Справа № 301/1113/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" грудня 2020 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області

В складі : головуючої : Даруда І.А.

при секретарі: Сатін Н.М.

за участю позивачки ОСОБА_1 ,

її представника ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Іршавської РДА Рущак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Іршава справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Іршавського нотаріального округу Ожеледа Петро Миколайович, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Іршавської РДА про визнання недійсним договору дарування житлового будинку, земельної ділянки та скасування державної реєстрації,-

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_2 в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Іршавського нотаріального округу Ожеледа П.М., відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Іршавської РДА про визнання недійсним договору дарування житлового будинку, земельної ділянки та скасування державної реєстрації. Посилаючись на те, що відповідно до заповіту від 03.06.2009 року ОСОБА_5 заповіла ОСОБА_6 (після одруження ОСОБА_7 ) житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,37 га надану для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зарічанської сільської ради. 21.07.2014 року за заявою ОСОБА_8 було відкрито державним нотаріусом Іршавської нотаріальної контори Плетньовою Ларисою Михайлівною спадкову справу за № 107/2014/56327711.

Відповідно до відомостей викладених у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер витягу 37657412, виданого Реєстраційною службою Іршавського районного управління юстиції 18.05.2015 року житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_9 не зважаючи на те, що у спадкові права на вказане майно вступила ОСОБА_10

27.04.2015 року Реєстраційною службою Іршавського районного управління юстиції було видано свідоцтво про право вланості на земельну ділянку серії СТА 519999, індексний номер 36804361.

В подальшому, ОСОБА_9 відповідно до договору дарування житлового будинку та земельної ділянки від 29.05.2015 року за реєстраційним номером 953, було подаровано вище вказаний будинок та земельну ділянку ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_2 .

Вважає, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 заповіла свою частину будинку та земельну ділянку ОСОБА_10 , яка вступила в спадкові права, державний реєстратор Калинич І.В. та приватний нотаріус Ожеледа П.М. не мали право здійснювати правочини по відношенню до вище вказаного спадкового майна.

Просить визнати недійсним договір дарування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд за Кадастровим номером земельної ділянки: 2121984000:06:001:0076, укладений 09 травня 2015 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Ожеледа П.М. та скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_9 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд за Кадастровим номером земельної ділянки: 2121984000:06:001:0076.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання з`явилася, позовні вимоги підтримала, з мотивів викладених у позові та пояснила, що покійна ОСОБА_5 була рідною сестрою її бабусі , яка при житті обіцяла, що будинок переоформить на неї. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті у спірному дворогосподарстві залишився проживати її чоловік ОСОБА_9 , який також обіцяв подарувати дане дворогосподарство їй. Після закінчення школи вона навчалася в Києві та в цей час хворіла, а тому за пристарілим ОСОБА_9 почав доглядати відповідач та його родичі. На її думку догляд вони почали здійснювати з середини серпня 2015 року, а ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер. Організацією похоронів займався відповідач та його родичі. Після смерті ОСОБА_5 їй було відомо, що остання залишила заповіт, однак вона була неповнолітня і тому не зверталася до нотаріуса з питанням про прийняття спадщини. Після виповнення повноліття у червні 2010 року вона спадщину не прийняла, оскільки вважала, що то є родина і нічого їй не перешкодить, однак у 2014 році звернулася у державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини і більше до нотаріуса не зверталася. У 2015 році від її рідного брата вона дізналася, що покійний ОСОБА_9 подарував спірний будинок та земельну ділянку відповідачу. До Зарічанської сільської ради звернулася у 2018 році за довідкою, для звернення до суду.

Представник позивачки ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з мотивів викладених у позовній заяві та просив такі задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву у якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні таких.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, просить відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на відзив та у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Третя особа: приватний нотаріус в судове засідання не з`явився, які причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, тому на підставі ст. 223 ЦПК України розгляд справи проведено у його відсутності.

Представник третьої особи сектору Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Іршавської РДА Рущак О.М. в судовому засіданні пояснила, що в архіві не всі є документи, а реєстраційну справу не може надати суду , оскільки не проведена інвентаризація справ , яка закінчиться через декілька місяців.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що на час проведення реєстрації права власності за ОСОБА_9 на житловий будинок та земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд за кадастровим номером: 2121984000:06:001:0076 за адресою: АДРЕСА_1 працював державним реєстратором і при вчиненні реєстраційних дій

керувався ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На момент вчинення реєстраційних дій права власності на житловий будинок необхідні були документи , що підтверджують право власності , а це було свідоцтво про право власності , будівельний паспорт на житловий будинок та документ про готовність житлового будинку до експлуатації . У зв`язку з наданням покійним ОСОБА_9 вище перерахованих документів , підстав для відмови у проведення реєстрації не було . Одночасно ним було перевірено і встановлено , що іпотек та обтяжень за даним дворогосподарством не виявлено. Вважає , що реєстраційні дії ним були проведені у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року за №1141 .

Заслухавши пояснення представників сторін ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , позивачку ОСОБА_1 , представника третьої особи Рущак О.М. , свідка ОСОБА_11 дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 03.06.2009 року ОСОБА_5 заповіла ОСОБА_6 (до заміжжя Кинів) житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,37 га надану для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства яка розташована на території Зарічанської сільської ради (а.с.4).

Спадкодавець ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.28).

На момент смерті ОСОБА_5 разом з нею в будинку, розташованому в АДРЕСА_1 був зареєстрований чоловік померлої - ОСОБА_9 , що стверджується довідкою виконавчого комітету Зарічанської сільської ради № 637 від 24.06.2020 року (а.с.49), який 29 травня 2015 року подарував спірне дворогосподарство відповідачу ОСОБА_4 , що стверджується фотокопією архівної справи за реєстраційним №953 (а.с.96-118). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 помер. Організацією похорон займався відповідач ОСОБА_4 та його родичі , які і вели догляд за престарілим ОСОБА_9 до його смерті .

Відповідно до статті 1268 Цивільного Кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 1269 Цивільного Кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до статті 1270 Цивільного Кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1272 Цивільного Кодексу України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Вказана стаття також регламентує, що спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1280 Цивільного Кодексу України якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (виключно в порядку встановленому частинами другою і третьою статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 в порушення вимог ст.1270 -1272 ЦК України в державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини звернулася лише 21.07.2014 року, тобто після спливу шестимісячсного строку для прийняття спадщини , хоча ніколи не була зареєстрована та не проживала із спадкодавцем ОСОБА_5 .

Ні в проміжок часу з 06.07.2009 року по 21.07.2014 року (дата подання заяви до державної нотаріальної контори), ні з 21.07.2014 року до подання позову до суду (02.06.2020 року) позивачка ОСОБА_1 з позовом про продовження строку для прийняття спадщини не зверталася. Відсутня в матеріалах справи і письмова згода покійного ОСОБА_9 , як особи, що прийняла спадщину, на подання заяви позивачем після спливу строку для її подання.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов`язаний:

здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики;

відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;

Відповідно до статті 42 Закону України «Про нотаріат» нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.

Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії.

Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.

Тобто, державним нотаріусом Іршавської нотаріальної контори Плетньовою Ларисою Михайлівною спадкову справу за № 107/2014/56327711 було відкрито за заявою особи, яка пропустила строк для прийняття, тобто з порушенням вимог ст.ст.1270-1272 ЦК України та Закону України «Про нотаріат».

Після смерті дружини, як єдиний власник житлового будинку та земельної ділянки ОСОБА_9 у травні 2015 року оформив право власності на належний йому житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину (а.с.10-11).

Відповідно безпідставним є твердження позивачки ОСОБА_1 , що згідно відомостей викладених у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер витягу 37657412, виданого Реєстраційною службою Іршавського районного управління юстиції 18.05.2015 року житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_9 не зважаючи на те, що у спадкові права на вказане майно вступила ОСОБА_10 , оскільки позивачка пропустила строк для прийняття спадщини, а отже, ніколи не вступала в спадкові права.

В подальшому, ОСОБА_9 відповідно до Конституції України та вимог Цивільного кодексу України, уклав договір дарування житлового будинку та земельної ділянки від 29.05.2015 року за реєстраційним № 953, яким подарував вище вказаний будинок та земельну ділянку ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_2 (а.с.8-9).

Крім того, відповідно до ст. 15 ЗУ «Про державну реєстрацію речових правна нерухомемайно таїх обтяжень»(щодіяла намомент реєстраціїмайна) Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, права стосовно якого підлягають державній реєстрації. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені правата їх обтяженняза умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових правна нерухомемайно таїх обтяжень» Державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Оскільки ОСОБА_9 було надано всі необхідні документи для здійсненняреєстрації прававласності нажитловий будинокв АДРЕСА_1 ,то державнимреєстратором КалиничІ.В. відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було здійснено реєстрацію на вказане майно, що стверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 110-114), а позивачкою ОСОБА_1 було пропущено строк для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 заявив клопотання про відмову у задоволенні позову у звязку зі спливом строку позовної давності, обгрунтовуючи його тим, що позивачці було відомо про укладення оспорюваного договору дарування у середині 2015 року, а отже, з моменту учинення оспорюваних дій пройшло більше п`яти років і тому клопотання підлягає до задоволення.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову у зв`язку з пропуском строку позовної давності, оскільки у суді позивачка визнала, що про вчинення оспорюваного договору дарування їй було відомо в середині 2015 року, однак з клопотанням про поновлення строку позовної давності та причини пропуску такого до суду не зверталася.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 12,19, 83, 175, 177, 184, 200, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 1268, 1269, 1270, 1272, 1280 Цивільного кодексу України, Закону України «Про нотаріат», ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд,-

Р І Ш И В

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Іршавського нотаріального округу Ожеледа Петро Миколайович, сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Іршавської РДА про визнання недійсним договору дарування житлового будинку, земельної ділянки та скасування державної реєстрації відмовити, у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 18 грудня 2020 року.

Суддя : І. А. Даруда