ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2021 р. Справа№ 910/9277/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Корсака В.А.

Владимиренко С.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю " Комісійний Лідер "

на рішення господарського суду міста Києва від 24.09.2020

у справі № 910/9277/20 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Фізичної особи - підприємця Ємченка Олександра Юрійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Комісійний Лідер "

про стягнення 60 516,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

В червні 2020 року Фізична особа - підприємець Ємченко Олександр Юрійович звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комісійний Лідер» про стягнення 60 516,59 грн, з яких: 46 784,00 грн основний борг та 13 732,59 грн пеня.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем з квітня 2019 року своїх зобов`язань щодо перерахування коштів за реалізований товар на підставі договору комісії від 28.03.2019 № 21-2803, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 46 784,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.09.2020 у справі №910/9277/20 позов задоволено, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комісійний Лідер» на користь Фізичної особи - підприємця Ємченка Олександра Юрійовича стягнуто 46 784 грн 00 коп основного боргу, 13 732 грн 59 коп пені, 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, 2102 грн судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що факт наявності заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 24.09.2020, ТОВ «Комісійний Лідер» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі скаржник, серед іншого, зазначає, що судом не досліджено п. 5 додатку № 1 до договору комісії, у якому зазначено, що у разі припинення співпраці за договором, оплата комісіонером здійснюється після затвердження сторонами остаточного звіту комісіонера та перерахування комітентом винагороди (комісійної плати) на поточний рахунок комісіонера відповідно до загальної суми зобов`язань. На думку скаржника, співпраця за цим договором припинена 23.05.2019 - дата останньої передачі товару комісіонеру.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті, позиції інших учасників.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2020 справу №910/9277/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Корсак В.А., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комісійний Лідер» на рішення господарського суду міста Києва від 24.09.2020 у справі №910/9277/20 та призначено її до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням вимог п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України та ч. 10 ст. 270 названого Кодексу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору комісії від 28.03.2019 № 21-2803, укладеного між позивачем та відповідачем, останній взяв на себе зобов`язання за винагороду, за дорученням та за рахунок позивача здійснювати від власного імені продаж (реалізацію) товару, наданого позивачем.

Згідно з п. 2.5 договору кількість, асортимент, ціна та інші показники й характеристики товару, реалізацію якого здійснює відповідач за умовами вказаного договору, вказуються у остаточних специфікаціях, визначаються в остаточних замовленнях та відображаються в актах приймання - передачі, за якими здійснюється передача товару від позивача відповідачу.

Пунктом 3.1.7 договору передбачено обов`язок комісіонера перераховувати комітенту отримані від кінцевих споживачів (покупців) кошти за реалізований товар в строки, визначені в додатку № 1 до договору.

Згідно з п. 7.1 за порушення строків виконання своїх грошових зобов`язань за даним договором (перерахування коштів за реалізований товар або виплата винагороди комісіонеру (комісійної виплати), винна сторона зобов`язана сплатити на користь іншої сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених/несвоєчасно перерахованих коштів за кожен день прострочення.

Строк дії договору - з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.11.1 договору).

За положеннями п. 11.2 договору у випадку, якщо жодна із сторін за тридцять календарних днів до закінчення терміну дії договору письмово не повідомить іншу сторону про припинення дії цього договору, він вважається продовженим на один рік на тих же самих умовах.

Даний договір може бути припинений за взаємною згодою сторін за умови, що будь-яка із сторін цього договору не пізніше ніж тридцять календарних днів до запланованої дати розірвання даного договору надійшле відповідне письмове повідомлення іншій стороні про заплановане розірвання договору. Після дострокового припинення дії цього договору, комітент зобов`язується забрати у комісіонера залишки товару у погоджений сторонами термін та підписати протягом двох робочих днів акт здачі-приймання товару (п. 11.3 договору).

В додатку № 1 до вказаного договору сторони погодили, що відповідач в перший робочий день тижня складає звіт комісіонера за минулий робочий тиждень. Після затвердження позивачем звіту комісіонера, відповідач протягом 20 робочих днів в повному обсязі перераховує на поточний рахунок позивача суму коштів, згідно звіту комісіонера. Після отримання зазначеного платежу від комісіонера, комітент протягом 2 робочих днів перераховує на поточний рахунок відповідача суму коштів винагороди комісіонера ( комісійної плати ), згідно звіту комісіонера (п. 3 додатку).

Також у додатку № 1 сторони зазначили, що у разі припинення (тимчасового призупинення) співпраці за цим договором сторони зобов`язуються протягом 5 робочих здійснити взаєморозрахунки між собою. Сторони погодили, що в разі припинення (тимчасового призупинення) співпраці за цим договором, оплати комісіонером здійснюватиметься після затвердження сторонами останнього звіту комісіонера та перерахування від комітента винагороди на поточних рахунок комісіонера відповідно до загальної суми зобов`язань.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що починаючи з квітня 2019 року відповідач почав порушувати свої зобов`язання щодо перерахування коштів за реалізований товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 46 784,00 грн.

Факт передання товару та реалізації його відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи звітами комісіонера.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача у квітні 2020 року направлялась претензія з вимогою погасити існуючу заборгованість, яку було залишено без відповіді та без виконання.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, останньому нарахована пеня в розмірі 13 732,59 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За положеннями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1011 Цивільного кодексу України визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

За приписами ст. 1012 Цивільного кодексу України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов`язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Частиною 1 ст. 1022 Цивільного кодексу України встановлено, що після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

За приписами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд апеляційної інстанції зважає на те, що факт невиконання відповідачем приписів ч. 1 ст. 1022 ЦК України та 3.1.7 договору останнім не спростовано, доказів перерахування позивачу коштів в строк, визначений п. 3 додатку договору за реалізований товар в сумі 46784,00 грн, до матеріалів справи не надано.

В частині посилання скаржника на передбачений п. 5 додатку № 1 до договору порядок розрахунків у разі припинення договору не приймається апеляційним господарським судом до уваги, оскільки укладеним між сторонами договором комісії, зокрема, п. 11.3 передбачено, що даний договір може бути припинений за взаємною згодою сторін за умови, що будь-яка із сторін цього договору не пізніше ніж тридцять календарних днів до запланованої дати розірвання даного договору надійшле відповідне письмове повідомлення іншій стороні про заплановане розірвання договору.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження виконання сторонами положень вказаного вище п. 11.3 договору сторонами не надано.

В той же час, за приписами п.п. 11.1, 11.2 договору строк його дії - з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. У випадку, якщо жодна із сторін за тридцять календарних днів до закінчення терміну дії договору письмово не повідомить іншу сторону про припинення дії цього договору, він вважається продовженим на один рік на тих же самих умовах.

З урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів повідомлення будь-якої із сторін про припинення дії договору комісії від 28.03.2019 № 21-2803 після 31.12.2019, останній є чинним, а відтак, посилання відповідача на його припинення з 23.05.2019, тобто з дати останньої передачі товару комісіонеру, є безпідставним.

За приписами частини першої статті 230 ГК України, пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, вмотивованим є висновок господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача коштів за реалізований товар в сумі 46 784,00 грн та 13 732, 59 грн пені, передбаченої п. 7.1 договору, правильність нарахування якої перевірено судом, а також 5 000 грн витрат на правничу допомогу, розмір яких підтверджується наявними в матеріалах справи договором про надання юридичних послуг від 14.05.2020 та додатковою угодою до нього від 15.05.2020, та є співмірним складності справи та ціні позову, що відповідає приписам ст. 129 ГПК України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за підсумками розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Комісійний Лідер" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 24.09.2020 у справі №910/9277/20 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю " Комісійний Лідер".

Матеріали справи № 910/9277/20 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 18.01.2021 (у зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці з 02.01.2021 по 16.01.2021).

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді В.А. Корсак

С.В. Владимиренко