Справа № 214/4232/20

2/214/1080/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 січня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Прасолова В.М.

при секретарі- Шевченко Ю.С.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить: стягнути з ОСОБА_3 на свою користь завданий матеріальний збиток, заподіяний за результатами ДТП: в зв`язку із пошкодженням автомобіля, у розмірі 96639,78 грн. Також просить стягнути з ОСОБА_3 на свою користь: моральну шкоду, завдану за результатами ДТП у розмірі 15 000,00 грн. та судові витрати: сплачений судовий збір за вимоги про відшкодування матеріального збитку у розмірі 966,40 грн.; сплачений судовий збір за вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 840,80 грн.; сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову 420,80 грн.; витрати на проведення автотоварознавчого дослідження № Д 4/06/19 від 03.06.2019 року у розмірі 2 000 грн., судові витрати, пов`язані зі сплатою грошових коштів за договором про надання правничої допомоги № 217 від 02.06.2020 року у розмірі 6 500,00 грн.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач зазначив, що 10.05.2019 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №150122 від 24.04.2019 року відносно водія ОСОБА_3 , який 24.04.2019 року о 22-00 годині у м. Кривий Ріг м-н Гірницький позаду будинку №9 керуючи автомобілем Audi 100 державний номерний знак НОМЕР_1 (далі за текстом «автомобіль «Ауді») був неуважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, під час зміни напрямку руху, не переконався, що це буде безпечно, не обрав безпечної швидкості для руху, щоб мати можливість контролювати його рух та не впоравшись з керування, допустив виїзд за межі проїзної частини, де у подальшому скоїв наїзд на дерево. Внаслідок ДТП автомобіль та дерево отримали механічні пошкодження, що призвело до матеріальних збитків. Вказує, що своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п.п.2.3 б, 10.1, 12.1 ПДР України. Він, ОСОБА_2 , є власником автомобіля «Aуді». На водія ОСОБА_3 , який керував належним йому, позивачу,автомобілем «Ауді» було складено протокол про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. 2 серпня 2019 року постановою Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг встановлено, що дії ОСОБА_3 є прямим наслідком допущених порушень вимог п.п. 2.3 б, 10.1, 12.1 ПДР України, які знаходяться у причинному зв`язку з наслідками, що настали, в результаті чого сталось ДТП. Справу було закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження, вартість ремонту автомобіля «Ауді» становить 174058,92 гривень, що перевищує ринкову вартість вказаного транспортного засобу, тобто транспортний засіб є фізично знищеним. Відповідно до висновку експерта сума матеріального збитку завданого з технічної точки зору власникові пошкодженого автомобіля «Aуді», складає 96639,78 гривень. Він, ОСОБА_2 , вважає автомобіль «Aуді» таким, що є фізично знищеним. Він, ОСОБА_2 , вважає, що ОСОБА_3 своїми діями завдав йому моральну шкоду, що полягає у наступному: його коштовна річ - автомобіль, була пошкоджена, що спричинило йому багато проблем, пов`язаних неможливістю пересуватися містом у власних справах. Він проживає в Тернівському районі м. КривогоРогу, що є окраїною міста, а у справах йому доводиться їздити до центру міста. Міським транспортом він витрачає на дорогу більше 1,5 години в одну сторону. Місто має довжину 120 кілометрів. Розмір завданої йому моральної шкоди він оцінює як 10000,00 грн. Вважає, що моральну шкоду повинен йому відшкодувати ОСОБА_3 .

Разом із позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, яку ухвалою Саксаганського суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.07.2020 року було задоволено.

Під час розгляду справи заявлялося клопотання про долучення доказів, яке задоволено.

Позивач ОСОБА_2 та його представник в судове засідання 11 січня 2021 року не з`явилися, від останнього до суду надійшла заява, в якій він просить судовий розгляд справи провести за їх відсутністю, та зазначив, що позов підтримує, просить задовольнити в повному обсязі, у разі неявки відповідача проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання заяв не надавав, відзиву на подавав, у зв`язку з чим на підставі ст.ст. 223, 280 ЦПК України, за згодою представника позивача, судом проведено заочний розгляд справи.

У судовому засіданні дослідженні наступні письмові докази: копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 6), постанова (а.с. 7), висновок експерта (а.с. 8-13), калькуляція експертного висновку (а.с. 13, зворот - 16), додаток до висновку експерта (а.с. 16, зворот - 17), протокол огляду транспортного засобу (а.с. 18), фототаблиця (а.с. 19-20), квитанція (а.с. 22), квитанція по сплаті правничої допомоги (а.с. 25), відомості з державного реєстру (а.с. 37).

Суд, керуючись вимогамист.77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.

Суд вважає належним доказом: копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.6), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу «Aуді».

Суд вважає належним доказом: постанову (а.с. 7), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме що ОСОБА_3 порушив вимог Правил дорожнього руху, в цих його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Суд вважає належними доказами: висновок експерта (а.с. 8-13), калькуляцію експертного висновку (а.с. 13зворот-16), додаток до висновку експерта (а.с. 16зворот - 17), протокол огляду транспортного засобу (а.с.18), фототаблицю (а.с. 19-20), квитанцію (а.с. 22), квитанцію по сплаті правничої допомоги (а.с. 25), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме понесеного матеріального збитку та інших понесених позивачем витрат.

Суд вважає неналежним доказом: відомості з державного реєстру (а.с. 37), так як цей доказ не стосується обставин предмету доказування.

