ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/14690/20Головуючий у 1-й інстанції дуда О.О. Провадження № 33/817/37/21 Доповідач - Лекан І.Є.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2021 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 листопада 2020 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців та стягнуто судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Згідно з даною постановою, 30 серпня 2020 року о 23 год. 00 хв. в м.Тернополі по вул. Руська,1 водій ОСОБА_1 , керуючи т/з Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення із т/з Kia Magentis д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та зіткнення з т/з Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3 (б), 12.1, 13.1, 13.3 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 листопада 2020 року змінити в частині накладеного на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком 6 (шість) місяців на штраф, та скасувати стягнення судового збору в розмірі 420,40 грн. в дохід держави.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що суд не врахував, що до адміністративної відповідальності, в тому числі за порушення правил дорожнього руху, він притягується вперше, являється інвалідом другої групи з дитинства, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_4 видане УСП Тернопільської міської ради від 20.11.1999 року, отримує пільгову пенсію, про що свідчить пенсійне посвідчення № НОМЕР_5 , серії НОМЕР_6 від 03.11.2020 року, видане Пенсійним фондом України; в результаті даної ДТП не було заподіяно матеріальної чи моральної шкоди майну та здоров`ю третіх осіб.

Стверджує, що автомобіль єдиний його засіб для пересування, а позбавлення керування для нього означає неможливість забезпечити себе та зупинить його професійну діяльність.

Посилається на те, що він професійно займається біатлоном і являється неодноразовим призером в цьому виді спорту, а також є чемпіоном ОСОБА_4 та є майстром спорту України міжнародного класу з біатлону, а автомобіль є єдиним його транспортом для пересування, яким добирається до місця тренувань.

Зазначає, що суд не врахував, що він, як інвалід 2 групи, відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір, звільняється від сплати судового збору.

Крім того просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки пропустив його з поважних причин, так як перебував за межами України.

Апелянт ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву, відповідно до якої просить розгляд справи проводити у його відсутності, вказує, що визнає вину.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити з таких підстав.

Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.

Так, суд дійшов правильного висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 31 серпня 2020 року серії ДПР 18 № 133502; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.08.2020 року; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 30.08.2020 року, відеозаписом з камери відеоспостереження.

Разом з тим, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд в повній мірі не врахував вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий стан та обставини, що пом`якшують покарання.

Як встановлено в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 визнав свою вину, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, професійно займається спортом, має нагороди. При цьому слід взяти до уваги, що ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи і автомобіль є єдиним його засобом для пересування, окрім того відсутні обставини, що обтяжують відповідальність.

Враховуючи вищенаведене, вважаю за можливе змінити ОСОБА_1 захід стягнення в межах, передбачених санкцією ст.124 КУпАП, і застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу.

При цьому, доводи апелянта, що судом першої інстанції всупереч вимогам п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» з нього, як інваліда 2 групи, стягнуто судовий збір - є підставними, оскільки відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_4 виданого УСП Тернопільської міської ради від 27.04.2018 року та копії посвідчення № НОМЕР_5 серії НОМЕР_6 від 03.11.2020 року, виданого Пенсійним фондом України, ОСОБА_1 являється інвалідом другої групи з дитинства, тому відповідно до вказаної норми закону, апелянт підлягає звільненню від судового збору.

Окрім того, оскільки справу розглянуто судом 04 листопада 2020 року за відсутності ОСОБА_1 , який перебував за межами України, йому слід поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причину пропуску поважною.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и л а:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 змінити в частині накладення адміністративного стягнення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

На підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя