Справа № 314/3658/20

Провадження № 2/314/320/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2021 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Свідунович Н.М.,

секретар судового засідання Печонкіна В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб цивільну справу № 314/3658/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити дії.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 21.05.2008 між ним та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є відповідач, було укладено кредитний договір. В якості забезпечення виконання позивачем зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір. Через зміну економічної ситуації, неможливістю погашати кредит між позивачем та відповідачем 17.11.2017 підписано додаткову угоду до кредитного договору за змістом якої кредитний договір, іпотечний договір розірвано у зв`язку з виконанням ОСОБА_1 умов реструктуризації кредиту відповідно до гарантійного листа. У березні 2019 з листа Вільнянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області позивач дізнався, що ПАТ «Укрсоцбанк» подав звіт 1-ДФ про списання позивачу суми основного боргу за кредитним договором за 126 ознакою «Додаткове благо» у зв`язку з чим у позивача виникають зобов`язання перед державою щодо сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Позивач просить зобов`язати ПАТ « Альфа-Банк» подати до органу Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок форми № 1-ДФ відносно ОСОБА_1 , а саме зобов`язати ПАТ «Альфа-Банк» зазначити суму прощеного (анульованого) боргу за кредитним договором № 08-315Ж103-К від 21.05.2008 в розмірі 503994,71 грн. в податковому розрахунку за ознакою доходу 127 (інші доходи).

Ухвалою судувід 07.09.2020 відкрито провадження вказаній у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивач не з`явився. Від представника позивача адвоката Працевитого Г.О. до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, направив суду відзив та заяву про розгляд про неможливість участі у судовому засіданні. У відзиві відповідач зазначив, що визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Основна сума боргу ОСОБА_1 анульована (прощена) відповідачем за його самостійним рішенням відповідно є доходом платника податку. Чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство визначало, що сума прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банк України станом на 01.01.2014 не є додатковим благом, у силу визначеного п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України правового врегулювання, однак необхідною передумовою є саме зміна валюти кредитування, доказів чого позивачем не надано. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд аналізуючи матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 21.05.2008 між Акціонерним товариством соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 08-315Ж103-К, за змістом п. 1.1 якого кредитор надає позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використанні в сумі 35000,00 доларів США, зі сплатою 13,5 % річних та комісій, в розмірі та порядку, визначених у додатку № 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною. В якості забезпечення виконання зобов`язання між позивачем та відповідачем 21.05.2008 було укладено іпотечний договір № 08-315Ж103-I, за змістом п. 1.1 якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, а саме двокімнатну квартиру загальною площею 51,1 кв. м.

У зв`язку з тим, що станом на 13.11.2017 за позивачем обліковувалася заборгованість у розмірі 36037 доларів США та 8362 доларів США штрафних санкцій банк запропонував позивачу варіант врегулювання заборгованості, який полягав тому, що за умови повернення коштів за договором № 08-315Ж103-К від 21.05.2008 у розмірі не менш ніж 8050 доларів США в день проведення угоди, банк звільнить від подальшого виконання обов`язків за договором щодо сплати решти залишку заборгованості та пені нарахованої банком за порушення грошових зобов`язань.

Між позивачем та відповідачем 17.11.2017 було укладено додаткову угоду до договору кредиту № 08-315Ж103-К, якою змінено діючий порядок виконання позичальником зобов`язань щодо повернення заборгованості та застосовано схему повернення заборгованості відповідно до продукту «Debt Settlement» та з 17.11.2017 встановлено фіксовану процентну ставку за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних. Між сторонами 17.11.2017 також було укладено договір про розірвання іпотечного договору № 08-315Ж103-I за яким сторони домовилися припинити дію іпотечного договору.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень ст. 605 ЦК України, зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Прощення боргу є одним із видів припинення зобов`язань за волею учасників (кредитора). Кредитору надається право звільнити боржника від його обов`язків.

З аналізу даної норми слідує, що для прощення боргу достатнім є волевиявлення кредитора і боржник не вправі проти цього заперечувати.

Згідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПК України, фізичною особою-резидентом є фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Згідно до положень ст. 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід , доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) , іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Як встановлюється зі ст. 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальним оподатковуванимдоходом вважається будь-якийдохід,який підлягаєоподаткуванню,нарахований (виплачений,наданий)на користьплатника податкупротягом звітногоподаткового періоду. Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (п.п.164.1.2 ст. 164 ПК України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2ст. 164 ПК України.

Відповідно до п. п. «д» п. п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.

Податковим кодексом України під додатковими благами передбачено кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку, крім випадків, прямо передбачених нормамирозділу IVцього Кодексу (п.п 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Підпунктом «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 АК України (в редакції чинній до 01.01.2015) до оподатковуваного доходу включається суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, за закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладання відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено) такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Обов`язок відповідача подати до органів ДФС уточнюючий розрахунок форми № 1-ДФ передбачений п. 46.5 п. 46 глави 2 розділу II розділу XVI Податкового кодексу України,Наказом Міністерства фінансів № 4 від 13.01.2015 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку».

Аналізуючи зміст ПК України, суд приходить до висновку, що основна сума боргу (кредиту) платника податку прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням є доходом такого платника. Визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку. При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд, приходить до висновку, що хоч припинення зобов`язання внаслідок прощення боргу кредитором і звільняє боржника від обов`язку сплатити решту кредитної заборгованості, але породжує для нього податкові зобов`язання перед державою. Будь-яких порушень в діях банку при прийнятті рішення про прощення боргу стосовно позивача не встановлено.

Питання щодо оподаткування податком з доходу фізичних осіб регламентуєтьсяПК України, яким визначено порядок вирішення спірних питань, зокрема щодо донарахованих сум податків, оскарження відповідних рішень органів державної фіскальної служби.

Звернувшись до суду з даним позовом, позивач фактично ставить питання про захист своїх прав на майбутнє, зокрема з метою унеможливлення винесення органом державної фіскальної служби рішення про донарахування сум податку, а отже і уникнення необхідності оскаржувати це рішення.

При цьому, порушення прав і законних інтересів позивача діями банку не встановлено, а позивач, за умови прийняття відповідного рішення органом державної фіскальної служби про донарахування сум податку не позбавлений можливості його оскаржити, в тому числі в порядку адміністративного судочинства.

При вирішенні даного спору по суті, суд враховує висновки викладені у постанові Верховного суду у справі № 757/19578/16-ц від 21.02.2020, у аналогічних правовідносинах.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не обгрунтовані та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 258-259,263-265,268 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталія Миколаївна Свідунович

12.01.2021