Суд, відповідно до ст.78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні зазначені та визнані належними письмові докази допустимими, так які ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.

Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні та визнані належними і допустимими письмові докази, є достовірними.

Керуючись вимогами ст.80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.

ОСОБА_2 з 24 січня 2014 року є власником автомобіля «Ауді», що встановлено свідоцтвом (а.с.6).

Як передбачено ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом на підставі постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 серпня 2019 року встановлено, що дії ОСОБА_3 є прямим наслідком допущених порушень вимог п.п. 2.3 б, 10.1, 12.1 ПДР України, які знаходяться у причинному зв`язку з наслідками, що настали, в результаті чого сталось ДТП. Також судом на підставі вказаної постанови встановлено, що 24 квітня 2019 року о 22-00 годині у м. Кривий Ріг м-н Гірницький позаду будинку №9 водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Ауді» був неуважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, під час зміни напрямку руху, не переконався, що це буде безпечно, не обрав безпечної швидкості для руху, щоб мати можливість контролювати його рух та не впоравшись з керування, допустив виїзд за межі проїзної частини, де у подальшому скоїв наїзд на дерево; внаслідок чого автомобіль та дерево отримали механічні пошкодження, що призвело до матеріальних збитків (а.с. 7).

Сума матеріального збитку, спричиненого з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля «Aуді», складає 96 639, 78 грн., що встановлено висновком експерта (а.с. 8-13).

Судом встановлено, що позивачу завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що була пошкоджена належна йому коштовна річ - автомобіль, що позбавило його можливості користуватися автомобілем, зокрема пересуватися містом у власних справах.

Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про дорожній рух».

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», водій, як учасник дорожнього руху, зобов`язаний дотримуватися «Правил дорожнього руху». Відповідач ОСОБА_4 , як водій, керуючи автомобілем «Ауді», був учасником дорожнього руху, відповідно до вимог ст. 14 названого Закону повинні були дотримувати вимог «Правил дорожнього руху», які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (далі за текстом «Правила»).

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка спричинила шкоду, при наявності вини.

Судом встановлено, що 24 квітня 2019 року ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 2.3 б, 10.1, 12.1 Правил, внаслідок чого сталася ДТП та був пошкоджений автомобіль «Ауді».

Згідно до ч.1 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відсутність своєї вини відповідно до вимог ч. 2 ст. 1166 ЦК України має доводити заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.

Згідно ст. 1192 ЦК України суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати їй в натурі передати річ того ж роду і тієї ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У справі «Кривенький проти України» (Заява № 43768/07) від 16 лютого 2017 року Заявник стверджував, що в нього було вилучено державою земельну ділянку без виплати будь-якої компенсації, або іншого виду належної компенсації відшкодування. В результаті чого на заявника був накладений непропорційний тягар. Суд визнав, що порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

У п.74 справи «Агрокомплекс проти України» (Заява № 23465/03) від 25 липня 2013 року ЄСПЛ нагадує, що рішення, в якому він встановлює порушення, покладає на державу-відповідача правове зобов`язання припинити порушення та відшкодувати збитки в такий спосіб, щоб відновити, наскільки це можливо, стан, який існував до порушення.

У судовому засіданні встановлено, що внаслідок порушення Правил був пошкоджений автомобіль, який є власністю позивача, сума матеріального збитку дорівнює 96639 грн. 78 коп.

Отже відповідач зобов`язаний відшкодувати цей збиток позивачу, а тому позов в частині відшкодування матеріальної шкоди належить задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб; розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичні й особі неправомірними діями, відшкодовується особою, причинивши шкоду, при наявності вини.

Судом встановлено, що протиправним діями відповідача було пошкоджено майно потерпілого, чим йому завдана моральна шкода. Визначаючи розмір моральної шкоди суд бере до уваги розмір матеріального збитку, завданого позивачу, ту обставину, що позивач внаслідок пошкодження автомобіля, не мав можливості їм користуватися. Також суд бере до уваги, що позивач обґрунтував завдання йому шкоди в розмірі 10000 грн.00 коп., а просить стягнути 15000 грн. Виходячи з викладеного, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд приходить до переконання, що позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, з відповідача належить стягнути на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн. 00 коп.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позивач як в частині відшкодування матеріальної, так і в частині відшкодування моральної шкоди, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 15, 16 ЦК України, звернувся до суду за захистом свого права.

Отже, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 12 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, та ст. 13 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Також суд враховує, що часткове задоволення позову буду відповідати такому, передбаченому ст. 2 ЦПК України завданню цивільного судочинства, як справедливе вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушеного права позивача.

Відповідно до ч.1, ч. 3 п.1, 2 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи. Отже з відповідача належить стягнути понесені витрати на користь позивача: на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500 грн. 00 коп. та на проведення автотоварознавчого дослідження - 2 000 грн. 00 коп.

Окрім того, на підставі ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 2 228 грн. 00 коп. (966,40 грн. + 840,80 грн. + 420,80 грн.).

Керуючись ст.ст.15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , завданий матеріальний збиток, заподіяний за результатами ДТП у розмірі 96 639 грн. 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , моральну шкоду завдану за результатами ДТП у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , витрати по сплаті судового збору в сумі 2 228 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , витрати на проведення автотоварознавчого дослідження № Д 4/06/19 у розмірі 2 000 грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 500 грн.00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов