open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №348/1642/20

15 січня 2021 року м. Надвірна

Надвірнянський районнй суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивують тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банкіських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву № б/н від 13.12.2013, згідно якої отримав кредит у вигляді кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на сайті, складає договір. Це підтверджується його підписом у анкеті-заяві. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 відповідач ОСОБА_1 при укладанні договору надав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Власник карткового рахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п. 1.1.1.50 договору є короткостроковим кредитом, який набається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Відповідач зобов`язався на підставі п. 2.1.1.12.3 договору погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Умови та правила надання банківських послуг опубліковано публічно невизначеному колу осіб на офіційному сайті позивача. Позичальник погодився на укладення договору приєднання у визначеній формі та спосіб підписання. Банк надав відповідачу набір засобів доступу до картрахунку та до пристроїв самообслуговування. Однак відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, іншими витратами відповідно до умов договору, таким чином не виконавши зобов`язання, у зв`язку із чим станом на 17.08.2020 утворилася заборгованість в сумі 96162,34 гривень, що складається з наступного: 1215,84 гривень - заборгованість за кредитом; 94046,50 гривень - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 900,00 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Стислий виклад позиції сторін:

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак від нього поступила заява, в якій просить справу слухати його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об`ємі. Просить стягнути в користь АТ КБ «Приватбанк» з відповідача заборгованість в сумі 96162 грн. 34 коп. та стягнути сплачені судові витрати по справі. Не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Про причини неявки відповідач не повідомив, заяви про слухання справи у його відсутності не поступало. Тому зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 15.09.2020 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банкіських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву № б/н від 13.12.2013, згідно якої отримав кредит у вигляді кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 17).

Відповідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 13.12.2013, укладеним між ПриватБанком та ОСОБА_1 , станом на 17.08.2020 утворилася заборгованість в сумі 96162,34 гривень, що складається з наступного: 1215,84 гривень - заборгованість за кредитом; 94046,50 гривень - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 900,00 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором (а.с. 9-14).

Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права:

Суд, дослідивши письмові докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог, та з`ясувавши фактичні обставини справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином суд дійшов висновку, що 13.12.2013 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредитний ліміт на платіжну банківську карту, користувалася платіжним засобом, що свідчить про те, що відповідач був обізнаний про його існування, усвідомлював наявність заборгованості та вчиняв дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов`язань за вище вказаним кредитним договором.

За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до вимог статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Суд зазначає, що у анкеті-заяві позичальника від 13.12.2013 розмір процентної ставки не зазначений.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зазначення в анкеті-заяві про ознайомлення відповідача з Умовами та Правилами надання банківських послуг, за з Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна», без ідентифікації самих умов та тарифів як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов та тарифів, на якій наполягає банк.

Умови та Правила надання банківських послуг, та Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не містять підпису відповідача. Позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови та Тарифи є складовою частиною укладеного між сторонами договору і що саме ці Умови та Тарифи мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Тому в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, та Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а також відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з статтею 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку та Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, який безпосередньо підписав останню і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 13.12.2013 шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Сам по собі розрахунок заборгованості та виписка по рахунку не є підтвердженням наявності заборгованості по відсотках, пені та штрафах, оскільки з наданих документів не вбачається, які застосовувалися тарифи при нарахуванні заборгованості.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Такі висновки відповідають правовій позиції Великої палати Верховного Суду у справі №342/180/17 (провадження № 14-131цс19) від 03 липня 2019 року.

Також разом із позовною заявою позивач подав до суду клопотання про огляд та фіксування змісту розділу 2.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному вебсайті АТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобам и: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 85 ЦПК України визначено, що письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Згідно ч. 7 ст. 85 ЦПК України у порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути вебсайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.

Відповідно до ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

До позовної заяви представником позивача долучений витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному вебсайті АТ КБ «Приватбанк», в тому числі і розділ 2.1. Отже, представником позивача не наведено достатнє обґрунтування необхідності огляду доказу за місцезнаходженням.

З урахуванням викладеного суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити.

Висновки суду:

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення із відповідача на користь позивача 94046,50 гривень заборгованості за відсотками за користування кредитом; 900,00 гривень пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 17.08.2020 заборгованість за тілом кредиту становить 1215,84 гривень, що за даними обставинами справи і підлягає стягненню.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі до суду позову про стягнення з відповідача заборгованості на суму 96162,34 грн. сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн. згідно платіжного доручення № PROM8BTIP5 від 28.08.2020.

Однак враховуючи, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 1215,84 гривень заборгованості за кредитним договором № б/н від 13.12.2013 на користь АТ КБ «ПриватБанк», та враховуючи, що позовна заява Банку підлягає до задоволення на 1,26%, за розгляд справи судом з ОСОБА_1 на користь Банку підлягає стягненню 26,49 гривень судового збору.

На підставі ст.ст. 207, 549, 551, 652, 626, 633, 634, 638, 526, 549, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України та керуючись ст.ст. 4, 19, 76, 77, 81, 89, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) - 1215,84 грн. (одну тисячу двісті п`ятнадцять гривень вісімдесят чотири копійки) заборгованості за кредитним договором б/н від 13.02.2013.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) - 26,49 грн. (двадцять шість гривень сорок дев`ять копійок) сплаченого судового збору.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 94046,50 гривень заборгованості за відсотками за користування кредитом; 900,00 гривень пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором- відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до п. 3 Розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»: код ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського 1 «Д», адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги 50.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Міськевич О.Я.

Джерело: ЄДРСР 94191260
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку