ЄУН № 201/6762/19

пр. № 2/336/359/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2020 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Скибі О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом, уточненим в ході розгляду справи, до АТ «КБ «ПриватБанк» та приватного нотаріуса Бондар І.М., вказавши, що 11.10.2016 року за №8912 приватним нотаріусом Бондар І.М. вчинено виконавчий напис, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «ПриватБанк» заборгованість в сумі 80960,54 гривень. Вказуючи, що на момент вчинення виконавчого напису сплив загальний строк позовної давності, нотаріусу не було надано вимоги про погашення заборгованості позивача перед банком, просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №8912, вчинений 17.10.2106 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.06.2019 року цивільну справу передано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю.

Ухвалою суду від 01.10.2019 року позовну заяву залишено без руху.

09.10.2020 року позивачем направлено до суду уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду від 15.10.2019 року продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

28.10.2019 року позивач направила до суду докази сплати судового збору.

Ухвалою суду від 11.12.2019 року відкрите провадження та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

03.02.2020 року АТ «КБ «ПриватБанк» направило до суду відзив на позовну заяву разом з доказами направлення його копії іншим учасникам справи та заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності. У відзиві зазначають про обґрунтованість відповідними доказами вчинення виконавчого напису, зазначають про відсутність доказів погашення заборгованості ОСОБА_1 та вказують про переривання строку позовної давності шляхом часткової сплати заборгованості, вважають доводи позивача про пропуск строку позовної давності безпідставними, тому просять відмовити у задоволенні позову.

23.03.2020 року представник позивача направила до суду клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 23.03.2020 року клопотання представника позивача про витребування доказів залишено без задоволення, закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

27.05.2020 року представником позивача долучені додаткові письмові докази.

04.06.2020 року відповідач приватний нотаріус Бондар І.М. направила до суду відзив на позову разом з доказами направлення його копії іншим учасникам справи, за змістом якого просила відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 23.07.2020 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано від приватного нотаріуса ДМНО Бондар І.М. завірені належним чином копії документів, на підставі яких було виконано виконавчий напис.

25.08.2020 року приватним нотаріусом направлено до суду витребувані документи.

21.09.2020 року представником позивача долучено до матеріалів справи додаткові письмові докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась та направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності на підставі наданих доказів наполягаючи на задоволенні позову.

Приватний нотаріус Бондар І.М. направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представником АТ «КБ «ПриватБанк» разом із відзивом було заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору в судове засідання представника не направила, будь-яких заяв чи клопотань в ході розгляду справи не надходило та своїм правом надання письмових пояснень щодо позову або відзиву не скористалися.

В ході розгляду справи з боку позивача були надані додаткові письмові докази, а саме копія кредитного договору №DNH4KP11400308 від 06.05.2005 року, виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 06.05.2006 року по 23.07.2020 року та меморіальні ордери за період з червня 2005 року по вересень 2006 року, також судом були витребувані належним чином завірені належним чином виконавчий напис та документи, на підставі яких його вчинено.

При дослідженні наданих учасниками справи документів судом встановлено наступне.

06.05.2005 року між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір №DNH4KP11400308, згідно з яким банк надав позичальнику строковий кредит в сумі 7419,10 гривень на термін 24 місяці по 07.05.2007 року включно із сплатою відсотків за його користування в розмірі 2,09% у місяць на суму залишку заборгованості по кредиту. ОСОБА_2 зобов`язалась погашати кредит у період з 21 по 28 число кожного місяця шляхом надання банку коштів у сумі 397,56 гривень, яка складається із заборгованості за кредитом та відсотками, а також інших витрат банку відповідно до п.п. 3.9., 3.18.

Згідно з випискою по рахунку, станом на 07.09.2016 року ОСОБА_2 має загальну заборгованість за кредитним договором № DNH4KP11400308 від 06.05.2005 року в сумі 81460,54 гривень, з яких 3029,96 гривень прострочена заборгованість по кредиту, 21457,74 гривень заборгованість по відсоткам, нарахованим на залишок простроченої заборгованості, 56972,84 гривень пені.

З наданих представником позивача документів, а саме випискою по рахунку з 06.05.2005 року по 23.07.2020 року ОСОБА_2 сплачено на користь АТ «КБ «ПриватБанк» 6361 гривень, сплачена сума підтверджується меморіальними ордерами, відповідно до яких ОСОБА_2 сплачувала на користь АТ «КБ «ПриватБанк» кошти для погашення заборгованості по кредитному договору DNH4KP1140 від 06.05.2005 року.

10.09.2008 року ОСОБА_2 після укладення шлюбу з ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_4 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

19.09.2016 року АТ «КБ «ПриватБанк» направило ОСОБА_2 письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором №DNH4KP11400308 від 06.05.2005 року, однак відомості про отримання або причини невручення такої вимоги до матеріалів справи додано не було.

10.10.2016 року АТ «КБ «ПриватБанк» звернулось до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. із заявою про вчинення виконавчого напису.

11.10.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис №8912, яким стягнуто грошові кошти у сумі 82660,54 гривень з ОСОБА_2 , які є її боргом за кредитним договором № DNH4KP11400308 від 06.05.2005 року, укладеним між нею та ПАТ «КБ «ПриватБанк», яке є правонаступником ЗАТ «КБ «ПриватБанк».

Приватним нотаріусом запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «КБ «ПриватБанк» у розмірі 3029,96 гривень залишку заборгованості за кредитом, 21457,74 гривень залишку заборгованості за відсотками, 56472,84 гривень пені, а всього в сумі 80960,54 гривень.

Строк, за який провадиться стягнення, - 11 років 4 місяці 1 день, а саме з 06.05.2005 року по 07.09.2016 року.

До матеріалів справи позивачем долучено копію постанови старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Соріної Ю.Ю. по виконавчому провадженню №53937480 про арешт майна боржника ОСОБА_2 та копію постанови державного виконавця від 28.05.2019 року про відкриття виконавчого провадження №59211725 зі стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «КБ «ПриватБанк» заборгованості в сумі 82660,54 гривень.

Під час розгляду справи суд виходить з таких норм законодавства.

Згідно з ч.1,3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст.50 Закону України «Про нотаріат»).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів міститься у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Так, згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п. 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з пп.2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, п.п. 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

Пунктом 2 Переліку документів на час вчинення нотаріальної дії було передбачено, що для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором, за яким боржником допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, нотаріусу додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

При цьому, Перелік документів не передбачав інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Задовольняючи позов, суд виходить з того, що вчинення нотаріусом виконавчого напису, як нотаріальна дія, полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку оперативно реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Однак, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не може обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Вчинення виконавчого напису нотаріусом відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого, згідно з постановою ВС від 23.01.2018 року по справі №310/293/15.

Суд також погоджується з доводами представника позивача щодо невизнання суми заборгованості, оскільки при вчиненні виконавчого напису не було встановлено порядок нарахування заборгованості та її сукупний розмір, не надано детального розрахунку заборгованості за період з 09.05.20027 року по 07.09.2016 року, також і невідомо, чи були враховані сплачені ОСОБА_1 грошові кошти на користь АТ «КБ «ПриватБанк». Відповідачем, в свою чергу, будь-яких доказів протилежного суду не надано.

Окрім цього, виконавчим написом встановлений період стягнення заборгованості з 06.05.2005 року по 07.09.2016 року, натомість, як виконавчий напис вчинено 11.10.2016 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності, оскільки строк дії договору сплив 08.05.2007 року, тобто через 24 місяці з дати його укладання.

Згідно з п.п. 3.3. п. 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України зазначається, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №916/3006/17, строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою Цивільним кодексомУкраїни. Таким чином, загальний строк для такого звернення становить три роки незалежно від суб`єктного складу сторін правовідносин, а якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За змістомст. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Таким чином, частина грошових вимог, з метою погашення яких відповідач звернувся за вчиненням виконавчого напису про стягнення боргу, виходить за межі встановленого законодавством трирічного строку позовної давності.

Так як, за правиломст. 267 ЦК України, сплив позовної давності є підставою для відмови в задоволенні заявлених вимог, включення відповідачем до складу заборгованості платежів, сплата яких прострочена більш, ніж на три роки, також свідчить про спірність заявленої до погашення суми боргу.

За обставин, встановлених судом, правових підстав для вчинення нотаріусом виконавчого напису не було, тому суд прийшов до висновку про визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 89, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною від 11 жовтня 2016 року за №8912 на суму 82660,54 гривень (вісімдесят дві тисячі шістсот шістдесят гривень 54коп.) таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 384,20 гривень (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.).

Стягнути з приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 384,20 гривень (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.).

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаємо наступні відомості:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, працює за адресою: м. Дніпро, вул. Центральна, 6, оф. 9.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Брюллова, 5, код ЄДРПОУ 35037228.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо всудовомузасіданнібуло оголошенолишевступнута резолютивнучастинисудовогорішення абоуразірозгляду справи(вирішенняпитання)безповідомлення(виклику)учасниківсправи,зазначенийстрокобчислюється здняскладенняповного судовогорішення. З урахуванням положень п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.

Суддя О.І. Дацюк

Повний текст рішення суду складений 05.01.2021 року.