Справа № 766/23742/19

н/п 2/766/851/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого-судді Прохоренко В.В.,

секретар Фетісова Т.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 01.02.2018 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір позики (далі -Договір). За умовами якого вона надала у борг ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 155 900,00 грн. строком до 01.07.2020 року. Відповідно до графіку погашення заборгованості за договором позики від 01.02.2018 року, відповідач повинна була сплачувати, щомісячно починаючи з лютого 2018 року по липень 2020 року по 5200 грн. щомісячно. На виконання умов договору відповідачем сплачено 26 000 грн. Враховуючи, що ОСОБА_2 умови договору виконує неналежним чином, просила суд на підставі ст.ст. 1046,1049,1050 ЦК України стягнути з ОСОБА_2 на її користь заборгованість за договором позики від 01.02.2018 року у розмірі 129 900,00 грн. (155 900 - 26 000) та сплачений судовий збір у розмірі 1 299 грн.

Ухвалою суду від 03.04.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

На адресу відповідача неодноразово направлялась копія ухвали суду від 16.12.2019 року, однак відзиву на позовну заяву до цього часу суду не надано.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, судом установлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строк та порядку, що встановлені договором.

У відповідності до частини першої та третьої ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передавання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківські рахунки.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно доч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 01.02.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики. За умовами якого вона надала у борг ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 155 900,00 грн. строком до 01.07.2020 року, про що останньою було написано розписку.

Повернення позиченої суми грошей повинно відбутися за адресою: АДРЕСА_1 рівними частинами відповідно до графіку погашення заборгованості за договором позики від 01.02.2018 року, починаючи з лютого 2018 року по липень 2020 року по 5200 грн. щомісячно.

17.05.2019 року позивачем направлялась вимога про дострокове повернення частини боргу у зв`язку з порушенням графіку повернення коштів.

Станом на червень 2019 року ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу сплачено 26 000 грн., несплачена сума боргу станом на листопада 2019 року становить 129 900,00 грн.= (155 900 - 26 000).

Відповідно до частини першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінювалися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною( сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов`язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язаннями є правовідносинами, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свої зобов`язання і на підставі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене вище, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 129 900,00 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 299,00 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 1046 -1050, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), суму боргу за договором позики від 01.02.2018 року в розмірі 129 900,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), судовий збір в розмірі 1 299,00 грн.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до для початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя: В.В. Прохоренко