Справа № 308/11028/18
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13 січня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Собослоя Г.Г., Кондора Р.Ю.
з участю секретаря судового засідання: Балаж Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Субота Михайло Іванович, на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 вересня 2020 року про закриття провадження у справі, постановлену головуючою суддею Бенца К.К., у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання кредитором, включення до переліку вкладників,які мають право на отримання коштів в межах гарантованої суми та проведення виплати за договором банківського вкладу,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. про визнання кредитором, включення до переліку вкладників, які мають право на отримання коштів в межах гарантованої суми та проведення виплати за договором банківського вкладу.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 вересня 2020 року закрито провадження у вказаній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В апеляційній скарзі представник позивача адвокат Субота М.І. просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги посилається на неправильне застосування судом п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України. Зокрема вказує на те, що в даній справі є два відповідачі, один з яких не є суб`єктом владних повноважень (уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), а тому, заявлений ним спір слід розглядати в порядку цивільного судочинства, як вимоги до відповідачів які є взаємопов`язані. Свої доводи обґрунтовує позицію Великої Палати Верховного Суду викладеної в поступної від 21.08.2019 в справі №498/496/17.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Закриваючи провадження у вказаній справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що даний спір потрібно розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач є суб`єктом публічного права і на нього покладено здійснення владних управлінських функцій у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.
З вказаним висновком суду погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
З матеріалів справи слідує, що позивач та ПАТ «Дельта Банк» уклали Договір №004-06502-260215 від 26.02.2015 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США на суму 5000 доларів США (а.с. 8).
На підставі постанови Правління НБУ від 02.03.2015 №150 «Про внесення ПАТ Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №15 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Дельта Банк Кадирова В.В.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.2015 №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 №181 «Про початок ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Позивача не було включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 255 та п. 4 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частиною 1 ст. 5 КАС України установлено право на звернення до суду та способи судового захисту.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За змістом наведених судом першої інстанції правових норм Фонд є державною спеціалізованою установою, юридичною особою публічного права, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб. Уповноважена особа Фонду в цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат, інші питання що стосуються депозитних коштів вкладників є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
А тому, закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції правильно виходив з того, що Фонд є суб`єктом владних повноважень і на нього покладено здійснення владних управлінських функцій у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі N 813/921/16; від 13 березня 2019 року у справі N 554/22/19 року; та від 26 лютого 2020 року в справі N 461/2035/17.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Посилання апелянта на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 21.08.2019 у справі № 498/496/17, є помилковим, оскільки такий стосуються інших обставин, які є виключними та направленими безперечно на вирішення юрисдикційного конфлікту з метою вирішення гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод позивачки у даній справі на ефективний засіб юридичного захисту.
Згідно ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Субота Михайло Іванович, залишити без задовольнити.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 9 вересня 2020 року про закриттяпровадження усправі, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 15 січня 2021 року.
Суддя-доповідач:
Судді:
