Справа №: 486/1633/20 Провадження № 3/486/10/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2021 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого- судді - Волкової О.І.

при секретарі - Тодоренко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від Южноукраїнського ВП Первомайського ВП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Кривий Ріг, працюючу оператором Ат "УКР-пошта", розлучену, маючу на утриманні неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_2 - 2004 року народження; сина ОСОБА_3 - 2006 року народження; дочку ОСОБА_4 - 2012 року народження, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №642587 від 10.10.2020 року ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 10.10.2020 року близько 14 години у м. Южноукраїнськ, за адресою пр.. Незалежності, ухилялася від виконання батьківських обов`язків у зв`язку з чим її малолітній син ОСОБА_5 , 2006 року народження, розпивав пиво «Янтар» 2,5 л у громадському місці, що заборонено законом.

В судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснила, що їй зателефонувала іспектором ювенальної превенції ОСОБА_6 і вимагала прибути на міце події, за версією якої, її неповнолітній син ОСОБА_3 розпивав пиво. Пояснила що вона з чоловіком розлучилася і самостійно виховує трьох неповнолітніх дітей. Вона не віре в версію за якою обвинувачують її неповнолітнього сина. Припускається думки, що син може говорити неправду, винною себе не визнає, вважає що вона виконує покладенні на неї обов`язки, а подія яка мала місце скоріше відноситься до виховання в школі. Так як вона відправила сина до школи, яка має зацікавити його та мотивувати до навчання. Безумовно вона з себе не знімає вини в тім, що не навчила сина бути обачливим та довіряти лише тим людям, яких знає та впевнений в їхній порядності. Вході розгляду справи за участі інформації центру соціальних служб сім`ї для дітей та молоді Южноукраїнської міської ради, яка надійла до суду відповідно до якої сім`я ОСОБА_7 перебуває на обіку як сім`я в якій вчинено домашнє насильство, яке вона підтвердила та пояснила, що це було пов`язано з діями її колишнього чоловіка під час розлучення. Пов`язує невідвідування школи сином з наслідками розлучення. Також підтвердила факт того, що відносно її сина мав місце булінг в школі, який у нього викликав страх, тривогу, та впевнена що до нього жорстоко ставляться.

В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_5 суду пояснив, що він йшов по вулиці, а до нього звернувся хлопець з вказівкую "бери і тікай" вказавши та пляшку з пивом, що він і зробив. Він виконав його розпорядження, а через дві хвилини був затриманий інспекротом з ювінальної превенції ОСОБА_8 . Неохоче відповідав на запитання суду чому невідвідує школу, хоча розуміє та усвідомлює, що створює матері проблеми. Про булінг в школі розповідати не хотів, але підтвердив покази психолога школи та соціального педагога.

В судовому засідання класний керівник ОСОБА_9 суду пояснила, що мати займається вихованням сина разом із тим вплинути на відвідування ним школи не може, в зв`язку з чим директором школи ОСОБА_10 звернулася з поданням до начальника служби в справах дітей Южноукраїнської міської ради з проханням провести роботу щодо залучення учня до школи. Вважає, що школа не може вплинути на учня, щоб він відвідував школу. Звинувачає та засуджує матір неповнолітнього, яка нездатна вплинути на свого неповнолітнього сина.

Директор школи ОСОБА_10 суду пояснила, що вона коорденує роботу із інспектором ювінальної провенції, разом із тим органи поліції не повідмили та іспектор з ювінальної провенції не проінформувала адміністрацію школи про даний випадок, дізналася вона про це у зв`язку з викликом її до суду. Скаржилася та засуджувала матір неповнолітнього . Адмістрація школи не може мотивувати учня, щоб він відвідував школу. Висловлює зтурбованність з тим, що неповнолітній не відвідує школи. Директор школи не змогла пояснити чому вона видала характиристику на учня, в яку вклала неправдиві дані та припущення, послалася на те, що готувала характеристику класний керівник, а вона лише її підписувала. Дану інформації з характеристики також було владено і в подання, яке було подано нею в службу у справах дітей.

Психолог школи пояснила, що відносно учня ОСОБА_7 в школі відбувався булінг, але завдяки роботі психолога та соціального педагога їм вдалося захистити хлопця, тому пишається цим. Разом із тим надавати будь-яку інформації щодо дій неповнолітнього за данним фактом категорично відмовилася, посилаючись на те, що не має права цього робити.

В судовому засіданні встановлено, ОСОБА_1 виховує трьох неповнолітніх дітей, з чоловіком нещодавно розлучилася. Їх сім`я перебуває на обліку у ЮМЦСССД як така в якій вчинено домашнє насильство, яке вчинив її колишій чоловік. Після розлучення син ОСОБА_3 перестав відвідувати школу, в якій відносно нього вчинявся булінг, після чого в дитини виник страх та тривога, суд припускається думки, що його підпорядкували в своїх інтерах особи для його документування, що зазначено в фабулі протоколу про адміністративне правопорушення з огляду на те, що він невідвідував школу. Мати неповнолітнього не мала можливості його контрольювати так як змушена годувати дітей та ходити на роботу. Судом встановлено, що адмістрація Южноукраїнської загальноосвітньої школи 1-Ш ступені №2 самоусунулася від проблеми, яка виникла з учнем внаслідок булінгу в школі, хоча психологи школи і намагалися переконати суд в тім, що все добре, але дитина відмовляється відвідувати школу, а школа нездатна вирішити кофлікт між дітьми та змотивувати дитину відвідувати школу. Проблему було виявлено в ході судового засідання, яка полягає в тому, що адмістрації школи та її працівники, намагаються перекласти вирішення проблеми на начальника служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради та ювінальну провенцію, таким чином сомоусуваються він виховного та навчального процесу відносно учня ОСОБА_7 , а неповнолітня дитина залишається на одинці з проблемою. Мати неповнолітнього перебуває в складних життєвих обставинах, а соціальні служби міста відносяться формально до даної ситуації та лише констатують її , але не мають бажання її вирішити за допомогою психологів школи та відповідних служб та їх фахівців. Разом із тим в судовому засіданні директор школи №2, або не володіла інформацією про булінг відносно учня ОСОБА_7 , або приховувала цю інформацію перед судом, звинувачуючи матір в неналежному контролі. Адже адмістрація школи має можливість залучити спеціалістів, які реально можуть попрацювати з учнем, виявити проблему, ідентифікувати її, відпрацювати та сприяти нормальному розвитку дитини та навчаню адаптації в суспільсті, а не додатко накладати тягар на матір неповнолітньої дитини, яка потрапила і так в складні життеві умови. Проблему слід вирішувати в навчальному закладі в комплексі із батьками. Соціальні служби міста Южноукраїнська повинні не формально брати сім`ю, яка потерпали від домашлього насилля на облік, але супровожувати її тобто діяти, вчиняти якісь дії для подолання психідних проблем не лише з неповнолітніми дітьми, але й з їхніми батьками.

В даному випадку неповноліній ОСОБА_3 потрапив під подвійний психологічний тиск як у дома з боку батька так і в начальному задкаді м. Южноукраїнська, а також тиск іспектор ювенальної превенції, яка формально віднеслася до своїх обов`яків та не вжила заходів у межах своєї компетенції для виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню адмістративного правопорушення, а миттєво склала протокол про адміністративне правопорушення при цьом проігнорувала превінтивні заходи ч. 2 ст. 31 Закону України " Про національну поліцію" та законодавство України про профілактику правопорушень.

До основних принципів профілактики належать: демократизм, соціальна справедливость та гуманізм, комплексность, своєчасность та необхідна достатность.

Принцип демократизму профілактики правопорушень проявляється у широкій участі у профілактичній діяльності як населення в цілому так, зокрема вивчення громадської думки.

Принцип соціальної справедливості та гуманізму полягає в тому, що профілактика як особливий вид діяльності, як правило, пов`язана із завданням конкретним особам позбавлень та право обмежень і спрямована на запобігання з боку конкретних осіб протиправної поведінки.

Принцип комплексності проявляється у програмно-цільовому підході, всебічному аналізі і прогнозуванні.

В судове засідання жодного разу не з`явилася інспектор ювенальної превенції поліцейська Южноукраїнського ВП Первомайського ВПГУ НП в Миколаївській області Шендрик А.М., причину неявки суду не повідомляла, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд направляв на ім`я начальника Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області лист, в якому переконливо просив забезпечити явку працівника поліції ОСОБА_11 . Явку працівника поліції Южноукраїнського ВП Первомайського ВПГУ НП в Миколаївській області начальником забезпечено не було.

Іспектор затримала неповнолітнього та спілкуватися із ним без психолога, класного керівника та батьків, що порушує людські права не лише неповнолітнього, а його батьків.

Представник ювенальною провенції у Южноукраїнську Шендрик має позитивістський підхід до складання протоколів, нехтуючи нормами європейського та національного законодавства, що захищають права неповнолітніх.

При цьому пані ОСОБА_8 здійснювала охорону суду у ті дні, коли її викликали на засідання. Це створює соціальну напругу та неоднозначні питання як до суду, так і до поліції: представниця на виклик не з`явилася, але у суді перебуває. Крім того суд зазначає, що викликані у засідання учителі, психологи, батьки, які витрачають свій час, відчувають у таких випадках відкриту зневагу, байдужість та цинізм з боку поліцейської, яка представляє ювенальну превенцію та яка з ініціювала обинувачення матері неповнолітнього з приводу неналежного виховання нею дитини.

У своїй роботі представник ювенальної превенції має бути не лише юристом, але й педагогом, психологом та соціальним працівником у одній особі. Формалістський підхід до подібної категорії справ суд вважає неприпустимим.

29.10.2020 року начальником служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради Миколаївської області було направлено заяву про розгляд справи без їх участі.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь

Так, відповідно до диспозиції ч. 1ст. 184 КУпАП, склад адміністративного правопорушення передбаченого вказаною статтеюКУпАПутворюєухилення батьківабо осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхіднихумов життя,навчання та виховання неповнолітніх дітей,відповідальність за яке передбачено цим Кодексом і, саме це діяння утворює склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 184 КУпАП.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності (ч. 1 цієї статті).

Факти викладені в протоколі про адмістративне правопорушення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Вирішуючи питаннящодо належності,допустимості тадостатності доказівна підтвердженняфакту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд враховує практику Європейського суду зправ людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04) та «Карелінпроти Росії» («Karelinv.Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…судне може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)». Таким чином, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 1 ст. 247КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247КУпАПу зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст.247, 248, 249, 251, 252, 256,283,284 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зач.1ст.184КУпАПзакрити на підставіст. 247 ч.1 п.1 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Поний текст постанови виготовлено 11.01.2021 року.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О.І. Волкова