open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/140/21

Номер провадження: 2/225/304/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2021 року м.Торецьк

Суддя Дзержинського міського суду Донецької області Мигалевич В.В. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (м. Торецьк Донецької області, вул. Дружби, 22, ЄДРПОУ 42170475) про визнання незаконними та протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2021 до Дзержинського міського суду Донецької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконними та протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Проте, вказана позовна заява не може бути прийнята судом до розгляду, виходячи з такого:

Відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в абз. 1 п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зіст. 124 Конституції Україниюрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за ч.ч. 1 і 2ст. 15 ЦПК Україниу порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ заКодексом адміністративного судочинства України(ст. 17) абоГПК України(ст.ст. 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У позові позивач просить визнати незаконними та протиправними дії Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області ЄДРПОУ 42170475 в ненаданні відповіді на адвокатський запит адвоката Стещенко Сергія Вікторовича від 30 жовтня 2020 року, за наслідками розгляду позову поновлення порушених прав здійснити шляхом - зобов`язати Торецьке об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області ЄДРПОУ 42170475 надати відповідь на адвокатський запит адвоката Стещенко Сергія Вікторовича від 30 жовтня 2020 року.

При цьому, у позовній заяві зазначено, цитата: «Цей позов створено на захист моїх порушених професійних прав адвоката». Отже, метою позову сам позивач визначає захист його порушених професійних прав адвоката.

З позову вбачається, що даний спір виник між сторонами не з цивільних правовідносин.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Акти, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, установлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно достатті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Конституційний Суд України у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 надав конституційне тлумачення положень частини другоїстатті 55 Конституції України. Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановленихКонституцієюі законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Конституційний Суд України зазначив, щоКАСрегламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні від 25 листопада 1997 року № 6-зп сформулював правову позицію, за якою удосконалення законодавства в контекстістатті 55 Конституції Українимає бути поступовою тенденцією, спрямованою на розширення судового захисту прав і свобод людини, зокрема судового контролю за правомірністю й обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень (пункт 2 мотивувальної частини). Ця правова позиція кореспондується з положеннямистатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція)щодо ефективного засобу юридичного захисту від порушень, вчинених особами, які здійснюють свої офіційні повноваження.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка взаконіна вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першоюстатті 2 КАСзавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положеньстатті 4 КАСадміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Разом з тим публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з пунктом 7 частини першоїстатті 4КАСсуб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першоїстатті 19 КАСвизначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорівзакономустановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для якихзакономустановлений інший порядок судового вирішення.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Отже, для розв`язання питання про те, чи підлягає цей спір розгляду судом адміністративної юрисдикції, необхідно з`ясувати, чи є він публічно-правовим, тобто чи пов`язаний з виконанням відповідачем публічно-владних управлінських функцій, та чи не має цей спір вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Щодо терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта.

З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (пункт 5.7), від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16(пункти 28-30), від 18 вересня 2018 року у справі № 823/218/17 (пункти 24-25), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (пункти 4.8-4.10), від 02 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а, від 18 грудня 2019 року у справі№ 826/2323/17(пункти 18-19), від 18 грудня 2019 року у справі №263/6022/16-ц (пункти 21-23), від 19 лютого 2020 року у справі520/5442/18 (пункти 18-20), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (пункти 16-17), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17).

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керуєтьсяКонституцієюта законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно з п. 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України, 22.12.2014 № 28-2, Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління є територіальними органами Пенсійного фонду України.

Виходячи з наведеного, слід дійти висновку, що відповідач Торецьке об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області є суб`єктом владних повноважень.

На підставі пункту 1 частини першоїстатті 20Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не забороненізаконом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

В абзаці першому частини першоїстатті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»визначено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції у спорах, пов`язаних із неналежним розглядом адвокатського запиту, саме залежно від предмета такого запиту та суб`єкта, якому він адресований.

Так у Постанові від 16 січня 2019 року (Справа № 686/23317/13-а) Велика Палата Верховного Суду зазначила таке, цитата: «Виходячи з наведених правових норм, адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки може бути спрямований не лише до суб`єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту, у зв`язку з чим відносини, які склалися між позивачем та Головою Таїровської селищної ради щодо зобов`язання останнього надати відповідь на адвокатські запити, не є публічно-правовими у розумінніКАС України. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду приходить до висновку, що вимоги стосовно ненадання відповіді на адвокатські запити ОСОБА_3 не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства».

У Постанові від 12 грудня 2018 року (Справа № 212/7068/13-ц) Велика Палата Верховного Суду висловила таку правову позицію, цитата: «Оскільки у справі, що розглядається, зі скаргою на бездіяльність начальника Автозаводського ВДВС звернувся представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5, який не є стороною виконавчого провадження, оскаржує ненадання начальником Автозаводського ВДВС у встановленийЗаконом № 5076-VIстрок відповіді на адвокатський запит і ненадання копій запитуваних документів, тобтоскарга стосується не оскарження дій державного виконавця щодо виконання рішення суду, а здійснення управлінських дій з контролю за неналежним виконанням державним виконавцем своїх обов`язків, то вона в силу вимогстатті 181 КАС Українипідлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, про що правильно вказали суди попередніх інстанцій.

Отже, як раніше зазначалося судом, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Обсяг та зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що незгода з рішенням відповідача у зв`язку з недотриманням ним вимог законодавства спричиняє публічно-правовий спір, пов`язаний зі здійсненням владних управлінських функцій, що підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Спір у цій справі стосується виключно захисту професійних прав адвоката щодо неналежного розгляду адвокатського запиту суб`єктом владних повноважень. Вказана мета позову зазначена самим позивачем у позовній заяві.

Такі вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір виник унаслідок виконання відповідачем владних управлінських функцій та має публічно-правовий характер.

З огляду на зазначене, вказаний позов повинен розглядатися у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, з урахуванням всього вищевказаного, вважаю необхідним відмовити позивачу у відкритті провадження у даній справі в порядку п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.19,186,258-261,352-354 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (м. Торецьк Донецької області, вул. Дружби, 22, ЄДРПОУ 42170475) про визнання незаконними та протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачу, що для вирішення даного спору він має право звернутись з позовом в порядкуКодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційногосуду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо вона не проголошувалася з дати складання повного її тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Суддя В. В. Мигалевич

Джерело: ЄДРСР 94186724
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку