору. Договір підписано та скріплено печатками сторін(а.с. 12 т.1).

38. Додатковою угодою №1 від 23.01.2019 року сторони внесли зміни до банківських реквізитів Договору № ША 130300-А від 23.01.2019 року(а.с. 13 т.1).

39. 07 лютого 2019 року "Шаргородські електричні мережі" надіслало на адресу Шаргородської міської ради повідомлення про припинення подачі електроенергії, згідно якого вбачається, що станом на 07.02.2019 р. міська рада заборговала за розподіл електричної енергії 34 047 грн.25 коп.

40. 13 лютого 2019 року Шаргородська міська рада надіслала лист №02-11/98 директору структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" в якому зазначила, що договір про постачання електричної енергії від 2 березня 2009 року за №ША-130300, укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ВАТ "АК Вінницяобленерго", а також заява - приєднання до умов договору споживання про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 29 грудня 2018 року з 23 січня 2019 року припинили свою дію. За вказаних обставин з 23 січня 2019 року договірні відносини між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго" регулюються лише договором про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти від 23 січня 2019 року за №ША - 130300-А, який виконується Шаргородською міською радою Вінницької області у повному обсязі у відповідності до його умов. Шаргородською міською радою Вінницької області виконується договір про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти від 23 січня 2019 року за №ША - 130300-А у повному обсязі у відповідності до його умов і будь-якої заборгованості станом на 7 лютого 2019 року перед СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго" немає (а.с. 31 т.1).

41. Структурна одиниця "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго", розглянувши лист, у свою чергу повідомила Шаргородську міську раду листом від 15.02.2019 року №СО/75/17, що Шаргородська міська рада 29.12.2018 року підписала заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, тобто з 01.01.2019 р. основним документом, що регулює взаємовідносини між ПАТ "Вінницяобленерго" та Шаргородською міською радою в частині надання послуг з розподілу електричної енергії являється договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 29.12.2018 року. Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300 від 29.12.2018 року є укладеним і жодна з сторін не виявила бажання його розірвати. Додатком №4 Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300 від 29.12.2018 року являється Порядок розрахунків. Відповідно до п.2 Порядку розрахунків споживач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на відповідний розрахунковий період. ПАТ "Вінницяобленерго" в повному обсязі виконує взяті на себе договірні відносини, натомість зі сторони Шаргородської міської ради вбачається заперечення укладених у встановленому порядку договорів та відмова виконувати їх умови в односторонньому порядку(а.с. 32-33 т.1) .

42. Виконавчий комітет Шаргородської міської ради Вінницької області, розглянувши лист ПАТ "Вінницяобленерго" від 15 лютого 2019 року за вих.№ СО/75/17, листом від 06.03.2019 року №02-11/141 повідомив наступне: договір про постачання електричної енергії від 2 березня 2009 року за № ША 130300, укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ВАТ "АК Вінницяобленерго", а також заява - приєднання до умов договору споживання про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 29 грудня 2018 року з 23 січня 2019 року припинили свою дію, оскільки цього дня між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго" укладено договір за № ША - 130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, умови якого міською радою не порушуються, а заборгованості чи переплати за договором 2009 року за №ША-130300 не існує(а.с. 34-35 т.1).

43. 05 березня 2019 року "Шаргородські електричні мережі" надіслало на адресу Шаргородської міської ради повідомлення про припинення подачі електроенергії, згідно якого вбачається, що станом на 05.03.2019 року міська рада заборгувала за розподіл електричної енергії 20468 грн.78 коп.(а.с. 36 т.1).

44. Листом від 06.03.2019 року №02-11/140 Шаргородська міська рада надіслала лист ПАТ "Вінницяобленерго", в якому зазначила, що міська рада являється сумлінним платником за послуги, що надаються ПАТ "Вінницяобленерго", і хоче в подальшому залишатися в такому статусі, проте виконувати 100% передоплату не в змозі по причині того, що кошти, які використовуються на оплату енергоносіїв, отримуються у вигляді субвенції з районного бюджету, які надходять на рахунок міськради з 10 по 15 число поточного місяця. Крім того, відповідно до п.3.2 Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША 130300А від 23.01.2019 року до рахунку на оплату послуг додається акт приймання-здачі наданих послуг та податкова накладна. Оскільки Шаргородські ЕМ не можуть надавати акт приймання-здачі наданих послуг до початку розрахункового періоду, управління ДКС в Шаргородському районі відмовляє в проведені даних платежів. На підставі наведеного міська рада просила погодити підписання додатку №4 до договору про розподіл електроенергії в редакції, що додається до даного листа, з умовою оплати послуг по факту їх надання як передбачено Законом України "Про публічні закупівлі"(а.с. 37 т.1).

45. В свою чергу ПАТ "Вінницяобленерго" листом від 21.03.2019 року №06-40/2522 зазначила, що враховуючи, що Шаргородська міська рада є бюджетною установою та не утримується за рахунок коштів (внесків) населення, Товариство наполягає на здійсненні оплати за послуги з розподілу електричної енергії у формі попередньої оплати(а.с. 38 т.1).

46. 01 квітня 2019 року на адресу Шаргородської міської ради отримано повідомлення від відповідача про припинення подачі електроенергії 01.04.2019 року, на підставі якого здійснено відключення 09.04.2019 року(а.с. 39 т.1).

47. Не погодившись з діями відповідача, Шаргородська міська рада Вінницької області звернулась до Господарського суду Вінницької області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" про визнання права на отримання послуг з розподілу електричної енергії на умовах, визначених договором від 23.01.2019 р. за №ША - 130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти та зобов`язання надавати послуги з розподілу електричної енергії у відповідності до умов зазначеного договору.

48. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.06.2019 року у справі №902/275/19 у задоволенні позову Шаргородської міської ради Вінницької області відмовлено у повному обсязі.

49. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 року апеляційну скаргу Шаргородської міської ради Вінницької області на Рішення Господарського суду Вінницької області від 25.06.2019 року у справі № 902/275/19 залишено без задоволення, а Рішення Господарського суду Вінницької області залишено без змін.

50. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.01.2020 року касаційну скаргу Шаргородської міської ради Вінницької області задоволено частково. Скасовано Рішення Господарського суду Вінницької області від 25.06.2019 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 року у справі №902/275/19, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

51. При обґрунтуванні позовних вимог у справі №902/560/19 позивач зазначив, що 02.03.2009 року між Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" (далі по тексту також - Постачальник електричної енергії, відповідач) та Шаргородською міською радою (далі по тексту також - Споживач, позивач) укладеного Договір №ША-130300 про постачання електричної енергії (далі - Договір №ША-130300), за умовами якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 71,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору(а.с. 110-116 т.4).

52. Розрахунковий період за даним договором - є календарний місяць, протягом якого визначається обсяг енергії, що продається Споживачу за цей час та протягом якого Споживач повинен здійснити розрахунки за електроенергію (розділ 1 Договору №ША-130300).

53. 29 грудня 2018 року позивач підписав заяву-приєднання. При цьому, у самій заяві зазначено про "...приєднання споживача з 01 січня 2019 р. до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії №ША-130300 від 02.03.2009 за особовим рахунком №130300 ..."(а.с. 117-118 т.4).

54. В подальшому Шаргородською міською радою було проведено процедуру закупівлі UA-2019-01-09-000421-b послуги з розподілу електричної енергії, за результатами якої, 24.01.2019 року сформовано відповідний звіт(а.с. 9, 125-130 т.4).

55. Так, за результатами проведення процедури закупівлі 23.01.2019 року між Шаргородською міською радою (Замовник) та Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" (Учасник) укладено Договір про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША - 130300-А (далі за текстом - Договір №ША - 130300-А), згідно з п.1.2. якого Учасник зобов`язується у 2019 році надати Замовникові послуги з розподілу електричної енергії, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх в повному обсязі.

56. Згідно з пунктом 3.1. Договору №ША - 130300-А від 23.01.2019 року, розрахунки за розподіл проводяться згідно із умовами розподілу електричної енергії, що зазначені у Додатку №1 до цього Договору.

57. До рахунка додається акт про прийняття-здачі наданих послуг та податкова накладна (п.3.2 Договору №ША - 130300-А)(а.с. 10 т.4).

58. Відповідно до пунктів 5.1.-5.1.4. Договору №ША - 130300-А від 23.01.2019 року, замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги; приймати послуги згідно з умовами розподілу електричної енергії, визначеними у Додатку №1 до цього договору; зменшувати обсяг послуг залежно від реального фінансування видатків, або збільшення тарифу (у такому разі Сторони вносять відповідні зміни до цього Договору); інші обов`язки визначені в умовах розподілу електричної енергії, згідно Додатку №1 до цього договору(а.с. 10 т.4).

59. Пунктами 5.3-5.3.3. Договору №ША - 130300-А визначено, що учасник зобов`язаний: забезпечити надання послуг з розподілу електричної енергії у строки, встановлені Договором; забезпечити надання послуг з розподілу електричної енергії, якість якої відповідає умовам установленим розділом ІІ цього Договору (а.с. 10 т.4).

60. Відповідно до п. 9.1 Договору №ША - 130300-А , цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє по 31.12.2019 року, але в будь-якому разі - до проведення повних розрахунків за фактично спожиту електроенергію. Сторони, користуючись правом, наданим їм ч.3 ст. 631 ЦК України, домовились, що умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.01.2019 року(а.с. 10 зворотня сторінка т.4).

61. Під час виконання умов цього Договору, в тому числі питань, що цим договором не обумовлені, сторони керуються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2019 (п.10.2 Договору №ША - 130300-А)(а.с. 11 т.4).

62. Невід`ємною частиною цього договору є: Додаток №1 - Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША - 130300 від 29.12.2018 та кошторис, затверджений повноважною державною установою, затверджену копію якого Замовник зобов`язаний надати Учаснику при підписанні цього Договору (п.11.1 Договору №ША - 130300-А) (а.с. 11 т.4).

63. Додатковими угодами №1 від 23.01.2019 та №2 від 12.04.2019 сторони внесли зміни до банківських реквізитів договору №ША - 130300-А.(а.с. 12, 40 т.4)

64. 21 травня 2019 року між сторонами підписано Додаткову угоду №3 про зміну в преамбулі та в тексті укладеного договору №ША-130300-А у всіх відмінка - ПАТ "Вінницябленерго" на АТ "Вінницяобленерго". У розділі Договору "Юридичні адреси сторін" ПАТ "Вінницяобленерго" замінено на АТ "Вінницяобленерго"(а.с.77 т.4).

65. Відповідно до умов договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША-130300-А від 23.01.2019 року сторонами підписувалися Акти про використану електроенергію, зокрема: за січень 2019, за лютий 2019, березень 2019.

66. Також в матеріалах справи наявні Акти приймання - здачі наданих послуг з перетікання реактивної електроенергії, які як слідують із їх змісту, засвідчують факт наданих послуг згідно умов договору №ША-130300 від 02.03.2019, а саме: №208 від 13.03.2019 (за березень 2019), №208 від 20.02.2019 (за лютий 2019).

67. Вказані послуги оплачувалися позивачем із зазначенням призначення платежу: "за над. послуги з комп.перетік.реакт.електроен....2019; зг.дог. №ША-130300 від 02.03.2019 д.у.№ 1 від 20.02.2009 та акт №.." згідно наступних платіжних доручень: №285 від 13.03.2019, №289 від 13.03.2019, №287 від 13.03.2019, №220 від 25.02.2019(а.с. 14, 15, 17, 23 т.4) .

68. Актами прийняття-здачі наданих послуг з розподілу електричної енергії, згідно умов договору №ША-130300 від 02.03.2019, №ША -130300-А від 23.01.2019 сторонами засвідчено об`єм, а також вартість наданих та відповідно одержаних послуг, зокрема: №802 від 13.03.2019, №802 від 19.02.2019, №802 від 29.01.2019, №802 від 12.04.2019, №802 від 23.05.2019(а.с. 16, 24, 30, 41 т.4).

69. Позивач оплачував означені послуги, з посиланням на договір №ША-130300-А від 23.01.2019, д.у.№ 1 від 23.01.2019 та відповідний акт, згідно наступних платіжних доручень: №287 від 13.03.2019, №286 від 13.03.2019, №290 від 13.03.2019, №288 від 13.03.2019, №182 від 20.02.2019, №184 від 20.02.2019, №181 від 20.02.2019, №183 від 20.02.2019, №88 від 30.01.2019, №90 від 30.01.2019, №89 від 30.01.2019, №87 від 30.01.2019, №460 від 17.04.2019, №461 від 17.04.2019, №463 від 17.04.2019, №675 від 27.05.2019, №676 від 27.05.2019, №678 від 27.05.2019.(а.с. 17-20, 25-28, 31-34, 37-39, 42-44 т.4).

70. 07 лютого 2019 року СО "Шаргородські електричні мережі" надіслала на адресу Шаргородської міської ради повідомлення про припинення подачі електроенергії, з якого слідує, що станом на 07.02.2019 року міська рада заборгувала за розподіл електричної енергії 34047,25 грн.(а.с. 46 т.4)

71. На вказане повідомлення Шаргородська міська рада відреагувала шляхом надіслання листа №02-11/98 від 13.02.2019 року директору структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" в якому зазначила, що договір про постачання електричної енергії від 02.03.2009 року за №ША-130300, укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ВАТ "АК Вінницяобленерго", а також заява - приєднання до умов договору споживання про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 29.12.2018 з 23.01.2019 припинили свою дію(а.с. 49 т.4).

72. За вказаних обставин з 23.01.2019 року договірні відносини між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго" регулюються лише договором про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти від 23.01.2019 за №ША - 130300-А, який виконується Шаргородською міською радою Вінницької області у повному обсязі у відповідності до його умов. Водночас будь-якої заборгованості станом на 07.02.2019 перед СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго" немає.

73. Структурна одиниця "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго", розглянувши вказаний лист, повідомила Шаргородську міську раду листом від 15.02.2019 року за №СО/75/17, що Шаргородська міська рада 29.12.2018 року підписала заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, тобто з 01.01.2019 року основним документом, що регулює взаємовідносини між ПАТ "Вінницяобленерго" та Шаргородською міською радою в частині надання послуг з розподілу електричної енергії є договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 29.12.2018(а.с 50-51 т.4).

74. Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300 від 29.12.2018 року є укладеним і жодна з сторін не виявила бажання його розірвати. Додатком №4 Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300 від 29.12.2018 року являється Порядок розрахунків. Відповідно до п. 2 Порядку розрахунків споживач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на відповідний розрахунковий період. ПАТ "Вінницяобленерго" в повному обсязі виконує взяті на себе договірні відносини, натомість зі сторони Шаргородської міської ради вбачається заперечення укладених у встановленому порядку договорів та відмова виконувати їх умови в односторонньому порядку. Додатково, в якості "PS" в листі зазначено: "З наведеними в даному листі договорами з додатками та нормативно-правовими документами можна ознайомитися на офіційному сайті ПАТ "Вінницяобленерго: http://www.voe.com.ua/".

75. 05 березня 2019 року СО "Шаргородські електричні мережі" надіслала на адресу Шаргородської міської ради повідомлення про припинення подачі електроенергії, оскільки станом на 05.03.2019 міська рада заборгувала за розподіл електричної енергії 20 468,78 грн.(а.с. 46 т.4)

76. Виконавчий комітет Шаргородської міської ради Вінницької області, розглянувши лист ПАТ Вінницяобленерго від 15 лютого 2019 року за вих. № СО/75/17, листом від 06.03.2019 за №02-11/141 повідомив, що договір про постачання електричної енергії від 02.03.2009 за №ША 130300, укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ВАТ "АК Вінницяобленерго", а також заява - приєднання до умов договору споживання про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 29.12.2018 з 23.01.2019 припинили свою дію, оскільки цього дня між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго" укладено договір за №ША - 130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, умови якого міською радою не порушуються, а заборгованості чи переплати за договором 2009 року не існує(а.с. 54 т.4).

77. 06 березня 2019 року виконавчим комітетом Шаргородської міської ради направлено комерційному директору АТ "Вінницяобленерго" Агеєвій І.М. лист №02-11/140, в якому зазначено, що міська рада є сумлінним платником за послуги, що надаються ПАТ Вінницяобленерго, і хоче в подальшому залишатися в такому статусі, проте виконувати 100% передоплату не в змозі по причині того, що кошти, які використовуються на оплату енергоносіїв, отримуються у вигляді субвенції з районного бюджету, які надходять на рахунок міськради з 10 по 15 число поточного місяця. Крім того, відповідно до п.3.2 Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША-130300А від 23.01.2019 року до рахунку на оплату послуг додавався акт приймання-здачі наданих послуг та податкова накладна(а.с. 52 т.4).

78. Оскільки Шаргородські ЕМ не можуть надавати акт приймання-здачі наданих послуг до початку розрахункового періоду, управління ДКС в Шаргородському районі відмовило в проведені даних платежів.

79. На підставі наведеного міська рада просила погодити підписання додатку №4 до договору про розподіл електроенергії в редакції, що додавалася до даного листа, з умовою оплати послуг по факту їх надання як передбачено Законом України "Про публічні закупівлі".

80. АТ "Вінницяобленерго" листом №06-40/2522 від 21.03.2019 року зазначило, що так як Шаргородська міська рада є бюджетною установою та не утримується за рахунок коштів (внесків) населення, Товариство наполягає на здійсненні оплати за послуги з розподілу електричної енергії у формі попередньої оплати.

81. В подальшому, на адресу Шаргородської міської ради надійшло повідомлення Шаргородських електричних мереж від 01.04.2019 про припинення подачі електроенергії з 01.04.2019 року, у зв`язку із наявністю заборгованості у розмірі 19 948,01 грн.(а.с. 47 т.4)

82. Одержання Шаргородською міською радою вказаного повідомлення зумовило звернення останньої з листом №02-12/213 від 15.04.2019 року до СО "Шаргородські електричні мережі" ВАТ "АК Вінницяобленерго", Вінницького обласного територіального антимонопольного комітету України та Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг у Вінницькі області(а.с. 56 т.4).

83. Так, у вказаному листі адресант узагальнює раніше наявну між сторонами переписку та вказує, що із її змісту слідує, що визначена у Повідомленні від 01.04.2019 року сума не є заборгованістю, а являється нарахованою передоплатою за розподіл електричної енергії на квітень місяць, здійснення якої Договором за №ША-130300-А не передбачено.

84. Водночас міська рада зазначила, що за даними бухгалтерського обліку міської ради станом на 08.04.2019 року рахується передоплата за розподіл електроенергії на суму 96 363,56 грн. Окрім того, з даним листом позивачем направлено два примірника акту про використану електроенергію станом на 08.04.2019 року та примірник світлин засобів обліку спожитої електроенергії за 08.04.2019 року, які обліковують спожиту електроенергію установами, що фінансуються з міського бюджету.

85. В свою чергу, на вказаний лист СО "Шаргородські ЕМ" надіслала лист №СО/75/82 від 16.04.2019 року, в якому повторно зазначила про дію між сторонами Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 29.12.2018 року №ША-130300. А також повідомила, що вимога провести безоплатно позачергове знаття контрольного огляду 41 точки обліку, що належить Шаргородській міській раді суперечить умовам договору від 29.12.2018 та не відповідає плану робіт Шаргородських ЕМ.(а.с. 57 т.4). (а.с. 60-68 т.1, а.с. 81, а.с. 89 т.1, а.с. 120 т.1)

86. В листі №02-11/236 від 26.04.2019 року виконавчий комітет Шаргородської міської ради повідомив СО "Шаргородські ЕМ", що заява-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) елктричної енергії від 29.12.2018 року, про яку зазначає останній у листі від 16.04.2019 року за №СО/75/82, стосується приєднання до умов договору про постачання електричної енергії від 02.03.2009 року за №ША-130300(а.с. 58 т.4).

87. Окрім того, позивач зазначив, що Договір про постачання електричної енергії від 02.03.2009 року за №ША-130300, укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ВАТ "АК Вінницяобленерго", а також заява - приєднання до умов договору споживання про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 29.12.2018 року з 23.01.2019 року, на підставі ч.1 ст.651 ЦК України, є розірваним (припиненим), оскільки, за твердженням адресанта, це прямо передбачено пунктом 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року за №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії".

88. 06 травня 2019 року відповідач, розглянувши вказаний лист, направив позивачу лист №СО/75/98 від 06.05.2019, в якому, поміж іншого, вимагав від Шаргородської міської ради відповідь, чи дійсно остання розриває Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого приєдналася шляхом підписання заяви-приєднання від 29.12.2018 року.

89. 05 липня 2019 року "Шаргородські електричні мережі" надіслало на адресу Шаргородської міської ради повідомлення про припинення подачі електроенергії, згідно якого слідує, що станом на 05.07.2019 року міська рада заборгувала за розподіл електричної енергії 28 085,29 грн.

90. Вищезазначене повідомлення стало підставою для звернення позивача з позовом до Господарського суду Вінницької області про визнання протиправними дій Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці Шаргородські електричні мережі" щодо направлення повідомлення від 05.07.2019 року про відключення від електропостачання.

91. В обгрунтування позову Шаргородська міська рада Вінницької області посилалася на те, що із змісту повідомлення Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці Шаргородські електричні мережі" від 05.07.2019 року про відключення від електропостачання вбачається, що станом на 05.07.2019 року позивач заборгував за розподіл електричної енергії 28 085,29 грн.

92. Також, Шаргородська міська рада Вінницької області посилалася на те, шо нею здійснено оплату послуг згідно актів про використану електроенергію за січень-червень 2019 року за розподіл електричної енергії самої міської ради, бібліотек, ДНЗ №№ 1,2 та 3, а також вуличного освітлення.

93. Станом на 05.07.2019 року жодної заборгованості у міської ради перед АТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці Шаргородські електричні мережі" не існувало і не існує. Окрім того, станом на 08.04.2019 року існувала передоплата за розподіл електроенергії на суму 96 363,56 грн.

94. 16 вересня 2019 року на адресу Господарського суду Вінницької області від позивача надійшла заява №02-12/466 від 12.09.2019 року, в якій останній просив суд постановити рішення про визнання дій відповідача протиправними, розтлумачивши при цьому зміст укладеного між сторонами договору №ША-130300-А від 23.01.2019 року (а.с. 106-109 т.4).

95. Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначив, що із змісту відзиву відповідача слідує невірне тлумачення останнім умов діючого договору від 23.01.2019 року за №ША-130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, який у відповідності до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго"(а.с.11-13 т.1). Одночасно позивач вказує, що до укладення вказаного договору між сторонами діяв договір про постачання електричної енергії від 02.03.2009 року за №ША-130300(а.с. 121-123 т.1). Позивачем 29.12.2018 року підписано заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) елктричної енергії, яка стосується приєднання до умов договору про постачання електричної енергії на умовах договору від 02.03.2009 за № ША-130300(а.с.61-68, 81-89, 120 т.1).

96. При цьому, позивач посилається на те, що відповідач по справі жодних дій по укладенню публічного договору не вчиняв, а саме: не розмістив договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії ні на сайті оператора системи розподілу, ні у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів оператора системи розподілу.

97. Також відповідачем не відправлено на адресу міської ради поштовим відправленням заяви-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача, встановленого зразка, як це передбачено у Додатку №3 до ПРРЕЕ (Додаток 1 до Типового договору). Заява - приєднання до договору споживання від 29 грудня 2018 року не може слугувати доказом виконання відповідачем вимог пункту 4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року за № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" та п. 2.1.4. самих Правил, оскільки складена з порушенням строків, визначених Постановою, стосується приєднання до умов договору про постачання електричної енергії від 2 березня 2009 року за №ША-130300 та кардинально відрізняється від зразка заяви - приєднання, що відображена у Додатку №3 до ПРРЕЕ (Додаток 1 до Типового договору) за своїм змістом і суттю.

98. Враховуючи викладене, позивач до 23.01.2019 вважав, що відповідач надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі та за умовами чинного на той момент договору про постачання електричної енергії від 02.03.2009 за №ША-130300, який також не передбачає попередню форму оплати.

99. Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.10.2019 заяву Шаргородської міської ради Вінницької області №02-12/466 від 12.09.2019 прийнято до розгляду та постановлено подальший розгляд справи №902/560/19 здійснювати в межах предмету позову, що визначений у заяві Шаргородської міської ради Вінницької області №02-12/466 від 12.09.2019 року (а.с. 190-191 т.4).

100. 24 жовтня 2019 року представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд: "1. Розтлумачити зміст правочину, укладеного 23 січня 2019 року між Шаргородською міською радою Вінницької області та публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" встановивши наявність чи відсутність домовленостей щодо здійснення попередньої оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії. 2. Визнати протиправними дії акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" щодо повідомлення 05 липня 2019 року Шаргородську міську раду Вінницької області про відключення від електропостачання".

101. Рішенням господарського суду Вінницької області від 24.10.2019 року у справі №902/560/19 позов задоволено. Розтлумачено зміст правочину, укладеного 23.01.2019 року між Шаргородською міською радою Вінницької області та Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", наступним чином: "Умови договору №ША-130300-А від 23.01.2019 року не передбачають обов`язку Шаргородської міської ради Вінницької області здійснювати попередню оплату за надання послуг з розподілу електричної енергії". Визнано протиправними дії Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" щодо повідомлення 05.07.2019 року Шаргородської міської ради Вінницької області про відключення від електропостачання. Стягнуто з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. Стягнуто з відповідача до Державного бюджету судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

102. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 року вказане рішення Господарського суду Вінницької області залишено без змін.

103. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у складі від 03.03.2020 рішення Господарського суду Вінницької області від 24.10.2019 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 року у справі №902/560/19 скасовано. Справу №902/560/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

104. При новому розгляді справи позивач, в заяві № 02-12/92 від 24.02.2020 року Шаргородська міська рада просила суд першої інстанції позовну заяву в частині зобов`язання ПАТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" надавати Шаргородській міській раді Вінницької області послуги з розподілу електричної енергії у відповідності до умов договору № ША - 130300-А від 23.01.2019 року про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти залишити без розгляду, оскільки договір укладено на період 2019 року і його дія закінчилась 01.01.2020 року та доцільність у задоволенні цієї позовної вимоги відпала(а.с. 8-10 т.3).

105. При цьому, позивач просить суд задовольнити позов в частині визнання протиправними дій ПАТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" пов`язані із відключенням Шаргородської міської ради Вінницької області від електропостачання , яке мало місце 09.04.2019 року.

106. Також, у заяві позивач зазначає, що згідно актів про використану електроенергію за січень-березень 2019 року здійснено оплату за послуги щодо розподілу електричної енергії та станом на 01.04.2019 року заборгованості не існувало.

107. Окрім того, станом на 08.04.2019 року існувала передоплата за розподіл електроенергії на суму 96 363,56 грн (а.с. 8-10 т. 3).

108. Відповідач у заяві № СО-75/119 від 27.02.2020 року просив суд першої інстанції відмовити в задоволенні позову Шаргородської міської ради до AT "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" про визнання права на отримання послуг з розподілу електричної енергії на умовах визначених договором від 23.01.20109 року № ША -130300- А та зобов`язання надавати зазначенні послуги та зазначає, що товариство діяло відповідно до вимог укладених господарських договорів та жодним чином не порушувало прав позивача.(а.с. 25-27 т.3)

109. 10 січня 2020 року відповідач звернувся до позивача з листом № СО 75/14 в якому на підставі п. 2.1.4 ПРРЕЕ з вимогою про підписання договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до якого Шаргородська міська рада приєдналась шляхом підписання заяви - приєднання від 29.12.2018 року(а.с. 120 т.1).

110. Умовами договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії до якого Шаргородська міська рада приєдналась шляхом підписання заяви - приєднання від 29.12.2018 року передбачено здійснення 100% передоплати за надані послуги з розподілу електричної енергії(а.с. 61-66 т.1).

111. Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг віл 11.12.2018 року № 1827 (в редакції постанови НКРЕКП від 07 червня 2019 року № 956) тариф на розподіл електричної енергії для АТ "Вінницяобленерго" на квітень 2019 року було встановлено для 2 класу напруги - 766,83 грн/кВт/год (без урахування ПДВ). Оскільки на квітень 2019 року Шаргородська міська рада замовила 21678 кВт/год, рахунок за квітень 2019 року становить 21678 кВт/год*0,76683 грн. к/Вт/год = 19 948,01 грн.

112. 13 березня 2019 року представником позивача отримано рахунок № 554 від 13.03.2019 року на суму 19 948,01 грн без жодних зауважень.

113. Відповідачем вручено позивачу повідомлення від 01.04.2019 року про припинення подачі електроенергії, так як, станом на 01.04.2019 року позивачем рахунок по передоплаті не оплачено (а.с.47, т.4).

114. В письмових поясненнях № СО 75-202 від 06.04.2020 року поданих до суду першої інстанції відповідач підтримує позицію викладену у відзиві та просить суд позов Шаргородської міської ради про визнання дій протиправними та тлумачення умов договору " ША-130300-А від 23.01.2019 року залишити без задоволення (а.с. 232-235, т. 5).

115. Також, відповідач в письмових поясненнях № СО-75/224 від 07.05.200 року просить суд відмовити в задоволенні позову та зазначає, про правомірність вимог щодо укладення договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

116. За умовами п. 2 Додатку №4 "Порядок розрахунків" Договору №ША - 130300 Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на відповідний розрахунковий період, наступним чином:

- попередня оплата - до кінця останнього робочого дня попереднього розрахункового періоду 100 % вартості договірної величини споживання електричної енергії на розрахунковий місяць згідно з Додатком №10 до договору.

117. Факт підписання договору позивачем доводить правомірність позиції відповідача щодо обов`язку здійснення 100 % передоплати за наданні послуги з розподілу електричної енергії позивачем (а.с. 4-5, т. 6).

118. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.04.2020 року об`єднано справу №902/275/19 за позовом Шаргородської міської ради Вінницької області до Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" про визнання права на отримання послуг з розподілу електричної енергії на умовах, визначених договором від 23.01.2019 року за № ША - 130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти та зобов`язання надавати послуги з розподілу електричної енергії у відповідності до умов зазначеного договору зі справою № 902/560/19 за позовом Шаргородської міської ради Вінницької області до Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці Шаргородські електричні мережі" про визнання протиправними дій Товариства пов`язаних з повідомленням про відключення від енергопостачання від 05.07.2019 та тлумачення умов договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти від 23.01.2019 № ША-130300-А в одне провадження з присвоєнням єдиного унікального номеру № 902/275/19.

119. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.09.2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" щодо припинення електропостачання Шаргородській міської ради Вінницької області (код - 04326253, вул. Поштова, 13, м. Шаргород, Вінницька область, 23500), починаючи з 09.04.2019 року. Визнано протиправними дії Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", пов`язані з повідомленням 05.07.2019 року Шаргородській міській раді Вінницької області про відключення від енергопостачання. Відмовлено у задоволенні позову Шаргородської міської ради Вінницької області до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" в частині тлумачення змісту Договору від 23.01.2019 року за № ША-130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти щодо порядку оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії. Стягнуто з Шаргородської міської ради Вінницької області в дохід Державного Бюджету України судовий збір за подачу позову (заява від 12.09.2019 року №02-12/466 (вх. №02.1-34/7322/19) у розмірі 1 921,00 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" на користь Шаргородської міської ради Вінницької області 3 842,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору; 21 495,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу. Судові витрати зі сплати судового збору: 960,50 грн. - за подачу заяви про забезпечення позову; 3 842,00 грн - за розгляд позовних вимог; 2 881,50 грн - за розгляд апеляційної скарги на Рішення Господарського суду Вінницької області від 25.06.2019 року у справі №902/275/19; 3 842,00 грн - за розгляд касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 року у справі №902/275/19 та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 495,00 грн - залишено за позивачем. Судові витрати зі сплати судового збору: 2 881,50 грн. - за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.10.2019 року у справі №902/560/19; 3 842,00 грн - за розгляд касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 року у справі №902/560/19 - залишити за відповідачем. Роз`яснено сторонам, що вони звільняються від сплати одна одній судових витрат в сумі 6 723,50 грн.

120. Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та дотримання судом першої інстанції вказівок Верховного Суду в постановах від 16.01.2020 року у справі №902/275/19 та від 03.03.2020 року у справі №902/560/19, колегія суддів зазначає наступне.

121. Як вбачається з постанови Верховного Суду від 16.01.2020 року у справі №902/275/19 суд касаційної інстанції відзначив, що встановивши у своєму рішенні те, що сторони у Договорі №130300-А від 23.01.2019 року погодили порядок розрахунків (відповідно до умов Договору від 29.12.2018 року) суд першої інстанції послався на порядок розрахунків (Додаток №4) з якого неможливо достеменно та точно встановити чи відповідають умови цього порядку розрахунку (наданого до матеріалів справи як роздруківки Додатку №4 без дати та підписів сторін) умовам щодо порядку здійснення розрахунків відповідно до Договору від 29.12.2018 року №ША-130300. При цьому, судом встановлено, що 29.12.2019 року Міською радою підписано заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах Договору про постачання електричної енергії від 02.03.2009 року №ША-130300, проте в матеріалах справи відсутній Договір постачання електричної енергії від 02.03.2009 року, що виключає можливість достеменно встановити умови Договору від 29.12.2018 року.

122. Суд касаційної інстанції також звернув увагу на те, що як встановлено судами попередніх інстанцій, зміст заявки-приєднання вказує на те, що позивач приєднався до договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах Договору про постачання електричної енергії від 02.03.2009 року №ША-130300, а не до самого договору від 02.03.2009 року №ША-130300, дія якого припинилась, окрім дії названого договору в частині регулювання відносин щодо заборгованості/передоплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. Тому важливим є встановлення змісту умов договору від 02.03.2009 року №ША-130300.

123. Відповідно до розділу 5 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії визначеного у Додатку 3 до Правил тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків" (пункт 5.3). Таким чином, ані зміст Типового договору, ані зміст Договору №ША-130300-А прямо не передбачає порядок розрахунків за договором про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії, такий порядок має бути передбачений відповідним додатком до такого договору, що і мали дослідити суди попередніх інстанцій.

124. З`ясування дійсного змісту договору (та додатків до нього) укладеного сторонами є суттєвою обставиною без встановлення якої неможливим є вирішення цього спору.

125. Верховний Суд у постанові від 03.03.2020 року у справі №902/560/19 акцентував увагу на тому, що зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що порядок здійснення оплати у Договорі від 23.01.2019 року № ША-130300-А сторони визначили у главі ІІІ "ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ОПЛАТИ", яка, крім пункту 3.2, містить також і пункт 3.1. У цьому пункті договору сторони погодили, що розрахунки за розподіл проводяться згідно з умовами розподілу електричної енергії, що зазначені у додатку № 1 до цього договору, а відповідно до пункту 11.1 додатком № 1 (який є невід`ємною частиною цього договору) є договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 29.12.2018 року № ША-130300.

126. Таким чином, умови щодо порядку здійснення оплати за надані послуги безпосередньо врегульовуються додатком № 1 до Договору від 23.01.2019 року №ША-130300-А і зазначені обставини залишені поза увагою судів попередніх інстанцій при здійсненні тлумачення цього договору в межах даної справи.

127. Оскільки, судами попередніх інстанцій встановлено, що, підписавши заяву-приєднання від 29.12.2018 року, Міська рада приєдналася до умов Договору від 02.03.2009 року №ША-130300, а не договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № ША-130300, розробленого Товариством як оператором системи розподілу на підставі типового договору відповідно до Правил, судам необхідно було належним чином дослідити та з`ясувати обставини щодо укладеності додатку № 1 до Договору від 23.01.2019 року № ША-130300-А, а відтак і укладеності цього договору в цілому, з огляду на те, що порядок розрахунків між сторонами є істотною та обов`язковою умовою для такого виду договорів відповідно до пункту 2.1.11 Правил.

128. Крім того, з огляду на положення статті 6 ЦК України, статей 179, 184 ГК України та пунктів 1.2.4, 2.1.4 Правил судам попередніх інстанцій необхідно було також дослідити Договір від 23.01.2019 року № ША-130300-А на предмет його відповідності Типовому договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, умови якого затверджені Правилами (Додаток 3 до Правил) та можуть бути лише конкретизовані сторонами.

129. Касаційний господарський суд вважає за необхідне додатково зазначити, що ані зміст типового договору, ані зміст Договору від 23.01.2019 року № ША-130300-А прямо не передбачає порядок розрахунків за договором про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії; такий порядок має бути передбачений відповідним додатком до такого договору, що і мали б дослідити суди попередніх інстанцій.

130. Проте суди попередніх інстанцій достеменно не встановили умов Договору від 23.01.2019 року № ША-130300-А та додатків до нього щодо передбаченого у них порядку розрахунків, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків як у частині тлумачення умов зазначеного договору, так і в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Товариства, пов`язаних з повідомленням Міськради про відключення від енергопостачання 05.07.2019 року.

131. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції при розгляді об`єднаної справи враховано заяву позивача від 25.06.2020 року, від 30.06.2020 року(а.с. 70, 79 т.6), в яких остаточно сформовано позовні вимоги, а саме Шаргородська міська рада Вінницької області просила визнати протиправними:

- дії Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", пов`язані із відключенням Шаргородської міської ради Вінницької області від електропостачання, яке мало місце 09.04.2019 року;

- дії Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", пов`язані із повідомленням Шаргородську міську раду Вінницької області про відключення від електропостачання від .05.07.2019 року, а також:

- розтлумачити зміст договору від 23.01.2019 року за № ША - 130300-А про закупівлю послуг 3 розподілу електричної енергії за державні кошти, укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго" щодо порядку оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії.

132. Позовні вимоги щодо зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" надавати Шаргородській міській раді Вінницької області послуги з розподілу електричної енергії у відповідності до умов договору від 23 січня 2019 року за № ША - 130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, укладеного між Шаргородською міською радою Вінницької області та CO "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго", на підставі заяви позивача від 25.02.2020 року (вх. №02.1-34,1691/20) позов у цій частині залишено без розгляду ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.06.2020 року(а.с. 32-37 т.6).

133. Як вбачається з позовних вимог причиною спору у об`єднаній справі стала незгода Шаргородської міської ради Вінницької області з наявністю у неї заборгованості перед АТ "Вінницяобленерго" в особі СО Шаргородські електричні мережі за Договором від 23.01.2019 року № ША-130300-А та направленням повідомлень про відключення від електропостачання, а також припинення електропостачання з 09.04.2019 року.

134. Поряд з цим, наявність спору між сторонами обумовлена також різним тлумаченням та визначенням договору, який врегульовує права і обов`язки сторін, у тому числі щодо порядку та умов оплати послуг.

135. З викладеної позиції сторін судом встановлено, що позивач вважає чинним і таким, що підлягає застосуванню, Договір від 02.03.2009 року № ША-130300, однак відповідач наголошує, що правовідносини сторін регулюються умовами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № ША-130300-А від 23.01.2019 року, до умов якого Міськрада приєдналася шляхом підписання заяви-приєднання від 29.12.2018 року.

136. Колегія суддів важає за необхідне дослідити зміст договірних відносин сторін щодо порядку здійснення розрахунків та підстав припинення електропостачання, які врегульовувались до 29.12.2018 року положеннями Договору № ША-130300 про постачання електричної енергії від 02.03.2009 року.

137. Як вбачається з матеріалів справи, договір на постачання електричної енергії №ША-130300 від 02.03.2009 року при визначення строків та порядку сплати вартості електричної енергії відсилає до Додатку №3 "Порядок розрахунків" (а.с. 121 т.1).

138. Згідно п. 3.1.2. договору, постачальник має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії згідно з умовами розділу 6 цього Договору відповідно до порядку, передбаченого ПКЕЕ.

139. Пунктом 6.1.3. договору передбачено, що електропостачання може бути обмежено або припинено з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочі дні у разі несплати відповідних платежів у терміни, встановлені Додатком №3.

140. Вказаний Додаток №3 підписано 13.07.2016 року(а.с. 88-89 т.3), а отже сторонами узгоджено, що споживач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на відповідний розрахунковий період до 05-го числа розрахункового період - 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий місяць, а також реактивної електричної енергії згідно з фактичною величиною попереднього розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію. за перевищення договірних величин споживання та потужності споживач здійснює протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку.

141. Отже, умовами договору на постачання електричної енергії №ША-130300 від 02.03.2009 року було визначено обов`язок Шаргородської міської ради Вінницької області з перерахування передоплати до 5-го числа розрахункового місяця, а також надано відповідачу можливість припинення електропостачання у разі несплати відповідних платежів.

142. Разом з тим, на підставі заяви - приєднання від 29.12.2018 року позивачем прийнято пропозицію з приєднання з 01.01.2019 року до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (а.с. 120 т.1) на умовах Договору про постачання електричної енергії № ША-130300 від 02.03.2009 року(а.с. 121-123 т.1).

143. Отже, внаслідок підписання заяви - приєднання, зміст договірних відносин сторін змінено з 01.01.2019 року.

144. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 5.3. Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, розміщеного відповідачем на своєму сайті до якого позивач приєднався на підставі заяви - приєднання від 29.12.2018 року, тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються у Додатку №4 "Порядок розрахунків"(а.с. 61 - 65, 81-89, 120 т.1).

145. Згідно пп. 4 п.7.1. Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, розміщеного відповідачем на своєму сайті, оператор системи має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу у випадках та в порядку, передбачених ПРРЕЕ(Правил роздрібного ринку електричної енергії).

146. Пунктом 10.1.Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, розміщеного відповідачем на своєму сайті, передбачено, що розподіл електричної енергії споживачу може бути обмежено або припинено оператором системи з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочі дні у разі: несплати споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені Додатком №4 "Порядок розрахунків" до цього договору.

147. Поряд з цим, п. 8.5. Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, розміщеного відповідачем на своєму сайті, передбачено відповідальність споживача у виді пені за порушення строків розрахунків.

148. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що важливим для вирішення спору в даній справі є встановлення строків оплати та змісту Додатку №4 "Порядок розрахунків" (а.с. 66-68 т.1).

149. Так, згідно п. 2 Додатку №4 до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії "Порядок розрахунків", споживач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на відповідний розрахунковий період наступним чином: попередня оплата - до кінця останнього робочого дня попереднього розрахункового періоду 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії на розрахунковий місяць згідно з Додатком №10 цього Договору. Остаточний розрахунок за розподілену (передану) електроенергію та інших платежів Споживач здійснює на підставі самостійно отриманих у Оператора системи розподілу рахунків протягом 5-ти операційних днів з дня їх отримання.

150. Отже, умовами Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії до якого позивач приєднався на підставі заяви - приєднання від 29.12.2018 року, з урахуванням змісту Додатку №4 "Порядок розрахунків", передбачено обов`язок Шаргородської міської ради Вінницької області вносити попередню оплату у розмірі 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії на розрахунковий місяць.

151. Однак, колегія суддів погоджується з висноком суду першої інстанції про те, що п. 7.1. та п. 10.1. Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії до якого позивач приєднався на підставі заяви - приєднання від 29.12.2018 року, містять суперечливі та взаємовиключні положення в частині визначення підстав для припинення електропостачання, так зокрема пункт 7.1. надає право вчиняти обмежувальні дії споживачу у випадках та в порядку, передбачених ПРРЕЕ, водночас п. 10.1. надає таке право у разі несплати споживачем відповідних платежів, до яких можна віднести попередню оплату(а.с. 61-64, 81-89 т.1).

152. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що в повідомленні від 01.04.2019 року (а.с. 39 т. 1) та в повідомлення від 05.07.2019 року (а.с. 48 т.4) містять посилання як правову підставу припинення електропостачання не на пункти Договору або додатків до нього, а саме на п. 7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року.

153. Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне також дослідити зміст договірних відносин з урахуванням підписаного 23.01.2019 року договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША-130300-А (а.с. 11-12 т.1).

154. Відповідно до п. 3.1. цього договору, розрахунки за розподіл проводяться згідно із умовами розподілу електричної енергії, що визначені у Додатку №1 до договору.

155. Згідно п. 11.1. договору, Додаток №1 - Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300 від 29.12.2018 року та кошторис є невід`ємними частинами Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША-130300-А від 23.01.2019 року(а.с. 12, 61-64, 81-89 т.1).

156. Тобто, після підписання заяви-приєднання позивач повторно підтвердив обізнаність зі змістом Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та здійснив пряме посилання на дату його укладання.

157. Згідно пунктів 9.1, 10.2 договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША-130300-А від 23.01.2019 року, цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє по 31.12.2019 року, але в будь якому разі - до проведення повних розрахунків за фактично спожиту електроенергію. Сторони користуючись правом, наданим їм ч.3 ст. 631 ЦК України, домовились, що умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.01.2019 року. Під час виконання умов цього договору, в тому числі питань, що цим договором не обумовлені, сторони керуються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312.

158. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що після 23.01.2019 року сторони остаточно погодили договірні правовідносини, регулювання яких були чинними на момент виникнення спору.

159. Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

160. Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

161. Частинами 1 та 3 статті 653 ЦК України встановлено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

162. За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу(ч. 1 ст. 275 ГК України).

163. Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що учасники ринку електричної енергії проводять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

164. Згідно пункту 2 Постанови НКРЕКП "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 року № 312, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

165. Пунктом 1.2.1. ПРРЕЕ встановлено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу системи розподілу та Кодексу комерційного обліку.

166. Згідно п. 11.1.7. Кодексу системи розподілу, договір про надання послуг з розподілу електричної енергії має бути укладений по усіх точках приєднання електроустановок користувача на території відповідного оператора системи розподілу, а також по точках приєднання споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж інших власників, які не є оператором системи розподілу або оператором малої системи розподілу. Непобутові споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж оператора системи розподілу, для забезпечення розподілу електричної енергії до їх точки(ок) приєднання електроустановок зобов`язані укласти договір про розподіл з оператором системи розподілу, до мереж якого вони приєднані.

167. Згідно пункту 6 частини 3 статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" та пункту 1.2.7 Правил постачання електричної енергії (далі за текстом -Правила) здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляє електропостачальник на основі примірного договору та укладається в установленими цими Правилами порядку.

168. Пунктом 1.2.15 Правил, встановлено, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання, укладання договору можливе, серед іншого, шляхом підписання заяв - приєднань (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково).

169. Згідно з п. 2.1.4. Правил, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.

170. Згідно ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

171. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття(ч.1 ст. 641 ЦК України).

172. Згідно ч.1 ст.642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

173. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.(ч.2 ст. 642 ЦК України).

174. Якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку(ст. 643 ЦК України)..

175. Відповідно до п.2.1.6. Правил, у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу письмову заяву про припинення розподілу електричної енергії на його об`єкт.

176. Згідно підпункту 3.1.7. пункту 3 ПРРЕЕ, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

177. Умови Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША-130300-А від 23.01.2019 року розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі за текстом - НКРЕКП) від 14 березня 2018 року № 312, та є однаковими для всіх споживачів.

178. Функції і повноваження НКРЕКП як регулятора визначено статтею 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", яка приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до її компетенції, та серед іншого, затверджує типові та схвалює примірні договори відповідно до закону.

179. Отже, постанова НКРЕКП "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 №312 є нормативно-правовим регуляторним актом, обов`язковість виконання якого встановлена законом.

180. Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що матеріали справи не містять відомостей про направлення Шаргородською міською радою Вінницької області вимоги про зміну умов або розірвання Договору за №ША-130300 про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії після 29.12.2018 року (підписання заяви-приєднання) та 23.01.2019 року (укладення договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША 130300-А).

181. Позивач продовжував споживати послуги та проводити розрахунки, тому розумний строк на висловлення зауважень щодо змісту договірних відносин на умов договору приєднання сплинув. Отже, договірні відносини сторін регулювалися положеннями договору приєднання, розміщеного відповідачем у відкритому доступі, а також чинними нормативно - правовими актами.

182. Вказаний порядок укладення договору відповідає вимогам ст. 648 ЦК України, згідно якої зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

183. Укладення договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у новій редакції здійснено в результаті законодавчих змін та введенням ринку електричної енергії та ґрунтується на основі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 року № 312.

184. Обов`язковість надання послуг на підставі укладеного договору визначено п. 1.2.1. Постанови.

185. Враховуючи приписи ст. 648 ЦК України, до процедури укладення Договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії застосовуються спеціальні норми, які визначають спосіб його укладання, момент набрання чинності, істотні умови, а також врегульовують перехідні положення щодо дії попередніх договорів.

186. Вказані умови регламентовано зокрема п.п. 2-8 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 року № 312.

187. Згідно положень вказаної постанови, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом: приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії); на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом; шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

188. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем підтверджено вчинення таких дій та надано до матеріалів справи примірник договору приєднання, зміст якого відповідає Додатку 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії(а.с. 60-68 т.1).

189. Поряд з цим, затверджені постановою додатки не містять редакції Додатку №4 "Порядок розрахунків", тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при їх змістовному наповненні відповідач повинен був керуватися приписами Правил роздрібного ринку електроенергії (п. 1.1. Постанови №312 від 14.03.2018 року), на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 (п. 4 Преамбули до Постанови №312 від 14.03.2018 року).

190. Згідно п. 4 Преамбули до Постанови №312 від 14.03.2018 року, ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача.

191. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо).

192. Сторонами не заперечується, що відповідачем вручено позивачу заяву - приєднання, яку підписано останнім 29.12.2018 року. Договір вважається укладеним з дати: підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР; та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії; та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

193. Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем підписано вказану заяву та в подальшому сплачувалась вартість розподілу електроенергії і не заперечувалось постачання електричної енергії, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку доведені обставини укладення у спосіб визначений Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, з дотриманням вимог ст. 648 ЦК України, Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про постачання електричної енергії №ША-130300 від 02.03.2009 року.

194. Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що правовий зміст поняття "укладення на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії" розтлумачено у п. п. 4, 6 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 та визначено, що умови попередніх договорів, котрі залишаються чинними при укладенні нового договору є положення, які визначають індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо. Тобто, дані умови закріплюють незмінність незалежно від укладення нового договору, технічних складових надання послуги з електропостачання: обладнання, потужності, обліку

195. Отже, інші положення договірних відносин, які зокрема регулюють строки проведення розрахунків за спожиту електроенергію, обов`язку внесення передплати, підстави обмеження або припинення електропостачання застосовуються на основі положень нового договору приєднання, укладеного позивачем шляхом підписання заяви - приєднання 29.12.2018 року.

196. Приписами п. 6 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 встановлено спеціальний режим дії попередніх договорів, а саме: після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо: заборгованості/передоплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою; а також щодо нарахування пені, неустойки; обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

197. Отже, після 29.12.2018 року, підписання позивачем заяви - приєднання, норми Договору № ША-130300-А від 02.03.2009 року могли застосовуватись виключно до правовідносин сторін щодо стягнення заборгованості або повернення передоплати, які існували станом на відповідну дату.

198. Проте, позивачем не надано суду, а отже не доведено наявності станом на момент укладення договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (а.с. 61-65 т.1) передоплати в сумі 96 363,56 грн, на наявність якої посилалася останній.

199. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції, що з моменту укладення 29.12.2018 року Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії повністю припинено дію Договору № ША-130300 від 02.03.2009 року.

200. Разом з тим, колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо недосягнення сторонами домовленості відносно усіх істотних умов договору внаслідок посилання у Договорі про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти від 23.01.2019 року на Договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № ША-130300-А від 29.12.2018 року, враховуючи наступне.

201. Згідно ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Врахування вказаної законодавчої норми здійснено сторонами у пункті 9.1 Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША 130300-А від 23.01.2019 року, зазначивши про застосування його положень з 01.01.2019 року, що відповідає відображеній у заяві - приєднанні даті набрання чинності договором про надання послуг з розподілу електричної енергії (а.с. 120 т.1).

202. Отже, позивачем не доведено невідповідності вимогам законодавства зазначених положень Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти від 23.01.2019 року №ША-130300-А.

203. Аналізуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відносини сторін з 01.01.2019 року врегульовано нормами Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти № ША-130300-А від 23.01.2019 року та Договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 29.12.2018 року, як його невід`ємної частини - додаток №1(а.с.12 т.1), а також приписами законодавства, котре регулює функціонування роздрібного ринку електричної енергії.

204. Обов`язок та строки внесення споживачем передоплати за прогнозований обсяг споживання електроенергії передбачено положеннями Договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № ША-130300 від 29.12.2018 року (а.с.61 т.1), а саме Додатком №4 "Порядок розрахунків", посилання на який здійснено у п.5.3. договору приєднання(а.с. 66-68 т.1).

205. Отже, відповідачем правомірно зараховано позивачу станом на 01 квітня 2019 року та 05 липня 2019 року передоплату заявленого обсягу споживання електроенергії в сумі 19 948,01 грн та 28 085,29 грн відповідно.

206. Водночас, підстави та предмет спору стосується надання оцінки правомірності дій АТ "Вінницяобленерго" стосовно направлення повідомлень про припинення електропостачання (01.04.2019 року, 05.07.2019 року) та фактичного припинення електропостачання Шаргородській міській раді Вінницької області з 09.04.2019 року по 15.04.2019 року(а.с. 47-48 т.1).

207. Правила роздрібного ринку електричної енергії є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку, в силу приписів п.1.1. Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року.

208. Обов`язковість вимог п. 7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 вбачається зі змісту п. 1.1.1. останньої та кореспондує положенням ч. 3 ст. 6 ЦК України відносно обмеження свободи договору.

209. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у направлених попередженнях щодо припинення електропостачання посилався саме на п. 7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, а не умови Договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 29.12.2018 року щодо порядку обмеження та припинення подачі електроенергії (а.с. 61, 64, 82, 85 т.1).

210. Відповідно до п.10.2 Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША-130300-А від 23.01.2019 року, під час виконання умов цього договору, в тому числі питань, що цим договором не обумовлені, сторони керуються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що при вирішенні спору в даній справі необхідно надати перевагу саме положенням п. 7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року.

211. Так, згідно п. 7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: 1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі (зокрема): заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи; 2) електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі (зокрема): заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.

212. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що п. 7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 встановлює правові підстави припинення постачання електричної енергії споживачу з фактом заборгованості за фактично надані послуги або фактично спожиту електроенергію.

213. Тобто, приписи п. 7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 не надають АТ "Вінницяобленерго" правових підстав припиняти електропостачання Шаргородській міській раді Вінницької області у випадку порушення строків внесення передоплати за відповідні періоди.

214. Згідно п. 6.1. Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312, споживач має право: отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому Договорі; купувати електричну енергію із забезпеченням показників комерційної якості послуг з постачання електричної енергії.

215. Постійне та безперервне споживання електричної енергії гарантовано ст. 4 Закону України "Про електроенергетику", ст. ст. 14, 47 Закону України "Про ринок електричної енергії".

216. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача з припинення електропостачання з 09.04.2019 року та направлення 05.07.2019 року повідомлення про таке припинення внаслідок не внесення передоплати за Договором № ША-130300-А від 23.01.2019 року суперечили вимогам нормативно - правового акту (п. 7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018), а отже права та інтереси позивача є порушеними і підлягають судовому захисту.

217. Відповідно до ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право.

218. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

219. З огляду на встановлену невідповідність, вимогам п. 7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, дій відповідача з припинення електропостачання та направлення повідомлень про таке припинення, колегія суддів вважає доведеними обставини порушення прав позивача на належне виконання умов договору та отримання безперебійного електропостачання, що є основою для невід`ємною складовою виконання завдань та функцій органу місцевого самоврядування. Тобто, характер порушених прав позивача, негативних наслідків, які спричинили дії відповідача зокрема, загрозу відключення від електропостачання комунальних об`єктів (самої міської ради, бібліотек, ДНЗ №№ 1,2,3, та вуличного освітлення, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не суперечить діючому законодавству.

220. Отже, порушені права органу місцевого самоврядування підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо припинення електропостачання Шаргородській міської ради Вінницької області, починаючи з 09.04.2019 року, а також - визнання протиправними дій Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", пов`язаних з повідомленням 05.07.2019 року Шаргородській міській раді Вінницької області про відключення від енергопостачання.

221. Щодо позовних вимог про тлумачення змісту Договору від 23.01.2019 року № ША-130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти щодо порядку оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії, колегія суддів зазначає наступне.

222. За змістом частини 1 статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

223. Згідно з частинами 1, 2 статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

224. Відповідно до частини 3 статті 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

225. Якщо за правилами, встановленими частиною 3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення (частина 4 статті 213 ЦК України).

226. Отже, у частинах 3, 4 статті 213 ЦК України визначено загальні способи, що застосовуються при тлумаченні, які втілюються у трьох рівнях тлумачення.

227. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

228. Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також із намірами сторін, які вони виявляли при вчиненні правочину, а також із чого вони виходили при його виконанні.

229. Третім рівнем тлумачення (якщо перші два не дали результатів) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше у правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

230. Отже, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.

231. У розумінні наведених положень законодавства тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змоги з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тлумачення не може створювати, а лише роз`яснює наявні умови угоди. Оскільки метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який становить права та обов`язки сторін, тлумачення потрібно розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов. (Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 28.01.2020 року у справі 915/692/19, від 09.07.2020 року у справі № 922/404/19, від 28.08.2020 року у справі №922/2081/19).

232. Однак, звертаючись з позовними вимогами про тлумачення змісту договору в частині обов`язку зі сплати передоплати за електричну енергію, позивач фактично доводить обставини укладення договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії №ША-130300 від 02.03.2009 року, а відповідач наполягає на чинності договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії укладеного шляхом підписання позивачем заяви-приєднання 28.12.2018 року, тобто спірні позиції сторін ґрунтуються на доведенні різних юридичних фактів, а не неможливості зрозуміти зміст договорів.

233. Тоді як судом апеляційної інстанції встановлено, що в частині визначення строків розрахунків та обов`язку внесення передплати положення договорів станом на 02.03.2009 та 28.12.2018, викладено зрозуміло та послідовно. Так, розділом 2 Договору про постачання електричної енергії №ША-130300 від 02.03.2009 передбачено, що споживач зобов`язується зокрема, сплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 "Порядок розрахунків", "Графік зняття показників засобів обліку електроенергії". Здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №5 "Порядок розрахунків за перетікання електроенергії" (а.с. 121 т.1).

Розділом 5 Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії укладеного шляхом підписання позивачем заяви-приєднання 28.12.2018 року передбачено, що ціною цього договору є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача зазначені у паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача. Оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за цим договором здійснюється на поточний рахунок оператора. Тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків". Споживач оплачує послугу з розподілу (передачі) оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання споживач забезпечує оплату послуги з розподілу (передачі), або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу (передачу) оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу (передачі) забезпечує постачальник. Оператор системи в особовому рахунку споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих споживачу послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (а.с. 62, 83 т1).

234. Крім того, звертаючись з позовними вимогами про тлумачення змісту договору, позивач фактично порушив питання щодо визначення судом законодавства, яким регулюються правовідносини, що склалися між сторонами договорів та намагається встановити юридичний факт відносно наявності або відсутності обов`язку з внесення передоплати вартості електроенергії.

235. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, дійсними підставами позову є вимоги щодо захисту прав та інтересу відносно безперебійного електропостачання.

236. Судом апеляційної інстанції встановлено, що підстави обмеження електропостачання встановлені п. 7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018.

237. Підставою для припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу є, зокрема, наявність заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи. Тобто, обов`язок з внесення передоплати не впливає на права відповідача з припинення електропостачання.

238. Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що окремо заявлена вимога щодо тлумачення умов договору, при недоведеності обмеження або порушення прав позивача, не може бути самостійними засобом захисту прав, що в свою чергу суперечить змісту та меті тлумачення судом умов договору, закріплених ст. 213 ЦК України.

239. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову в частині тлумачення змісту Договору від 23.01.2019 року № ША-130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти щодо порядку оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії.

240. Щодо розподілу судом першої інстанції витрат по сплаті судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

241. Як вбачається з матеріалів справи, при первісному зверненні до Господарського суду Вінницької області у справі №902/275/19 позивачем заявлено дві немайнові вимоги: 1) про визнання дій ПАТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" пов`язаних із відключенням Шаргородської міської ради Вінницької області від електропостачання, яке мало місце 09 квітня 2019 року, протиправними; 2) зобов`язання надавати Шаргородській міській раді Вінницької області послуги з розподілу електричної енергії у відповідності до умов договору від 23 січня 2019 року за № ША - 130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, укладеного між Шаргородською міською радою Вінницької області та CO "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго" і сплачено судовий збір у сумі 3 842,00 грн.

242. 25 лютого 2020 року Міською радою подана заява (а.с.8-10 т.3) в якій позовну вимогу - зобов`язання надавати послуги з розподілу електричної енергії у відповідності до умов зазначеного договору просить суд задишити без розгляду.

243. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.06.2020 року позов Шаргородської міської ради Вінницької області до Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" в частині зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" надавати Шаргородській міській раді Вінницької області послуги з розподілу електричної енергії у відповідності до умов договору від 23 січня 2019 року за № ША - 130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, укладеного між Шаргородською міською радою Вінницької області та CO "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго", залишено без розгляду.

244. Згідно п.4 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

245. Отже, враховуючи приписи п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачений позивачем судовий збір в сумі 1921,00 грн. не підлягає поверненню та залишається за позивачем.

246. Під час первісного розгляду справи №902/560/19 позивачем заявлено до розгляду дві немайнові вимоги: 1) розтлумачити зміст правочину, укладеного 23 січня 2019 року між Шаргородською міською радою Вінницької області та публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" встановивши наявність чи відсутність домовленостей щодо здійснення попередньої оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії"; 2) визнати протиправними дії акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" щодо повідомлення 05 липня 2019 року Шаргородську міську раду Вінницької області про відключення від електропостачання.

247. Однак, з матеріалів справи вбачається, що при поданні 16.09.2019 року Шаргородською міською радою заяви у справі №902/560/19(а.с. 106-109 т.4) якою зазначає ще одну немайнову вимогу про розтлумачення договору від 23.01.2019 року за №ША-130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі", позивачем не сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

248. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що при зверненні до суду як у справі №902/275/19 так і справі №902/560/19 в сукупності з чотирма позовними вимогами позивачем мав бути сплачений судовий збір у розмірі 7 684,00 грн, адже останнім об`єднано чотири вимоги немайнового характеру, які відповідно до Закону України "Про судовий збір" оплачуються окремо зі ставкою судового збору - 1921,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу у 2019 році).

249. Однак, позивач під час звернення до суду сплатив судовий збір в розмірі 5 763 грн. 00 коп., а саме платіжним дорученням №376 від 01.04.2019 року на суму 1921,00 грн.(а.с. 6 т.1), платіжним дорученням №415 від 05.04.2019 року на суму 1921,00 грн.(а.с. 50 т.1), квитанцією №76 від 11.07.2019 на суму 1921,00 грн. (а.с. 7 т.4), тобто за три вимоги немайнового характеру.

250. Отже, розмір судового збору, який сплачено позивачем за подання позовної заяви в цілому, є меншим ніж встановлено Законом України "Про судовий збір".

251. З огляду на вищевикладені обставини, а також враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, з позивача підлягає стягненню у дохід Державного бюджету України 1 921 грн. 00 коп. судового збору.

252. Враховуючи вищевикладене, оскільки судом задоволено дві вимоги, що становить 50% від всіх позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на користь позивача підлягає стягненню 3 842,00 грн витрат зі сплати судового збору, а решту витрат зі сплати судового збору слід залишити за позивачем.

253. Щодо розподілу судом першої інстанції витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

254. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 стаття 123 Господарського процесуального кодексу України).

255. 24 липня 2020 року позивачем подано заяву про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 42 990,00 грн (а.с. 94-151 т.6).

256. На підтвердження власних витрат на професійну правову допомогу позивач надав суду наступні документи:

257. Договори про надання правової допомоги №31 від 11.07.2019 року, №45 від 08.10.2019 року ;№52 від 04.12.2019 року; №2 від 15.01.2020 року ; №9 від 19.02.2020 року; 02.03.2020 року, укладені з адвокатом Країло С.В.; акти виконаних робіт №1 від 15.07.2019 року; №1 від 15.10.2019 року; №2 від 08.10.2019 року; №1 від 04.12.2019 року; №1 від 15.01.2020 року; №1 від 19.02.2020 року; №1 від 10.03.2020 року; №2 від 13.04.2020 року; №3 від 12.05.2020 року; №4 від 12.06.2020 року; №5 від 14.07.2020 року; витяги з розрахунку витрат на правову допомогу; докази оплати послуг згідно платіжних доручень №3873 від 15.07.2019 року в сумі 15 000,00 грн; №1246 від 17.10.2019 року в сумі 15 000,00 грн; №1434 від 15.11.2019 року в сумі 15 000,00 грн; №1564 від 10.12.2019 року на суму 15 000,00 грн; №12 від 15.01.2020 року на суму 15 000,00 грн; №137 від 20.02.2020 року на суму 15 000,00 грн; №272 від 13.03.2020 року на суму 20 000,00 грн; №355 від 13.04.2020 року на суму 20 000,00 грн; №426 від 13.05.2020 року на суму 15 000,00 грн; №507 від 12.06.2020 року в сумі 15 000,00 грн.№577 від 14.07.2020 року на суму 15 000,00 грн.

258. Згідно п. 3.1. укладених договорів, гонорар сплачується авансом на підставі рахунку або за фактом надання послуг згідно акту приймання - передачі наданих послуг і рахунку.

259. Отже, позивачем надані докази на підтвердження надання правничої допомоги у межах суми заявлених до відшкодування витрат.

260. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Такий правовий висновок викладено Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

261. Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

262. Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

263. Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

264. Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

265. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

266. Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

267. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

268. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката до справи, позивач не надав. Між тим, суд дослідив додані до заяви про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу докази (акти виконаних робіт, витяги з розрахунків витрат на професійну правничу) та не встановив недотримання позивачем (його представником) вимог частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

269. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

270. Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19 втручання суду у договірні відносини між адвокатом і його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, в іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору.

271. Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

272. Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

273. Клопотання відповідачем про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявлялось.

274. Враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та надані позивачем докази на підтвердження здійснених фактичних витрат на оплату послуг адвоката та обґрунтованість їх розміру, предмет позову, підготовлені адвокатом документи, апеляційний суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу.

275. На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

276. Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки, в даній справі задоволено половину позовних вимог, тому на користь позивача підлягає стягненню 21495,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

277. Поряд з цим, колегія суддів відхиляє твердження відповідача, що сума витрат понесених витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованою, оскільки відповідач не обґрунтував та не надав доказів невідповідності витрат позивача на професійну правничу допомогу фактично наданим послугам. Звернення уваги на початок діяльності Країло С.В. в статусі адвоката суд апеляційної інстанції вважає не є належним доказом для зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

278. Згідно п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

279. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.01.2020 року касаційну скаргу Шаргородської міської ради Вінницької області задоволено частково. Скасовано Рішення Господарського суду Вінницької області від 25.06.2019 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 року у справі №902/275/19, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у складі від 03.03.2020 рішення Господарського суду Вінницької області від 24.10.2019 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 року у справі №902/560/19 скасовано. Справу №902/560/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

280. Згідно ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

281. Як вбачається з матеріалів справи, при подачі апеляційних та касаційних скарги на рішення судів у справах №902/275/19 та №902/560/19 позивачем та відповідачем сплачено по 5763,00 грн. за розгляд апеляційної скарги (а.с. 12 т. 2; а.с. 20 т.5) та по 7 684,00 грн. за розгляд касаційної скарги(а.с. 120 т.2; а.с. 85 т.5).

282. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч. 11 ст. 129 ГПК України).

283. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо застосування приписів ч. 11 ст. 129 ГПК України щодо звільнення позивача та відповідача від сплати один одному судових витрат в сумі 6 723,50 грн. за подання апеляційної та касаційної скарги.

284. Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно враховуючи відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, сплачений судовий збір в сумі 960,50 грн (а.с. 43 т.1) залишено за позивачем.

285. Наступні твердження відповідача про те, що під час проведення підготовчого судового засідання 03.03.2020 року та 21 травня 2020 року суддя Міліціанов Р.В. допустив припущення, що рішення суду буде проголошено на користь міськради і задав запитання представнику міськради про те яку вигоду від позитивного рішення суду отримає міськрада, при цьому припущення про відмову в позові міськради суддею не висловлювалися взагалі; що дії судді Міліціанова Р.В., по не задоволенню заяви відповідача № СО-75-251 від 01.06.2020 року про відкладення судового засідання через введення в Україні карантинних обмежень у зв`язку з відсутністю електронного підпису, при цьому не врахувавши, що в матеріалах справи на той час знаходиться безліч письмових заяв учасників процесу, що були направлені за допомогою електронних відправлень без електронного підпису, які були прийняті судом до уваги; зобов`язання відповідача ухвалою від 17.06.2020 року надати відомості про припинення електропостачання міськраді свідчить про упередженість судді Міліціанова Р.В., колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, враховуючи наступне.

286. Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

287. Правовою підставою подання цієї заяви про відвід заявник визначає пункт 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України згідно з яким суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

288. Суд зазначає, що вичерпний перелік таких обставин чинним законодавством не визначено і тому вирішення питання про визнання тих чи інших обставин саме тими обставинами, мова про які йде у пункті 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, лежить у межах повноважень суду.

289. За приписами ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

290. Отже, метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.

291. Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

292. З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

293. У контексті об`єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).

294. У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

295. У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

296. Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення від 24.05.1989 року у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

297. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 р. у справі № 11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

298. Згідно практики Європейського суду з прав людини, у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

299. У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Рішення у справі Газета Україна-Центр проти України, № 16695/04 від 15.07.2010 року)

300. Колегія суддів відзначає, що справа №902/275/19 об`єднана зі справою №902/560/19 перебувала в суді першої інстанції на новому розгляді після ухвалення Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду постанов у вказаних справах, які містять вказівки щодо неповноти ухвалених судових рішень.

301. В силу вимог ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

302. Отже, з`ясування судом усіх обставин справи, в тому числі шляхом витребування доказів, встановлення змісту порушених прав та способів їх захисту направлено на виконання вказівок суду касаційної інстанції, а також завдань господарського судочинства.

303. Згідно ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

304. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

305. Таким чином, запитання суду до позивача відносно обраних способів захисту прав спрямоване на з`ясування обставин щодо можливості захистити або не захистити його права у ефективний спосіб.

306. Тому, суд зобов`язаний з`ясовувати можливість реального відновлення порушених прав особи, на чому неодноразово наголошено Верховним Судом.

307. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

308. Водночас, висновки суду щодо наявності порушень прав позивача, задоволення чи відмови у задоволенні позову викладаються у рішення по суті спору.

309. На підставі ч. 5 ст. 13 ГПК України, суд: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

310. В силу вимог ч. 4 ст. 74 ГПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

311. Отже, суду надано процесуальну можливість витребування відомостей у виключних випадках.

312. Враховуючи суперечності у наданих обома сторонами доказів відносно змісту їх договірних зобов`язань та направлення матеріалів справ на новий розгляд, судом витребовується інформація, котра сприяє повноті судового розгляду.

313. Оскільки, саме відповідачем приймалися рішення відносно припинення електропостачання позивача, то саме СО "Шаргородські електричні мережі" АТ "Вінницяобленерго", володіє належними та допустимими відомостями з даного питання, що стало підставою для витребування судом першої інстанції відповідної інформації.

314. Звернення уваги про вибіркове врахування судом документів, які не скріплені електронним цифровим підписом відповідач не надає жодних доказів та не вказує з посиланням на матеріали справи, які саме конкретні документи прийнято судом до уваги.

315. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.02.2019 року у справі №9901/43/19 (П/9901/43/19) зазначила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом подання електронного документа. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.

316. Роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

317. Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктом електронного документообігу. Накладання електронного підпису завершує створення електронного документа.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 грудня 2019 року у справі № 922/788/19.

318. Отже, процесуальні дії суду першої інстанції щодо не врахуванням у судовому засіданні 17.06.2020 року клопотання про відкладення судового розгляду вчинені з дотриманням вимог процесуального закону.

319. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що обставин, які б свідчили про упередженість судді Міліціанова Р.В. стосовно відповідача, зацікавленість суду у певному рішенні по даній справі чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі, відсутні. Поряд з цим, відповідач не навів та не надав доказів, які могли б підтвердити вказані у апеляційній скарзі вищевказані твердження.

320. Крім того, колегія суддів відхиляє твердження відповідача про те, що затягування підписання ухвали суду від 03.06.2020 року на 14 днів позбавило товариство справедливого розгляду заяви про відвід неупередженим суддею, оскільки як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 03.06.2020 року судом першої інстанції постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на підставі ч.2 ст.202, ч.1 ст.216 ГПК України до 24.06.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання від 03.06.2020 року.

321. Порядок вирішення заявленого відводу судді встановлено приписами ч.3 ст. 39 ГПК України. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

322. Отже, письмова заява директора Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" вх. №01-47/9/2020 про відвід судді Міліціанова Р.В. від розгляду даної справи, яка надійшла до суду першої інстанції 24.06.2020 року в день судового засідання, розглянута суддею Міліціановим Р.В з урахуванням приписів ст. 39 ГПК України.

323. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на положення ч. 2 ст. 277 ГПК України про те, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

324. Звернення відповідачем уваги суду апеляційної інстанції на те, що судом першої інстанції не взято до уваги факт, що на момент проголошення рішення згідно судового наказу від 08.01.2020 року по справі №902/560/19 вже було стягнуто на користь міськради з товариства 1921,00 грн. судових витрат, що в результаті призвело до подвійного стягнення судового збору, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки рішення Господарського суду Вінницької області від 24.10.2019 року на підставі, якого виданий вказаний судовий наказ скасовано постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у складі від 03.03.2020 року.

325. Отже, в свою чергу суд апеляційної інстанції з урахуванням вищевикладених обставин звертає увагу відповідача на приписи ст.333 ГПК України, якими встановлено, що якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

326. Враховуючи викладене, вищевикладені обставини не позбавляють відповідача звернутися до Господарського суду Вінницької області з заявою про поворот виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 24.10.2019 року в порядку передбаченому статтею 333 ГПК України.

327. Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

328. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

329. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 07.09.2020 р. у справі №902/275/19 ухвалено з урахуванням вказівок Верховного Суду у даній справі, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

330. З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 07.09.2020 року у справі №902/275/19 без змін.

2. Справу №902/275/19 повернути Господарському суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "18" січня 2021 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.